«Ювелірний магнат» Сергій Цюпко, який провернув багатомільйонну аферу з КЮЗ, продовжує бізнес у РФ і співпрацює з колаборантами

«Ювелірний магнат» Сергій Цюпко, який провернув багатомільйонну аферу з КЮЗ, продовжує бізнес у РФ і співпрацює з колаборантами

Сергій Цюпко, відомий український бізнесмен, асоціюється з гучними скандалами навколо активів ПАТ «Київський ювелірний завод» (КЮЗ), бізнесу в Росії та шахрайства. Але останні роки він випав із поля зору ЗМІ попри те, що історії, пов’язані з криміналом та схемами, тривають. Водночас інформаційний простір заповнений «джинсовими» матеріалами про Сергія Цюпка, де йому створили образ мецената. Це спрямоване на публічне приховання його можливої причетності до порушення закону.

За даними аналітичної системи YouControl, фірми, пов’язані з Сергієм Цюпком, офіційно очолюють його родичі Федір і Марія Цюпки, або особи, які можуть мати ознаки підставних. Це насамперед АТ «Кварцсамоцвіти», ТОВ «Венкер», ТОВ «Смарткомм», ТОВ «Аспект-Профі» та інші. Сергій Цюпко в цих структурах відіграє радше історичну або непряму роль, що лише посилює його образ відстороненого мецената.

Учасники та бенефіціари АТ «Кварцсамоцвіти» (згідно аналітичної системи YouControl)

Проте за легендою благодійності можуть ховатися темні сторони. Справа Київського ювелірного заводу, під час якої могла бути реалізована схема захоплення його майна в кредиторів, наблизилася до завершення завдяки постановам Верховного Суду в грудні 2024 року. А це одне з головних підприємств ювелірної промисловості України: попри заяви про припинення діяльності, магазини КЮЗ продовжують працювати, що підтверджується інформацією на офіційному сайті.

Крім того, компанії Федіра Цюпка, зокрема ТОВ «Бізнестерра» та ТОВ «Смарткомм», фігурують в кримінальних провадженнях, пов’язаних із незаконним продажем гуманітарної допомоги під час воєнного стану та шахрайством із нерухомістю. До цього додається скандал навколо бізнесу Сергія Цюпка в Росії.

Так невже Сергій Цюпко просто меценат «на пенсії»?

Банкрутство Київського ювелірного заводу або шахрайство?

Схема банкрутства КЮЗ могла полягати в тому, що завод, яким керував Сергій Цюпко, навмисно довели до ліквідації, щоб за безцінь продати його майно, залишивши кредиторів ні з чим.

У 2013 році фірма «Фаст Вотер СТ» через вексель на 0,5 млн грн розпочала банкрутство, хоча завод мав на рахунках 28 млн грн. Ліквідатор Тарас Тарасенко (тепер він нардеп від «Слуги народу», на «Антикорі», до речі, йому була присвячена окрема стаття) занизив вартість майна: сировини — у 2,5 раза, ювелірних виробів — у 5,5 раза, нерухомості — у 2-3 рази. У січні 2017 року попри судову заборону активи продали ТОВ «Еталон-Консалтинг», пов’язаному з Олександром Бакаєвим із банку «Таврика», власником якого був Сергій Цюпко. А кредитори — банки «Укрексімбанк» (вимоги 126,4 млн грн) і «Сбербанк» (53 млн грн), а також Фонд гарантування вкладів (2,6 млрд грн виплат) — не отримали своїх грошей, бо майно пішло за заниженою ціною.

Майно Київського ювелірного заводу скупили фірми, підконтрольні Сергію Цюпку або пов’язані з ним: ТОВ «Еталон-Консалтинг», ТОВ «Авітобуд», ТОВ «Венкер», ТОВ «Аспект-Профі» та ТОВ «Бізнестерра». Серед акціонерів, крім Цюпка, фігурує Голубєва Катерина Йосипівна, яку вважають його підставною особою. Видання Mind.ua писало, що в такий спосіб Цюпко фактично викупив закладений ним же в «Укрексімбанк» Київський ювелірний завод за заниженою ціною.

