На Вінниччині від голоду помер 10-річний хлопчик, хоча перебував під контролем соцпрацівників - справа дійшла до суду

Десятирічний хлопчик з інвалідністю помер від голоду у грудні 2025 року - попри те, що офіційно перебував під соціальним супроводом і мав захист з боку держави . Могилів-Подільська окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо трьох осіб, відповідальних за нагляд над дитиною. За версією слідства, кожна з них не виконала своїх обов'язків, і це призвело до трагедії. Схожі випадки загибелі дітей через бездіяльність соціальних служб фіксують в Україні не вперше.

У справі фігурують директорка Могилів-Подільського міського територіального центру соціального обслуговування, соціальна працівниця, яку закріпили за сім'єю, та сімейна лікарка. Кожна з них, за версією слідства, або не контролювала підлеглих, або обмежувалася формальними діями, або приховувала реальний стан дитини. Про направлення обвинувального акта до суду повідомив Офіс Генерального прокурора у своєму офіційному каналі.

Директорці центру соціального обслуговування інкримінують службову недбалість за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що вона не забезпечила належного контролю за виконанням обов'язків підлеглою, відповідальною за соціальний супровід хлопчика.

Соціальна працівниця мала безпосередньо відвідувати дитину, оцінювати її стан і вживати заходи у разі небезпеки. Натомість, як встановило слідство, вона обмежувалася розмовами з матір'ю хлопчика і саме на підставі цих розмов складала акти відвідування, не перевіряючи стан дитини особисто. Їй пред'явили обвинувачення за частиною 2 статті 137 КК - неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дитини, що спричинило її смерть .

Сімейна лікарка, за матеріалами справи, особисто спостерігала стрімке погіршення стану хлопчика. Проте вона не відображала ці відомості в медичній документації і не передавала інформацію відповідним службам. Їй інкримінують неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього, а також несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах - за частинами 2 статті 140 та частинами 1 і 3 статті 362 КК України.

Матір засудили, але прокуратура вважає вирок замалим

31 березня 2026 року Могилів-Подільський міськрайонний суд виніс вирок матері хлопчика. Жінку визнали винною у завідомому залишенні малолітньої дитини в небезпеці, що спричинило її смерть, та у злісному невиконанні обов'язків щодо догляду за дитиною - за частиною 3 статті 135 та статтею 166 КК України.

Суд призначив 3 роки позбавлення волі - мінімально можливе покарання за цими статтями. Прокуратура розцінила таке рішення як несправедливо м'яке і подала апеляційну скаргу. Паралельно до суду направлено обвинувачення проти трьох посадовців, які мали забезпечити захист дитини з боку держави.

Загибель дітей через бездіяльність соцслужб - системна проблема

Трагедія на Вінниччині - не поодинокий випадок. На Львівщині у лютому 2026 року правоохоронці повідомили про підозру спеціалістці служби у справах дітей через загибель дворічного хлопчика від виснаження - вона здійснювала соціальний супровід родини, однак складала формальні акти без фактичної перевірки стану дітей. Схожа закономірність прослідковується у різних регіонах: соціальні працівники замість реальних відвідувань задовольняються телефонними розмовами чи довіряють словам проблемних батьків.

У травні 2026 року у Харкові підозру отримала начальниця районної служби у справах дітей - через загибель чотирирічного хлопчика, який випав з вікна четвертого поверху . Слідство встановило, що до профільної служби неодноразово надходили тривожні сигнали від медиків та соціальних працівників, проте посадовиця не ініціювала вилучення дитини з небезпечного середовища. Обидва випадки свідчать: формальний контроль без реального нагляду системно не захищає дітей у групі ризику.