Ірина Фаріон: “Україна для українців, а не “для людей””. Частина 99

23 листопаду 2022 року, 273 день великої війни

… Вночі напередодні ворог запустив по Україні до 65 крилатих ракет Х-101…

У цей день Ірина Дмитрівна у своєму телеграм-каналі згадує та виставляє відео свого виступу на мітингу вже далекого січня 2011 року: “Випадково натрапила.....це вже також історія незасвоєних уроків.”

Тоді член Політради ВО "Свобода" Ірина Фаріон під час Віче з нагоди Дня Злуки України, організованому Народним комітетом захисту України у Києві, звернулася до українців:

“… Шелестіння тих слів… Я не хочу тих пустих фраз. Я хочу, щоб ми сьогодні позаглиблювалися в себе. Я хочу, щоб ми поміркували з вами над поняттям Соборності. Я хочу, щоб ми пошукали в собі Істину. Я хочу, щоб ми сперлися на те, що робить нас людьми.

Я мала можливість тут стояти на сцені і часом нудитися, і дивитися в небо і на вас. І розуміла таку річ: як це добре, що є Господь над нами. І як це страшно, коли на землі чортів більше, ніж у пеклі. Але я спиралася на ваше обличчя і розуміла, що тут, на цьому Майдані стоїть основний капітал України.

Не наші надра, не політичне структурування держави, не державні інституції, а саме ми з вами, шановна громадо - основний капітал України! Наші очі, наші душі, наші серця, наші ідеї, наші символи і наші переконання! І навіть не так наші знання, як наші світоглядові цінності є основним капіталом цієї землі! Тоді ця земля в абсолютній і повній гармонії сходиться з небом, що над нами.

Це мої спонтанні думки, які дають мені спокій, певність, силу і натхнення. І відсувають назад просто слова, у яких немає сенсу.

Це перше.

Друге.

Я представляю тут цю землю, устами якої 22 січня 2019 року було проголошено Акт Злуки. Це галицька земля.Це мій рідний, неповторний, незрівнянний, унікальний Львів, який, сподіваюся, остаточно і назавжди розриває з ліберальною ідеологією і демонструє тільки націєцентричну і націоналістичну - дзвони б'ють на згоду зі мною! Так от, устами Лонгина Цегельського, доктора права, тут, на цьому Майдані, було проголошено Акт Злуки. Саме цей Лонгин Цегельський, доктор права, прадід Олега Тягнибока, читав Акт Злуки.

Саме цей доктор права у моєму рідному, неповторному Львові 1898 року (мовознавиця помилилася, насправді 1900 року - А.) видав фундаментальну працю, яка зробила коперниківський переворот у свідомості українців. Працю, яка називалася «Самостійна Україна» Миколи Міхновського. Саме в цій праці було сформульовано основні заповіді українського націоналізму.

Саме в цій праці було виписано головну тезу, яка об'єднує і об'єднуватиме нас всіх. Ця теза проста, як день і ніч: Україна для українців, а не “для людей”.

Це зовсім не означає, що якщо на нашій землі живе етнічна меншина, українець не лиліятиме її у своєму домі. Але ця етнічна меншина має знати нашу мову, нашу культуру, нашу духовність і закони нашої Держави. Тому що не приходять до чужого дому зі своїм статутом.

Ось вона, єдність Сходу і Заходу, єдність прадіда Олега Тягнебока Лонгина Цегельського і великого правника також Миколи Міхновського. Олега (Тягнибока - А.) немає сьогодні тут, на сцені, замість нього - я, але він щороку має такі велелюдні зустрічі, як тут на Майдані, на Збручі, на тому малесенькому шрамі на тілі нашої з вами землі. Але ми залижимо ці шрами нашою любов'ю!

Однак не забуваємо про ненависть, тому що ворог не вартує на нашу любов!

І завершу, шановна громада, тим своїм розумінням Соборності.

Отже, що таке Соборність? Соборність – це якість кожного нас з вами!

Соборність – це аксіоматичність української Ідеї!

Ніхто не доводить того, що Україна має бути тільки унітарною державою. Ніхто не доводить того, що у нас має бути державною тільки одна мова!

