Як Астіон та Микитась під дахом Мін’юсту захоплюють та переписують на себе підприємства

У Міністерстві юстиції кадрові призначення дедалі більше нагадують розстановку «своїх» людей, а не добір фахових і доброчесних керівників. Однією з таких кандидатур є київська нотаріуска Наталія Козаєва, яку Віктор Дубовик просуває на напрям, відповідальний за протидію рейдерству, попри її багаторічні зв’язки зі скандально відомим забудовником Максимом Микитасем та рейдером Василем Астіоном.

Саме в перші місяці повномасштабного вторгнення вона могла сприяти незаконному виходу громадян рф зі складу учасників українських товариств, а також переоформленню нерухомості за підробленими довіреностями від громадян Республіки Білорусь, що дозволяло уникнути конфіскації активів. Жодне кадрове питання Мін’юсту не проходить повз Держсекретаря – Буханевича, який формує команду із лояльних осіб, яких можна інтегрувати у будь-яку схему.

І поки чиновники Мін’юсту фактично обслуговують інтереси забудовника Микитася та рейдера Астіона, останні захоплюють нові об’єкти і через зв’язки з Мін’юстом переоформлюють їх на потрібних людей. Саме державні реєстри стали основним інструментом цих схем: через «чорних» реєстраторів змінюються власники, керівники та юридичні адреси компаній, після чого контроль закріплюється через судові рішення, а борги й кримінальні провадження використовуються як інструмент тиску на законних власників.

Саме за такою схемою група Астіона заходила у ТРЦ «Республіка» разом із Фірташем і Хомутинніком, а також встановлювала контроль над Хорольським заводом дитячого харчування. В обох випадках ключову роль відігравали реєстраційні дії: спочатку змінювалися записи в державних реєстрах, потім через суди легалізувався новий контроль над активами. Це не окремі епізоди, а відпрацьований механізм, який роками працює завдяки можливості втручатися у реєстри.

За аналогічним сценарієм було реалізовано і схему з «Укрбудом». Після доведення компанії до банкрутства активи Микитася фактично «перепакували» на ТОВ «Техно-Онлайн» — структуру з мізерними активами, яка не могла самостійно забезпечити реалізацію такого масштабного проєкту. Без проведення потрібних реєстраційних дій та зміни корпоративного контролю через державні реєстри така схема була б неможливою.

Наразі за тією ж моделлю розгортається історія навколо ТОВ «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» — фінансової компанії зі статутним капіталом 50 млн грн, що працює у сфері кредитування та факторингу. Засновником товариства є АТ «ЗНВКІФ «ГЕНЕЗИС КАПІТАЛ», пов’язане з Астіонами. Упродовж 2017–2020 років компанію послідовно «переписували»: змінювали керівників, юридичні адреси та кінцевих бенефіціарів. До структури вводилися номінальні особи, пов’язані з Хомутинніком, а з 2023 року компанію перевели до Дніпра, остаточно сконцентрувавши управління в руках групи.

13 лютого 2026 року відбувся ключовий етап захоплення. Одночасно було змінено керівника, власників і юридичну адресу компанії на Київську область. До складу бенефіціарних власників внесли П.Я. Фукса, попередніх власників виключили, а нового директора зареєстрували протягом кількох днів без рішень уповноважених органів товариства. Саме через державний реєстр було створено нову юридичну реальність, яка дозволила перехопити контроль над компанією.

Схожий механізм застосовується і щодо корпусу заводу «Арсенал». Спочатку через підконтрольних осіб та реєстраційні дії намагаються змінити контроль над активом, після чого підключають судові процеси та процедуру банкрутства, щоб остаточно позбавити власників можливості повернути майно. Саме тому історії з «Республікою», Хорольським заводом, «Укрбудом», ТОВ «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» та заводом «Арсенал» виглядають не як випадковий збіг, а як єдина схема, у якій ключову роль відіграє використання механізмів Мін’юсту та державних реєстрів для перерозподілу активів.

Відтак, Офіс протидії рейдерству Мін’юсту опинився в центрі подій, адже захоплення активів через масову зміну власників, керівників і корпоративних прав неможливе без проведення відповідних реєстраційних дій. І на захопленні комерційних об’єктів ця практика не завершилася — у грудні 2024 року за аналогічним механізмом були внесені зміни і щодо ГО «НОН-СТОП». 5 та 16 грудня 2024 року представниця Мін’юсту Лопоцюк двічі відмовила у проведенні реєстраційних дій, пославшись на виявлені ознаки фальсифікації установчих документів. Проте вже 10 січня 2025 року, під час відключення державних реєстрів, саме ці зміни були зареєстровані, хоча документи залишилися тими самими. У результаті реєстраційні дії були проведені в період, коли публічний контроль за роботою реєстрів був суттєво обмежений.

За фактами незаконної діяльності Микитася та Астіона, нами скеровано низку скарг і заяв про вчинення кримінальних правопорушень. На їх підставі вже відкрито кілька проваджень: Офісом Генерального прокурора — №42024000000000916 за ч. 3 ст. 206-2 КК України; СУ ГУНП у м. Києві — №12024100000000722 за ч. 2 ст. 364 КК України; СУ ГУНП у Дніпропетровській області — №120250400000000089 за ч. 1 ст. 366 КК України. Однак, враховуючи дах в Мін’юсті – доля цих кримінальних проваджень вже вирішена.