Комунальне підприємство «Вишнівськтеплоенерго» уклало договори на загальну суму 188,9 млн грн із двома будівельними компаніями — «Муніципальною будівельною групою» (МБГ) та «Муніципальними будівельними технологіями» (МБТ). За даними журналістського розслідування, структури пов’язані спільними засновниками та керівниками, а після санкцій Антимонопольного комітету щодо МБГ значну частину закупівель продовжила отримувати МБТ.
За інформацією «Телеграфу», МБГ у 2023–2024 роках отримала від «Вишнівськтеплоенерго» договорів приблизно на 128 млн грн. Компанія виконувала роботи з реконструкції теплових мереж. Однак після одного з тендерів АМКУ оштрафував МБГ на 5,2 млн грн і на три роки заборонив їй брати участь у державних закупівлях.Підставою для рішення АМКУ стала змова під час закупівлі. За даними комітету, МБГ та «КМ Буд» використовували одну IP-адресу, узгоджували поведінку та цінові пропозиції під час торгів, а також спільно виконували роботи. Саме після запровадження трирічної заборони в закупівлях «Вишнівськтеплоенерго» почала активно перемагати інша компанія зі схожою назвою — «Муніципальні будівельні технології».МБТ отримала від комунального підприємства понад 60,9 млн грн. За даними розслідування, компанії мали спільних у різні періоди засновників. «Муніципальні будівельні технології» у вересні 2023 року заснували Людмила Денисюк та Сергій Корінець. Денисюк також була засновницею МБГ, створеної у 2022 році.У МБТ напередодні отримання перших великих контрактів у Вишневому змінилися власники, а згодом — керівник. Серед осіб, які у різний час фігурували як власники або керівники обох структур, журналісти називають Людмилу Денисюк, Сергія Смірнова та Дмитра Усанова. Наразі обидві компанії оформлені на інших фізичних осіб.Окрему увагу в розслідуванні приділено Тетяні Кузуб, на яку нині оформлена МБТ. За даними авторів матеріалу, на 52-річну жінку зареєстровано понад 300 компаній. МБГ після рішення АМКУ також змінила власника — наприкінці 2025 року її оформили на Дмитра Заходу, на якого, за даними журналістів, записано понад 150 компаній.Контролюючі органи виявляли питання і до закупівель МБТ. У червні 2025 року компанія перемогла у тендері «Вишнівськтеплоенерго» на реконструкцію теплової мережі у Вишневому вартістю 26,2 млн грн. Договір від імені КП 18 липня підписав тодішній виконувач обов’язків директора Сергій Мазур. Після цього сторони уклали три додаткові угоди, а завершення робіт перенесли на 2026 рік.Держаудитслужба під час моніторингу закупівлі встановила порушення та зобов’язала «Вишнівськтеплоенерго» розірвати договір. За даними розслідування, інформації про його розірвання у відкритих даних не було. Саме підприємство при цьому продовжило укладати договори з МБТ. Зокрема, 5 серпня 2025 року сторони підписали угоду майже на 15 млн грн щодо реконструкції тепломережі на вулиці Київській.За даними журналістів, Держаудитслужба не оприлюднила деталі встановлених порушень. Водночас у документах зазначено порушення підпункту 2 пункту 44 постанови Кабінету міністрів №1178. Автори розслідування припускають, що замовник міг мати підстави відхилити пропозицію МБТ, однак цього не зробив.Закупівлі комунального підприємства відбувалися за керівництва міського голови Вишневого Іллі Дікова, який обіймає посаду з 2011 року. Саме міська влада відповідає за призначення керівника комунального підприємства. «Вишнівськтеплоенерго» з квітня 2023-го до серпня 2026 року очолював Сергій Мазур, після чого підприємство очолила Ріта Холоденко.Ілля Діков раніше фігурував в іншій резонансній історії. У 2018 році були оприлюднені записи його розмов з тодішньою виконувачкою обов’язків міністра охорони здоров’я Уляною Супрун. За даними журналістських матеріалів, йшлося про пропозицію квартири у Вишневому в обмін на сприяння з обладнанням для лікарні. Супрун після розмов звернулася до правоохоронців.
Розслідування цієї історії проводила САП. У матеріалах журналістів також згадувалися тодішній керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький та забудовник ЖК «Акварелі-2» Сергій Кафть. Обставини, описані в журналістських розслідуваннях, самі по собі не є встановленням вини Іллі Дікова у кримінальному правопорушенні.
Document: PDF proof of the original version of the news item "Ілля Діков: як фірми-«двійники» отримали тендери на 188 млн". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Fraza.