У справу Корбана втручаються «смотрящі» від президента

У справу Корбана втручаються «смотрящі» від президента

На тлі заяви про звільнення заступника генпрокурора Віталія Каська, яка безумовно не загрожує відставкою генпрокурора Віктора Шокіна, хотілося б ще раз згадати щодо судової справи лідера партії «УКРОП» Геннадія Корбана, яка набула широкого громадського резонансу.

Як повідомлялося раніше, 5 січня Віктор Шокін доручив внести до ЄРДР відомості за результатами розгляду звернення голови Апеляційного суду Києва Ярослава Головачова щодо перевірки законності проведення автоматичного розподілу апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду про арешт Г. Корбана.

«Віктор Шокін доручив невідкладно провести досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні з залученням фахівців Служби безпеки України», - сказано у повідомленні прес-служби ГПУ.

Тільки шановний читач не знає, що внесення таких відомостей до ЄРДР було вимушеним кроком, оскільки захисту Г. Корбана та низці народних депутатів напередодні судового засідання стало відомо про «розподіл» апеляційної скарги в автоматизованій системі документообігу суду конкретному судді, уповноваженому розглядати провадження зазначеної категорії. А саме – Денису Масенко.

Також хотілося б запитати слідчих ГПУ та фахівців СБУ, яких, як ми розуміємо, представляє ніхто інший, як Павло Демчина, «прокурорський кріт» в СБУ та «смотрящий» нардепа від «Блоку Петра Порошенка» Ігоря Кононенка, які вони вжили за місяць «всі передбачені законом заходи для перевірки доводів, викладених у зверненнях на предмет законності проведення автоматичного розподілу апеляційної скарги адвоката Г. Корбана на постанову слідчого судді Дніпровського райсуду Києва», як це анонсувалося в прес-службі ГПУ.

Навіть детективам НАБУ, які не мають хоча б мінімального слідчого досвіду, усе стало б зрозуміло, якби звернули увагу на такі факти, які не мають жодного відношення до втручання в автоматизовану систему суду по суті.

Так, до 30 грудня 2015 року головою Апеляційного суду Києва Я. Головачовим з «незрозумілих причин» із суддів, уповноважених розглядати провадження зазначеної категорії, були відправлені у відпустку вісім осіб. У день же розподілу апеляційної скарги адвокатів Г. Корбана легітимними залишалися лише двоє, один з яких просто фізично не міг отримати на розгляд згадану скаргу у зв’язку зі своєю об’єктивною завантаженістю. Тепер виникає питання, «втручання» - це ніщо інше, як категорія кримінально караного діяння, чи ж це все-таки добре спланована акція з штучного створення найбільш сприятливої ситуації? Якщо ж це не «втручання», то як тоді оцінювати блискавичне прибуття напередодні нового року в Україну з Австрії чартерним рейсом Я. Головачова, який продовжує вести заможний-розкішний спосіб життя, і переліт якого, між іншим, в обидва боки був оплачений особисто І. Кононенком, для написання відповідного звернення до ГПУ про нібито «невтручання» в автоматизовану систему суду? І чому в ГПУ?

Хіба людина, яка займає таку посаду, не в курсі, що стаття за несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем належить до підслідності слідчих органів Національної поліції, а не ГПУ? Хоча це не дивно, адже мало хто знає, що свою кар’єру Я. Головачов починав водієм нині втікача-голову Апеляційного суду А. Чернушенка, а згодом завгоспом суду. Як ніхто інший, Я. Головачов зобов’язаний А. Чернушенку. Останній дав йому путівку в життя, а в певний момент його становлення як судді Деснянського районного суду міста Києва, і не раз згодом обвинуваченого в порушенні суддівської присяги, особисто переконав Вищу раду юстиції, що в класифікаторі професій робота водія та завгоспа за період з 1999 по 2005 рік прирівнюється до посади юрисконсульта, консультанта, помічника та начальника відділу суду відповідно, що й дозволило останньому «набрати» достатній юридичний стаж. Можливо, А. Чернушенко також перед своїм втечею поділився з Я. Головачовим секретами втручання в автоматизовану систему суду та як потім уникнути за це покарання.

А тому яскравим підтвердженням є безрезультатне розслідування ГПУ проти А. Чернушенка відповідного кримінального провадження вже понад рік, та вміле його використання у справі «діамантових прокурорів». Ці обставини, які вказані, зокрема, і в особовій справі Я. Головачова, роблять останнього «заложником» не тільки Віктора Шокіна, але й одіозного бізнес-партнера Кононенка – нардепа від президентської партії Олександра Грановського, безпосереднього виконавця та інкасовувача всіх брудних схем.