Костянтинівський район оборони на порозі міських боїв

Літня наступальна кампанія Кремля на Донбасі у червні 2026 року прогнозовано вперлася у південний фланг Слов’янсько-Краматорської агломерації, перетворивши бої за Костянтинівку на чергову виснажливу м’ясорубку. Військовий експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк констатує : попри повну відсутність оперативно-тактичних інновацій, окупанти зуміли протиснутися до залізничної станції та житлових кварталів міста.

Командування РФ нашвидкуруч зліпило дві штурмові групи зі строкатого сировинного матеріалу — від залишків кадировського «Ахмату» та кадрових військових баз в Абхазії до знедолених «територіальних» полків, чиє життя традиційно оцінюється у п’ятачок за пучок. Поки 19-й корпус Сил оборони України стримує ворога на рубежі річки Кривий Торець, аналітики тверезо радять готуватися до складних рішень у Констасі до середини літа, заспокоюючи лише тим, що глобальний «Пояс фортець» на чолі зі Слов’янськом залишиться для росіян недосяжною мрією аж до кінця року.

Противник у червні досягнув тактичних успіхів у районі Костянтинівки. Такий розвиток оперативної обстановки дозволяє припустити, що втрата міста — справа часу. Спробуємо розібратися, що відбувається на південному фланзі Слов’янсько-Краматорської агломерації.

Дії противника на Костянтинівському напрямку не є чимось неосяжним — це вичавлювання військ 19 корпусу Сил оборони з району Костянтинівки. Ці дії мають також дві супутні тактичні цілі — ліквідувати виступ Сил оборони Миколаївка — Червоне — Стінки — Подільське і прорив на ближні підступи до Дружківки вздовж річки Казенний Торець, дорогою Володимирівка — Дружківка й одночасно з боку Часового Яру.

Фото: https://deepstatemap.live

За умови успішних дій 3-ї армії агресора на північ від Слов’янська командуванню УВ противника «Юг» нарешті вдасться сформувати ті самі сприятливі вихідні умови для проведення Слов’янсько-Краматорської наступальної операції.

На південному фланзі агломерації поки що передові підрозділи 70-ї дивізії 18-ї армії противника прорвалися до східної околиці Віролюбівки, 3-го корпусу — до району Новодмитрівки, але на північному у ворога – без істотних досягнень.

Війська агресора діють двома тактичними групами – «Бахмут» та «Дзержинск» (по-нашому – «Торецьк», поділ умовний, запропонований військовим оглядачем К.Машовцем).

ТГр «Бахмут» — 3-й армійський корпус УВ «Запад» без частини його сил (72-га ОМСБр, 1008-й, 1307-й, 1442-й полки територіальних військ, які свого часу включили до складу 6-ї дивізії цього ж корпусу, 89-й танковий полк 6-ї дивізії, 10-й танковий полк 20-ї дивізії. На флангах діють 70-та дивізія з 18-ї армії УВ «Днепр», яка наступає в напрямку Часів Яр – Дружківка, і 20-та дивізія 8-ї армії, яка діє на напрямках Софіївка — Райське та Русин Яр — Дружківка.

Наша розвідка каже, що ТГр давно не отримувала поповнень. Танкові полки застосовують дивно — в першому ешелоні наступають мотострілецькі батальйони полків (по одному в кожному полку), а танкові батальйони (по три в полку) на передок носа не показують, час від часу спостерігають танкові вогневі групи по один-два танки, які, відстрілявши боєкомплект, зникають в тилу, якщо не згорять до цього моменту.

ТГр «Дзержинск» — переважно війська 8-ї армії, посилені тим, що було під руками в командирів (103-й мотострілецький полк 150-ї дивізії 8-ї армії, підрозділи 10-го танкового полку (ага, полк поділений між двома ТГр) 20-ї дивізії тієї самої армії, 4-та окрема мотострілецька бригада 3-ї армії, 54-й МСП 6-ї дивізії 3-го армійського корпусу, котрий фактично посилив побиті 103-й МСП і 10-й ТП, 1194-й МСП територіальних військ 3-ї армії, 1219-й, 1436-й, 1465-й МСП територіальних військ 51-ї армії, 20-й і 155-й зведені стрілецькі полки ВМС, 77-й МСП 49-ї армії (зібраний з персоналу 7-ї військової бази противника в Абхазії і більше схожий на полкову тактичну групу). Час від часу тут маячать групи зі складу 78-го моторизованого полку спеціального призначення «Север-Ахмат» 42-ї дивізії 58-ї армії УВ «Днепр». Сам полк точно не тут.

З нетипового: танкові батальйони також діють переважно піхотними штурмовими підрозділами, танки використовують спорадично, групами по дві-три машини.

Про полки територіальних військ: саме вони ведуть штурмові дії, саме через них поповнюють відповідні військові частини, і загалом це полки, котрих російському військовому командуванню не шкода — броні там немає, бо не вистачало регулярним військам, а ціна життя «руського багатиря» — п’ятачок за пучок в базарний день.

Спроби ворога захопити Костянтинівку почалися в серпні 2025 року після завершення боїв у районах Часового Яру й Торецька, містечок на північний схід і південний схід від Костянтинівки відповідно. Після 26 місяців боїв Часів Яр повністю не захопили навіть сьогодні.

