Back
News item changed

Protection of Kyiv substations is 80 ready: New Country discussed autumn and winter challenges 20262027 REPORT (photos)

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

The first panel discussion of the fourth season of the “New Country” project was devoted to the challenges Ukraine will face in the fall and winter.

How politicized is the fight against corruption and can NABU be trusted? Will there be enough votes in the Verkhovna Rada to pass the package of laws needed to receive financial assistance from partners? Which city is worst prepared for winter and why is restoring CHP plants not the best solution? What should be the priority in protecting critical infrastructure?

We spoke with:

Semen Kryvonos, Director of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine;

Oleksandr Kornienko, First Deputy Speaker of the Verkhovna Rada of Ukraine;

Serhiy Sukhomlyn, former head of the State Agency for Restoration and Development of Infrastructure of Ukraine;

Dmytro Kozyatynskyi, veteran, one of the organizers of the Cardboard Maidan;

Ihor Liski, Chairman of the Supervisory Board of EFI Group (with which LB.ua implements “New Country”).

We spoke with:

Semen Kryvonos, Director of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine;

Semen Kryvonos

Oleksandr Kornienko, First Deputy Speaker of the Verkhovna Rada of Ukraine;

Oleksandr Kornienko

Serhiy Sukhomlyn, former head of the State Agency for Restoration and Development of Infrastructure of Ukraine;

Serhiy Sukhomlyn

Dmytro Kozyatynskyi, veteran, one of the organizers of the “Cardboard Maidan”

Dmytro Kozyatynskyi

Ihor Liski, Chairman of the Supervisory Board of EFI Group (with which LB.ua jointly implements “New Country”).

Ihor Liski

Semen Kryvonos commented on the claim that the Bureau’s investigations are politicized — in his view, some individuals use that assertion as a way to shield themselves from criminal prosecution. He emphasized: if NABU’s investigations have political consequences, that does not mean the investigations themselves are politically motivated.

The NABU director explained why officials who have not yet been charged may be mentioned in the materials of high-profile investigations: NABU publishes declassified materials of covert investigative actions that are not state secrets with the permission of the detective and the prosecutor — and the Bureau has used this approach before, prior to the recent prominent cases.

Semen Kryvonos, Director of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine

“The exposures of the last one and a half years really attract significant public interest, given the weight, importance of certain suspects, and the scale of the committed corruption crimes. Because of this, it undoubtedly draws so much attention,” he explained, adding that the Bureau changed priorities and became more effective at obtaining evidence.

Commenting on the investigation materials “Forest Gump” and “Carthage,” which mention people identified as specific officials of the Office of the President and the Office of the Prosecutor General, Kryvonos explained that a mere mention in the materials does not mean someone has suspect status.

“We don’t record tapes on reels. We have modern equipment. ‘Tapes’ is a media catchphrase. We have no tapes. These are materials of covert investigative activities,” he said.

Kryvonos stressed that NABU does not declare someone guilty before a final court decision: “We do not announce anyone’s surname before the final court verdict. If we serve a notice, we collect enough evidence to inform a person of suspicion; we communicate about their status, their role in a given crime.”

Semen Kryvonos, Director of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine

If a person is not named, it means either sufficient evidence has not yet been gathered and the investigation is ongoing, or that person is not involved in the case, he noted, adding that corrupt officials should not be quietly dismissed: publicizing investigations should help prevent further crimes by officials.

Regarding the deadlines for completing the pre-trial investigation in the “Midas” case (among the suspects are businessman Tymur Mindich and former officials Herman Galushchenko and Oleksii Chernyshov), Kryvonos said it should conclude in October–November — roughly a year after the first suspicions, within the statutory time limits.

After the parties review the materials, the case is planned to be sent to the High Anti-Corruption Court.

The NABU director also noted that Ukraine needs to adopt bills to strengthen the fight against corruption — including creating an independent expert institution for NABU and strengthening the procedural capacity of SAP.

These changes are set out in a ten-point plan of priority reforms and the Ukraine Facility program, and the effectiveness of NABU, SAP and the High Anti-Corruption Court depends directly on them.

“There are no red lines that we, while investigating our so-called crimes, must or must not cross. The only red line is the law. If we do not violate the law, if the law obliges us to investigate a corruption crime — we must do it. There are no indulgences or mitigating circumstances,” Kryvonos said, adding that the legislature itself classified theft during martial law as a more severe crime: certain articles of the Criminal Code provide enhanced liability for such crimes.

Ihor Liski, Serhiy Sukhomlyn, Dmytro Kozyatynskyi, Oleksandr Kornienko, Semen Kryvonos and Sonya Koshkina

Oleksandr Kornienko said that for 75% of the bills needed to receive further financial assistance from international partners, there are votes in the Verkhovna Rada. Finding support for the remaining 25% may be more difficult.

