Back
Американські біолабораторії в Україні . Як насправді?
20 років тому, у 2006–2007 роках, я працював заступником директора з наукової роботи в Українському протичумному інституті МОЗУ, Одеса. Саме тоді почалася реалізація програми зниження загрози. Про що мова?
Сполучені Штати хотіли забезпечити контроль над музейними штамами бактеріальних та вірусних патогенів, які зберігалися в декількох наукових установах країни. У 2005-му була підписана угода між міністерством оборони США та Міністерством охорони здоров'я України. Під програму виділялися жалюгідні $15 млн.
Попередньо був проведений вояж по мікробіологічних науково-дослідних установах країни. Харківський інститут імені Мечникова (директор на той час – мій батько) відмовився від співробітництва.
Одеський та Львівський інститути, центральна СЕС у Києві, інститут ветеринарії в Харкові погодилися на участь у програмі.
Упродовж 2007–2008 років була проведена реконструкція лабораторій вірусології. В Одесі до рівня BSL-3 (найвищий – BSL-4). Усе, крапка. Ніякого обладнання для напрацювання біологічного матеріалу для потенційної бакзброї не було і не могло бути. Для фахівців це просто смішно.
Другий етап проєкту – модернізація лабораторій вірусології в облСЕС в Одесі та Херсоні. Більше додати нічого.
Та і Тулсі Габбард нічого не казала про біологічну зброю.
Джерело: Андрій Волянський / Facebook
Document: PDF proof of the original version of the news item "Американські біолабораторії. Як насправді?". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Gordon.
