Закрита модель БпЛА: як Олександр Конотопський та «Стрим Техно» монополізували третину ринку оборонних закупівель дронів

Закрита модель БпЛА: як Олександр Конотопський та «Стрим Техно» монополізували третину ринку оборонних закупівель дронів

Бізнесмен Олександр Конотопський (Ajax, SkyFall Industries, «Стрим Техно») через НВП «Аякс» (ЄДРПОУ 23930486), ТОВ «Стрим Техно» (ЄДРПОУ 43486570) та низку іноземних компаній вибудовує єдину вертикаль контролю над виробництвом і постачанням БпЛА.

До цієї схеми також залучені ДП «Укрспецекспорт» (21655998) і ДП «Укроборонсервіс» (21552117), що дає змогу поєднати державні ресурси з приватним бізнесом. При цьому керівник останньої компанії Гвоздарьов має прямі зв’язки з Конотопським.

У цій системі Ajax виконує роль фінансово-логістичного центру, керуючи потоками через іноземні юрисдикції. Зокрема, задіяні Ajax Systems Cyprus Holdings Ltd та Ajax Systems Trading DMCC (ОАЕ), через які проводяться закупівля комплектуючих, експорт продукції та виведення прибутку. Така модель дозволяє акумулювати частину доходів за межами України.

Паралельно Конотопський контролює SkyFall Industries, яка здатна випускати БПЛА типу Vampire в обсягах 50–100 тисяч одиниць на рік. За наявності державного фінансування в понад 40 млрд грн це створює ситуацію фактичної залежності держави від одного виробника та одного центру ухвалення рішень.

Закупівлі відбуваються через закриті процедури без конкуренції та без публікації вартості контрактів. За ринкової ціни БПЛА у 8–10 тис. доларів фактична вартість угод не розкривається, що створює ризики завищення цін. Основним підрядником у більшості випадків виступає ТОВ «Стрим Техно».

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Фінансові показники «Стрим Техно» демонструють аномальну концентрацію: при статутному капіталі лише в 100 тис. грн виручка сягає близько 15,2 млрд грн (співвідношення - понад 150 тисяч до одного). Частка компанії на ринку БПЛА наближається до 38 %, що фактично свідчить про монополізацію сегменту.

Додатково використовується схема реекспорту через ОАЕ та Казахстан, яка дозволяє переміщувати продукцію поза прямим державним контролем і навіть забезпечувати її обіг на ринку РФ. Це вказує на наявність паралельних каналів постачання та використання іноземних юрисдикцій для обходу обмежень.