He said different funding amounts are tied to different bill packages: significant funds are allocated for passing the Labor Code, and about one billion hryvnias Ukraine should receive after passing the anti-corruption bill.

“I would not dramatize about votes to the point of saying there are none. We analyzed the whole package with the government; some of the figures are fantastic. 27 bills need to be submitted and 16 written. This is all the money the country has. If we do not vote for all this, we will have no money other than our taxes. And taxes go to the army, so we will have to take from those taxes and there will be shortages for the army or salaries for public-sector workers first,” he said.

Oleksandr Kornienko, First Deputy Speaker of the Verkhovna Rada of Ukraine

Kornienko added that after analyzing the entire package, about 75% of the bills are “votable,” but their adoption requires time and agreements on final wording.

Regarding contentious bills, including taxation of postal shipments, discussions are ongoing: business representatives opposing the change were invited to a faction meeting, arguing it could also hurt Ukrainian entrepreneurs.

“There is one macro-finance package where the failure of even one law would mean the failure of all. That includes the bill to cancel preferential parcel customs clearance,” Kornienko said.

Asked how many Servant of the People MPs consistently attend sessions and take part in votes, Kornienko replied that 180 is an optimistic estimate.

Serhiy Sukhomlyn believes Kyiv could turn out to be the least prepared for the autumn-winter season. He said that back in February, when the Resilience Plans were being developed, the capital had the lowest initial readiness: Kharkiv — 51%, Chernihiv — 24%, Kyiv — only 1,5%. “I can’t say now,” he noted, answering about Kyiv’s current readiness level.

Sukhomlyn cited Kharkiv as an example, which in winter, after Russian attacks, managed in four hours to switch the city and restore heat supply. “Today Kyiv has the most difficult situation,” he said.

Serhiy Sukhomlyn, former head of the State Agency for Restoration and Development of Infrastructure of Ukraine

He does not share the view that large CHP plants should be restored — in his opinion, these are large targets that can be destroyed by Russian strikes; instead the city needs a decentralized heating system. “I would install semi-underground boiler houses that we are building today: from 40 MW — the smallest, to 120 MW — the largest,” Sukhomlyn said, adding that burying such facilities reduces the risk of their being hit, four years were enough to create such a system, and this model is financially more advantageous. He said Vinnytsia, Khmelnytskyi, Kharkiv and Kryvyi Rih have fairly good preparedness for winter challenges.

The protection of Kyiv’s electrical substations has already been carried out to approximately 80%.

Work began in early May and is planned to be completed by the end of the month. The Agency is also building protection for large substations: whereas such facilities used to be built in about two years, now — roughly half a year, and the work is planned to be finished in the fall.

In April construction began on about 130 protective objects for infrastructure in various regions. According to Sukhomlyn, Sumy, Chernihiv, Zaporizhzhia and Kharkiv are under daily strikes, but thanks to protection they retain light and water; a large part of the work concerns transformer protection.

Within the Resilience Plans, four main work directions were identified, including development of distributed generation, provision of sufficient numbers of generators, and physical protection of facilities. “Today there are about 2000 objects in the country: construction began, cogeneration units are being connected, new block-modular boiler houses are being installed, new boiler houses are being built. This is not a small number,” Sukhomlyn said. The average level of implementation of the Resilience Plans is currently about 50% — he said this is a good indicator, since a significant number of regions previously had no relevant experience.

Serhiy Sukhomlyn, former head of the State Agency for Restoration and Development of Infrastructure of Ukraine (center)

The government instructed the Agency to build several dozen facilities, roughly the same number is being built by the city. In total, Kyiv plans to create 520 MW of heat supply capacity — some of it will operate on CHP-5 and CHP-4 and will supply Rusanivka and Berezniaky in case of emergencies. “They are being built semi-underground, with a second level of protection,” Sukhomlyn said, adding that these objects are planned to be completed approximately in December. “It’s hard to say what this heating season will be like. If it weren’t for this protection, Zaporizhzhia, Dnipro, Kharkiv would already be without light, water, nothing,” he added.

Only in Zaporizhzhia 15 protective objects were built. At the same time Russia is changing attack tactics and using loitering munitions with different power than those for which the defenses were originally designed. According to Sukhomlyn, the enemy recently struck the 330-th transformer in one city, but the protection held — without it the city could have been left without power.

Sukhomlyn named water facilities as the main priority for infrastructure protection, since they determine not only water supply but also cities’ heat supply. He noted that fully protecting treatment facilities is impossible, but key elements can be secured with a second level of protection — such solutions are already used in Kryvyi Rih, Dnipro and other cities.

