Back
News item changed

Святошинський суд Києва виправдав підприємця у справі про «митне шахрайство» на 835 тисяч гривень

Святошинський суд Києва виправдав підприємця у справі про «митне шахрайство» на 835 тисяч гривень

5 червня 2026 року Святошинський районний суд Києва ухвалив виправдувальний вирок у гучній справі Павла Снопка, якого звинувачували в привласненні коштів громадян під виглядом логістичних і митних послуг. Попри тяжкі обвинувачення в шахрайстві, суд став на бік захисту та визнав відносини між сторонами виключно господарськими.

Про це повідомляє телеграм-канал "Судом по схемах" з посиланням на справу № 758/698/23.

Суть «митних» обвинувачень

Слідство вважало, що впродовж 2015–2021 років Павло Снопок, видаючи себе за представника логістичних фірм (зокрема ТОВ «Трейд-Транс Логистик» та ТОВ «Карго-Трейд Логистик»), обманув низку клієнтів.

Йому інкримінували заволодіння коштами на суму понад 835 000 гривень під приводом:· доставки та розмитнення страйкбольних макетів з Гонконгу;· логістичного супроводу й розмитнення вантажів з Польщі та Південної Кореї;· доставки люстр з Італії;· придбання та доставки сонячних систем з Китаю;· поставки гідроцикла зі США. Обвинувачення ґрунтувалося на тому, що послуги вчасно не надали, а кошти клієнтам не повернули, що, на думку слідства, свідчило про шахрайський умисел.

Аргументи «логістичного» захисту

Обвинувачений та його захист наполягали, що на момент отримання коштів жодного «шахрайського умислу» не існувало. У суді довели, що:· компанії, від імені яких діяв Снопок, вели реальну господарську діяльність: мали офіси, були акредитовані на митниці та здійснювали ЗЕД-операції;· збої в поставках і логістиці (зокрема гідроцикла та сонячних панелей) сталися через об’єктивні причини: ковідні обмеження, проблеми на митних постах, дії іноземних контрагентів і санкційні правила переміщення товарів;· сторони активно листувалися щодо виконання договорів, обговорювали питання митного оформлення та частково повертали кошти потерпілим.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Адвокати наголосили, що невиконання договірних зобов’язань є предметом господарського спору, а не кримінального правопорушення.

Вердикт суду

Суд підтримав позицію захисту. Головуючий суддя дійшов висновку, що обвинувачення не надало беззаперечних доказів того, що Снопок уже на момент отримання коштів мав прямий умисел на їх привласнення.

Ключові висновки вироку:1. Відсутність умислу: сам факт прострочення поставки чи неповернення частини коштів не є автоматичним доказом шахрайства. Для кваліфікації за ст. 190 КК України необхідно довести, що обвинувачений від самого початку не збирався виконувати договір, чого слідство не зробило.2. Господарський характер: наявність договорів, митних декларацій, інвойсів та банківських платіжок підтверджує реальні договірні відносини, які належить вирішувати в судах цивільної або господарської юрисдикції.3. Виправдання: Павла Снопка визнано невинуватим за всіма епізодами (ч. 2, 3 ст. 190 КК України) через недоведеність складу злочину.

Цивільні позови потерпілих, які намагалися стягнути кошти в межах кримінального провадження, залишено без розгляду — тепер вони можуть звернутися до суду в порядку цивільного судочинства. Арешти з майна та оргтехніки обвинуваченого скасовано.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Святошинський суд Києва виправдав підприємця у справі про «митне шахрайство» на 835 тисяч гривень". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Святошинський суд Києва виправдав підприємця у справі про «митне шахрайство» на 835 тисяч гривень". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Святошинський суд Києва виправдав підприємця у справі про «митне шахрайство» на 835 тисяч гривень

5 червня 2026 року Святошинський районний суд Києва ухвалив виправдувальний вирок у гучній справі Павла Снопка, якого звинувачували в привласненні коштів громадян під виглядом логістичних і митних послуг.

Попри тяжкі обвинувачення в шахрайстві, суд став на бік захисту та визнав відносини між сторонами виключно господарськими.

Про це повідомляє телеграм-канал "Судом по схемах" з посиланням на справу № 758/698/23.

Суть «митних» обвинувачень

Слідство вважало, що впродовж 2015–2021 років Павло Снопок, видаючи себе за представника логістичних фірм (зокрема ТОВ «Трейд-Транс Логистик» та ТОВ «Карго-Трейд Логистик»), обманув низку клієнтів.

Йому інкримінували заволодіння коштами на суму понад 835 000 гривень під приводом:·  доставки та розмитнення страйкбольних макетів з Гонконгу;·  логістичного супроводу й розмитнення вантажів з Польщі та Південної Кореї;·  доставки люстр з Італії;·  придбання та доставки сонячних систем з Китаю;·  поставки гідроцикла зі США.

Обвинувачення ґрунтувалося на тому, що послуги вчасно не надали, а кошти клієнтам не повернули, що, на думку слідства, свідчило про шахрайський умисел.

Аргументи «логістичного» захисту

Обвинувачений та його захист наполягали, що на момент отримання коштів жодного «шахрайського умислу» не існувало.

У суді довели, що:·  компанії, від імені яких діяв Снопок, вели реальну господарську діяльність: мали офіси, були акредитовані на митниці та здійснювали ЗЕД-операції;·  збої в поставках і логістиці (зокрема гідроцикла та сонячних панелей) сталися через об’єктивні причини: ковідні обмеження, проблеми на митних постах, дії іноземних контрагентів і санкційні правила переміщення товарів;·  сторони активно листувалися щодо виконання договорів, обговорювали питання митного оформлення та частково повертали кошти потерпілим.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Адвокати наголосили, що невиконання договірних зобов’язань є предметом господарського спору, а не кримінального правопорушення.

Вердикт суду

Суд підтримав позицію захисту.

Головуючий суддя дійшов висновку, що обвинувачення не надало беззаперечних доказів того, що Снопок уже на момент отримання коштів мав прямий умисел на їх привласнення.

Головуючий суддя дійшов висновку, що обвинувачення не надало неспростовних доказів того, що Снопок уже на момент отримання коштів мав прямий умисел на їх привласнення.

Ключові висновки вироку:1.

Відсутність умислу: сам факт прострочення поставки чи неповернення частини коштів не є автоматичним доказом шахрайства.

Відсутність умислу: сам факт прострочення постачань чи неповернення частини коштів не є автоматичним доказом шахрайства.

Для кваліфікації за ст. 190 КК України необхідно довести, що обвинувачений від самого початку не збирався виконувати договір, чого слідство не зробило.2.

Господарський характер: наявність договорів, митних декларацій, інвойсів та банківських платіжок підтверджує реальні договірні відносини, які належить вирішувати в судах цивільної або господарської юрисдикції.3.

Виправдання: Павла Снопка визнано невинуватим за всіма епізодами (ч. 2, 3 ст. 190 КК України) через недоведеність складу злочину.

Цивільні позови потерпілих, які намагалися стягнути кошти в межах кримінального провадження, залишено без розгляду — тепер вони можуть звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Арешти з майна та оргтехніки обвинуваченого скасовано.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Святошинський суд Києва виправдав підприємця у справі про «митне шахрайство» на 835 тисяч гривень". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Святошинський суд Києва виправдав підприємця у справі про «митне шахрайство» на 835 тисяч гривень". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ANTIKOR.

Download Download PDF