Стратегічні кошти країни перетворилися на недоторканний ресурс. Дайджест свавілля Печерського районного суду міста Києва

Українські суди дедалі частіше перетворюються на точку, де гучні заяви про мільйонні зловживання просто зникають у формальних відмовах. Те, що починається як вимога розслідувати розкрадання на відбудові чи завищення цін для армії, завершується кількома абзацами про «відсутність підстав» для внесення даних до ЄРДР. Однією ухвалою справа фактично ховається ще до початку слідства, а суспільство так і не отримує відповіді, куди зникають бюджетні кошти. І найпоказовіше — такі рішення ухвалюють судді з довгою історією скандальних вердиктів, які попри підозри та публічну критику залишаються на посадах і продовжують визначати, які справи матимуть шанс на розслідування, а які — ні. Детально про кожну справу далі.

Відбудова під контролем вертикалі: як на Харківщині укриття, лікарні й фортифікації стають джерелом мільйонних схем

Харківська обласна військова адміністрація, яка в умовах війни мала б гарантувати прозорість використання коштів на відновлення, фактично працює в режимі закритого кола підрядників. За керівництва Олега Синєгубова ключові рішення щодо тендерів на укриття, лікарні та фортифікації концентруються в межах Департаменту капітального будівництва ХОВА. Публічно декларується контроль і ефективність, однак на практиці процедури системно відбуваються без конкуренції. Формується управлінська модель, у якій «єдині учасники» стабільно отримують багатомільйонні підряди, а кошториси коригуються вже після укладення договорів.

У межах закупівлі UA-2025-01-07-005421-a щодо будівництва укриття для Чугуївського ліцею №8 вартістю 122,9 млн грн підряди отримали ТОВ «ДРОГОН ЕКО» та ТОВ «АБ “ХАРКІВДИЗАЙН”» без жодного конкурента. Зафіксовано суттєве завищення цін на будівельні матеріали, що формує потенційну переплату понад 7,3 млн грн. У день підписання договору сторони уклали додаткову угоду, якою зменшили загальну суму на 4,2 млн грн, але продовжили строк виконання робіт до кінця 2026 року. При цьому завищені позиції кошторису залишилися без змін, що зберегло ризики неефективного використання бюджетних коштів.

Аналогічна практика застосовується під час будівництва фортифікацій та укриттів у громадах області. Договори з ТОВ «Проектний Альянс» на 42,82 млн грн у Близнюках та 114,88 млн грн у Краснограді укладені без відкритих торгів або за участі одного учасника з мінімальним зниженням ціни — 0,23% від очікуваної вартості. У кошторисах виявлено завищення вартості матеріалів, що лише за окремими позиціями може становити близько 8 млн грн. За таких умов укриття та захисні споруди перетворюються на інструмент перерозподілу коштів замість реального посилення безпеки громад.

Капітальний ремонт обласної клінічної лікарні в Харкові вартістю понад 120,8 млн грн отримало ТОВ «СК ПАНТЕОН» — також без конкуренції. Держаудитслужба під час моніторингу зафіксувала розбіжності між кошторисними документами та відсутність частини обов’язкових фінансових підтверджень. Незважаючи на встановлені невідповідності, договір із динамічною ціною залишився чинним, а замовник не ініціював перегляду умов. Така практика свідчить про формальний характер контролю в межах програм відновлення.

Попри подання 22 скарг і десятків заяв про можливі факти привласнення бюджетних коштів у Харківській області, належної процесуальної реакції з боку правоохоронних органів не відбулося. Зокрема, заяву про вчинення кримінального правопорушення було скеровано до Національної поліції України, однак у порядку, передбаченому КПК України, її фактично не розглянуто та відомості до ЄРДР не внесено. У зв’язку з бездіяльністю уповноважених осіб подано відповідну скаргу до Печерського районного суду міста Києва. Водночас під час судового розгляду доводи заявника не отримали належної процесуальної оцінки, що унеможливило ефективний судовий контроль за дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.

Так, Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва – Ільєвої Т.Г. по справі №757/8888/26-к відмовлено у зобов’язанні Національної поліції України розпочати досудове розслідування за вказаними фактами.

Слідча суддя Печерського районного суду міста Києва Тетяна Ільєва відома назагал мільйонними статками та резонансними рішеннями, що ставили під сумнів дотримання процесуальних стандартів. У 2020 році вона зобов’язала Генерального прокурора забрати у НАБУ та САП кримінальне провадження щодо пропозиції багатомільйонного хабаря за закриття справи проти ексміністра екології Миколи Злочевського. Антикорупційні органи заявили про порушення правил підсудності та розгляд питання без участі прокурора САП, а також про відсутність належного оприлюднення ухвали. Попри застереження щодо прямої заборони передачі справ НАБУ іншим органам, рішення створило процесуальні наслідки для зміни підслідності резонансного провадження.

Окремим епізодом стала ухвала Ільєвої про скасування арешту коштів у справі, пов’язаній із легалізацією активів колишніми посадовцями. У день винесення рішення з рахунків було знято понад 110 тис. євро та 9 тис. доларів США. У 2023 році судді повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем та внесенні завідомо неправдивих відомостей до судового рішення (ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України), оскільки клопотання розглянуто без належних правових підстав і за відсутності учасників процесу. Попри це, Вища рада правосуддя не підтримала її відсторонення, і суддя продовжує здійснювати правосуддя.

