Back
News item changed

Константин Буряченко відмивав мільярди та фінансував РФ

Щорічний огляд збройних зіткнень від норвезького Інституту досліджень проблем світу (PRIO) робить висновок, що у 2025 році кількість конфліктів державного рівня піднялася на найвищий рівень з 1946 року. За сукупною кількістю загиблих минулий рік поступається лише 1994 року, коли у розпалі був геноцид у Руанді та 2021 року, на піку громадянської війни в Ефіопії. Війна в Україні залишається зараз смертоносним конфліктом.

У доповіді «Тенденції конфлікту» перераховуються 65 зіткнень, до яких залучено хоча б одну державу. Серед них вісім міждержавних конфліктів. Такими, окрім російського вторгнення в Україну, дослідники називають прикордонні зіткнення між Індією та Пакистаном, Пакистаном та Афганістаном, Камбоджею та Таїландом та ізраїльські авіанальоти на Сирію. Поточний військовий конфлікт навколо Ірану залишився за межами дослідження тенденцій 2025-го, хоча бомбардування Лівану Ізраїлем згадано.«На жаль, позитиву небагато, — заявила упорядниця огляду Сірі Аас Рустад, яку цитує агентство AFP. — Зазвичай, мені вдається вичавити з даних хоч щось позитивне, але цього року цифри просто шокують».Кількість тих, чия смерть безпосередньо пов'язана з військовим чи політичним насильством, доповідь оцінює у 245 тисяч. Загибель військових — як, наприклад, російських солдатів на передовій в Україні — займає у цій статистиці більше місця, але понад 25% сукупної кількості загиблих — 76 з половиною тисяч жертви серед цивільного населення. Зростання у цій категорії порівняно з 2024-м роком п'ятикратне.Дослідники пояснюють різкий стрибок у цій похмурій статистиці зіткненнями між армією та повстанцями в Судані — облога міста Ель-Фашер убивства та загибель від виснаження призвели там минулого року до смертей близько 60 тисяч людей.

«Останні п'ять чи шість років паралельно йдуть кілька великих конфліктів або коли закінчується один, відразу починається інший. Жодного перепочинку світу не дають, — каже Рустад. — У цьому ситуація відрізняється від попередніх років — інтенсивність конфліктів у всьому світі висока та постійна».У своїх оглядах норвезький інститут виділяє три основні типи конфліктів: за участю щонайменше однієї держави, недержавні конфлікти та ситуації, коли насильство проти цивільного населення має односторонній характер. Що стосується ситуацій першого типу, лідирує Африка з 29 конфліктами, далі йдуть Азія та Близький Схід. У Європі такий конфлікт лише один, але такого масштабу, якого континент не бачив за весь час після Другої світової.Усього конфліктів, які можна визначити словом «війна», норвежці нарахували торік 13. Після відносно спокійних нульових та п'ятирічки 2017–2022 років кількість війн теж зростає.Рустад підкреслює, що однією з найагресивніших держав є Ізраїль, залучений до п'яти конфліктів різного типу в секторі Газа, Сирії, Лівані, проти Ірану та хуситів у Ємені. В Азії таке "лідерство" - у М'янми (Бірми). У чотири конфлікти одразу залучені Сирія, Пакистан та Індія.Упорядниця доповіді згадала також США, сказавши, що повернення Дональда Трампа на президентську посаду принесло «не лише напади та підвищений рівень насильства, а й зведення торгових бар'єрів».«Про співпрацю поки що можна забути. Рада безпеки ООН поки що не працює і світ стає дедалі поляризованішим», — сказала вона.

Читайте Фразу в Google News (натиснути "Підписатися")

Підписуйтесь на канали Фрази в Youtube, Twitter, Instagram, Facebook

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "У 2025 році зафіксовано рекордну кількість конфліктів у світі". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Fraza.

Document: PDF proof of the original version of the news item "У 2025 році зафіксовано рекордну кількість конфліктів у світі". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Fraza.

Щорічний огляд збройних зіткнень від норвезького Інституту досліджень проблем світу (PRIO) робить висновок, що у 2025 році кількість конфліктів державного рівня піднялася на найвищий рівень з 1946 року.

