«Спадщина» Черновецького та мільйонні тіньові схеми: БЕБ завітало з обшуками на броварський завод соратників «Льоні Космоса»

«Спадщина» Черновецького та мільйонні тіньові схеми: БЕБ завітало з обшуками на броварський завод соратників «Льоні Космоса»

БЕБ у липні проводило обшуки на території металургійного заводу в Броварах, що належить чинному депутату Київради Роману Ярошенку, ексдепутату Андрію Зайцю та бізнесменам В’ячеславу й Олександру Супруненкам — усім із групи ексмера столиці Леоніда Черновецького. Компанії ТОВ «Алтег» та ТОВ «Браз» систематично ухилялися від сплати податків, і саме це стало причиною візиту правоохоронців.

Про слідчі дії на металургійному заводі повідомили кілька авторитетних видань, зокрема «Економічна правда». Водночас БЕБ та прокуратура досі не надали офіційної інформації про обшуки та їхні результати.

Викриття податкових порушень на броварському заводі могло б стати початком нового розслідування щодо масштабного розкрадання комунального майна за часів мера Києва Леоніда Черновецького та його найближчого оточення. Особливо з огляду на те, що деякі з цих осіб досі перебувають у Київраді та мають прямий вплив на життя столиці.

На початку 2000-х тодішній мер Черновецький і його «молода команда» привласнили чимало столичних земель і комунальних підприємств, що належали територіальній громаді Києва. Одним із таких об’єктів стало колишнє комунальне підприємство «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» (КЗАБК) у Броварах.

До заволодіння КЗАБК (як і низки інших активів) причетні колишній зять «Льоні Космоса» В’ячеслав Супруненко, «регіонал» Олександр Супруненко (рідний брат В’ячеслава), їхній давній партнер Роман Ярошенко — нинішній депутат Київради, а також ексдепутат Андрій Заєць.

Мета схеми була очевидною — отримати у приватну власність земельну ділянку площею понад 26 га та майновий комплекс КЗАБК. До складу комплексу входять вісім об’єктів у Броварах загальною площею 122 000 кв. м за адресами: бульвар Незалежності, 30/1; 30/1-а; 30/1-б; 30/1-д; 32; 32-а; 32-б; 32-в. «Молода команда» досягла своєї мети — майно колишнього КП незаконно перейшло до структур братів Супруненків, Зайця та Ярошенка.

Після приходу Черновецького до влади на керівні посади «привабливих» об’єктів, зокрема й КЗАБК, призначили підконтрольних осіб. Це дозволило контролювати фінансові потоки, штучно довести підприємство до банкрутства та вивести його з комунальної власності.

Ярошенко та Супруненки на той час були депутатами Київради й членами бюджетної комісії. Вони мали реальний вплив на бюджетне фінансування КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій».

Ярошенко, який очолював бюджетну комісію, не ініціював і не підтримував надання фінансової допомоги підприємству. Через брак бюджетного фінансування КП змушене було брати кредити у ВАТ «КБ „Хрещатик“» під заставу всього майнового комплексу. Повернення коштів не планувалося — метою було вилучення активів, що й запустило механізм заволодіння об’єктом Ярошенком, братами Супруненками та Зайцем.

Майно КЗАБК передавали їхнім структурам через пов’язані компанії: ТОВ «Акіра», ПАТ «Кредері груп», ТОВ «Інвестиції нового століття», ТОВ «Індастріал пропертіз інвестмент» і ТОВ «Пріма-дівес».

Після цього відбулися тривалі судові процеси. Навіть судили колишнього начальника Головного управління промисловості, енергетики та зв’язку КМДА, однак у 2023 році справу закрили за строками давності. Того ж року Печерський суд Києва зняв арешт і заборону на відчуження комплексу будівель колишнього КЗАБК. А за рік Антимонопольний комітет дозволив ТОВ «Браз» і фонду «Дженерал Інвестментс» (з орбіти Супруненків, Зайця та Ярошенка) придбати активи ТОВ «Індастріал пропертіз інвестмент».

Сьогодні фактичними власниками комплексу залишаються Роман Ярошенко, Андрій Заєць та В’ячеслав Супруненко. Майно належить їм через ТОВ «Браз», ТОВ «Алтег» і фонд «Дженерал Інвестментс». До слова, Ярошенко та брати Супруненки зареєстровані в одному будинку в Києві, їхні квартири розташовані поруч — це вкотре підтверджує тісні побутові та бізнесові зв’язки.

Дії Ярошенка, Зайця та братів Супруненків мають ознаки організованої схеми: від штучного банкрутства успішного комунального підприємства до його незаконної приватизації. В’ячеслав Супруненко свого часу навіть отримав прізвисько «доярка Києва» за «досвід» у приватизації комунального майна. Усі схеми він реалізовував за допомогою людей, яких розставив на ключові посади за згодою Черновецького.

Про цю історію, ймовірно, ще довго не згадували б, якби не обшуки на заводі та дивне мовчання правоохоронців, яке лише посилює інтерес до справи.

«Економічна правда» з посиланням на джерела повідомила, що під час обшуків виявили заниження податку на нерухоме майно на 8,9 млн грн, заниження ПДВ на 23,5 млн грн, необлікований лом на 39 млн грн та інші необліковані товари на 286 млн грн.

Крім того, знайшли сотні тонн алюмінієвого брухту, який, імовірно, купували за готівку без документів. Фігуранти також приховували реальні площі виробничого комплексу, щоб зменшити податок на нерухомість.

Для цього Супруненки, Заєць і Ярошенко використовували мережу підконтрольних компаній-посередників: ТОВ «Укрметсорт», ТОВ «Штабмет», ТОВ «Алюм Продукт», ТОВ «Втормет Стор» та ТОВ «Крафт Торг». Через ці структури проводили фіктивні операції, створюючи ілюзію легального походження товару.

Ключовим елементом схеми є підконтрольний фігурантам АТ «Асвіо Банк». Роман Ярошенко, Андрій Заєць та брати Супруненки контролюють істотні частки акцій через інвестиційні фонди. Ярошенко з 2009 року очолює наглядову раду банку та отримує мільйонну зарплату. Через банк мільярдні потоки безготівкових коштів від фіктивних операцій конвертувалися в готівку для закупівлі брухту та виведення прибутку в тінь.

Така масштабна фінансова-промислова система, побудована на базі вкраденого в киян заводу, не могла б працювати без «порозуміння» з правоохоронцями. Коли БЕБ все ж провело обшуки в ТОВ «Алтег» та ТОВ «Браз», бенефіціари, ймовірно, спробували «вирішити питання» у звичний спосіб. Відсутність офіційної інформації від БЕБ про результати обшуків свідчить, що це їм вдається.

Мовчання територіального управління БЕБ Київщини та обласної прокуратури — класичний сигнал того, що справу намагаються «зам’яти» або звести до дрібних порушень із мінімальними штрафами.

Історія броварського заводу показує, що схеми «молодої команди» Черновецького не зникли. Вони еволюціонували в сучасний бізнес із компаніями-прокладками, власним банком і зберегли вплив у Київраді. Схема, що починалася зі штучного банкрутства КП КЗАБК на початку 2000-х, сьогодні перетворилася на мільярдний тіньовий механізм ухилення від податків.

Справа вже давно вийшла за межі звичайного податкового злочину. Матеріали журналістів дають правоохоронцям шанс не просто оштрафувати компанії, а розслідувати незаконне відчуження комунального підприємства понад 20 років тому — початок великої схеми з ухилення від податків та відмивання коштів через підконтрольний «Асвіо Банк».