One of the biggest risks is the destruction of a sewage pumping station: if it is hit, sewage could flow into the Dnipro, causing an environmental catastrophe, and damage to the station could make it necessary to turn off water supply for an entire city, which would also affect heat supply. “So electricity is very important first of all, but water is number one today for all Ukrainian cities, especially large ones like Kyiv,” he said, adding that within the Resilience Plans they are actively working on protecting water facilities, including developing mobile water supply stations.

Ihor Liski, Chairman of the Supervisory Board of EFI Group

Ihor Liski believes that next year could be one of the toughest for Ukraine, while also convinced that difficult times will come for Russia as well.

“I assess that this will be the toughest year, unless by some miracle in October we ‘sign’ this window of opportunity. I believe tough years will come for Russia, no matter what anyone says,” he said.

He said from an economic perspective the biggest concerns are logistics and the lack of port shipments: the resilience and flexibility of Ukrainian business largely depend on the ability to use sea routes.

“If Ukraine becomes a country without a sea, it completely changes logistics. Many industries relied on transport by sea,” Liski explained, stressing that losing access to the Black Sea would have not only military but serious economic consequences for Ukraine.

“If Ukraine is cut off from the sea — and this is, by the way, one of the reasons we must fight, because Putin wanted to cut Ukraine off from the Black Sea, Odesa, Mykolaiv, Kherson — this primarily economically kills the country,” he said, adding that without sea routes Ukraine will find it much harder to export grain, steel, ore, oil and other goods, as well as import fertilizers, containers and equipment.

The second challenge Liski named is warehouse and transport logistics: Ukraine will have to significantly reorganize its system of supply, storage and transportation of goods and services. “This is financially very painful, but I am sure Ukrainian business will cope,” he said.

Liski also drew attention to Ukrainian retail, which he believes previously operated at a fairly high level; now this system is breaking down due to the war, but he thinks Ukraine can withstand it. “The main thing here is not to interfere, but to help where possible,” he emphasized.

Liski said the government should consider creating an insurance system — this will make goods and services more expensive for consumers, but such a scenario is less painful than closed ports and subsequent destruction of logistics. “Yes, it will be more expensive — ultimately the consumer will pay for everything, meaning you and me. But everyone understands what we are paying for. It’s a much less painful scenario than closed ports and ruined logistics,” he explained.

Ihor Liski, Chairman of the Supervisory Board of EFI Group, with which LB.ua implements the ‘New Country’ project

The third challenge Liski named was energy and infrastructure, reminding that Russia has repeatedly stated its intention to strike Ukraine’s energy system. At the same time he expressed hope for a political decision to strengthen interception of ballistic missiles: Russia’s use of a large number of such missiles is itself costly. “If two ‘Iskanders’ missed, launching another two or four is already painful for Russia,” he said. In Liski’s view, if Ukraine has sufficient capabilities to counter ballistic strikes, the Russian strategy of mass infrastructure destruction will not become critical.

Liski called the loss of trust within society the main threat to Ukraine, not economic or infrastructure problems. “I worry about something else — our trust within society. The only thing that can defeat us is ourselves: through despair, lack of trust in the authorities and, as a result, the state. That is the main problem,” he emphasized.

Liski also criticized some officials, including prosecutors, who he said focus on their own wellbeing during the war. “Many of our officials, including prosecutors, forget there is a war in the country and worry about clothes, apartments, the wellbeing of their household, not understanding that the stakes are entirely different,” Liski said, stressing that in case of defeat in the war Ukraine would lose not only the chance to rebuild but the state itself.

“If we lose, there will be nothing — no reconstruction, no furs, no museums, no country,” he said. In his view, the scale of the existential threat is still insufficiently understood by officials:

“I would send all those in power to the front for at least two to three weeks so they could look people in the eye and understand: if those are not ‘hung’, others will come and ‘hang’ these,” Liski concluded.

Dmytro Kozyatynskyi, veteran, one of the organizers of the Cardboard Maidan

Dmytro Kozyatynskyi said protests should be aimed primarily at protecting institutions. He noted that last year showed Ukrainian civil society is mature enough to take to the streets specifically for the sake of institutions. Speaking about this year’s “Cardboard Maidan,” Kozyatynskyi said that despite its strong connection to a specific personality, he considers the protest successful: “We achieved Syrskyi’s resignation. Before the protest no one even dreamed Syrskyi would be removed, and Drapaty would be appointed. That was a huge victory.”

At the same time, Kozyatynskyi emphasized that dialogue between the authorities and society has not yet been established: “The absence of communication was the primary reason for these protests. If the president or someone from the Office of the President had properly explained why the Sviridenko government and the defense minister were resigning, most likely there would have been no protests,” he explained.

