Загинув під час прориву колони російської техніки. Згадаймо Максима Данилова

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Максима Данилова.

Старший лейтенант Максим Данилов на псевдо Даня загинув 16 березня 2022 року під час бойового завдання в Маріуполі на Донеччині. Воїну назавжди 42 роки. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на платформу пам’яті «Меморіал».

Максим народився в Краматорську Донецької області. Опанував спеціальність інженера-економіста у місцевому економіко-гуманітарному інституті. Дуже любив тварин, товаришував з усіма: птахами, плазунами, черепахами, їжаками, собаками, котами, ящірками, лисами, кіньми. Любив збирати гриби.

«Ліс – то була його стихія. Гори та море – його родичі, вони мали спільну мову», – розповіла мати Тетяна.

Максим пішов на війну серед перших: спочатку служив у добровольчому батальйоні «Донбас», а з 30 квітня 2015 року уклав контракт з «Азовом».

Максим Данилов пішов на війну серед перших

фото: платформа пам’яті «Меморіал»

«Завжди ретельно вибирав собі товаришів, котрим довіряв думки та погляди. Захоплення військовою технікою, видами зброї, а також заняття спортом дуже стали йому у пригоді під час бойових завдань. Охоче передавав досвід побратимам та товаришам, навіть коли перебував у короткотривалих відпустках вдома, – розповіла Тетяна. – Одного разу на моє питання по службі відповів: «Сказати правду не можу, а говорити неправду не буду». Відтоді ми цю тему не обговорювали ніколи».

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Максим знаходився на базі підрозділу. З матір’ю спілкувався лише в SMS і короткими відео. Двічі воїнові вдалося зателефонувати – 7 та 13 березня. Під час останньої розмови, яка тривала кілька хвилин, боєць немов прощався: «У мене все добре, не хвилюйся, ми обов’язково переможемо. Бережи себе», – сказав він матері. Того дня Максим підбив російський бронеавтомобіль «Тигр» із ручного протитанкового гранатомета РПГ-7.

«Даня – максимально позитивна, відкрита, щира і дуже приємна людина. Був відданим, вірним підрозділу, справі та ідеї, – поділився побратим Сток. – Відмінний командир роти. А ще Даня офігенно стріляв з РПГ. Він був другом нашого взводу розвідки. Тому, коли почалися бої в Маріуполі й бійців бойової спецпідготовки відряджали до підрозділів, Даня доєднався до нас. Він виходив на позиції, палив ворожу техніку, стріляв по противниках. І все це робив з посмішкою на обличчі. Загинув під час прориву колони російської техніки: Даню смертельно поранило осколком від танкового снаряда. Тіло побратими евакуювали, але, на жаль, не змогли поховати. Загибель Дані – велика втрата класної людини та професіонала».

За життя Максима нагородили пам’ятним знаком «Захисник Маріуполя», відзнакою Президента «За участь в АТО», нагрудним знаком НГУ «За доблесну службу», відомчою заохочувальною відзнакою МВС «Вогнепальна зброя» та нагрудним знаком МВС «За відвагу в службі», а вже посмертно – і орденом «За мужність» III ступеня.

«Я щиро пишаюся своїм мужнім, надійним, чесним, хоробрим героєм, справжнім воїном, захисником своєї Батьківщини! Ти лишив дуже теплі спогади в душах товаришів і знайомих, які й наразі тримають зі мною зв’язок. Світла тобі пам’ять, синку, велика надія, що ми зможемо тебе поховати з честю», – сказала мати захисника.

У воїна залишилися мама Тетяна, похресниця Варвара, її родина, а також інші рідні та близькі. Чотирилапий друг захисника, американський стафф Тіт, тепер живе з друзями захисника в Краматорську.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.