Міжнародна мережа платіжних сервісів, до якої входять Payeer і Piastrix, пов’язана з колишніми співробітниками російського «Альфа-Банку» та українського IBOX Bank — фінансової установи, у якої у 2023 році відкликали ліцензію через тіньові фінансові операції та допомогу гральному бізнесу в ухиленні від сплати податків, пише Антикор.

За сукупною кількістю загиблих минулий рік поступається лише 1994 року, коли у розпалі був геноцид у Руанді та 2021 року, на піку громадянської війни в Ефіопії.

Йдеться про інфраструктуру, яка обслуговувала напівлегальні онлайн-казино на території колишнього СРСР, а також могла використовуватися для виведення коштів, переведення в готівку та відмивання грошей.

Війна в Україні залишається зараз смертоносним конфліктом.

За даними джерел, окремі учасники цієї мережі зараз проживають у Великій Британії та ОАЕ, де продовжують реєструвати нові компанії та публічно брати участь у великих європейських фінансових конференціях.Читайте також: Костянтин Буряченко та Piastrix: що приховує організатор платіжних сервісів?При цьому діяльність мережі виходить далеко за межі онлайн-гемблінгу.

У доповіді «Тенденції конфлікту» перераховуються 65 зіткнень, до яких залучено хоча б одну державу.

Структури, пов’язані з Payeer і Piastrix, також фігурують у схемах фінансування проросійських політичних проєктів за кордоном.Для маскування діяльності компанії з мережі оформлюють на номінальних власників у Польщі, Україні, Естонії, Литві, Шотландії, Белізі, Вануату та на Маршаллових Островах.

Серед них вісім міждержавних конфліктів.

Така географія дозволяє ускладнювати фінансовий контроль і приховувати реальних бенефіціарів.Однією з ключових структур у схемі була грузинська компанія Fingate LLC.

Такими, окрім російського вторгнення в Україну, дослідники називають прикордонні зіткнення між Індією та Пакистаном, Пакистаном та Афганістаном, Камбоджею та Таїландом та ізраїльські авіанальоти на Сирію.

До пандемії саме вона володіла платіжними системами Payeer і Piastrix.

Поточний військовий конфлікт навколо Ірану залишився за межами дослідження тенденцій 2025-го, хоча бомбардування Лівану Ізраїлем згадано.«На жаль, позитиву небагато, — заявила упорядниця огляду Сірі Аас Рустад, яку цитує агентство AFP. — Зазвичай, мені вдається вичавити з даних хоч щось позитивне, але цього року цифри просто шокують».Кількість тих, чия смерть безпосередньо пов'язана з військовим чи політичним насильством, доповідь оцінює у 245 тисяч.

При цьому ще у грудні 2017 року грузинський регулятор анулював її реєстрацію як платіжного провайдера.Згідно з грузинським реєстром юридичних осіб, Fingate LLC у 2016 році зареєстрував громадянин України Костянтин Буряченко.

Загибель військових — як, наприклад, російських солдатів на передовій в Україні — займає у цій статистиці більше місця, але понад 25% сукупної кількості загиблих — 76 з половиною тисяч жертви серед цивільного населення.

У 2023 році саме він подав документи на ліквідацію компанії.Попри формальне закриття окремих структур, сама мережа продовжує працювати.

Зростання у цій категорії порівняно з 2024-м роком п'ятикратне.Дослідники пояснюють різкий стрибок у цій похмурій статистиці зіткненнями між армією та повстанцями в Судані — облога міста Ель-Фашер убивства та загибель від виснаження призвели там минулого року до смертей близько 60 тисяч людей.

Зокрема, Piastrix досі доступна на російському ринку та використовується для обслуговування платежів у високоризикових секторах, включно з онлайн-гемблінгом.Після початку повномасштабної війни Росії проти України платіжна система Payeer активно використовувалася для обходу міжнародних санкцій.

«Останні п'ять чи шість років паралельно йдуть кілька великих конфліктів або коли закінчується один, відразу починається інший.