In his view, the Office of the President has chosen a strategy of ignoring protesters — a tactic that may work in the short term but is dangerous in the long term, especially during a full-scale war. “If people are ignored, they will eventually disperse, but the frustration and anger will not disappear. Under no circumstances should the street change the commander-in-chief. The appointment of Drapaty was the president’s decision.” He added that many problems and conflicts had accumulated around Syrskyi, including with Fedorov, which could no longer be ignored.

Kozyatynskyi called the anti-corruption vertical and the street elements of a system of checks and balances: “Given certain political impotence of the Verkhovna Rada and ministers, the street is one of our few levers of influence. So far we have managed to prevent its discreditation.”

Dmytro Kozyatynskyi, veteran, one of the organizers of the Cardboard Maidan (center)

The moderator of the discussion, LB.ua Editor-in-Chief Sonya Koshkina

marketer Olena Kalenska

Yuliia Pliieva, founder of Apple Consulting, lecturer at the Kyiv-Mohyla Business School

Tetiana Abramova, CEO of RITO Group

Deputy Editor-in-Chief of LB.ua Marina Syhaivska

MP Yaroslav Zhelezniak

Chair of the Verkhovna Rada Committee on Tax and Customs Policy Nina Yuzhanina

Archimandrite Kyrylo Hovorun, Doctor of Philosophy, Director of the Gaffington Institute

Kostiantyn Kharakoz, judge of the Commercial Court of Donetsk region, Board Member of the Association for the Development of Judicial Self-Government of Ukraine

Journalist Khrystyna Berdynskykh

Mykhailo Radutskyi, Chair of the Committee on National Health, Medical Care and Medical Insurance in the Verkhovna Rada

Nataliia Kryvda, Chair of the Supervisory Board of the Ukrainian Cultural Foundation

Editor-in-Chief of LB.ua Sonya Koshkina

Vice-Rector of Taras Shevchenko National University of Kyiv Kseniia Smyrnova

People’s Deputy Yaroslava Yurchyshyn

Tymofii Mylovanov, President of Kyiv School of Economics

Iryna Herasymova, journalist of channel 5

Yuliia Savostina, cultural manager, leader of the Made in Ukraine project

Iryna Zolotarevych, professional scaling trainer, coach MCC ICF

Marketing Director of LB.ua Liudmyla Boichenko

Vyacheslav Riabichev, lecturer at the Institute of Journalism of Taras Shevchenko National University of Kyiv.

Ihor Zhdanov, former Minister of Youth and Sports of Ukraine

Liudmyla Dolhonovska, communications specialist, PR & GR consultant

Yaroslava Yurchyshyn and Iryna Herasymova

Semen Kryvonos and LB.ua journalist Anzhelika Syzonenko

Tymofii Mylovanov (left) and Dmytro Kozyatynskyi (right)

Iryna Andreitsev, Liudmyla Boichenko and Khrystyna Berdynskykh (right)

Semen Kryvonos and Khrystyna Berdynskykh

Tymofii Mylovanov, Sonya Koshkina and Semen Kryvonos

Editor-in-Chief of LB.ua Sonya Koshkina

Ihor Liski and Sonya Koshkina

Ihor Liski, Serhiy Sukhomlyn, Dmytro Kozyatynskyi, Sonya Koshkina, Oleksandr Kornienko, Semen Kryvonos (right)

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Захист підстанцій Києва готовий на 80 : Нова країна обговорювала виклики осені та зими 20262027 РЕПОРТАЖ (фото)". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: LB.ua.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Захист підстанцій Києва готовий на 80 : Нова країна обговорювала виклики осені та зими 20262027 РЕПОРТАЖ (фото)". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: LB.ua.

Перша дискусійна панель четвертого сезону проєкту «Нова країна» була присвячена викликам, які постануть перед Україною восени та взимку.

Наскільки політизована боротьба з корупцією і чи можна довіряти НАБУ? Чи вистачить голосів у Верховній Раді для ухвалення пакета законів, щоб отримати фінансову допомогу від партнерів? Яке місто найгірше підготовлене до зими і чому відновлення ТЕЦ не найкраще рішення? Що є пріоритетом у захисті критичної інфраструктури?

Ми розмовляли із:

Семеном Кривоносом, директором Національного антикорупційного бюро України;

Олександром Корнієнком, першим віцеспікером Верховної Ради України;

Сергієм Сухомлином, ексголовою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;

Дмитром Козятинським, ветераном, одним з організаторів Картонкового майдану;

Ігорем Ліскі, очільником наглядової ради EFI Group (з якою LB.ua реалізує «Нову країну»).