Бенефіціари ПАТ «Київський ювелірний завод» (згідно аналітичної системи YouControl)

Судовий процес щодо майна КЮЗ тягнеться вже понад 10 років. Але є суттєве зворушення: у грудні 2024 року справу №910/24550/13 розглянув Верховний Суд України. Постанови цікаві своєю логікою, і винесли його фактично на користь фірм, підконтрольних Сергію Цюпку.

«Укрексімбанк» (АТ «Державний експортно-імпортний банк України») вважав, що аукціон провели з порушеннями. По-перше, на думку банку, майно продали за заниженою ціною. По-друге, продаж відбувся, попри судову заборону на відчуження майна, яку наклав апеляційний суд у січні 2017 року. Банк подав позов, вимагаючи визнати результати аукціону недійсними.

Тим часом ліквідатор заводу Баскаков О.В. пішов іншим шляхом. Він звернувся до суду з вимогою повернути продане майно, стверджуючи, що воно незаконно опинилося в руках нових власників — кількох компаній і фізичних осіб, які купили його в «Еталон-Консалтинг». Мова йшла про цінні об’єкти, зокрема нежитлові приміщення в центрі Києва, магазини в Рівному та Херсоні, будівлі на Голосіївській і Бориспільській вулицях.

Господарський суд Києва та Північний апеляційний господарський суд у 2024 році відмовили й банку, і ліквідатору. Вони вирішили, що аукціон був законним, а майно продали за ринковою ціною. До того ж усі отримані кошти пішли на погашення боргів, тож права кредиторів, включно з «Укрексімбанком», не порушили.

Але «Укрексімбанк» не здався і подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Банк наполягав, що суди проігнорували порушення під час аукціону, зокрема судову заборону та дії ліквідатора, який, за їхніми словами, не мав права оформлювати результати торгів через тимчасове призупинення його повноважень.

Верховний Суд частково підтримав «Укрексімбанк», але з несподіваним поворотом. Суд погодився, що нижчі суди не врахували всіх юридичних нюансів, зокрема неправильно оцінили спосіб захисту прав банку. Замість визнання аукціону недійсним, ефективнішим було б вимагати повернення майна від кінцевих власників через так званий віндикаційний позов — це коли власник вимагає повернути своє майно від того, хто ним незаконно володіє.

Однак Верховний Суд залишив рішення нижчих судів без змін у частині відмови в позові. Чому? Бо «Укрексімбанк» обрав «не той» спосіб захисту своїх прав. Простіше кажучи, банк пішов не тим шляхом, вимагаючи скасувати аукціон, коли потрібно було зосередитися на поверненні майна від нових власників.

З одного боку, це перемога фірм, за якими може стояти Сергій Цюпко, і своєрідне завершення схеми заволодіння Київським ювелірним заводом. Проте є вірогідність, що «Укрексімбанк» повернеться до судів через віндикаційний позов.

Але суди навколо КЮЗ тривають.

4 квітня 2025 року ТОВ «Фаст Вотер СТ», яке, нагадаємо, і було ініціатором банкрутства КЮЗ, звернулося до Господарського суду міста Києва: у заводу є борг у 510 тис., треба його повернути. У судовому документі йдеться про те, що розглядалися скарги кредиторів на дії чи бездіяльність ліквідаторів, але більшість з них відхилили. Отже, логіка позивача зрозуміла: відайте кошти – і ми вільні. Розгляд заяви відбудеться 30.06.25.

Тарас Тарасенко, один із ліквідаторів КЮЗ, після скандалу став депутатом від «Слуги народу» й почувається впевнено при владі, що додає справі політичного забарвлення. Але нагадаємо, що його звинувачували в шахрайстві щодо активів Київського ювелірного заводу, цитуємо ухвалу Шевченківського суду: «Діючи умисно всупереч прямій забороні з відчуження майна ПАТ «КЮЗ», що накладена Київським апеляційним господарським судом, та не маючи повноважень щодо вчинення будь-яких дій в справі про банкрутство ПАТ «КЮЗ», вчинив шахрайські дії, направлені на незаконний продаж за заниженою вартістю заставного майна банкрута в інтересах третіх осіб».

