43% проти українців: як змінились суспільні настрої в Польщі з 2023 року

У 2026 році рівень негативного ставлення поляків до українців зріс до 43%, тоді як в Україні негатив до поляків залишається значно нижчим – до 8% у 2025 році. Соціологи фіксують загальне погіршення взаємного сприйняття, на тлі якого додатковий резонанс отримали політичні рішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо відносин з Україною.

За даними інфографіки UA War Infographics, рівень негативного ставлення поляків до українців у 2026 році сягнув 43%. Це найвищий показник за останні роки та помітне зростання порівняно з попередніми періодами.

У динаміці показники виглядають так:у 2023 році – 17%, у 2024 – 30%, у 2025 – 38%, а у 2026 – вже 43%.

Водночас ставлення українців до поляків змінюється значно повільніше: з 0% негативу у 2022 році до 8% у 2025-му.

Зазначені показники базуються на даних Центру дослідження громадської думки у Варшаві CBOS, які були оприлюднені через інфографіку. Йдеться про загальну тенденцію зростання критичних оцінок у польському суспільстві щодо українців.

Окремо фіксується зміна ставлення до питання прийому українських біженців: 48% поляків підтримують таку політику, тоді як 46% виступають проти. Це один із найнижчих рівнів підтримки за останні роки.

Соціологи також відзначають радикалізацію частини суспільних груп. Найвищий рівень негативу фіксується серед чоловіків (59%) та молоді до 24 років (56%).

У публічних обговореннях зростає кількість критичних висловлювань щодо України – за окремими оцінками, у 2026 році їхня кількість у соцмережах перевищила пів мільйона згадок.

Політичний контекст і реакції

Автори інфографіки та частина аналітиків пов’язують зміну суспільних настроїв із політичними заявами та рішеннями польських посадовців останніх років.

Серед факторів, які називають у дискусіях, – загострення історичних суперечок між країнами, зокрема навколо теми УПА та Волинської трагедії, а також внутрішньополітична конкуренція в Польщі після президентських виборів 2025 року.

Окремий резонанс викликало рішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди – Ордена Білого Орла Кароль Навроцький та Володимир Зеленський.

Реакція в Польщі: критика і політичні звинувачення

Частина польських користувачів соцмереж та оглядачів розкритикувала це рішення, заявивши, що воно може ускладнити відносини з Україною та посилити напругу між державами.

У публічних коментарях лунають думки, що такі кроки грають на користь російській пропаганді та створюють додаткові ризики для стратегічного партнерства.

Додаткову гостроту ситуації додає історичний і політичний контекст навколо Ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі, яка має символічне значення як для польської, так і для української історії.

Рішення про можливе позбавлення нагороди чинного президента іншої держави стало безпрецедентним кроком у сучасній дипломатичній практиці та викликало широку дискусію серед експертів.

Експерти зазначають, що зростання напруги в польсько-українських відносинах супроводжується внутрішньою поляризацією польського суспільства. Частина аналітиків вважає, що тема України використовується у внутрішньополітичній боротьбі, що додатково впливає на суспільні настрої.

Буданов відмовився від польської державної нагороди

Окремий резонанс викликала заява голови Офісу президента України Кирила Буданова щодо польської державної нагороди. Він відмовився прийняти Золотий офіцерський хрест ордена “За заслуги перед Польщею”, який йому раніше було присуджено, пояснивши це політичним контекстом рішень Варшави.

За словами Буданова, ключовим фактором стала позиція польського президента Кароля Навроцького щодо перегляду нагород, зокрема рішення про позбавлення Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. Він назвав такі дії “недружнім сигналом” і наголосив, що вони лише посилюють напругу у відносинах між країнами та можуть бути використані російською пропагандою.

У своїй заяві Буданов підкреслив, що Україна не втручається у внутрішні історичні дискусії інших держав, однак очікує взаємної поваги до власної історичної пам’яті та державної гідності. Відмова від нагороди, за його словами, є принциповою позицією в умовах поточної дипломатичної напруги.

Схожу позицію, за повідомленнями, зайняв і посол України в Польщі Василь Боднар, який також утримався від прийняття польської державної нагороди на знак солідарності з позицією українського керівництва. У дипломатичних колах цей крок розглядають як політичний жест у відповідь на ескалацію навколо нагородної тематики.

В обох випадках українські посадовці підкреслили, що Україна не втручається у внутрішні історичні дискусії інших держав, однак очікує взаємної поваги до власної історичної пам’яті та державної гідності.

Водночас у дискусіях наголошується, що історичні суперечності між країнами залишаються одним із ключових чинників емоційної напруги, яка періодично загострюється на політичному рівні.

Раніше СтопКор писав, що у Польщі з 8 липня Національна інспекція праці розпочне масштабні перевірки трудових контрактів, щоб виявити випадки прихованих трудових відносин. Особливу увагу приділятимуть працівникам, яких оформлено через цивільно-правові угоди або B2B, але які фактично виконують роботу штатних співробітників. У разі підтвердження порушень такі договори можуть бути перекваліфіковані у трудові.