Не 2027 рік, як хотів Зеленський - посол ЄС в Україні назвала реалістичні терміни вступу

Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова вважає дуже реалістичними перспективи України набути членства в ЄС до 2030 року. Це суперечить позиції Києва - президент Зеленський тривалий час наполягав на тому, щоб дата вступу була зафіксована на рівні 2027 року. 15 червня у Люксембурзі Євросоюз офіційно відкрив перший переговорний кластер щодо вступу України до блоку - вперше від початку повномасштабної війни країна отримала механізм реалізації свого європейського майбутнього.

Свою позицію Матернова виклала в інтерв'ю Укрінформу : "2030 рік - це дуже життєздатний термін". За її словами, питання про те, наскільки швидко ЄС і Україна зможуть завершити переговори, залежатиме від значної законодавчої та іншої роботи - "уся ідея відкриття кластерів полягає в тому, що після цього буде ще багато узгоджень, які мають обов'язково відбутися, і буде ще багато вимог".

"Звичайно, переговорні кластери вимагатимуть багато змін, але зараз ми говоримо про їхнє відкриття, тобто про офіційні технічні переговори у конкретних сферах. Україна до цього готова", – зазначила Матернова.

Єврокомісія також висловила намір відкрити решту п'яти переговорних кластерів до літніх канікул за умови наявності відповідної політичної підтримки серед країн-членів ЄС. Матернова підтримала цю ініціативу, наголосивши, що швидкість процесу залежить від спільної політичної волі.

Посол також нагадала, що вступ до ЄС - це не лише технічний процес переговорів, а й політичний: "Це також політична ратифікація в усіх країнах-членах, тому що вступ нового члена означає зміну договору ЄС. Тому він має бути ратифікований у тому форматі, якого вимагає кожна з країн Євросоюзу".

Що стоїть за терміном 2030 і чому дата 2027 недосяжна

Зеленський наголошував, що попри повідомлення у медіа про 1 січня 2027 року, Україна насправді не має наперед визначеної дати вступу - 2027 рік з'явився лише як імовірний термін готовності. Президент вважає, що фіксація дати важлива для подолання російського впливу на Європу у рамках звичайного вступного процесу.

Позицію ускладнює й те, що, за оцінками посадовців ЄС, Україна завершила лише 15% реформ із 10-пунктного плану, погодженого між єврокомісаркою Мартою Кос і віцепрем'єром Тарасом Качкою. План передбачає заходи для посилення незалежності антикорупційних органів НАБУ і САП, ухвалення антикорупційної стратегії та реформи процедур призначення суддів і прокурорів. Водночас посадовці визнають: за достатньої волі Україна могла б завершити технічні переговори приблизно за чотири роки.

Час приєднання України до ЄС залежить від темпів виконання євроінтеграційної "домашньої роботи", а не від наявності орієнтовної дати. Перший кластер "Основи" - це рамка, від якої залежить довіра до всього процесу. Якщо країна-кандидат не демонструє сталого прогресу в судовій реформі та боротьбі з корупцією, її рух в інших сферах може блокуватися.

Що відбулося до відкриття переговорів

Зеленський попереджав, що у разі, якщо план прискореного приєднання не буде здійснений, Росія спрямує зусилля на зрив євроінтеграції. На прискоренні вступу до Євросоюзу він наполягав, аби Москва не встигла заблокувати цей процес. За його словами, якщо в договорі не буде зафіксованої дати, "Росія зробить потім все, щоб заблокувати процес - і навіть не своїми руками, а руками тих чи інших представників Європи".

Паралельно в ЄС оцінили темпи реформ в Україні. За підрахунками, технічні переговори щодо членства можуть тривати близько чотирьох років, а фінальне рішення залежатиме від політичної згоди всіх країн-членів. Остаточне рішення про приєднання потребуватиме одностайної підтримки всіх держав-членів - при цьому в ЄС дедалі частіше обговорюють поетапну інтеграцію України, зокрема залучення Києва до європейської політики безпеки ще до набуття повноправного членства.