Поруч зі святинею планують спорудити 80-метровий хмарочос у буферній зоні Києво-Печерської лаври

У столиці набирає обертів скандал навколо запланованого будівництва житлового комплексу на майже 0,38 га землі в буферній зоні об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Києво-Печерської Лаври.

Проти цієї забудови виступають місцеві мешканці та активісти-пам’яткоохоронці – у т.ч. через те, що зведення будівлі висотою 80 метрів може зашкодити святині. Втім, орендарі відповідних ділянок мають у своєму рукаві серйозний козир – у 2020 році вони в судовому порядку скасувати положення містобудівних умов та обмежень (МУО), якими їм було дозволено проєктувати будівлі висотою не більше 26,5 метрів та зобов’язано отримувати погодження пооєктної документації в органах охорони культурної спадщини. Серед аргументів, які переконали служителів Феміди, було те, що Департамент містобудування та архітектури КМДА фактично “рандомно” визначає висотність для “майбутніх” будівель у Печерському районі. Наразі очільник цього відомства Олександр Свистунов намагається “відбілити свою репутацію” – за його словами, департаменту ніхто не повідомив про ці судові спори, а тому чиновники навіть не могли відстояти свою позицію.

У столиці розгорається скандал навколо житлової забудови землі в буферній зоні об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Києво-Печерської Лаври.

Там, на двох ділянках на вул. Цитадельній, 9-А і вул. Князів Острозьких (колишня назва – вул. Московська), 43/11 у Печерському районі загальною площею майже 0,38 га дві компанії – ТОВ “Будінвестиції” і ТОВ “Джі Ем Сі Аллайенс ЛЛП” – збираються звести житловий комплекс. Відповідні роботи розпочалися у травні 2026 року та зустріли спротив місцевих мешканців.

Це питання обговорювалося під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 18 червня 2026 року. Тоді перед депутатами виступила шеф-редакторка “Суспільного мовлення” і представниця ініціативної групи “Цитадельна” Анна Сухецька виступила перед депутатами і передала їм вимоги громадськості щодо недопущенні цієї забудови.

“У буферній зоні заборонено будівництво втще 27 метрів. Але в 2020 році забудовник ТОВ “Будінвестиції” отримав дозвіл на будівництво 80 метрів. У відкритому доступі ми бачимо, як виглядатиме цей “шедевр архітектури”, і він нам не потрібен. Щоб побудувати його, хочуть знести 90-річну будівлю. На День Києва нам зробили подарунок – почали будівництво, адже кияни не могли швидко відреагувати, бо багато людей святкували або не були в місті. Під виглядом санітарних робіт розчистили ділянку [від дерев] і дуже швидко з’явився величезний паркан, за яким невідомо що, але ми точно бачимо, що там відбувається підготовка. Цим порушуються права киян і вимоги законодавства в сфері містобудування та охорони культурної спадщини, а також Державних будівельних норм щодо щільності забудови, інсоляції, озеленення і забезпечення населення громадськими просторами. Наше місто і святу Лавру руйнують не тільки російські ракети. І ми не хочемо, щоб в буферній зоні Лаври відбувалося таке руйнування”, – заявила Анна Сухецька.

Панорама на будмайданчик (фото з відкритих джерел)

У відповідь на це звернення директор Департаменту містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) Олександр Свистунов повідомив, що його структурний підрозділ свого часу видав містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва на цій території будівель не вище 26,5 метрів. Втім, забудовникам вдалося через суд оскаржити цей пункт “містобудів”. За словами чиновника, департамент навіть не міг подати свої заперечення. При цьому, Свистунов уточнив, що тепер громадськості потрібно звертатися з цього приводу до Міністерства культури, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА і до того ж Департаменту містобудування та архітектури – щоб вказаній ситуації було надано належну оцінку.

