Україна та Польща стріляють собі в ногу через історичні суперечки, поки Москва радіє, - NYT

Найгостріша дипломатична криза між Україною і Польщею з початку повномасштабного вторгнення підриває єдність двох найважливіших союзників на східному фланзі Європи. Спусковим гачком стало рішення президента Зеленського про вшанування героїв УПА, а позбавлення Зеленського польського ордену вивело суперечку на новий рівень ескалації - і все це у вкрай чутливий момент, коли Польща залишається одним із ключових союзників України у війні. Поки Київ і Варшава обмінюються символічними ударами, Москва спостерігає з нескритим задоволенням - і готує одразу кілька пропагандистських наративів для різних аудиторій.

Наприкінці травня відносини між двома країнами різко загострилися через указ президента Зеленського, яким Окремому центру спеціальних операцій "Північ" ССО ЗСУ присвоїли почесне найменування "імені Героїв УПА" - "з метою відновлення історичних традицій національного війська". Про це пише The New York Times . Президент Польщі Кароль Навроцький 19 червня оголосив про позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла, обґрунтувавши крок турботою про честь найвищої польської державної нагороди.

У відповідь Зеленський повернув орден польській стороні - через "Нову пошту". До демаршу приєдналися колишні президенти Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко, які офіційно повернули свої ордени Білого Орла. Як заявив голова МЗС Андрій Сибіга: "Жоден президент іншої країни не буде диктувати нам нашу історію"

Для Польщі УПА відповідальна за кампанію геноциду в 1940-х, що призвела до загибелі близько 100 000 польських цивільних на Волині. Для України ж УПА символізує антирадянський спротив і героїчну боротьбу за незалежність. Поки Україна захищає себе від повномасштабного вторгнення, ця спадщина розглядається як важливий інструмент суспільної стійкості. Українські посадовці наголошують, що присвоєння назви було ініціативою фронтових солдатів і не мало антипольських намірів.

Москва скористалася розколом між союзниками

Від суперечки виграє Росія - і одразу на трьох фронтах. Полякам Москва може заявити, що Україна приймає польську підтримку, водночас вшановуючи тих, хто причетний до вбивства польських мирних жителів. Українцям - що Польща використовує історичний біль, аби принижувати Київ під час боротьби за виживання. А ширшій Європі - реанімує свій знайомий наратив про підтримку держави, збудованої на екстремістських символах.

Внутрішньополітичний вимір конфлікту також очевидний: суперечку підігріває боротьба між таборами прем'єра Туска та президента Навроцького напередодні майбутніх парламентських виборів у Польщі. Прем'єр відреагував на рішення президента словами про те, що конфлікт тішить Путіна, і закликав Зеленського та Навроцького заспокоїти емоції, бо "лінія фронту проходить в іншому місці". На тлі дипломатичного конфлікту схвально про рішення польського президента висловився заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.

Понад 90% військової та гуманітарної допомоги Україні проходить через аеропорт Жешув на півдні Польщі. У перші місяці після повномасштабного вторгнення мільйони українців знайшли прихисток у Польщі, польські громадяни відкрили свої домівки для біженців, а Варшава стала найгучнішим адвокатом Києва в НАТО та ЄС. Зернова суперечка, дискусії щодо допомоги біженцям та зростаючий внутрішній тиск з обох боків повернули відносини на більш традиційні рейки.

Тим часом Конференція з питань відновлення України відбудеться в польському Гданську 25-26 червня. Попри конфлікт, туди мав приїхати і Зеленський, однак невідомо, чи він прибуде після рішення Навроцького. Симптоматично, що симпатія до українців серед поляків впала з 51% у 2023 році до 29% у 2026-му.

Що варто знати про витоки кризи

Протистояння навколо символів УПА не є новим явищем, але нині набрало особливої гостроти. До недавнього часу між Зеленським і тодішнім президентом Польщі Дудою діяла неформальна домовленість: Україна не героїзує окремих діячів УПА, зокрема Романа Шухевича, а Польща утримується від максималістських вимог засудження всього українського націоналістичного руху. Нинішній указ фактично зламав цей крихкий баланс, а перейменування входить у ширші зусилля держави збудувати "національний пантеон" - офіційний канон героїв, що пов'язує покоління борців за незалежність із захисниками країни сьогодні.

Польща лишається головним логістичним коридором для озброєнь із Заходу й найсильнішим адвокатом України в ЄС та НАТО. Саме тому Росія через агентів впливу та старі історичні рани намагається руйнувати логістику України на заході - там, де проходять ключові маршрути підтримки. Будь-яка криза між Києвом і Варшавою сьогодні - це не лише проблема дипломатії.

Як обидві держави виходили з попередніх криз

Сучасна криза відбувається на тлі довгого шляху польсько-українського примирення. У 2003 році президенти Александр Кваснєвський і Леонід Кучма намагалися перевести дискусію про Волинь у русло примирення - було відкрито меморіал у Павлівці, пролунала формула "прощаємо і просимо прощення". Верховна Рада та Сейм навіть ухвалили одночасно єдиний текст заяви із засудженням взаємних вбивств. Тоді криза не настала, бо президент Лех Качинський розумів значення стратегічного партнерства з Україною і не дозволяв історичним суперечкам руйнувати співпрацю між державами.

Польський журналіст і адвокат України Єжи Вуйцик звертає увагу, що символічна боротьба й реальна робота рухаються у протилежних напрямках. Практична співпраця тихо перемагає: польські та українські судмедексперти вже працюють разом на місцях ексгумацій, і жодних інцидентів немає. "Вони мирять між собою швидше, ніж політики".