Ринок курятини зачистили від конкурентів заради збагачення МХП та контролю над цінами

Більшість українців уже давно відмовилися від яловичини та свинини, залишивши у своєму раціоні курятину як найдоступніше м’ясо. Але навіть вона стрімко дорожчає, а вибір для споживачів стає дедалі меншим. За цим стоїть не лише інфляція чи війна. Поки українці економлять на продуктах, Юрій Косюк роками вибудовував систему, яка дозволила МХП встановити контроль над українським ринком курятини та розпочати експансію на міжнародні ринки.

Сьогодні МХП контролює близько 53% українського ринку курятини

Найближчий конкурент має лише 5,7%, тоді як інші виробники займають від 1 до 5% ринку. Така концентрація дозволяє компанії визначати правила гри, впливати на ціни, логістику, дистрибуцію та умови роботи постачальників. Коли один виробник отримує настільки значну перевагу, про реальну конкуренцію вже говорити не доводиться.

Розширення відбувалося не лише шляхом розвитку власного виробництва. Конкуренти один за одним втрачали бізнес, виробничі потужності або можливість працювати на ринку. «Гаврилівські курчата», «Агроль Плюс», УЛАР, «Пан Курчак», «Володимир-Волинська птахофабрика» — лише частина компаній, які опинилися під економічним тиском або втратили свої позиції. Сценарій повторювався однаково: перевірки, кримінальні провадження, обшуки, блокування діяльності, після чого бізнесу пропонували продати активи або погодитися на співпрацю на умовах, вигідних МХП.

Паралельно МХП будував контроль не лише над виробництвом, а й над усім ланцюгом продажу. Антимонопольний комітет встановив, що дистриб’юторам визначали території реалізації продукції, нав’язували цінову політику та обмежували продаж продукції інших виробників. Постачальники й торговельні партнери фактично втрачали можливість самостійно працювати з конкурентами, а доступ інших виробників до каналів збуту поступово закривався. Саме так формується монополія — коли контролюється не лише виробництво, а й увесь шлях товару до покупця.

Попри очевидну концентрацію ринку, Антимонопольний комітет України під керівництвом Павла Кириленка не вжив ефективних заходів для її припинення. Монополія продовжувала посилюватися, МХП скуповував нові активи та розширював свою присутність. Ба більше, компанія вже вийшла далеко за межі України. Зокрема, МХП придбав 70% корпоративних прав грецької компанії Th. Nitsiakos AVEE із правом подальшого збільшення частки до 100%, що свідчить про намір встановлювати контроль уже над міжнародним ринком виробництва м’яса птиці.

Фінансова структура групи також побудована через іноземні юрисдикції

Кошти проходять через кіпрські WTI Trading Limited та Raftan Holding Limited до материнської MHP SE, яка котирується на Лондонській фондовій біржі. У вересні 2024 року 12,6% акцій MHP SE придбав державний саудівський фонд SALIC. Водночас як найбільший експортер курятини МХП щороку отримує мільярдні суми відшкодування ПДВ, а у 2017–2018 роках структури Косюка отримали близько 2,5 млрд грн аграрних дотацій, або майже 35% усієї державної підтримки галузі.

Вплив Юрія Косюка давно вийшов за межі аграрного бізнесу. Правління МХП із 2014 року очолює колишній міністр аграрної політики Юрій Мельник, а сам Косюк того ж року працював заступником Глави Адміністрації Президента. Організацію «Ми-вінничани» фінансує особисто Косюк, а до її керівництва входять народні депутати Лариса Білозір, Геннадій Кучер і Геннадій Вацак. Коли одна бізнес-група одночасно концентрує понад половину ринку, розширює контроль над конкурентами, отримує мільярдні бюджетні кошти, а державні органи роками не вживають ефективних заходів, це вже питання не окремої компанії, а економічної безпеки та реальної конкуренції в Україні.

До словами, ми вже зверталися до правоохоронців та контролюючих органів зі скаргою, однак вона залишилась без відповіді. Тому, нами скеровано повторну скаргу з вимогою вимогою перевірити діяльність ПРАТ «МХП» щодо можливого зловживання монопольним (домінуючим) становищем, встановлення контролю над виробництвом, логістикою та каналами збуту курятини, створення перешкод для діяльності конкурентів, а також дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.