Back
News item changed

How much money was saved on the courts while "we had no funds"

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

Take two appellate courts as an example: the Northern Commercial Court of Appeal — the staff should be 75 judges, in fact from 2022 through 2025 inclusive fewer than 45 were working. Kyiv Court of Appeal: staff – 145, in 2022 there were 92 judges actually working, from 23 through 25 the number fell to 62 judges. Across the appellate court system about 53,4% of positions remain vacant, but compared with the broader problems of the system these are still not terrible figures. Did the number of cases per judge fall by half? No, it doubled or tripled because of the mass resignation of judges. When the actual number of judges falls, the number of cases does not decrease. In 2025 local and appellate courts received 4,82 million cases, and courts reviewed 4,53 million. However, due to the shortage of judges the backlog of unreviewed cases in just one year grew by 28% and exceeded 1,15 million. All the workload fell on those who remained — the judges, their assistants, and court staff. Meanwhile the overall level of judicial funding for 2026 was set at 59,4% of the need; the same situation is fixed in the budget declaration for 27–28. Previously courts were funded based on staff numbers and could redirect savings from vacancies to the needs of the court apparatus. Later the approach changed and money began to be allocated only for the actual number of judges. And since 2021 the statutory calculated amount for judicial remuneration has been frozen by law, despite increases in the real subsistence minimum and inflation. Video of the day Since then we have consistently under-received about 30–35% of salaries, and the apparatus as a whole is below the dignity threshold. For years courts have not been funded according to the staff number of judges both at the level of individual courts and nationwide. How much money was saved this way on judges’ remuneration, supplements, and staffing shortages? A question that still has no public answer. Moreover, last year no funds were allocated in the budget for new judges who, after extremely difficult competitions, took the oath. Overall the situation is at an impasse: judges and staff work for 3–5 people, Ukraine’s courts employ a little more than 4 thousand judges when the calculated need is 11,5 thousand — that is a deficit of about 65%. 11,8 judges per 100 thousand population — half less than the European average. More than 2 thousand positions are vacant from the established staff numbers; in some courts literally one judge works, and elsewhere no one at all. The caseload per judge in large Ukrainian cities is about 1500–3000 cases per year versus 200–300 in Europe, i.e., 5–10 times higher. The European Commission states that the Ukrainian judicial system suffers from a serious staffing shortage, high workload, and a constant lack of financial and technical resources, which negatively affects its effectiveness. According to the State Judicial Administration of Ukraine, as of the end of 2025, 80 courts in Ukraine operate with 50% or fewer judges of their staff number; a year earlier there were 66. In 20 local general courts justice is administered by only 1 (one) judge. These figures are not new to judicial authorities and have been known for years, but unfortunately they do not often reach the wider public. Today the executive branch tells us directly: there is no money for salaries, and there is no money for payments ordered by courts where violations of the law have already been established. A separate budget program for enforcing court decisions in favor of judges, staff members, and other employees of the justice system in 2025 was financed at only 0,6% of the need, and for 2026 it was about 0,4% of the total need of 2,3 billion UAH, while 10,0 million UAH was allocated. At the same time, the judicial system paradoxically demonstrates that it is an effective generator of revenue for the budget while being forced to beg for basic needs. In 2025 courts collected 5,7 billion UAH in court fees against a planned 3,6 billion — the plan was fulfilled at 159%. But instead of investing in digitization, AI, or infrastructure development, these over-plan funds go to sheer survival: payment of basic salaries, payroll contributions, utilities, purchase of paper, stamps, envelopes, and covering other current court needs. That is, courts pay a quarter of the budget for their functioning through fees from citizens and businesses. Meanwhile judges themselves, as citizens of the country, cannot enforce a court decision they won because no funds were allocated in the budget for that. The judiciary is the only branch of government that generates a significant part of its own funding (5,7 billion in fees on a budget of 21 billion), and as of July 2026 already 7 billion had been accumulated, with an expected total for the year of 5 billion. Thus underfunding the courts is not savings but effectively the seizure of revenues created by citizens who pay for access to justice. 25 June Law No. 4905-IX (on improving declarations of integrity) came into force. It eliminates the artificially lowered subsistence minimum used to calculate judges’ salaries of 2102 UAH, which had been kept since 2021. Finally a single lawful calculation base returns — the real subsistence minimum for able-bodied persons, which in 2026 is already 3328 UAH. This step removes a long-standing collision and dubious budgetary constraints. But the financial justification for this bill stated it “will not require additional expenditures”; moreover, when the judiciary appealed, the Ministry of Finance simply replied: “the budget law has greater force, so not this year, but maybe next.” Today, when it comes to implementing the law for those working for two or three people, we are again told: there is no money. Maybe it is time to ask how much has already been saved at the expense of the judiciary over the years of vacancy-related savings? By the most modest estimates it is tens of billions. Underfunding of the system in 2025 amounted to 14,1 billion UAH, and in 2026 to 15,5 billion UAH. Over two years the state “saved” almost 30 billion hryvnias on justice, and how much for 5? However, the state has still not disclosed exactly how much money was saved due to years of vacancies, unpaid salaries, supplements, and related contributions. That figure must be publicly calculated by the State Judicial Administration of Ukraine and the Ministry of Finance. In practice the budget gap is right now being closed at the expense of those who cannot declare a strike, since judges are prohibited from striking. Strategically, however, this leads to the destruction of the third branch of government. In conditions of a full-scale war the state’s budgetary possibilities are limited and defense funding is an unconditional priority. However, justice also belongs to the state’s basic infrastructure, without which protection of rights, economic stability, and European integration are impossible. The European Commission’s report on Ukraine’s progress and the Roadmap for the rule of law explicitly state that staffing shortages and chronic underfunding of courts undermine Ukraine’s ability to ensure adequate access to justice. Texts published in the “Opinion” section do not necessarily reflect the position of UNIAN’s editorial board. You can read more about our editorial policy