“Департамент завжди є і буде на боці громади і тієї документації, яка затверджена рішеннями Київради – Генерального плану Києва. Будь-які інвестори і забудовники не можуть нехтувати правилами, які встановлені нашим законодавством. Департамент містобудування та архітектури надав МУО [на проєктування будівництва] висотою від 13,5 метрів до 26,5 метрів. Це не більше 8 поверхів, бо Генпланом передбачена середньо- та малоповерхова забудова [цієї території] – для того, щоб не було порушень пам’яткоохоронного законодавства. Але на нас подали до суду, справа розглядалася у спрощеному провадженні, без виклику сторін. У “Електронному суді” відсутня інформація про належне інформування Департаменту щодо відкриття провадження у цій справі. Фактично департамент було позбавлено можливості повідомити про свою позицію. Але ми заявили про свою позицію в апеляції, однак вона була залишена без задоволення. Однак, більше звернень до департаменту не було, жодних змін до МУО не надавалися, жодної висоти на 80 метрів департамент не не погоджував, а також інших звернень щодо висоти понад 26,5 метрів до департаменту не надходило”, – підкреслив Олександр Свистунов. ’

Крім того, проти цієї забудови вже виступили столичні активісти-пам’яткоохоронці – якраз з огляду на те, що там знаходиться вищезгадана 90-річна будівля. Йдеться про училище зв’язку – за інформацією пам’яткоохоронця Дмитра Перова, забудовники вже розпочали його демонтаж. Він уточнив, що ця споруда на вул. Князів Острозьких, 43/11 була зведена у 1930-х роках у стилі конструктивізм. Щоправда, не вдалося знайти у відкритих джерелах інформацію з приводу того, яку саме ділянку воно займає і яке відношення до нього мають забудовники.

“Сьогодні споруда має статус цінної історичної забудови, що розташована в центральному історичному ареалі міста, що дає можливість Міністерству культури України надати припис на зупинку робіт. Також Департамент охорони культурної спадщини КМДА може включити будинок до Переліку щойно виявлених обʼєкті культурної спадщини. Однак, тут ситуація складніша. Справа в тому, що інший департамент КМДА свого часу видав забудовнику МУО на будівництво. А потім програв суд, забувши подати відзив. Зрештою, обох може підстрахувати Департамент територіального контролю Києва, оскільки будівельний паркан, в порушення закону, встановлено за межею ділянки, буквально під вікнами сусіднього житлового будинку. Крім того, Київська міська прокуратура може оскаржити дозвіл на будівництво (не плутати з МУО) оскільки він порушує висотний режим визначений для історичного ареалу – 27 метрів”, – написав у своєму Facebook Дмитро Перов.

Усі ці вимоги активіст відобразрв у своїй петиції до Київради, яка з 17 червня 2026 року вже набрала 5,5 тис. підписів киян. Для того, щоб столична влада розглянула її, під петицією мають підписатися 6 тис. громадян.

Передісторія

12 лютого 2004 року Київрада рішенням ¹59-4/1269 погодила передачу в оренду ділянки площею 0,15 га на вул. Цитадельній, 9-А в оренду ТОВ “Будінвестиції” для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями підземною автостоянкою. Термін оренди мав скласти 5 років. 18 жовтня того ж року між міськрадою і вказаною компанією було укладено відповідний договір оренди.

Надалі, 30 грудня 2008 року, Головне управління земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) зареєструвало додаткову угоду до вказаного договору, якою було відкориговано термін оренди землі. Це було зроблено на виконання рішення Господарського суду Києва, який в тому ж році задовольнив відповідні вимоги ТОВ “Будінвестиції”. Таким чином, додатковою угодою було передбачено, що вказана компанія зможе орендувати частину вищезгаданої ділянки площею 0,11 га протягом 15 років, а іншу частину землі площею 0,04 га, яка знаходиться в межах червоних ліній – протягом 5 років (ці строки обраховувалися з моменту укладення договору, тобто з 2004 року). Тобто, на той час ця земля вже була поділена на дві ділянки – з кадастровими номерами 8000000000:82:186:0019 і 8000000000:82:186:0031. При цьому, у 2020 році “Будінвестиціям” вдалося виграти ще один судовий спір зі схожими вимогами – тоді столичний госпсуд ще на 15 та 5 років відповідно продовжив термін оренди цієї землі. Компанії довелося звертатися до служителів Феміди через те, що Київрада з 2019 року ігнорувала її звернення стосовно такої пролонгації.