В інтернеті навіть поширювалися детальні інструкції щодо використання сервісу для переказів і платежів в обхід обмежень — одну з таких «інструкцій» опублікував анонімний користувач на YouTube.У результаті у 2024 році литовський фінансовий регулятор оштрафував Payeer майже на 9,3 млн євро за порушення правил KYC («знай свого клієнта») — це стало одним із найбільших штрафів у сфері фінансового моніторингу в країні.

Жодного перепочинку світу не дають, — каже Рустад. — У цьому ситуація відрізняється від попередніх років — інтенсивність конфліктів у всьому світі висока та постійна».У своїх оглядах норвезький інститут виділяє три основні типи конфліктів: за участю щонайменше однієї держави, недержавні конфлікти та ситуації, коли насильство проти цивільного населення має односторонній характер.

А вже у 2025 році платіжна система потрапила під санкції Європейського Союзу та оголосила про припинення роботи з користувачами з Росії та ЄС.За роки існування Payeer неодноразово змінювала юрисдикції та переоформлювала головні компанії в різних країнах світу.

Що стосується ситуацій першого типу, лідирує Африка з 29 конфліктами, далі йдуть Азія та Близький Схід.

Однією з останніх таких «гаваней» стало Вануату — популярна офшорна зона для високоризикового бізнесу.У різний час бенефіціаром Payeer називали росіянку Любов Свєженцеву, яка була співвласницею естонської компанії Payeer OÜ.

У Європі такий конфлікт лише один, але такого масштабу, якого континент не бачив за весь час після Другої світової.Усього конфліктів, які можна визначити словом «війна», норвежці нарахували торік 13.

Однак фактично вона виявилася номінальною фігурою.

Після відносно спокійних нульових та п'ятирічки 2017–2022 років кількість війн теж зростає.Рустад підкреслює, що однією з найагресивніших держав є Ізраїль, залучений до п'яти конфліктів різного типу в секторі Газа, Сирії, Лівані, проти Ірану та хуситів у Ємені.

Після виходу зі складу засновників Свєженцева переїхала до Італії, де зараз позиціонує себе як тренерка особистісного розвитку.

В Азії таке "лідерство" - у М'янми (Бірми).

Її соцмережі закриті, а реальні власники Payeer досі залишаються прихованими.Інша структура мережі — Piastrix — продовжує працювати, незважаючи на постійні скарги користувачів на проблеми з виведенням коштів.

У чотири конфлікти одразу залучені Сирія, Пакистан та Індія.Упорядниця доповіді згадала також США, сказавши, що повернення Дональда Трампа на президентську посаду принесло «не лише напади та підвищений рівень насильства, а й зведення торгових бар'єрів».«Про співпрацю поки що можна забути.

Сервіс досі доступний у Росії, а реклама «Піастрикс» відкрито розміщується навіть на сайті «Газпромбанк Фінанси».Piastrix також тісно інтегрований із мережею онлайн-казино.

Рада безпеки ООН поки що не працює і світ стає дедалі поляризованішим», — сказала вона.

Нещодавно платіжна система опинилася в центрі скандалу навколо казино Vodka Bet.

Користувачка сервісу виграла близько 9,9 млн рублів через масовий збій у роботі ігор.

Казино спочатку погодило виплату, однак пізніше зажадало рекол — скасування транзакції.

Після цього Piastrix оперативно повернув кошти казино та одночасно заблокував акаунт користувачки.Для ринку онлайн-платежів така поведінка нетипова.

Зазвичай платіжні оператори повинні перевіряти обґрунтованість реколів, а не автоматично виконувати вимоги гемблінгових платформ.

Однак у разі, якщо Piastrix і казино входять до єдиної фінансової мережі, така координація дій виглядає логічною.Юридичні особи, через які працює платіжна система Piastrix, регулярно змінюються — схема побудована таким чином, щоб ускладнити відстеження реальних власників і фінансових потоків.

Після грузинської компанії роль оператора перейшла до польської Libellium Sp. z o.o., оформленої на чергову номінальну особу — громадянку України Анастасію Кондю, яка проживає в Польщі.Українець Костянтин Буряченко, який раніше реєстрував грузинську компанію Fingate для Payeer і Piastrix, у 2017 році створив у Чехії ще одну структуру — KVB Solutions s.r.o.

