Більш ніж половина опитаних українців хоче заміни Зеленського після війни – опитування

67% українців вважають, що після завершення війни потрібно перезавантажити владу й обрати нового главу держави. Це майже втричі більше, ніж у травні 2023 року, свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), які оприлюднили 17 червня.

За даними опитування, запит на оновлення влади різко зріс порівняно із 2023 роком. Якщо тоді заміни президента України Володимира Зеленського після завершення війни хотіло 23% опитаних, то тепер – майже 70%.

Водночас соціологи наголошують, що йдеться саме про період після війни, адже більшість опитаних українців не підтримує проведення виборів до завершення воєнного конфлікту.

Попри зростання запиту на зміну глави держави, Зеленський і далі зберігає довіру більшості громадян: за даними КМІС, заразі йому довіряє 61% респондентів, а не довіряє – 34%.

Соціологи зазначають, що висока довіра до президента не означає автоматичного бажання бачити його на посаді після війни. Серед тих, хто "скоріше довіряє" Зеленському, 68% виступають за перезавантаження влади на рівні президента, а серед тих, хто "повністю довіряє", – 33%.

"Значна частина тих, хто йому довіряє, – це умовно "державницько" орієнтовані українці, для яких важливо гуртуватися навколо інституції президента в умовах екзистенційної війни з Росією. Тобто вони вважають, що президента є за що критикувати, але уникають безкомпромісної боротьби з ним, оскільки пріоритетом є вистояти у війні. Але ці ж люди вже після війни, у мирний час, хочуть бачити президентом когось із нової генерації лідерів", – прокоментував результати опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Загалом 88% опитаних українців вважають, що після війни потрібно оновити центральну владу принаймні на одному рівні. Здебільшого це стосується Верховної Ради – її заміни хоче 83% респондентів, уряду – 74%.

Опитування проводили впродовж 7 травня – 3 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю серед 1 тис. громадян України віком від 18 років, які проживають на підконтрольній уряду території. Формальна статистична похибка вибірки зазвичай не перевищує 4,1%.