Аграрний комітет чи власний земельний банк? Як нардеп Бунін накопичив десятки ділянок та таунхаусів під Києвом

Аграрний комітет чи власний земельний банк? Як нардеп Бунін накопичив десятки ділянок та таунхаусів під Києвом

Навколо держпідприємства Нива в Умані зростає напруга. Співробітники та вчені говорять про ризик знищення господарства. Під загрозою робота близько 150 сімей.

Про це повідомляє Стопкор.

За даними телеграм-каналу Обличитель, до цього може бути причетний нардеп Сергій Бунін. Публічних доказів від правоохоронців поки немає. Сам депутат публічно не прокоментував ці твердження.

Обличитель також пов’язував Буніна з оточенням фігурантів справи про землі НААН. Цю справу, за повідомленнями, розслідує НАБУ. У матеріалах згадують нардепа Анатолія Гунька та депутата облради Олександра Поляруша.

Бунін працює в аграрному та земельному комітеті Ради. На цьому тлі його земельний портфель виглядає показово. За даними публікацій, він задекларував багато ділянок.

Сергій Бунін у своїй декларації вказав на значний обсяг нерухомості в Києві та Київській області.

Серед активів – земельна ділянка в передмісті столиці площею 601 м². Водночас у відкритих кадастрових даних фіксуються розбіжності щодо дати оформлення права власності. У декларації вказана одна дата, тоді як у кадастрі відображена інша. На цій ділянці розташований житловий будинок площею 80,4 м2, який також внесений до декларації.

Окремий блок активів зосереджений в іншому населеному пункті поблизу Києва. Там задекларовано п’ять земельних ділянок невеликої площі, а також п’ять житлових будинків по 129,6 м² кожен. Усі об’єкти розташовані поруч. У кадастрових даних також зафіксовані розбіжності між датами набуття права, вказаними в декларації, та датами реєстрації в державному реєстрі. За даними відкритих карт, на цій території побудований комплекс таунхаусів.

У столиці депутат задекларував дві квартири. Одна з них перебуває у спільній частковій власності. Інша вказана як місце реєстрації, з правом користування. Також у декларації зазначені два офісні приміщення в Києві. Один із цих об’єктів не відображається у відкритому реєстрі нерухомості.

Серед транспортних засобів у власності задекларовано автомобіль Volkswagen Touareg 2007 року випуску. Крім того, у декларації вказано використання двох автомобілів преміумкласу — Mercedes-Benz GLS 450 2017 року та Mercedes-Benz S400 2020 року. Обидва автомобілі використовуються на умовах оренди. Їхніми власниками є юридичні особи, зареєстровані в Україні.

Компанії та згадки в кримінальних провадженнях

Згідно з електронною декларацією, у звітному періоді Сергій Бунін отримав основний дохід у вигляді заробітної плати народного депутата. За роботу в Управлінні справами Апарату Верховної Ради йому було нараховано 706 249 грн.

Окрім зарплати, у декларації вказані незначні відсотки за банківськими вкладами — 36 грн і 19 грн у різних банках.

Серед грошових активів задекларовано 230 тисяч доларів США готівкою. Також зазначені кошти на банківських рахунках у гривні, доларах і євро. Суми на рахунках порівняно невеликі в гривневому еквіваленті, однак валютні залишки включають понад 13 тисяч доларів США та понад 2 тисячі євро.

Окремо варто згадати компанії, з якими пов’язують депутата.

ТОВ "Грант" (ЄДРПОУ 31301790) займається оптовою торгівлею товарами господарського призначення. До серпня 2019 року Сергій Бунін був керівником компанії. Згодом керівництво та право власності перейшли до його родичів.

Компанія фігурувала в кримінальному провадженні № 22021000000000363, яке розслідує Головне слідче управління СБ України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора. У рамках цього провадження перевірялася можлива причетність до правопорушень, зокрема за статтями про державну зраду, легалізацію майна та ухилення від сплати податків. Водночас суд скасував арешт активів компанії, оскільки на відповідному етапі слідства не були встановлені дані про причетність юридичної особи до інкримінованих злочинів.

Інша компанія - ТОВ "Аеросвіт" (ЄДРПОУ 21457844), яка припинила діяльність у 2014 році, фігурувала в кримінальному провадженні № 12015040140000001. Розслідування стосувалося можливих порушень при закупівлях у комунального аеропорту "Ми". У рамках справи слідство отримало дозвіл суду на проведення позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності аеропорту, зокрема з проведенням зустрічних звірок операцій із ТОВ "Аеросвіт".

Політичні контакти та група Павлюка

Ім’я Сергія Буніна неодноразово фігурувало в журналістських розслідуваннях і політичних дискусіях. У медіа його відносили до так званої "групи Павлюка" — кола депутатів, пов’язаних із чернівецьким бізнесменом Іллею Павлюком. Сам Павлюк не є народним депутатом, однак раніше журналісти називали його впливовою фігурою у митній сфері. Після оприлюднення розслідувань у 2019 році з’явилося твердження, що частина мажоритарників могла орієнтуватися на неформальний центр впливу. Серед них у публікаціях згадували і Буніна.

За даними медіа, окремі депутати відвідували офіс бізнесмена напередодні ключових голосувань у Верховній Раді. Буніна називали одним із тих, хто регулярно бував на таких зустрічах. Після цього група депутатів голосувала узгоджено. Зокрема, Бунін був серед авторів поправок до земельного законодавства, які, на думку критиків, могли бути вигідні великому промисловому бізнесу. Водночас офіційних рішень суду щодо неправомірності цих дій немає.

Окремий резонанс викликала історія з поручительством у Вищому антикорупційному суді. У 2021 році Сергій Бунін разом із кількома народними депутатами прийшов до ВАКС, щоб взяти на поруки власника корпорації "Альтком" Олександра Тисленка, підозрюваного в наданні неправомірної вигоди. Такий крок із боку представника профільного парламентського комітету викликав критику в експертному середовищі та поставив питання про політичну відповідальність і стандарти антикорупційної позиції.

Окрему увагу привернула інформація руху "Чесно" про те, що Бунін задекларував одну з найбільших кількостей земельних ділянок серед народних депутатів. При цьому він є членом парламентського Комітету з аграрної та земельної політики. Така ситуація стала підставою для дискусій про можливий конфлікт інтересів. Юридична оцінка порушень у цій частині поки не оприлюднена.

У 2021 році Бунін разом з іншими парламентарями з’явився у Вищий антикорупційний суд, щоб взяти на поруки бізнесмена, підозрюваного у хабарництві. Цей крок викликав критику з боку частини експертів та громадських активістів, які поставили під сумнів доцільність такої підтримки.

Також його ім’я згадувалося в контексті конфлікту навколо державного агропідприємства "Нива" в Умані. За інформацією Telegram-каналу "Обличитель", депутата могли пов’язувати з спробами впливу на ситуацію навколо господарства. Офіційні процесуальні рішення щодо його причетності не оприлюднені, а сам Бунін публічно ці твердження не коментував.

Рух "Чесно" звертав увагу і на голосування депутата за законопроєкти, які, на думку критиків, могли послаблювати незалежність НАБУ та САП. Крім того, він підтримав містобудівну реформу, що викликала громадський резонанс. Після хвилі критики відповідний законопроєкт не був підписаний президентом.