Ніхто не доводить того, що у нас не має бути флоту загарбника на наших теренах! Якщо ми усвідомимо, що наша якість зростатиме тільки тоді, якщо кожного дня ми будемо заглиблюватися в себе і не допустимо у своїй серці суєту, ту, яку я бачу за сценою. І так мені печально з того…

І якщо ми усвідомимо, то перестаньмо доводити аксіоматичні речі.

Собором і чорта поборемо!

Все буде добре. Дякую вам.”

Увечері того ж дня:

“Насолоджуйтесь думками видатного фізика і богослова, перекладача Біблії українською мовою Івана Пулюя. Працю можна замовити через сайт Видавництва Львівської політехніки. Мислитель сказав ці блискучі тези понад 100 років тому. Не почули. Тепер чують ракетні удари.”

* * * * * * *

24 листопаду 2022 року, 274 день великої війни

9 місяців повномасштабної війни…

У цей день Верхня палата парламенту Ірландії визнала Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу:

Є й ще одна радісна подія, якою не могла не поділитися зі своїми читачами Ірина Фаріон:

“Учора, всупереч ракетним ударам, відсутності світла і тепла, як голова журі у Львівській політехніці оголосила переможців мовного конкурсу ім. Петра Яцика і мовно-літературного ім. Т. Шевченка. Наші студенти вражають своєю безстрашністю, відданістю і відповідальністю. Це вперше мовно-літературні конкурси відбуваються під ударами ракет, як під постійними кулями вбивства була наша мова і література впродовж 18-20 століття. Щойно сьогодні маємо шанс остаточно умогилити одвічного ворога. Найтемніше перед світанком, а найсвітліше в наших українських серцях. "Мова - зброя, а не спів солов'я", "Борітеся - поборете!". Саме це основні теми до роздумів. А ще від Емми Андієвської: "Мій Нобель - це належність до української нації". Переможемо, бо можемо!”

Того ж дня - і наболіле для України церковне питання:

“Порошенківська срань, як завжди, краде ідеї у Свободи і видає їх за свої. Свободівка Оксана Савчук зареєструвала законопроєкт про заборону МП ще в березні!!!! Беріть і Голосуйте. Люди, зробімо остаточно з порохошмельцу політичний металобрухт. Вони реально огидніші за ківу з медведчуком, яких самі ж і виростили. Ті хоч не паразитують на націоналістичних ідеях, як губошльоп гончаренко чи барига Мінськ 2, 3, 4.....” - обурюється Фаріон.

Зазначимо: упц (мп) - філія РПЦ/ФСБ в Україні не заборонена й досі - настільки це питання “принципове” для Петра Порошенка та його шельмоватих адептів.

* * * * * * *

25 листопаду 2022 року, 275 день великої війни

“Сьогодні уродини в упівського художника Ніла Хасевича. Стеком викрешував національну свідомість і творив нашу велику перемогу.”

Дівіться “Ген українців”:

(Далі буде).

Аргумент

Початок дивіться тут:

«Фаріон дана нації на виріст» Частина 1

Ірина Фаріон: «Чому теперішні події - це спосіб вилікувати Україну і світ» Частина 2

Ірина Фаріон: Прошу не вітати мене з восьмою мартою. Я її не знаю Частина 3

Ірина Фаріон: З уродинами, Тарасе Григоровичу!!!! Частина 4

Ірина Фаріон: За московським язиком ідуть московські танки Частина 5

Ірина Фаріон: «Люди! Навіть найгірший суржик кращий за москвоязик» Частина 6

Ірина Фаріон: Ніякого язика балалайок!!!) Частина 7

Ірина Фаріон: «Кожне московське слово сьогодні - це поширення окупації Путіна» Частина 8

Ірина Фаріон: «Ми досі не закрили своє "ідеологічне небо" постатями Бандери, Шухевича, Мазепи» Частина 9

Ірина Фаріон: «Російською мовою України ніхто і ніколи не збудує» Частина 10

Ірина Фаріон: Ще такий ся не вродив, аби впокорив українців Частина 11

Ірина Фаріон: «Не обурюватися, а прозрівати треба і вбивати ворога, як косити траву» Частина 12

Ірина Фаріон: Наші джавеліни - це є наша історія, тому що історія - це є те, що завжди Частина 13