Ми говорили із:

Семеном Кривоносом, директором Національного антикорупційного бюро України;

Семен Кривонос

Олександром Корнієнком, першим віцеспікером Верховної Ради України;

Олександр Корнієнко

Сергієм Сухомлином, ексголовою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;

Сергій Сухомлин

Дмитром Козятинським, ветераном, одним із рганізаторів “картонкового Майдану”

Дмитро Козятинський

Ігорем Ліскі, очільником наглядової ради EFI Group (з якою LB.ua разом реалізує “Нову країну”).

Ігор Ліскі

Семен Кривонос прокоментував тезу про політизацію розслідувань Бюро — за його словами, окремі особи використовують це твердження як спосіб захисту від кримінального переслідування. Він наголосив: якщо розслідування НАБУ мають політичні наслідки, це не означає, що самі розслідування політично мотивовані.

Директор НАБУ пояснив, чому в матеріалах резонансних розслідувань можуть згадуватися посадовці, яким підозри ще не оголошені: НАБУ оприлюднює розсекречені матеріали слідчих дій, які не становлять державної таємниці, з дозволу детектива та прокурора — і такий підхід Бюро використовувало і раніше, до останніх гучних справ.

Семен Кривонос, директор Національного антикорупційного бюро України

«Викриття останніх півтора року дійсно викликають значний суспільний інтерес, враховуючи вагу, значимість окремих підозрюваних, масштаб вчинення корупційних злочинів. Через це, безумовно, воно привертає так багато уваги», — пояснив він, додавши, що Бюро змінило пріоритети та стало ефективнішим у здобутті доказів.

Коментуючи матеріали розслідувань «Форест Гамп» і «Карфаген», у яких згадуються особи, ідентифіковані як конкретні посадовці Офісу президента та Офісу генерального прокурора, Кривонос пояснив, що сама згадка в матеріалах не означає наявності статусу підозрюваного.

«Плівки ми не записуємо на бобіни. В нас сучасне обладнання. Це така загальновживана в медіа сентенція — "плівки". Ніяких плівок у нас немає. Матеріали негласних слідчих розшукових дій», — сказав він.

Кривонос підкреслив, що НАБУ не називає людину винною до остаточного рішення суду: «Ми нічиї прізвища не оголошуємо до фінального вироку суду. Ми, якщо вручаємо, збираємо достатньо доказів для повідомлення особі про підозру, ми комунікаємо стосовно її статусу, ролі в тому чи іншому злочині».

Семен Кривонос, директор Національного антикорупційного бюро України

Якщо якась особа не озвучена — це означає, що або доказів ще не зібрано достатньо і розслідування триває, або ця особа не фігурує у справі, зазначив він, додавши, що не варто «тихо» звільняти корупціонерів: висвітлення розслідувань має допомагати запобігати подальшим злочинам посадовців.

Щодо строків завершення досудового розслідування у справі «Мідас» (серед підозрюваних — бізнесмен Тимур Міндіч, колишні урядовці Герман Галущенко та Олексій Чернишов) Кривонос повідомив, що воно має завершитися у жовтні-листопаді — приблизно через рік після перших підозр, у межах законодавчих строків.

Після ознайомлення сторін із матеріалами справу планують скерувати до Вищого антикорупційного суду.

Директор НАБУ також зазначив, що Україні потрібно ухвалити законопроєкти для посилення боротьби з корупцією — зокрема про створення незалежної експертної установи для НАБУ та посилення процесуальної спроможності САП.

Ці зміни передбачені десятипунктним планом пріоритетних реформ і програмою Ukraine Facility, і від них безпосередньо залежить ефективність НАБУ, САП і Вищого антикорупційного суду.

«Немає якихось червоних ліній, які ми, розслідуючи наші злочини умовні, мусимо перетинати чи не перетинати. Червона лінія єдина — закон. Якщо ми не порушуємо закон, якщо закон зобов'язує нас розслідувати корупційний злочин — ми мусимо це робити. Немає ніяких поблажок, пом'якшувальних обставин», — сказав Кривонос, додавши, що законодавець сам визначив розкрадання під час воєнного стану як тяжчий злочин: окремі статті Кримінального кодексу передбачають посилену відповідальність за такі злочини.

Ігор Ліскі, Сергій Сухомлин, Дмитро Козятинський, Олександр Корнієнко, Семен Кривонос і Соня Кошкіна

Олександр Корнієнко повідомив, що за 75% законопроєктів, необхідних для отримання подальшої фінансової допомоги від міжнародних партнерів, у Верховній Раді є голоси. З рештою 25% знайти підтримку може бути складніше.

За його словами, під окремі пакети законопроєктів закладені різні суми фінансування: значні кошти передбачені за ухвалення Трудового кодексу, а близько мільярда гривень Україна має отримати після ухвалення антикорупційного законопроєкту.