Противник докладав весь цей час зусиль, щоб запанувати в повітрі над тактичною зоною, використовуючи ці здобутки для інфільтрації груп піхоти і штурмових дій дещо більшого розмаху.

Фото: facebook/ Генштаб

За 14 місяців наступальної кампанії окупанти просунулися приблизно на дев’ять кілометрів у напрямку Костянтинівки і перетнули межу міста лише в жовтні 2025-го, де зараз контролюють 12,69 %.

Але впродовж червня противник наростив зусилля, щоб захопити і ліквідувати Костянтинівсько-Дружківський район оборони, котрий утримує 19-й корпус Сил оборони. За певних умов ворог здатний успішно виконати цю задачу.

Командування УВ противника «Юг» зосереджує зусилля на лівому фланзі угруповання, завдаючи головного удару головними силами 8-ї армії та майже всім 3-м корпусом, які посилені набором сил і засобів, насмиканим з інших армій і навіть угруповань. Самий цей строкатий розсип і спонукав звести війська у дві ТГр. Зрозуміло, що наш 19 корпус окупанти спробують розгромити у два етапи — прорватися на околиці міста й без оперативної паузи інфільтрувати максимальну кількість піхоти до Костянтинівки, де зав’язати міські бої, вичавлюючи наших з району.

3-й корпус ТГр «Бахмут» противника, наступаючи в напрямку Ступочки — Костянтинівка, заглибився до східної частини міста, захопив південну частину Новодмитрівки, хоча контролює її не повністю. Частиною сил, наступаючи з рубежу Ступочки — Предтечине вздовж дороги Покровськ — Бахмут, передові групи 3-го корпусу прорвалися до південно-східної частини міста і просунулися до залізничної станції «Костянтинівка». Захопити станцію окупантам поки не вдається.

На правому фланзі смуги наступу 8-ї армії, де завдають головного удару, ТГр «Дзержинск» прорвалася одночасно на кількох ділянках до західної та центральної частин Костянтинівки і закріпилася там. Є прорив тактичної зони оборони 19 корпусу в напрямку західної частини Костянтинівки. На напрямках Яблунівка — Степанівка й Іллінівка — Довга Балка просування ворога зупинили, а з Довгої Балки взагалі вибили.

Фото: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine

Костянтин Машовець вказує, що бої за Костянтинівський район оборони увійшли у фінальну фазу, адже ворог прорвався одночасно на кількох ділянках до міста, чим різко дестабілізував стійкість усієї системи оборони 19 корпусу в цьому районі.

Якщо говорити про перспективи, то для Сил оборони вони складні. Якщо штурмовим групам противника вдасться, наступаючи назустріч одна одній, прорватися до Центрального міського ринку, то ситуація в Костянтинівці для 19 корпусу стрімко погіршає. Зараз між передовими групами 3-го корпусу та 8-ї армії десь два кілометри. Фізичною перешкодою для агресора є річка Кривий Торець, яку ворожим штурмовикам доведеться подолати. Якщо це їм вдасться, становище українських оборонців у центрі Констахи стане вкрай складним.

Суто з військово-наукового погляду противник тактично нічого нового не демонструє. Окупанти діють стандартно, як і раніше в населених пунктах зі щільною забудовою та наявністю численних промислових зон. Так само противник діяв у Покровську, Куп’янську, намагається діяти в Лимані. Знову бачимо тиск на флангах для охоплення міста, прорив у житлову забудову окремих штурмових груп одночасно на кількох ділянках і напрямках, а потім масова інфільтрація основної маси його штурмової піхоти саме через ці ділянки й райони.

Зрозуміло, що в рамках літньої наступальної кампанії ворога в найближчі місяці слід очікувати різкої активізації бойових дій по всій дузі української оборони в районі Слов’янсько-Краматорської агломерації (тобто на Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському і Добропільському напрямках).

Щоб захопити Костянтинівку, противник зосередив головні сили армії та армійського корпусу, що свідчить про значущість цієї оперативної задачі. Ворог поповнив до 80 % підрозділів, які беруть участь у штурмових діях у місті.

Фото: facebook/Окремий батальйон Вовки Да Вінчі

Прогноз розвитку оперативної обстановки — Сили оборони залишать Костянтинівку до середини літа, але Пояс фортець противник до кінця року взяти не зможе. 3-й корпус ворога продовжить бої за Часів Яр і намагатиметься охопити Костянтинівку з північного сходу та півночі. Але українські війська нещодавно контратакували поблизу Часового Яру і зберігають контроль над Подільським і Миколаївкою, що віддаляє 3-й корпус від виконання бойової задачі.

Спроби противника прорватися до Слов’янська на північному фланзі Поясу фортець вказують на високий пріоритет цього напрямку в планах його військового командування, але успіхи мінімальні, тому ворог пробує чогось досягти на південному фланзі, біля Костянтинівки. Усі ці оперативні дії та жонглювання напрямками — частини єдиного замислу.

Невдачі окупантів на Куп’янському напрямку і біля Лимана унеможливлюють проведення скоординованої операції захоплення Слов’янська та ведення якихось притомних, принаймні тактичних дій у районах Куп’янська та Борової.

Сили оборони нещодавно провели контратаки біля Борової, що поставило командування УВ противника «Запад» перед вибором між утриманням позицій і наступом на північ і північний захід від Лимана.