Як екс міністр Семерак провернув аферу з ТОВ «РУДОМАЙН» та спецдозволами в Кривому Розі

У Кривому Розі, місті з критичним екологічним навантаженням, відкриті кар’єри продовжують розширюватися просто в межах житлової забудови. Видобуток залізної руди здійснюється на десятках гектарів, попри пряму заборону таких робіт містобудівними нормами. При цьому держава фактично втратила контроль над процесом надання спецдозволів. Ключовим фігурантом цієї системи стало ТОВ «РУДОМАЙН».

Надання та подальша легалізація спеціальних дозволів відбувалися за участі повної управлінської вертикалі центральних і регіональних органів влади: Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України – Соболева Олексія Дмитровича, колишнього Міністра екології та природних ресурсів України – Семерака Остапа Михайловича, Голови Фонду державного майна України – Смачило Іванни Василівни, Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації – Гайваненка Владислава Вікторовича, Голови Державної служби геології та надр України – Гоцинця Олега Степановича — на рівні яких ухвалювалися рішення і надавалися погодження, що дозволили оформити спецдозволи без проведення аукціонів і реальної конкуренції. Контроль за дотриманням екологічних, фінансових вимог у цій схемі був зведений до формального документообігу.

У 2017 році ТОВ «РУДОМАЙН» отримало спецдозвіл №6236 на ділянку «Кар’єр – Південний» площею 24,2 га без проведення аукціону. У 2021 році компанії надали ще один спецдозвіл №6511 на суміжну ділянку площею 35,2 га — знову без конкурсу. Сукупна площа видобутку сягнула близько 70 га, що перевищує допустимі межі розширення родовища. При цьому другий дозвіл фактично стосувався нового родовища, а не розширення існуючого.

Геологічне обґрунтування цих дозволів викликає окремі питання. Компанія не здійснювала повноцінного геологічного вивчення надр та не проводила затвердженого підрахунку запасів. Натомість використовувалася придбана геологічна інформація, яка не є підставою для отримання спецдозволу без аукціону. Попри це, документи були прийняті та погоджені Держгеонадрами.

Екологічна складова також була фактично проігнорована. Видобуток залізної руди ведеться відкритим способом у межах міста Кривий Ріг, що прямо заборонено ДБН Б.2.2-12:2019. Для оформлення дозволів застосовувалися застарілі або непридатні висновки оцінки впливу на довкілля, які не охоплювали реальні масштаби робіт. Фактичні площі кар’єрів, обсяги видобутку та викидів не відповідали задекларованим показникам.

Фінансові наслідки цих рішень для держави є суттєвими. Через штучне заниження техніко-економічних показників вартість спецдозволів була зменшена щонайменше у 7 разів. Лише на етапі їх видачі бюджет недоотримав понад 25 млн грн. Додатково компанія застосовувала пільгові коефіцієнти рентної плати, що дозволяло сплачувати за користування надрами в рази менше реальної вартості ресурсу.

Окремим елементом схеми стало відчуження активів державного підприємства ДП «ГИПРОКОКС». У 2024 році на його базі було створено ТОВ СП «ГИПРОКОКС», у якому частка держави становить лише 40%, всупереч вимогам щодо збереження контрольного пакета. Патенти, інженерні розробки та технічна документація були передані до структури, пов’язаної з бенефіціарами «РУДОМАЙН». Паралельно була створена іноземна компанія GIPROKOKS EUROPE S.R.O., яка фактично заявила права на ці активи.

📄 У зв’язку з викладеним ми звернулися до уповноважених органів зі скаргою з конкретними вимогами: провести повну перевірку законності видачі та використання спецдозволів №6236, №6511 і №6414; надати правову оцінку діям посадових осіб Мінекономіки, Держгеонадр, Дніпропетровської ОДА та екологічних органів; перевірити обґрунтованість техніко-економічних розрахунків і правильність нарахування рентної плати; встановити законність передачі активів ДП «ГИПРОКОКС» до ТОВ СП «ГИПРОКОКС» та іноземної компанії; перевірити дотримання вимог законодавства при створенні спільних підприємств із державною участю; а також оцінити ризики для економічної, екологічної та національної безпеки України.