Цікавим є і те, що з 2012 по 2015 року вказані ділянки перебували в суборенді у іншої компанії – ТОВ “СЛТ Україна”. Втім, ТОВ “Будінвестиції” в судовому порядку добилося розірвання укладеного цією ж компанією договору суборенди – офіційною причиною стала заборгованість “СЛТ Україна” перед орендарем на суму 202,1 тис. гривень.

Крім того, 27 грудня 2007 року столична міськрада рішенням ¹1535/4368 ухвалила передачу сусідньої ділянки на вул. Московській, 43/11 площею 0,268 га в оренду ТОВ “Джі Ем Сі Аллайенс ЛЛП” на 10 років. Рішенням було передбачено, що цю землю буде передано для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та підземним паркінгом (кадастровий номер – 8000000000:82:186:0002). 22 травня 2008 року Київрада і вказана компанія уклали договір оренди зазначеної ділянки. Надалі, 25 червня 2018 року, комісія міськради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин погодила поновлення вказаної орендної угоди ще на 10 років (це – той випадок, коли пролонгація ухвалювалася не міськрадою, а її профільною комісією), а 17 липня того ж року між Київрадою і було укладено відповідну угоду про поновлення договору оренди.

Ділянка площею 0,268 га на карті порталу Опендатабот

Невдовзі після цього, 9 серпня 2018 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА видав МУО на проєктування будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул. Московській, 43/11 та вул. Цитадельній, 9-А (повна версія цього документу наразі відсутня у відкритому доступі). Заявниками видачі цього документу виступили вищезгадані ТОВ “Джі Ем Сі Аллайенс ЛЛП” і ТОВ “Будінвестиції”.

Згідно з цими “містобудами”, максимальна висота будівель на цій території не може перевищувати 26,5 метрів. При цьому, в документі було вказано, що будівництво буде здійснюватися на ділянках площею 0,268 га і 0,11 га – тобто, частина землі в межах червоних ліній не мала забудовуватися. Серед іншого, в МУО зазначалося, що ділянка проєктування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу і в зоні регулювання забудови І категорії, у зв’язку з чим на вказані компанії було покладено зобов’язання подати проєктну документацію до органів охорони культурної спадщини, науково-методичної Ради Мінкультури України та до Ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК)

У лютого 2020 року ТОВ “Будінвестиції” звернулося із позовом до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) щодо визнання протиправними і скасування низки абзаців трьох пунктів вказаних МУО, згідно з якими на компанію було покладено зобов’язання щодо отримання “пам’яткоохоронних погоджень”.

Так, у “Будінвестиціях” підкреслили, що висновок Департаменту містобудування та архітектури КМДА щодо віднесення ділянки проєктування до меж Центрального історичного ареалу Києва є помилковим, оскільки такі межі не затверджено Міністерством культури України як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. При цьому, мовляв, Генеральний план Києва та проєкт планування його приміської зони на період до 2020 року не є науково-проектною документацією, а тому не може вважатись належним документом із затвердження меж історичного ареалу столиці. У зв’язку з цим, як зазначили у ТОВ “Будінвестиції”, у вказаного департаменту відсутні підстави вимагати від компанії отримувати висновки щодо проєктної документації від органів охорони культурної спадщини.

Також у ТОВці наголосили на необґрунтованості положення щодо необхідності отримання висновку Інституту археології НАН України, оскільки ділянка проєктування не знаходиться в зоні охорони пам’яток культури Києва, а відтак ця вимога, мовляв, є протиправною. Крім того, в “Будінвестиціях” повідомили про те, що Департамент містобудування та архітектури КМДА безпідставно відніс вказану землю до зони регулювання забудови І категорії, оскільки, наприклад, ділянка на вул. Цитадельній, 9-А територіально не входить до зазначеної зони.

27 березня 2020 року ОАСК повністю задовольнив вимоги ТОВ “Будінвестиції”, скасувавши відповідні абзаци пунктів МУО. У рішенні суду зазначалося, що Департамент містобудування та архітектури КМДА не скористався своїм правом щодо подачі відзиву на цей позов, а також не повідомив суд про причини неможливості його подання. При цьому, мовляв, чиновники знали про цю справу, адже суд раніше направив до вказаного департаменту через “Укрпошту” ухвалу про відкриття цього судового провадження.