by following the link

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Скільки коштів заощаджено на судах, поки "на нас не було коштів"". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: UNIAN.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Скільки коштів заощаджено на судах, поки "на нас не було коштів"". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: UNIAN.

Візьмемо два апеляційні суди як приклад: Північний апеляційний господарський суд, по штату має бути 75 суддів, фактично з 2022 по 2025 рік включно працювало менше 45. Київський апеляційний суд: штат – 145, фактично у 2022 році працювало 92 судді, з 23 по 25 рік цифра опустилася до 62 суддів. По всій системі апеляційних судів вакантними лишаються близько 53,4% посад, але на фоні загальних проблем системи це ще непогані показники.Чи стало вдвічі менше справ на суддю? Ні, стало вдвічі-втричі більше, через масове звільнення суддів. При скороченні фактичної чисельності суддів кількість справ не зменшується. У 2025 році до місцевих та апеляційних судів надійшло 4,82 млн справ, суди розглянули 4,53 млн. Проте через брак суддів залишок нерозглянутих справ лише за один рік зріс на 28% і перевалив за 1,15 мільйона. Усе навантаження лягло на тих, хто залишився, на суддів, їхніх помічників, апарат судів. Натомість загальний рівень фінансування судової влади на 2026 рік закладений на рівні 59,4% від потреби, така сама ситуація закріплена в бюджетній декларації на 27-28 рр.Раніше суди фінансувалися виходячи зі штатної чисельності і могли спрямовувати заощаджені на вакансіях кошти на потреби апарату. Згодом підхід змінили і гроші почали виділяти лише під фактичну кількість суддів. А з 2021 року розрахункову величину для суддівської винагороди законодавчо заморозили, попри зростання реального прожиткового мінімуму й інфляцію.Відео дняЗ тих пір ми стабільно недоотримаємо десь 30-35% заробітної плати, а апарат загалом перебуває за межею гідності.Роками суди не фінансуються відповідно до штатної чисельності суддів як на рівні окремих судів, так і в межах країни загалом. Скільки коштів так заощадили на суддівській винагороді, доплатах, кадровому дефіциті? Питання, яке досі не має публічної відповіді. Ба більше, минулого року не були передбачені кошти в бюджеті на нових суддів, які після надскладних конкурсів склали присягу.Загалом ситуація виходить патова, судді та апарат працюють за 3-5 людей, у судах України працює трохи більше 4 тис суддів при розрахунковій потребі 11,5 тис – тобто дефіцит близько 65%. 11,8 судді на 100 тисяч населення – вдвічі менше, ніж у середньому по Європі. Понад 2 тис вакантних посад, від установленої штатної чисельності, у деяких судах працює буквально один суддя, а десь взагалі нікого. Навантаження на одного суддю у великих містах України становить близько 1500–3000 справ на рік проти 200–300 у Європі, тобто в 5–10 разів вище.Європейська комісія констатує, що українська судова система потерпає від серйозного кадрового дефіциту, високого навантаження та постійної нестачі фінансових і технічних ресурсів, що негативно впливає на її ефективність. За даними ДСА України, станом на кінець 2025 року 80 судів в Україні працюють у складі 50% і менше суддів від штатної чисельності, роком раніше таких було 66. У 20 місцевих загальних судах правосуддя здійснює лише 1 (один) суддя. Для представників судової влади ці цифри не нові, про них відомо багато років, а от до широкого загалу вони, на жаль, не часто доходять. Сьогодні виконавча влада нам прямо каже: грошей на зарплату не має, на виплати за рішеннями судів, там де вже встановлено порушення закону, теж не має. Окрема бюджетна програма для виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів та інших працівників системи правосуддя у 2025 році була профінансована лише на 0,6% від потреби, а на 2026 рік – приблизно на 0,4%, від загальної потреби в 2,3 млрд грн, а закладено 10,0 млн грн.