Тоді називали шахраєм, але тепер Тарасенко обіймає посаду Заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Кримінальні провадження ТОВ «Бізнестерра» і ТОВ «Смарткомм»

Слід зазначити, що не все так просто з фірмами, пов’язаними з Сергієм Цюпко. ТОВ «Бізнестерра» і ТОВ «Смарткомм», які викупили майно КЮЗ, фігурують в кримінальних провадженнях (бенефіціаром останнього вказаний Федір Цюпко).

Бенефіціар ТОВ «Смарткомм» Федір Цюпко (згідно з аналітичною системою YouControl)

Провадження №42023102030000100 (від 17.05.2023) стосується протиправного механізму ввезення транспортних засобів як гуманітарної допомоги з їх подальшим продажем для отримання прибутку. Слідство встановило, що обвинувачені використовували підставних осіб для оформлення авто, які ввозилися під виглядом гуманітарної допомоги, але продавалися на комерційній основі. Було надано дозвіл на обшук в офісі ТОВ «Бізнестерра» і ТОВ «Смарткомм» за адресою: Київ, вул. Голосіївська, 17, офіс 304.

Провадження №12022000000000707 (від 28.07.2022) розслідує шахрайські схеми з нерухомістю. Фігуранти, пов’язані з ТОВ «Смарткомм», підшукували соціально незахищених осіб, обманом змушували їх підписувати документи або підробляли їх, щоб перереєструвати майно.

Обидва провадження, ймовірно, вказують на систематичний характер діяльності компаній, до яких причетні Сергій та Федір Цюпки, спрямований на незаконне збагачення через маніпуляції з гуманітарною допомогою та нерухомістю. Слідство також перевіряє можливу причетність Сергія Цюпка до цих схем, хоча офіційно він не є підозрюваним.

Бізнес у Росії та зв’язки з особами, яких звинувачують у колаборації

Останнє велике журналістське розслідування відносно Сергія Цюпко було опубліковане в медіа досить давно — у 2023 році. Тоді Центр протидії корупції виявив у нього бізнес в окупованому Криму через ООО «Жемчужина Крыма».

А як справи зараз із цим у «відомого київського мецената»? Ми вирішили перевірити.

Звернувшись до російських реєстрів через систему СПАРК, ми дізналися, що Цюпко фігурує вже як колишній власник. Тобто він офіційно відокремився від бізнесу в Росії.

Проте нам вдалося встановити дещо цікаве: ООО «Жемчужина Крыма» переписане на Писаревського Володимира Олександровича.

За даними сайту «Миротворець», Писаревський нібито брав участь в анексії Криму та був нагороджений медаллю «За возвращение Крыма». Таким чином, хоча Цюпко «замів» російський слід, його колишня фірма опинилася в руках особи, яку в Україні вважають спільником окупантів.

Проте слід нагадати та щодо Сергія Цюпка, і щодо інших осіб, які фігурують в статті: згідно зі статтею 62 Конституції особа вважається невинуватою, доки її вина не буде доведена в суді.

Сергій Цюпко формує образ успішного мецената та бізнесмена, але його діяльність супроводжується скандалами та кримінальними провадженнями. Справа КЮЗ, підкріплена постановами Верховного Суду в грудні 2024 року, залишається прикладом суперечливого банкрутства, де суд визнав законність сумнівного аукціону. Кримінальні провадження проти ТОВ «Бізнестерра» і ТОВ «Смарткомм» розкривають схеми з гуманітарною допомогою та шахрайством із нерухомістю, що кидають тінь на репутацію Цюпків. Попри це, брак критичних розслідувань і судові рішення на їхню користь дозволяють їм зберігати вплив і уникати серйозних наслідків.

Автор: Олександр Мізін