Ірина Фаріон: Мужніймо. Глибшаймо. Мудрішаймо. Перемагаймо Частина 14

Ірина Фаріон: Російськомовний українець - це такий самий оксюморон, як і живий труп Частина 15

Ірина Фаріон: Питання мови - це питання влади, а не мінливої чи ситуативної комунікації Частина 16

Ірина Фаріон: Не буде ментальних змін - буде поразка у всьому Частина 17

Ірина Фаріон: Неможливо захиститися ззовні, якщо всередині пасуться колаборанти Частина 18

Ірина Фаріон: Коли “у голові гнила підошва, здохлий кіт, горох і капуста” Частина 19

Ірина Фаріон: Можете уявити не англомовного британця?! Частина 20

Ірина Фаріон: Наша мрія - смерть москви до останнього кацапа Частина 21

Ірина Фаріон: Світ належить переможцям, а не угодовцям і "миротворцям" поразок. Частина 22

Ірина Фаріон: На чолі перемоги може бути лише одна ідеологія - ідеологія націоналізму. Частина 23

Ірина Фаріон: Якби Україна виграла мовний фронт в 90-х, москви б яко варвара, не було б Частина 24

Ірина Фаріон: Має минути наша вторинність і залежність від будь-яких векторів Частина 25

Ірина Фаріон: Війна не лише вбиває - вона народжує Героїв і сталить Націю. Частина 26

Ірина Фаріон: У тилу наші кулі - Мова, Пісня, Церква. Частина 27

Ірина Фаріон: «Трампівсько-путінське "мир" - це для нас смерть». Частина 28

Ірина Фаріон: Нас, українців, перемогти неможливо. Служімо один одному. Частина 29.

Ірина Фаріон: «Щоб визволитися - читайте Дмитра Донцова». Частина 30

Ірина Фаріон: Тільки розтрощена москва - запорука спокою у світі. Частина 31

Ірина Фаріон: Не той пріоритет, чоловіче: Україна, перемога, мир. Частина 32

Ірина Фаріон: Хто не захистить своєї мови, втратить свої території. Частина 33

Ірина Фаріон: Час реально ставати надзвичайно радикальними. Частина 34

Ірина Фаріон: Ми не перестанемо виховувати націю на прикладі українських Героїв. Частина 35

Ірина Фаріон: Все, що поза Правдою і поза Відданістю - воно нас вбиває. Частина 36

Ірина Фаріон. ДіЯгноз – Арєстовіч: малий про великих. Частина 37

Ірина Фаріон: Московський язик - це тавро маргіналів. Частина 38

Ірина Фаріон: А арєстовічь - бидло московське - і далі вєщятиме? Частина 39

Ірина Фаріон: Якщо інформаційний простір брудний, то тоді бруд в головах. Частина 40

Ірина Фаріон: Малі ніколи не визнають великих. Тому обирають собі подібних, а не звитяжців. Частина 41

Ірина Фаріон: Ставаймо нацією з колючками. Частина 42

Ірина Фаріон: Найбільше ненавидять те, що зрадили. Частина 43

Ірина Фаріон: «Неможливо Україну завоювати, якщо не спертися на малороса». Частина 44

Ірина Фаріон: Законодавче поле української мови не має національного характеру. Частина 45

Ірина Фаріон: Мова без історії і мова без політики - це тіло, яке несуть на цвинтар. Частина 46

Ірина Фаріон: Тому у нас і війна, бо не вибудовано мовно-ментального кордону. Частина 47

Ірина Фаріон: Громадянство і мова - це зброя. Частина 48

Ірина Фаріон: Вся трагедія українців полягає у бракові націоналізму. Частина 49

Ірина Фаріон: Цькують лише слабких. То ставаймо сильними, як Бандера. Частина 50

Ірина Фаріон: Все зараз в руках українського суспільства. Частина 51

Ірина Фаріон: Наша влада не вміє діяти чесно, відкрито. А намагається затягувати час, щоб розв’язувати свої приватні інтереси. Частина 52

Ірина Фаріон. Україна переможе тоді, коли повсюдно переможе її мова. Частина 53

Ірина Фаріон: «Мова - гамерси в тилу і пароль на фронті». Частина 54

Ірина Фаріон: Мова не може бути модною. Це Божа даність. Як батьки. Частина 55

Ірина Фаріон: Лише меч може принести мир. Частина 56

Ірина Фаріон: Безпека світу - це безпека України. Частина 57

Ірина Фаріон: Українцям треба ставати месником і відплатником. Частина 58

Ірина Фаріон: Аби в кожному недоукраїнцеві остаточно в голові здох руський мір. Частина 59