В той же час, Судова система впевнено демонструє парадокс: вона є ефективним генератором доходів для бюджету, але змушена жебракувати на базові потреби.У 2025 році суди зібрали 5,7 млрд грн судового збору при запланованих 3,6 млрд – план виконано на 159%. Проте замість інвестицій у цифровізацію, ШІ чи розвиток інфраструктури, ці понадпланові кошти йдуть на банальне виживання: виплату базових зарплат, нарахування на фонд оплати праці, комунальні послуги, закупівлю паперу, марок, конвертів та покриття інших поточних потреб судів. Тобто суди сплачують чверть бюджету на своє функціонування через збори з громадян та бізнесу. Натомість самі судді, як громадяни країни не можуть реалізувати отримане рішення суду, бо в бюджет на це не заклали коштів. Судова влада – єдина гілка влади, яка сама генерує значну частину свого фінансування (5,7 млрд збору при бюджеті 21 млрд), а станом на липень 2026 року вже закумульовано 7 млрд, при очікуванні за весь рік – 5 млрд.Тобто недофінансування судів – це не економія, а фактично вилучення доходів, створених громадянами, які платять за доступ до правосуддя.25 червня набрав чинності Закон № 4905-IX (щодо удосконалення декларацій доброчесності). Він ліквідує штучно занижений прожитковий мінімум для розрахунку окладів суддів у розмірі 2102 грн, який тримали ще з 2021 року. Нарешті повертається єдина законна розрахункова величина – реальний прожитковий мінімум для працездатних осіб, який у 2026 році становить уже 3328 грн. Цей крок усуває багаторічну колізію та сумнівні бюджетні обмеження. Але у фінансовому обґрунтуванні даного законопроєкту було вказано: "не потребуватиме додаткових витрат", ба більше на звернення судової влади, в мінфіні відповіли просто: "закон про бюджет має більшу силу, тому цього року ні, але можливо наступного".Сьогодні, коли йдеться про виконання закону щодо тих, хто працює за двох-трьох, нам знову кажуть: коштів немає. Може, час задати питання скільки вже заощаджено за рахунок судової влади за роки економії на вакансіях? За найскромнішими підрахунками – це десятки мільярдів. Недофінансування системи у 2025 році склало 14,1 млрд грн, а у 2026 році – 15,5 млрд грн. За два роки держава "зекономила" на правосудді майже 30 мільярдів гривень, а скільки виходить за 5?Проте держава досі не оприлюднила, скільки саме коштів заощаджено за рахунок багаторічних вакансій, невиплачених окладів, доплат і відповідних нарахувань. Саме ця цифра має бути публічно розрахована ДСА України та Міністерством фінансів.По факту розрив в бюджеті прямо зараз закривається за рахунок тих, хто не може оголосити страйк, оскільки суддям заборонено страйкувати. Проте стратегічно це призводить до руйнування третьої гілки влади.В умовах повномасштабної війни бюджетні можливості держави обмежені, а фінансування оборони є безумовним пріоритетом. Однак правосуддя також належить до базової інфраструктури держави, без якої неможливі захист прав, економічна стабільність і європейська інтеграція.У Звіті Єврокомісії щодо прогресу України та у межах виконання Дорожньої карти з питань верховенства права прямо вказано, що кадровий дефіцит та хронічне недофінансування судів підривають спроможність України забезпечити належний доступ до правосуддя.Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись

за посиланням

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Скільки коштів заощаджено на судах, поки "на нас не було коштів"". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: UNIAN.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Скільки коштів заощаджено на судах, поки "на нас не було коштів"". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: UNIAN.

Візьмемо два апеляційні суди як приклад: Північний апеляційний господарський суд, по штату має бути 75 суддів, фактично з 2022 по 2025 рік включно працювало менше 45.

Київський апеляційний суд: штат – 145, фактично у 2022 році працювало 92 судді, з 23 по 25 рік цифра опустилася до 62 суддів.

По всій системі апеляційних судів вакантними лишаються близько 53,4% посад, але на фоні загальних проблем системи це ще непогані показники.Чи стало вдвічі менше справ на суддю?

Ні, стало вдвічі-втричі більше, через масове звільнення суддів.

При скороченні фактичної чисельності суддів кількість справ не зменшується.

У 2025 році до місцевих та апеляційних судів надійшло 4,82 млн справ, суди розглянули 4,53 млн.

Проте через брак суддів залишок нерозглянутих справ лише за один рік зріс на 28% і перевалив за 1,15 мільйона.

Усе навантаження лягло на тих, хто залишився, на суддів, їхніх помічників, апарат судів.

Натомість загальний рівень фінансування судової влади на 2026 рік закладений на рівні 59,4% від потреби, така сама ситуація закріплена в бюджетній декларації на 27-28 рр.Раніше суди фінансувалися виходячи зі штатної чисельності і могли спрямовувати заощаджені на вакансіях кошти на потреби апарату.

Згодом підхід змінили і гроші почали виділяти лише під фактичну кількість суддів.

А з 2021 року розрахункову величину для суддівської винагороди законодавчо заморозили, попри зростання реального прожиткового мінімуму й інфляцію.Відео дняЗ тих пір ми стабільно недоотримаємо десь 30-35% заробітної плати, а апарат загалом перебуває за межею гідності.Роками суди не фінансуються відповідно до штатної чисельності суддів як на рівні окремих судів, так і в межах країни загалом.

Скільки коштів так заощадили на суддівській винагороді, доплатах, кадровому дефіциті?

Питання, яке досі не має публічної відповіді.

Ба більше, минулого року не були передбачені кошти в бюджеті на нових суддів, які після надскладних конкурсів склали присягу.Загалом ситуація виходить патова, судді та апарат працюють за 3-5 людей, у судах України працює трохи більше 4 тис суддів при розрахунковій потребі 11,5 тис – тобто дефіцит близько 65%. 11,8 судді на 100 тисяч населення – вдвічі менше, ніж у середньому по Європі.

Понад 2 тис вакантних посад, від установленої штатної чисельності, у деяких судах працює буквально один суддя, а десь взагалі нікого.

Навантаження на одного суддю у великих містах України становить близько 1500–3000 справ на рік проти 200–300 у Європі, тобто в 5–10 разів вище.Європейська комісія констатує, що українська судова система потерпає від серйозного кадрового дефіциту, високого навантаження та постійної нестачі фінансових і технічних ресурсів, що негативно впливає на її ефективність.

За даними ДСА України, станом на кінець 2025 року 80 судів в Україні працюють у складі 50% і менше суддів від штатної чисельності, роком раніше таких було 66.

У 20 місцевих загальних судах правосуддя здійснює лише 1 (один) суддя.

Для представників судової влади ці цифри не нові, про них відомо багато років, а от до широкого загалу вони, на жаль, не часто доходять.

Сьогодні виконавча влада нам прямо каже: грошей на зарплату не має, на виплати за рішеннями судів, там де вже встановлено порушення закону, теж не має.

