Кулуарні ігри навколо євроінтеграції: як внутрішні примхи НАБУ та САП перетворилися на ультиматум Євросоюзу

Кулуарні ігри навколо євроінтеграції: як внутрішні примхи НАБУ та САП перетворилися на ультиматум Євросоюзу

Навколо «плану Качки-Кос» — переліку з десяти антикорупційних та судових реформ на 2026 рік — розгортається цікава кулуарна історія.

Цей документ (Спільна заява єврокомісарки Марти Кос та віцепрем’єра Тараса Качки від 11 грудня) нині активно просувається як єдиний і безальтернативний критерій для вступу України до ЄС. Народний депутат Ярослав Железняк уже заявив про намір зареєструвати пакет законопроєктів під цей план і натякнув на можливі наслідки для тих, хто не підтримає голосування.

Водночас «залізнична колія» цих так званих європейських вимог, імовірно, прокладалася не в Брюсселі, а в київських кабінетах керівництва НАБУ та САП. Порівняння внутрішніх документів відомств із фінальними заявами європейських посадовців свідчить: під виглядом жорстких ультиматумів Заходу парламенту пропонують проголосувати за старі відомчі побажання антикорупційних органів.

Схема «простого транзиту»

Зміст більшості згаданих реформ — від перебудови ДБР до змін у КПК — обговорюється вже давно. Питання в іншому: яким чином ці норми опиняються у фінальних документах переговорів з ЄС. Хронологію цього процесу детально розібрав експрокурор САП Станіслав Броневицький.

Послідовність подій виглядає так:

20 листопада 2025 року: керівники НАБУ та САП (Семен Кривонос та Олександр Клименко) надсилають Марті Кос офіційного листа (вих. № 01-287/35964), у якому чітко викладають свої поточні потреби — від розширення юрисдикції до монополії на судові експертизи та коригування строків давності.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

11 грудня 2025 року: за три тижні Брюссель оприлюднює спільну заяву, десять пунктів якої майже дослівно повторюють листопадові побажання українських силовиків.

Як зауважує Броневицький, відбулася класична підміна понять: внутрішні інтереси керівників окремих органів, які прагнуть збільшення повноважень, були подані як міжнародні зобов’язання. Тепер Верховна Рада має їх «штампувати» без зайвих запитань, а процес супроводжується активною підтримкою лояльних депутатів та окремих громадських організацій.

Обхідний маневр замість дебатів

Цинізм ситуації полягає в тому, що замість звичайної парламентської процедури з дебатами, участю адвокатів, суддів та експертів керівництво НАБУ і САП обрало прямий канал комунікації з європейськими посадовцями. Власні відомчі побажання вони таким чином перенесли на рівень міжнародного порядку денного.

Розрахунок простий: будь-яка критика законопроєктів або застереження щодо ризиків надмірної концентрації влади автоматично кваліфікується як «блокування європейського шляху». Дискусію, по суті, закрили ще до її початку.

Відомчий інтерес під прапором ЄС

Писати закони під конкретні відомства для України не є новою практикою. Однак використання авторитету Євросоюзу для просування таких ініціатив виглядає як відверте зловживання. Спроба перекроїти КПК без належного балансу між захистом і обвинуваченням у перспективі може призвести до чергових програшів України в ЄСПЛ.

Антикорупційні зміни справді потрібні, але ухвалювати їх слід через прозорі національні процедури, а не через лобіювання з використанням європейських інституцій. Черга тепер за Верховною Радою: чи готові депутати підтримувати розширення впливу окремих посадових осіб лише тому, що на документі з’явився прапор ЄС.