Надалі Департамент містобудування та архітектури КМДА намагався оскаржити вищезгадане рішення суду, однак 5 серпня 2020-го Шостий апеляційний адмінсуд відмовив чиновникам у задоволенні їхньої апеляційної скарги. Програв департамент і “останню” інстанцію – 22 вересня 2021 року Касаційний адмінсуд відмовив йому в задоволенні касаційної скарги.

Крім того, вже під час вказаного судового спору, у травні 2020-го, ТОВ “Будінвестиції” подало до ОАСК ще один позов щодо “коригування” МУО – компанія висунула вимогу щодо скасування пункту про визначення максимальної висоти будівель на території, яку планується забудувати.

Так, ТОВці підкреслили, що належність ділянки до історичного ареалу не може бути причиною для таких обмежень по висоті будівель, адже, як зазначалося вище, межі таких ареалів у столиці начебто не затверджені. Також у компанії зазначили, що не може бути підставою для “висотних обмежень” і те, що за функціональним призначенням, згідно з Генеральним планом, ця земля відноситься переважно до території житлової середньо- та малоповерхової забудови. Так, у “Будінвестиціях” повідомили, що Генпланом визначаються напрямки функціонального призначення території, але не визначається саме її функціональне призначення, яке насправді встановлюється планом зонування території або детальним планом території, які станом на момент цього судового спору не були затверджені відносно вищезгаданих ділянок.

Ба більше – у ТОВ “Будінвестиції” повідомили суду, що Департамент містобудування та архітектури КМДА при видачі МУО різним замовникам кожного разу на власний розсуд встановлює граничнодопустиму висоту для об`єктів будівництва. У якості прикладу було наведено статистику по “містобудам” у Печерському районі (за який період, не уточнюється): у 8 МУО було вказано висоту не більше 73,5 метрів, у 4 МУО – не більше 100 метрів, у 1 МУО – 30 поверхів (орієнтовно 85 метрів). На переконання юристів компанії, наведене є черговим підтвердженням того, що Генеральний план Києва не містить обмеження щодо верхньої межі граничнодопустимої висоти забудови на території міста.

Крім того, у “Будінвестиціях” зазначили, що для отримання МУО компанія також надала Департаменту містобудування та архітектури КМДА, разом з іншими документами, копію Містобудівного розрахунку, у якому було визначено, що умовна висота будівлі складає 70,8 метрів, гранична висота – 80 метрів, а її поверховість становить 23 поверхи. При цьому надалі департамент в “містобудах” вказав, що висота була визначена якраз відповідно до Містобудівного розрахунку.

17 липня 2020 року ОАСК повністю задовольнив позов ТОВ “Будінвестиції”, і в цьому випадку рішення також було прийнято судом без розгляду позиції КМДА – як і в попередньому випадку, вказаний департамент не подав свій відзив. У апеляційному суді чиновники також не мали успіхів – 24 листопада того ж року колегія суддів відмовила Департаменту містобудування та архітектури КМДА в задоволенні апеляційної скарги. Цей вердикт став остаточним – оскаржувати програшні рішення судів у касаційній інстанції чиновники не стали.

Врешті-решт, 11 серпня 2021 року Державна архітектурно-будівельна інспекція видала ТОВ “Джі Ем Сі Аллайенс ЛЛП” і ТОВ “Будінвестиції” дозвіл ІУ013210730965 на будівництво будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на вищезазначених ділянках. Генеральним підрядником цих робіт було заявлено ТОВ “Інвестрембуд”. При цьому, в дозволі, який опубліковано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, не було вказано вихідні параметри майбутньої забудови.

Що відомо про забудовників

За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Будінвестиції” (орендар ділянки на вул. Цитадельній, 9-А) було зареєстроване у листопаді 2002 року. Його керівницею зазначено Марину Савченко, засновницею та кінцевою бенефіціаркою – громадянку Австрії Марію Цюпко.