Окрема бюджетна програма для виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів та інших працівників системи правосуддя у 2025 році була профінансована лише на 0,6% від потреби, а на 2026 рік – приблизно на 0,4%, від загальної потреби в 2,3 млрд грн, а закладено 10,0 млн грн.В той же час, Судова система впевнено демонструє парадокс: вона є ефективним генератором доходів для бюджету, але змушена жебракувати на базові потреби.У 2025 році суди зібрали 5,7 млрд грн судового збору при запланованих 3,6 млрд – план виконано на 159%.

Проте замість інвестицій у цифровізацію, ШІ чи розвиток інфраструктури, ці понадпланові кошти йдуть на банальне виживання: виплату базових зарплат, нарахування на фонд оплати праці, комунальні послуги, закупівлю паперу, марок, конвертів та покриття інших поточних потреб судів.

Тобто суди сплачують чверть бюджету на своє функціонування через збори з громадян та бізнесу.

Натомість самі судді, як громадяни країни не можуть реалізувати отримане рішення суду, бо в бюджет на це не заклали коштів.

Судова влада – єдина гілка влади, яка сама генерує значну частину свого фінансування (5,7 млрд збору при бюджеті 21 млрд), а станом на липень 2026 року вже закумульовано 7 млрд, при очікуванні за весь рік – 5 млрд.Тобто недофінансування судів – це не економія, а фактично вилучення доходів, створених громадянами, які платять за доступ до правосуддя.25 червня набрав чинності Закон № 4905-IX (щодо удосконалення декларацій доброчесності).

Судова влада – єдина гілка влади, яка сама генерує значну частину свого фінансування (5,7 млрд збору при бюджеті 21 млрд), а станом на липень 2026 року вже закумульовано 7,5 млрд, при очікуванні за весь рік – 5 млрд.Тобто недофінансування судів – це не економія, а фактично вилучення доходів, створених громадянами, які платять за доступ до правосуддя.25 червня набрав чинності Закон № 4905-IX (щодо удосконалення декларацій доброчесності).

Він ліквідує штучно занижений прожитковий мінімум для розрахунку окладів суддів у розмірі 2102 грн, який тримали ще з 2021 року.

Нарешті повертається єдина законна розрахункова величина – реальний прожитковий мінімум для працездатних осіб, який у 2026 році становить уже 3328 грн.

Цей крок усуває багаторічну колізію та сумнівні бюджетні обмеження.

Але у фінансовому обґрунтуванні даного законопроєкту було вказано: "не потребуватиме додаткових витрат", ба більше на звернення судової влади, в мінфіні відповіли просто: "закон про бюджет має більшу силу, тому цього року ні, але можливо наступного".Сьогодні, коли йдеться про виконання закону щодо тих, хто працює за двох-трьох, нам знову кажуть: коштів немає.

Може, час задати питання скільки вже заощаджено за рахунок судової влади за роки економії на вакансіях?

За найскромнішими підрахунками – це десятки мільярдів.

Недофінансування системи у 2025 році склало 14,1 млрд грн, а у 2026 році – 15,5 млрд грн.

За два роки держава "зекономила" на правосудді майже 30 мільярдів гривень, а скільки виходить за 5?Проте держава досі не оприлюднила, скільки саме коштів заощаджено за рахунок багаторічних вакансій, невиплачених окладів, доплат і відповідних нарахувань.

Саме ця цифра має бути публічно розрахована ДСА України та Міністерством фінансів.По факту розрив в бюджеті прямо зараз закривається  за рахунок тих, хто не може оголосити страйк, оскільки суддям заборонено страйкувати.

Проте стратегічно це призводить до руйнування третьої гілки влади.В умовах повномасштабної війни бюджетні можливості держави обмежені, а фінансування оборони є безумовним пріоритетом.

Однак правосуддя також належить до базової інфраструктури держави, без якої неможливі захист прав, економічна стабільність і європейська інтеграція.У Звіті Єврокомісії щодо прогресу України та у межах виконання Дорожньої карти з питань верховенства права прямо вказано, що кадровий дефіцит та хронічне недофінансування судів підривають спроможність України забезпечити належний доступ до правосуддя.Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН.

Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись

за посиланням

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Скільки коштів заощаджено на судах, поки "на нас не було коштів"". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: UNIAN.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Скільки коштів заощаджено на судах, поки "на нас не було коштів"". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: UNIAN.

Download Download PDF