Спочатку він був її єдиним засновником, однак у лютому 2020 року компанію переписали на 36-річного уродженця Чернівецької області Миколу Бубена.Сам Бубен під час переоформлення не був присутній — його документи чеському нотаріусу передала Світлана Масієнко.

Така схема характерна для використання номінальних власників у міжнародних фінансових мережах.Того ж 2017 року Буряченко очолив чеську компанію BLACKSHIRE UNITED L.P. — дочірню структуру однойменної шотландської фірми, яка залишила після себе масштабний токсичний слід у британській корпоративній системі.Засновниками шотландської BLACKSHIRE UNITED L.P. були офшорні компанії Dexberg Inc і Montbridge Inc із Маршаллових Островів.

Саме ці структури контролювали щонайменше 150 компаній, зареєстрованих у Шотландії.

Значна частина з них мала прямі зв’язки з Росією.Dexberg Inc нещодавно фігурувала у скандалі навколо депутата Думи Ханти-Мансійського автономного округу Володимира Зінов’єва.

Його вказали бенефіціаром британської FINIMPEX L.P., де керуючим партнером виступала саме Dexberg Inc.

Сам російський депутат заявив журналістам, що його персональні дані нібито були викрадені, а до компанії він не має жодного стосунку.Через мережу Dexberg і Montbridge пройшли десятки компаній, пов’язаних із російським бізнесом.

При цьому формальні власники або керівники таких структур публічно заперечували свою участь у міжнародній схемі.Наприклад, у британській LARBOURNE TRADE LLP, ліквідованій у грудні 2025 року, контролюючою особою значився петербурзький бізнесмен Павло Калугін.

А власником Talanta Business LP був записаний уродженець СРСР і колишній співробітник російського «Газпрому» Леріам Дворкін, який живе в Сан-Франциско.

Родина Дворкіна також заявляла, що його документи були викрадені, а до компанії він не причетний.Подібні пояснення — про «викрадені документи» та «номінальне оформлення» — регулярно звучать у справах, пов’язаних з офшорними мережами російського походження, через які можуть проходити операції з відмивання грошей, обходу санкцій і тіньового фінансування.Компанії з мережі, пов’язаної з українцем Костянтином Буряченком, використовувалися не лише для відмивання та виведення грошей.

Через ці структури також вирішувалися політичні завдання в інтересах Росії за кордоном.Зокрема, саме через них проходили платежі американському лобісту, юристу та колишньому співробітнику адміністрації Дональда Трампа Ніку Музіну.

Гроші виплачувалися за просування у США інтересів Демократичної партії Албанії, яку раніше пов’язували з російським фінансуванням.Американське розслідувальне медіа Mother Jones встановило, що Музін отримав 675 тис. доларів, з яких 500 тис. доларів були переказані шотландською компанією Biniatta Trade.

Сайт цієї фірми був зареєстрований на громадянина України Олексія Нікітіна.На сайті ламаною англійською мовою зазначалося, що компанія нібито займається постачанням текстилю та штучного хутра.

Однак журналісти встановили, що вказані контакти виявилися фіктивними.

Аналогічні сайти використовували й інші компанії з цієї мережі, пов’язані між собою адресами та телефонами, включно з уже згаданою BLACKSHIRE UNITED L.P.Засновниками Biniatta Trade виступали офшорні структури Asverro Corp. і Liminez Commerce з Белізу.

Ці ж компанії володіли лондонською KF Global Management LLP, де контролюючою особою значився росіянин Костянтин Ферульов.Ферульов — уродженець Туапсе, який проживав у селищі Горки-2 у Підмосков’ї.

У Росії він був засновником кількох компаній — «ЮГРОСАГРОПРОДУКТ», «СВЯЗЬІНВЕСТ-ГРУПП» та «ЕФ СІ ДЖІ».

Усі вони на сьогодні ліквідовані.