Ірина Фаріон: Без покоління ОУН-УПА не було б сьогочасних героїв ЗСУ. Частина 60

Ірина Фаріон: Українська влада не доросла до сили української мови. Частина 61

Ірина Фаріон: «Рускоязичних українців» немає, є змосковщені українці. Частина 62

Ірина Фаріон: Націоналісти - це не лише військова аристократія. Це інтелектуальна брила. Частина 63

Ірина Фаріон: Коли ми знищимо Москву? Тоді, коли ми знищимо власну слабкість». Частина 64

Ірина Фаріон: Пізнаваймо і шануймо своїх. На їхній плечах сьогоднішній змаг. Частина 65

Ірина Фаріон: Гуманітарна політика - це основна броня кожної нації. Частина 66

Ірина Фаріон: Я не буваю культурною з безкультурними людьми. Частина 67

Ірина Фаріон. Сьогодні весь простір кишить безпотрібними англізмами. Звідки таке улягання перед чужим? Частина 68

Ірина Фаріон. Коли Тебе ображають дурні, то Ти попереду. Частина 69

Ірина Фаріон. Наші сьогоднішні жертви - це неосмислене і неприйняте минуле. Частина 70

Ірина Фаріон: Неможливо звільнити територій, коли душі московські. Частина 71

Ірина Фаріон: Тримаймося за руки і за душі. Тоді і крила будуть. Частина 72

Ірина Фаріон: Історія - це те, що завжди. Частина 73

Ірина Фаріон. Ми деокупуємо наші території, коли деокупуємо голови і виставимо націєцентричні пріоритети. Частина 74

Ірина Фаріон: Велика трагедія нашої нації полягає в тому, що вона не карає зрадників. Частина 75

Ірина Фаріон: Агов!!! А згадайте, кого звільнив з полону Порошенко? Частина 76

Ірина Фаріон: Визволити мозок складніше, як територію. Частина 77

Ірина Фаріон. 12 кроків англіїзації на тлі деукраїнізації. Частина 78

Ірина Фаріон: Він знав кого вбити, а кого вести шляхом Істини. Частина 79

Ірина Фаріон: Найстратегічнішим міністерством в Україні є Міністерство освіти. Частина 80

Ірина Фаріон: Нам потрібна українська, україноцентрична держава! Частина 81

Ірина Фаріон: «…Моральне виродження. Звідси і війна». Частина 82

Ірина Фаріон: Ми, сильні, вільні і свідомі, маємо втримати вертикаль світу. Бо це місія України. Частина 83

Ірина Фаріон: “Наше життя — це всього лише коротка мандрівка задля високої ідеї”. Частина 84

Ірина Фаріон: Зеленський зумисне не привітав зі створенням УПА. Частина 85

Ірина Фаріон: Безпам'ятна нація - це біосміття. Прокидаймося! Частина 86

Ірина Фаріон: “У своїй армії не говорять чужою мовою”. Частина 87

Ірина Фаріон: “Завжди шаную тих, хто на лягає на догоду черні”. Частина 88

Ірина Фаріон: “Шануймо і славімо. Хоч цього не хоче держава Ізраіль”. Частина 89

Ірина Фаріон: Сьогодні кожен убитий московит - це солодка справедливість. Частина 90

Ірина Фаріон: «Герої платять за покидьків». Частина 91

Ірина Фаріон: «Ціна прозріння - війна і вбивство тисяч людей». Частина 92

Ірина Фаріон: “Визволяймося Духом і знаннями - тоді звільнимося у всьому”. Частина 93

Ірина Фаріон: «Слово — це зброя, а не спів солов’я!». Частина 94

Ірина Фаріон: «Слово — це зброя, а не спів солов’я!». Частина 95

Ірина Фаріон: Найкраща Донька своєї Мови. Частина 96

Ірина Фаріон: Істинна дорога України тільки одна - націоналістична. Частина 97

Ірина Фаріон: “У нас пожали шахраї плоди трьох революцій”. Частина 98