Мільярдні контракти, обшуки і відмова суду: нові деталі справи Vyriy Industries

Мільярдні контракти, обшуки і відмова суду: нові деталі справи Vyriy Industries

Кримінальне провадження проти компанії Vyriy Industries, одного з найбільших українських виробників дронів, стало однією з найгучніших справ у сфері оборонних закупівель. Розслідування виявило не лише ймовірні порушення, а й серйозні проблеми у взаємодії між правоохоронними органами.

Про це повідомляють журналісти-розслідувачі.

Кримінальне провадження №42025000000000468 проти Vyriy Industries має всі ознаки резонансної справи воєнного часу: багатомільярдні оборонні контракти, десятки обшуків за одну ніч і суд, який двічі відмовив слідству. Проте майже за місяць після перших слідчих дій справа встигла показати не лише масштаб можливих зловживань у сфері оборонних закупівель, а й інше — наскільки крихкою може бути координація між правоохоронними органами, коли одна структура перекладає відповідальність на іншу, а суспільство так і не отримує чіткої відповіді, хто і за що відповідає.

Що саме розслідується

7 липня ДБР провело понад сорок обшуків за адресами, пов’язаними з компанією Vyriy Industries — одним із найбільших українських виробників дронів, її власником Олексієм Бабенком, членами його родини та підрядниками-ФОП. Формальна підстава — кримінальне провадження №42025000000000468, внесене до ЄРДР за трьома статтями: заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК), легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК), та службове підроблення документів (ч. 2 ст. 205-1 КК).

За версією слідства, йдеться про штучне завищення закупівельних цін на безпілотники за контрактами з Агенцією оборонних закупівель на загальну суму близько 6,95 млрд грн, укладеними протягом 2025 року. Державна служба фінансового моніторингу звернула увагу на мережу з понад 150 ФОПів — серед них, за публічними даними, були майстри нігтьового сервісу, студенти та продавці магазинів, — через яку пройшло близько 197 млн грн з ознаками легалізації. Під час обшуків у офісі вилучили 32 млн грн готівки, які в компанії пояснили коштами на виплату зарплат і особистими коштами власника.

Чому справу розслідує саме ДБР, а не НАБУ чи Нацполіція

Розподіл підслідності між правоохоронними органами — не просто бюрократична формальність, а конституційно важлива межа. Від того, хто веде провадження, залежить, які процесуальні інструменти застосовуються і хто врешті відповідає за якість доказів. ДБР розслідує правопорушення, вчинені вищими посадовими особами та у сферах, віднесених до його компетенції законом, зокрема зловживання в оборонних закупівлях, які не мають ознак корупційних злочинів. Саме тому справу веде ДБР, а не НАБУ, чия юрисдикція обмежена корупційними правопорушеннями. У справі Vyriy Industries Олексій Бабенко проходить як свідок, а не підозрюваний.

Ця юрисдикційна логіка мала б гарантувати системність. Натомість практика останніх тижнів у суміжному сюжеті — погрозах журналістам видання «Бабель», співвласником якого є той самий Бабенко, — показала, наскільки легко чітка схема на папері перетворюється на перекидання відповідальності на практиці.

Перша поразка в суді

17 липня Печерський районний суд Києва відклав розгляд клопотання ДБР про арешт вилучених коштів — офіційно через завантаженість. Адвокати компанії подали письмові заперечення та документи щодо походження коштів. Уже 22 липня суд відмовив у арешті 32,14 млн грн, дійшовши висновку, що ці кошти не пов’язані з предметом провадження. 23 липня гроші повернули компанії.

Це рішення саме по собі є законним. Проте воно ставить перед слідством незручне питання: чи була доказова база сформована з належною ретельністю для провадження такого масштабу? Якщо під час обшуків і фіксації доказів детективи припустилися процесуальних порушень, суди повертатимуть матеріали з позначкою «недопустимі докази». Тоді питання можливого завищення цін на дрони ризикує так і не дійти до розгляду по суті.

Паралельний сюжет: коли ніхто не хоче реєструвати заяву

Обшуки 7 липня відбулися не у вакуумі. Напередодні, 23 червня 2026 року, «Бабель» опублікував розслідування про щонайменше 25 небойових смертей новобранців у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля». 25 червня військовослужбовець полку Микола Хархан оприлюднив відео, в якому образливо висловився на адресу авторки розслідування та звинуватив редакцію в роботі на користь РФ. Коаліція медійних організацій вимагала від Генпрокурора, МВС та ДБР внести відомості до ЄРДР за статтями 345-1 та 171 КК, а від Нацполіції — забезпечити безпеку журналісток.

Далі почалося класичне перекидання відповідальності. За словами редакції, 7 липня ДБР відмовилося реєструвати заяву журналісток і перенаправило звернення до Національної поліції, не внісши відомості до ЄРДР. Наступного дня голова ДБР в інтерв’ю заявив, що провадження зареєстровано. Редакція це спростувала. Паралельно «Бабель» звернувся до Нацполіції, а згодом подав скаргу на бездіяльність слідчого.

14 липня «Детектор медіа» офіційно запитав Нацполіцію, чи зареєстровано заяву. 21 липня відомство відмовилося надати будь-яку інформацію, посилаючись на захист персональних даних.

Підсумок станом на кінець липня 2026 року: ДБР стверджує, що провадження зареєстроване, але не називає номера; Нацполіція відмовляється навіть підтвердити факт отримання заяви. Жодна з установ не надала перевірюваного факту — номера провадження в ЄРДР.

Чому це має значення для справи Vyriy Industries

На перший погляд, це два різні сюжети. Проте вони перетинаються в постаті Олексія Бабенка — співвласника «Бабеля» і власника Vyriy Industries. Коли дві правоохоронні структури не можуть узгодити між собою навіть базовий факт — чи зареєстрована заява, — це підриває довіру не лише до конкретного провадження про погрози, а й до здатності тих самих інституцій вести складне розслідування мільярдної справи з належною процесуальною дисципліною.

Якщо слідчі органи демонструють таку неузгодженість у відносно простій ситуації, суспільство має право поставити питання: наскільки ретельно фіксуються процесуальні дії у справі про мільярдне завищення цін на озброєння під час війни?

Що потрібно суспільству

Ця справа не привід применшувати підозру щодо можливих завищень в оборонних закупівлях. Проте суспільство має право вимагати від держави трьох речей:

По-перше, щоб ДБР довело провадження №42025000000000468 до процесуально бездоганного результату — з чіткою фіксацією кожної слідчої дії, щоб жоден суд не зміг повернути матеріали через формальні порушення.

По-друге, щоб інституційна плутанина між ДБР і Нацполіцією у справі погроз журналістам «Бабеля» отримала публічне і документальне вирішення — з оприлюдненням номера провадження в ЄРДР.

По-третє, щоб суди розглядали матеріали ДБР по суті, з урахуванням масштабу можливої шкоди обороноздатності держави, а не шукали приводу закрити провадження через процедурну недбалість.

Справа «Вирій» — це перевірка того, чи здатна українська правоохоронна система довести до кінця складне розслідування проти власного оборонного постачальника під час війни, координуючи дії так, щоб жодна установа не могла сховатися за іншою. Суспільство фіксує кожен етап і чекає результату, який витримає перевірку судом.