Сам Ферульов у 2024 році пройшов процедуру банкрутства.Водночас у матеріалах судових і фінансових документів фігурує інформація, що у 2018 році Ферульов отримав позику в 500 тис. доларів від москвички Ксенії Пєтєргової.

За її словами, ці кошти їй передав «друг сім’ї», який багато років працював у банківській сфері та мав річний дохід у десятки мільйонів рублів.Уся ця мережа — від офшорних компаній у Белізі та Шотландії до фіктивних торговельних фірм — демонструє механізм, через який російські гроші могли використовуватися не лише для тіньових фінансових операцій, а й для політичного впливу за межами РФ.44-річний Костянтин Буряченко — одна з небагатьох постійних фігур у мережі компаній, оформлених на номінальних директорів і «одноразових» засновників.

Уродженець Донецька, до початку повномасштабної війни він регулярно їздив між Україною, Росією та країнами Європи.

Саме Буряченко простежується у великій кількості структур, пов’язаних із тіньовими платежами, онлайн-казино та фінансовими схемами російського походження.Кар’єру він будував у банківському секторі України — працював у «ПриватБанку», «Універсал Банку», а також в українському «Альфа-Банку», який входив до російської «Альфа Груп» олігархів Михайла Фрідмана та Петра Авена.Разом із Буряченком у банку працював Євген Березовський — менеджер, який перейшов до української структури «Альфи» з Москви.

Він обіймав посади директора з корпоративного бізнесу та старшого віцепрезидента.

У 2010 році Березовський залишив «Альфа-Банк», після чого працював у «Дельта Банку», а пізніше — в «Агрокомбанку», який згодом перейменували на IBOX Bank.

Туди ж перейшов і Костянтин Буряченко.Саме навколо IBOX Bank сформувалася одна з найбільш неоднозначних фінансових схем на українському ринку.

Банк забезпечував процесинг транзакцій для мережі терміналів Ibox, хоча керівництво обох структур публічно заперечувало будь-який зв’язок між ними.Насправді мережу Ibox, за даними джерел, контролював саме Березовський.

Ще раніше вона була тісно інтегрована з російським «Альфа-Банком», а після переходу Березовського фактично перейшла разом із ним до IBOX Bank.

У структурі Ibox працював і Буряченко, який, за наявною інформацією, курував напрям платежів для онлайн-казино.Через термінали проходили не лише стандартні платежі або поповнення банківських карток, включно з monobank, а й транзакції для грального бізнесу.

При цьому формальні власники Ibox, як і у випадку з Payeer та Piastrix, залишаються прихованими.Юридично мережа належить українській компанії «Метапей», оформленій через номінальних осіб.

Спочатку бенефіціаром значилася Тетяна Жигурська, пізніше власником стала британська компанія 5CORP LTD, записана на Yeuby Sohanna Aquilar Cuevas — номінальну особу, на яку у Великій Британії були оформлені десятки компаній.Наразі керівником «Метапей» значиться Євген Растовський — 24-річний житель невеликого українського села, на якого оформлено понад 360 компаній.

В українському бізнес-середовищі він давно відомий як типовий «номінальний директор».Саме на Растовського раніше переписали компанію «Ренітoрг», яка до цього належала Ігорю Зотьку — номінальному власнику онлайн-казино Pin-Up через структуру «Укр Гейм Технолоджі».Реальним бенефіціаром Pin-Up вважають росіянина Дмитра Пуніна, який проживає на Кіпрі.

На початку 2025 року Ігоря Зотька затримали українські правоохоронці.

Пов’язані з ним компанії підозрюють у діяльності на користь держави-агресора та незаконних операціях в Україні.З онлайн-казино Pin-Up безпосередньо пов’язана і платіжна система Piastrix.

Казино дозволяє поповнювати рахунки через гаманці Piastrix і виводити на них кошти, що ще раз підтверджує існування єдиної фінансової інфраструктури, побудованої навколо тіньового гемблінгу та високоризикових платежів.У платіжної системи Piastrix, пов’язаної з Костянтином Буряченком, був і прямий вихід на гемблінг-індустрію через український IBOX Bank — структуру, в якій працював сам Буряченко.Однією зі співвласниць банку була Альона Шевцова — громадянка України та резидентка Польщі.