«Фармак» у центрі державних закупівель: як військова медицина формує мільярдні прибутки

Державні закупівлі лікарських засобів в умовах війни стали сегментом із гарантованим бюджетним фінансуванням та стабільним попитом. У цьому сегменті АТ «Фармак» посідає системно домінуючі позиції, забезпечуючи постачання медикаментів для військових частин, госпіталів Міноборони, структур МВС та інших бюджетних установ. Фінансові показники компанії демонструють концентрацію державних контрактів навколо одного виробника. Формується модель, у якій оборонна медицина стає передбачуваним джерелом прибутку.

За підсумками 2024 року чистий прибуток «Фармаку» склав 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн отримано від реалізації препаратів державним структурам. Для порівняння, у 2023 році доходи від державних замовників становили 205,6 млн грн, а у 2025 році — 373,9 млн грн станом на дату аналізу. Динаміка свідчить про суттєве зростання обсягів постачання саме у військовому сегменті. Таким чином, бюджетні видатки на лікування військовослужбовців формують значну частину фінансового результату компанії.

Аналіз контрактів демонструє різницю між цінами для держави та роздрібним ринком. «Тріомбраст» постачався по 597 грн за упаковку при роздрібній вартості від 423 грн, «Ліпстер» 5% — по 101,65 грн при аптечній ціні близько 95 грн. «Аторвакор» для військових обходився майже у півтора раза дорожче за роздріб, а «Аладин-Фармак» закуповувався більш ніж утричі вище за середню аптечну ціну. Такі розбіжності створюють ризики неефективного використання бюджетних коштів.

Реалізація продукції зосереджена переважно через ТОВ «БаДМ» та СП «Оптіма-Фарм», сукупна частка яких перевищує 85%. Антимонопольний комітет України встановлював факти узгодженої поведінки та синхронного ціноутворення. Додатково застосовувався механізм «актів зменшення вартості», що коригували відносини між виробником і дистриб’ютором без зміни суми, сплаченої державою. У підсумку державна медицина опиняється в залежності від обмеженого кола суб’єктів, а питання ринковості цін та реальної конкуренції залишаються відкритими.

Звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення до ТУ ДБР в м. Києві очікувано не призвело до процесуального результату — відомості до ЄРДР внесені не були, досудове розслідування не розпочато. У зв’язку з цим подано скаргу на бездіяльність уповноважених осіб НПУ в порядку ст. 303 КПК України.

Втім, судовий контроль також не забезпечив відновлення порушеного права. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва – Вовк С.В. у справі № 757/2244/26-к відмовлено у задоволенні скарги та зобов’язанні ТУ ДБР в м. Києві внести відомості до ЄРДР і розпочати досудове розслідування.

Суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк відомий численними резонансними рішеннями та стабільною присутністю у гучних кримінальних і політичних провадженнях. У 2009 році його підозрювали у підробленні судового рішення, викраденні матеріалів справи та зловживаннях із земельною ділянкою площею 70 га, однак провадження було закрито. У 2015 році Генеральна прокуратура розслідувала його рішення про розблокування коштів ексміністра АПК Миколи Присяжнюка, якого підозрювали у розкраданні 540 млн грн. У 2019 році Вовк скасував арешт 415 об’єктів нерухомості, пов’язаних із Ігорем Коломойським у межах справи «ПриватБанку», що знову поставило під сумнів обґрунтованість його судових висновків.

Паралельно з резонансними процесуальними рішеннями декларація судді демонструє концентрацію активів у межах родини. Садовий будинок у Києві площею 277,2 м², придбаний у 2019 році за майже 2 млн грн, та земельна ділянка площею 648 м² оформлені на дружину — Ксенію Вовк. У 2022 році подружжя придбало автомобіль Volkswagen Multivan-T6 вартістю 2,8 млн грн. За 2023 рік суддя задекларував 1 571 042 грн заробітної плати та 11 000 доларів США готівкою, його дружина — 20 000 доларів. Така модель оформлення майна і активів на близьких осіб поєднується з багаторічною історією кримінальних проваджень і відсторонень від посади, після яких суддя щоразу повертався до здійснення правосуддя.

Печерський районний суд міста Києва дедалі частіше фігурує у справах, де заяви про мільйонні зловживання не доходять до стадії розслідування. Слідчі судді, які самі ставали героями резонансних проваджень і публічних скандалів, продовжують здійснювати правосуддя та вирішувати питання внесення відомостей до ЄРДР. Саме їхні ухвали визначають, чи отримає продовження перевірка фактів можливих розкрадань на відбудові та у державних закупівлях.

Вища рада правосуддя, яка мала б реагувати на підозри у зловживанні службовим становищем та грубі процесуальні порушення, фактично залишила без реальних наслідків історії із Сергієм Вовком та Тетяною Ільєвою. Попри повідомлення про підозри, резонансні рішення та суспільний розголос, обидва судді не були відсторонені й продовжують здійснювати правосуддя у Печерському районному суді міста Києва.