«З голосами я б так не драматизував, що прямо геть нема. Ми проаналізували з урядом весь пакет, там якісь цифри фантастичні. 27 треба внести законопроєктів і 16 написати. Це всі гроші, які в країні. Якщо ми це все не будемо голосувати, в нас не буде грошей, крім наших податків. А податки йдуть на армію, відповідно, нам доведеться забирати з цих податків і буде не вистачати на армію або на зарплати бюджетників у першу чергу», — сказав він.

Олександр Корнієнко, перший віцеспікер Верховної Ради України

Корнієнко додав, що після аналізу всього пакета близько 75% законопроєктів є «голосувабельними», однак для їхнього ухвалення потрібні час і домовленості щодо фінальних редакцій.

Щодо дискусійних законопроєктів, зокрема про оподаткування поштових відправлень, тривають обговорення: на засідання фракції запрошували представників бізнесу, які виступають проти такого рішення, аргументуючи це тим, що зміни можуть вдарити і по українських підприємцях.

«Є один пакет макрофіну, де провалення бодай одного закону означатиме провалення всіх. Туди входить і законопроєкт про скасування пільгового розмитнення посилок», — сказав Корнієнко.

На запитання про те, скільки народних депутатів від «Слуги народу» стабільно відвідують засідання та беруть участь у голосуваннях, Корнієнко відповів, що 180 — оптимістична оцінка.

Сергій Сухомлин вважає, що Київ може виявитися найменш готовим до осінньо-зимового сезону. За його словами, ще в лютому, коли почали розробляти Плани стійкості, столиця мала найменшу вихідну готовність: Харків — 51%, Чернігів — 24%, Київ — лише 1,5%. «Зараз не можу сказати», — зауважив він, відповідаючи про нинішній рівень готовності Києва.

Сухомлин навів приклад Харкова, якому взимку після російських атак вдалося за чотири години перемкнути місто й відновити теплопостачання. «Сьогодні в Києві найскладніша ситуація», — сказав він.

Сергій Сухомлин, ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України

Він не поділяє думки, що потрібно відновлювати великі ТЕЦ — на його думку, це великі об'єкти, які можуть бути знищені внаслідок російських ударів; натомість місту потрібна децентралізована система опалення. «Ставив би напівпідземні котельні, які ми сьогодні будуємо: від 40 МВт — найменша, найбільша — 120 МВт», — сказав Сухомлин, додавши, що заглиблення таких об'єктів зменшує ризик їхнього ураження, чотирьох років для створення такої системи було достатньо, а фінансово ця модель вигідніша. Непогану готовність до зимових викликів мають, за його словами, Вінниця, Хмельницький, Харків і Кривий Ріг.

Захист київських електропідстанцій уже виконаний приблизно на 80%.

Роботи розпочалися на початку травня, завершити їх планують до кінця місяця. Агентство також будує захист великих підстанцій: якщо раніше такі об'єкти споруджували близько двох років, зараз — приблизно за пів року, завершити роботи планують восени.

У квітні розпочали будівництво близько 130 захисних об'єктів для інфраструктури в різних регіонах. За словами Сухомлина, Суми, Чернігів, Запоріжжя та Харків щодня перебувають під ударами, але завдяки захисту там зберігаються світло й вода; значна частина робіт стосується захисту трансформаторів.

У межах Планів стійкості визначили чотири основні напрямки роботи, зокрема розвиток розподіленої генерації, забезпечення необхідною кількістю генераторів і фізичний захист об'єктів. «На сьогодні в країні близько 2000 об'єктів: почалося будівництво, підключення КУ (когенераційних установок. — Ред.), встановлення нових блочно-модульних котелень, будівництво нових котелень. Це не маленька кількість», — сказав Сухомлин. Середній рівень виконання Планів стійкості наразі становить близько 50% — за його словами, це непоганий показник, оскільки значна частина областей раніше не мала відповідного досвіду.

Сергій Сухомлин, ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України ( у центрі)

Уряд доручив Агентству будувати кілька десятків об'єктів, приблизно стільки ж споруджує місто. Загалом у Києві планують створити 520 МВт потужностей для теплозабезпечення — частина з них працюватиме на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-4 та забезпечуватиме Русанівку і Березняки у разі аварій. «Вони будуються напівпідземні, з другим рівнем захисту», — сказав Сухомлин, додавши, що ці об'єкти планують завершити орієнтовно в грудні. «Яким буде цей опалювальний сезон — важко сказати. Якби не було цього захисту, на сьогодні в Запоріжжі, Дніпрі, Харкові вже не було б світла, води, нічого», — додав він.

Лише в Запоріжжі побудували 15 захисних об'єктів. Водночас Росія змінює тактику атак і використовує реактивні дрони з іншими потужностями, ніж ті, під які спочатку проєктували захист. За словами Сухомлина, нещодавно ворог вдарив по 330-му трансформатору в одному з міст, але захист витримав — без нього місто могло залишитися без електропостачання.

