Націоналізація "Мотор Січі" могла відбутися в інтересах Шурми – ЗМІ

Націоналізація "Мотор Січі" у 2022 році, яка відбулася на фоні арешту його багаторічного керівника В’ячеслава Богуслаєва, могла бути використана для встановлення неформального контролю над підприємством в інтересах колишнього заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми. Такого висновку дійшли автори нового розслідування проєкту "Стоп Корупції" .

За даними журналістів, після переходу "Мотор Січі" під контроль держави ключові керівні посади на підприємстві обійняли менеджери, яких автори розслідування пов’язують зі спільним професійним минулим і управлінським оточенням Ростислава Шурми. Автори також звертають увагу, що виконувачка обов’язків керівника підприємства Ольга Вагіс, директор з управління персоналом Віталій Хрол та голова наглядової ради Ігор Фоменко, на їхню думку, також мають професійні або політичні зв’язки із Шурмою.

Окрему увагу журналісти приділили фінансовим показникам підприємства. За їхніми даними, чисельність працівників скоротилася приблизно з 10 тис. до менш ніж 3 тис. осіб, а доходи "Мотор Січі" знижувалися у 2022-му, 2023-му та 2025 році, попри зростання попиту на продукцію підприємства під час повномасштабної війни. Водночас колишній президент підприємства В’ячеслав Богуслаєв, якого затримали восени 2022 року, досі не отримав вироку суду.

Крім того, автори згадують пов’язаний із групою "Мотор Січ" "Мотор-Банк". За їхніми даними, на початку 2022 року активи банку перевищували 2,5 млрд грн, однак після переходу під державний контроль його визнали неплатоспроможним, а навесні 2026 року – ліквідували. У зв’язку з цим журналісти ставлять запитання, чи не може аналогічний сценарій очікувати й саме підприємство.

За словами авторів, вони намагалися зв’язатися з Ростиславом Шурмою, однак отримати його коментар не вдалося. Під час поїздки до Німеччини, де, як стверджується, перебуває колишній посадовець, поспілкуватися з ним також не вийшло.

На думку журналістів, наведені кадрові та управлінські зв’язки є достатньою підставою для офіційної перевірки обставин націоналізації та подальшого управління підприємством.