Станом на 2023 рік їй належало майже 25% акцій IBOX Bank.

Водночас вона була ключовим бенефіціаром компанії «Фінансова компанія Лео», раніше відомої як «Леогеймінг Пей».Ця структура спеціалізувалася на платежах для онлайн-ігор і гемблінгу: забезпечувала взаєморозрахунки з розробниками ігор, приймала платежі для онлайн-казино, а у 2021 році навіть отримала ліцензію на офлайн-казино в одеському готелі Alice Place.Чоловік Альони Шевцової — Євген Шевцов, колишній заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції України.

Українські журналісти раніше повідомляли, що щодо подружжя Шевцових та їхніх партнерів — Віктора Капустіна і Вадима Гордiєвського — відкривали кримінальні провадження.У матеріалах розслідувань також фігурувала компанія «Лео-Партнерз», пов’язана з Шевцовою.

Її згадували у схемах переказу коштів на окуповані території України, конвертації грошей у валюту та подальшого переведення в готівку.Основним власником IBOX Bank був київський бізнесмен Володимир Дробот, якому станом на 2023 рік належало понад 73% акцій банку.

Дробот відомий як власник будівельного бізнесу та колишній депутат Київради від політичної сили Юлії Тимошенко.У березні 2023 року Національний банк України ліквідував IBOX Bank.

Причинами стали масштабні тіньові фінансові операції та обслуговування схем грального бізнесу, який ухилявся від сплати податків.За даними слідства та регулятора, тіньовий дохід банку від таких операцій міг перевищувати 2,5 млрд гривень.

Сам банк, за версією правоохоронців, став одним із ключових фінансових вузлів для обслуговування українського та міжнародного онлайн-гемблінгу.Після краху IBOX Bank у березні 2023 року РНБО України запровадила санкції проти фінансової компанії LEO, пов’язаної з Альоною Шевцовою, а також проти кіпрської структури LeoPartners.

Саму Шевцову після цього почали пов’язувати з масштабними схемами тіньових платежів та обслуговування грального бізнесу.Після запровадження обмежень Шевцова виїхала до ОАЕ, звідки, за даними джерел, намагається вирішити питання, пов’язані з кримінальними провадженнями та блокуванням діяльності її компаній в Україні.

Паралельно вона продовжує запускати нові бізнес-структури за кордоном.Зокрема, у лютому 2026 року Шевцова зареєструвала у Великій Британії компанію Odessys Tech LTD.

До цього вона відкрила кілька фірм в Об’єднаних Арабських Еміратах.Також Шевцова разом із Зінаїдою Березовською є співвласницею британської платіжної компанії SMARTFLOW PAYMENTS LIMITED, яка раніше працювала під назвою ELECTRONIC PAYMENT SOLUTIONS LTD.

Попри українські санкції, структура продовжує діяльність — саме на неї оформлена платіжна система SENDS.У Лондоні зараз проживає і Євген Березовський — колишній топменеджер IBOX Bank та багаторічний партнер Шевцової у фінансових і платіжних схемах.

Він також працює в SENDS.

При цьому, на відміну від Шевцової, Березовський під українські санкції не потрапив.Попри кримінальний шлейф навколо IBOX Bank та пов’язаних структур, Шевцова продовжує відкрито працювати в Європі.

Вона навіть брала участь у міжнародній конференції PAY360 у Лондоні — одному з найбільших заходів для учасників платіжного ринку.

Спонсором конференції виступала саме платформа SENDS.У квітні 2026 року РНБО України запровадила персональні санкції безпосередньо проти Альони Шевцової.

Це стало черговим обмеженням для її міжнародного фінансового бізнесу, який після ліквідації IBOX Bank продовжив роботу через іноземні юрисдикції.

Читайте Фразу в Google News (натиснути "Підписатися")

Підписуйтесь на канали Фрази в Youtube, Twitter, Instagram, Facebook

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Константин Буряченко відмивав мільярди та фінансував РФ". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Fraza.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Константин Буряченко відмивав мільярди та фінансував РФ". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Fraza.

Download Download PDF