Головним пріоритетом захисту інфраструктури Сухомлин назвав водні об'єкти, від яких залежить не лише водопостачання, а й теплозабезпечення міст. Він зазначив, що повністю захистити очисні споруди неможливо, однак ключові елементи можна убезпечити другим рівнем захисту — такі рішення вже застосовують у Кривому Розі, Дніпрі та інших містах.

Одним із найбільших ризиків є знищення каналізаційної насосної станції: у разі її ураження нечистоти можуть потрапити в Дніпро, що спричинить екологічну катастрофу, а через пошкодження станції може виникнути необхідність відключити водопостачання всього міста, що позначиться і на теплопостачанні. «Тому в першу чергу електроенергія дуже важлива, але вода — це номер один на сьогодні по всіх українських містах, тим більше таких великих, як Київ», — сказав він, додавши, що в межах Планів стійкості активно працюють над захистом водних об'єктів, зокрема розробляють мобільні станції водопостачання.

Ігор Ліскі, очільник наглядової ради EFI Group

Ігор Ліскі вважає, що наступний рік може стати для України одним із найскладніших, водночас переконаний, що для Росії також настануть складні часи.

«Я оцінюю, що це буде найскладніший рік, якщо умовно у жовтні ми якимось дивом не "підпишемо" це вікно можливостей. Я вірю, що для Росії настануть складні роки, хто б що не казав», — сказав він.

За його словами, з економічного погляду найбільше занепокоєння викликають логістика та відсутність портового відвантаження: стійкість і гнучкість українського бізнесу значною мірою залежать від можливості користуватися морськими шляхами.

«Якщо Україна стає країною без моря, це повністю змінює логістику. Багато галузей були орієнтовані на перевезення через море», — пояснив Ліскі, наголосивши, що втрата доступу до Чорного моря матиме для України не лише військові, а й серйозні економічні наслідки.

«Якщо Україні відрізають море — а це, до речі, одна з причин, чому ми маємо боротися, адже Путін хотів відрізати Україну від Чорного моря, Одеси, Миколаєва, Херсона, — це насамперед економічно вбиває країну», — заявив він, додавши, що без морських шляхів Україні буде значно складніше експортувати зерно, сталь, руду, олію та інші товари, а також імпортувати добрива, контейнери й обладнання.

Другим викликом Ліскі назвав складську та транспортну логістику: Україні доведеться суттєво перебудувати систему забезпечення, складування і транспортування товарів та послуг. «Це фінансово дуже боляче, але я певен, що український бізнес із цим упорається», — зазначив він.

Окремо Ліскі звернув увагу на український рітейл, який, за його оцінкою, раніше працював на досить високому рівні; нині ця система руйнується через війну, однак, на його думку, Україна здатна це витримати. «Тут головне — не заважати, а десь допомогти», — наголосив він.

На думку Ліскі, уряду варто розглянути можливість створення системи страхування — це призведе до подорожчання товарів і послуг для споживачів, однак такий сценарій менш болісний, ніж закриття портів і подальше руйнування логістики. «Так, це буде дорожче, зрештою за все заплатить споживач, тобто ми з вами. Але всі розуміють, за що ми платимо. Це набагато менш болісний сценарій, ніж закриті порти й зруйнована логістика», — пояснив він.

Ігор Ліскі, очільник наглядової ради EFI Group, разом з якою LB.ua реалізує проєкт ‘Нова країна’

Третім викликом Ліскі назвав енергетику та інфраструктуру, нагадавши, що Росія неодноразово заявляла про намір завдавати ударів по українській енергетичній системі. Водночас він висловив сподівання на політичне рішення щодо посилення перехоплення балістичних ракет: використання Росією великої кількості таких ракет є дорогим для самої РФ. «Якщо два "Іскандери" не влучили, запустити ще два чи чотири — вже боляче для Росії», — сказав він. На думку Ліскі, якщо Україна матиме достатні можливості для протидії балістичним ударам, російська стратегія масованого ураження інфраструктури не стане критичною.

Головною загрозою для України Ліскі назвав не економічні чи інфраструктурні проблеми, а втрату довіри всередині суспільства. «Я переживаю за інше — нашу довіру всередині суспільства. Єдине, що може нас перемогти, — це ми самі: через зневіру, відсутність довіри до влади і, як наслідок, до держави. Це головна проблема», — наголосив він.

Ліскі також розкритикував частину представників влади, зокрема прокурорів, які, за його словами, під час війни зосереджуються на власному добробуті. «Багато наших діячів, зокрема й прокурорів, забувають, що в країні війна, і переймаються шмотками, квартирами, добробутом власного дому, не розуміючи, що ціна питання зовсім інша», — заявив Ліскі, підкресливши, що в разі поразки у війні Україна втратить можливість не лише для відбудови, а й для збереження самої держави.