Вона, схоже, є родичкою відомого бізнесмена Сергія Цюпка (він нетривалий час у 2021 році був власником “Будінвестицій”), який наразі теж проживає в Австрії. Останнього знають, зокрема, як ексвласника “Київського ювелірного заводу”. Крім того, Сергій Цюпко працював і в будівельному бізнесі – близько двох десятків років тому він очолював наглядову раду ВАТ “Південзахідтрансбуд”, яке зводило десятки тисяч квадратних метрів житла в столиці. Зокрема, вказана компанія будувала ЖК “Софійська брама” на Софійській площі і ЖК “Панорама” на вул. Великій Житомирській. Ці проєкти реалізовувалися разом з банком “Форум”, наглядову раду якого теж свого часу очолював Сергій Цюпко, і він же був власником банку “Тавріка” – обидві фінустанови давно ліквідовані.

ТОВ “СЛТ Україна” (екссуборендар ділянки на вул. Цитадельній, 9-А) було зареєстроване у листопаді 2011 року. Наразі його директоркою і власницею є киянка Ольга Чорновол. При цьому, за інформацією Youcontrol, раніше ця компанія входила до корпоративної групи “БРСМ-Нафта” (оператор мережі автозаправних комплексів), ключовою особою якої є бізнесмен Андрій Біба.

Що стосується ТОВ “Джі Ем Сі Аллайенс ЛЛП” (“GMC Alliance LLP”, орендар ділянки на вул. Московській, 43/11), то це – британська компанія, зареєстрована у вересні 2003 року. Її власником є громадянин України Микола Косенко. Останній має або мав тісні зв’язки з дуже впливовими особами українського політикуму.

Так, за інформацією “Слідство.Інфо” Микола Косенко свого часу працював у “Місто банку”, яким володіє екснардеп Іван Фурсін (у VII скликанні обирався від “Партії регіонів”, у VIII скликанні – як самовисуванець, але входив до депутатської групи “Воля народу”). Крім того, Косенко був помічником Фурсіна у VI скликанні парламенту. Також, за даними того ж медіа, власник “Джі Ем Сі Аллайенс ЛЛП” свого часу керував компанією “Завод Поліхімпром” бухгалтерка якої входила до наглядової ради Акціонерного банку «Кліринговий дім», основними акціонерами якого є той же Іван Фурсін та нардепка останніх чотирьох скликань Верховної Ради Юлія Льовочкіна (востаннє обиралася від нині забороненої “Опозиційної платформи – За життя”). Остання є сестрою одіозного Сергія Льовочкіна – голови Адміністрації президента Віктора Януковича, нардепа VI, VIII і IX скликань парламенту, одного із фактичних керівників вищезгаданої “ОПЗЖ”. Наразі він проживає у Франції. За інформацією “Української правди”, Фурсін і Льовочкін є (або були) давніми бізнес-партнерами і товаришами.

ТОВ “Інвестрембуд” було зареєстроване у лютому 2016 року. Його власниками є Андрій Дишкант із села Ільпибоки Рівненської області та Олександр Шаповал із міста Городок Львівської області.

Зазначимо, що Дишкант також є співвласником АТ “Гравіті”, яке у своє чергу є співзасновником ТОВ “Грейт індастрі” – за інформацією Youcontrol, остання компанія має відношення до корпоративної групи “РІЕЛ”. Крім того, Андрій Дишкант є співвласником ще однієї компанії зі співзвучною назвою – ТОВ “РІЕЛ Енерго”.

Група компаній “РІЕЛ” була заснована у 2003 році у Львові Ростиславом Мельником – місцевим бізнесменом, меценатом та громадським діячем (також є членом Президії Федерації тенісу України та Наглядової ради Українського тенісного клубу). З тих пір ця компанія стала найбільшим житловим забудовником Львова, а також реалізувала низку проєктів з будівництва ЖК у Києві. У 2024-му “РІЕЛ” посів третю сходинку рейтингу забудовників житла в Україні від ЛУН та Forbes – тоді він здав в експлуатацію 1953 квартири. Більше було лише у «Інтергал-Буду» та івано-франківського забудовника “blago”. При цьому, в 2025-му “РІЕЛ” здав в експлуатацію 1964 квартири. У грудні 2025-го Мельник передав функції управління компанією мережі “Фокстрот” Олексію Зозулі. Це пояснювалося тим, що Мельник “переходить до стратегічної ролі та зосередиться на довгостроковому розвитку бізнесу та підготовці до масштабування”.

У “РІЕЛ” вже є скандальні проєкти на території столиці. Так, Головне управління Нацполіції Києва наразі розслідує факт можливої незаконної зміни цільового призначення земельної ділянки на вул. Ревуцького, 1, на якій вже почалося будівництво ЖК “Brother” від вказаного девелопера аж на 1,3 тис. квартир. Правоохоронці вважають, що це було зроблено “за сприяння” інженера-землевпорядника, який підписав відповідну заяву ТОВ “Аллан Плюс” (орендар землі) до Держгеокадастру про те, щоб на цій землі можна було зводити житло. І цей орган вніс такі зміни, хоча це мала би робити Київрада. Зазначимо, що кілька років тому правоохоронці не змогли “вигнати” вказану компанію з орендованої ділянки в судовому порядку – причиною позову прокуратури було те, що раніше “Аллан Плюс” не побудувало там багатоповерховий паркінг, як це було передбачено “попереднім” цільовим призначенням. Натомість компанія в рамках зустрічного позову добилася поновлення договору оренди до 2032 року.

Нагадаємо, у Києві і раніше виникали скандали через заплановану забудову у буферній зоні пам’ятки «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська лавра» (стала об’єктом захисту ЮНЕСКО у 1990 році, складається з двох ансамблів – Собору Святої Софії та Києво-Печерської лаври), у якій заборонено нове будівництво висотних об’єктів.

Однією з найбільш резонансних стала історія навколо ділянки на перетині вул. Стрілецької та пров. Георгіївського, 9/11 (у 200 метрах від “Софії Київської”). Київрада тривалий час не погоджувала продовження договору її оренди, через що ТОВ “Докас”, якому міськрада сама ж відвела цю землю в оренду ще в 2007 році, доводилося постійно судитися за укладання відповідних орендних угод та договорів про їхнє продовження.

Чергова спроба пролонгувати оренду мала місце наприкінці 2024 року – тоді комісія Київради з питань збереження та захисту культурної спадщини навіть погодила відповідний проєкт рішення, але з низкою обмежень. Зокрема, було запропоновано, щоб ТОВ “Докас” має дотримуватися вимог Законів України “Про охорону культурної спадщини” та “Про охорону археологічної спадщини”; що будь-які земляні роботи на цій ділянці мають проводитися під обов’язковим наглядом фахівців-археологів; що ТОВ “Докас” має проінформувати Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про намір здійснення містобудівних, архітектурних перетворень на цій території і що невиконання цих та інших пунктів є підставою для розірвання договору оренди. Втім, у сесійній залі Київради цей документ не набрав необхідної кількості голосів – якраз через те, що чимало депутатів висловили обурення з приводу того, що їм незрозуміло, що саме там збирається зводити орендар, якою буде висота нових будівель тощо.

Зазначимо, Олександр Свистунов обіймає посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року. Його діяльність неодноразово піддавалися критиці з різних сторін – наприклад, у 2023 році Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА прямо звинуватив відомство Свистунова у тому, що протягом 2019-2021 років воно надавалл МУО в “ручному режимі”, самостійно вирішуючи, хто і що може будувати на кожній конкретній ділянці. Також “ревізорами” було з’ясовано, що більшість таких погоджень були формальними, адже замість встановлення для забудовників конкретних обмежень чиновники просто перераховували посилання на ДБН, яких потрібно дотримуватися

Діяльність Департаменту містобудування та архітектури КМДА контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп.

Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Вона наразі є підозрюваною в рамках справи щодо ймовірного захоплення земельної ділянки під колесом огляду на Контрактовій площі. Наразі діяльність цього департаменту контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов. Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. Діяльність вказаного структурного підрозділу столичної мерії наразі контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.

Автор: Олександр Глазунов

Джерело: КиївВлада