«Якщо програємо, не буде нічого — ні відбудови, ні шуб, ні музеїв, ні країни», — сказав він. На його думку, масштаб екзистенційної загрози досі недостатньо усвідомлюють представники влади:

«Я б усіх можновладців хоча б на два-три тижні відправляв у відрядження на фронт, щоб вони подивилися в очі цим людям і зрозуміли: якщо не "підвісять" ті, то прийдуть інші й "підвісять" цих», — підсумував Ліскі.

Дмитро Козятинський, ветеран, один із організаторів ‘картонкового Майдану’

Дмитро Козятинський заявив, що протести мають бути спрямовані передусім на захист інституцій. За його словами, минулий рік показав, що українське громадянське суспільство вже достатньо зріле, щоб виходити на вулицю саме заради інституцій. Говорячи про цьогорічний «Картонковий майдан», Козятинський зазначив, що, попри його значний зв'язок із конкретною персоналією, вважає протест успішним: «Ми домоглися відставки Сирського. До початку протесту ніхто навіть не мріяв, що Сирського знімуть, а ще й призначать Драпатого. Це була величезна перемога».

Водночас Козятинський наголосив, що налагодити діалог між владою та суспільством поки не вдалося: «Саме відсутність комунікації була першою причиною цих протестів. Якби президент чи хтось з Офісу президента нормально пояснив, чому у відставку йде уряд Свириденко та міністр оборони, скоріше за все, протестів би не було», — пояснив він.

На його думку, Офіс президента наразі обрав стратегію ігнорування протестувальників — тактика, яка може спрацювати у короткостроковій перспективі, але є небезпечною в довгостроковій, особливо в умовах повномасштабної війни. «Якщо людей ігнорувати, вони зрештою розійдуться, але фрустрація і злість нікуди не зникнуть. У жодному разі вулиця не має змінювати головнокомандувача. Призначення Драпатого було рішенням президента». За його словами, водночас навколо Сирського накопичилася значна кількість проблем і конфліктів, зокрема з Федоровим, які вже не можна було ігнорувати.

Козятинський назвав антикорупційну вертикаль і вулицю елементами системи важелів і противаг: «В умовах певної політичної імпотенції Верховної Ради й міністрів вулиця — один із небагатьох наших важелів впливу. Поки що нам вдається не допустити її дискредитації».

Дмитро Козятинський, ветеран, один із організаторів ‘картонкового Майдану’ ( у центрі)

Модераторка дискусії шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна

маркетологиня Олена Каленська

Юлія Плієва, засновниця Apple Consulting, викладачка Києво-Могилянської бізнес-школи

Тетяна Абрамова, СЕО RITO Group

заступниця шеф-редактора LB.ua Марина Сингаївська

нардеп Ярослав Железняк

голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна

архімандрит Кирило Говорун, доктор філософських наук, Директор інституту імені Гаффінгтона

Костянтин Харакоз, суддя Господарського суду Донецької області, Член правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України

журналістка Христина Бердинських

Михайло Радуцький, голова комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування у Верховній Раді

Наталія Кривда, голова наглядової ради УКФ

шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна

Проректорка КНУ ім. Тараса Шевченка Ксенія Смирнова

народний депутат Ярослава Юрчишин

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки

Ірина Герасимова, журналістка 5-го каналу

Юлія Савостіна, культурна менеджерка, лідерка проєкту Made in Ukraine

Ірина Золотаревич, професійний тренер з масштабування, коуч MСС ICF

маркетинг директор Lb.ua Людмила Бойченко

Вячеслав Рябічев, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

Ігор Жданов, колишній Міністр молоді та спорту України

Людмила Долгоновська, комунікаційниця, PR& GR консультантка

Ярослава Юрчишин і Ірина Герасимова

Семен Кривонос і журналістка LB.ua Анжеліка Сизоненко

Тимофій Милованов (ліворуч) і Дмитро Козятинський (праворуч)

Ірина Андрейців, Людмила Бойченко і Христина Бердинських (праворуч)

Семен Кривонос і Христина Бердинських

Тимофій Милованов, Соня Кошкіна і Семен Кривонос

шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна

Ігор Ліскі і Соня Кошкіна

Ігор Ліскі, Сергій Сухомлин, Дмитро Козятинський, Соня Кошкіна, Олександр Корнієнко, Семен Кривонос(праворуч)

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Захист підстанцій Києва готовий на 80 : Нова країна обговорювала виклики осені та зими 20262027 РЕПОРТАЖ (фото)". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: LB.ua.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Захист підстанцій Києва готовий на 80 : Нова країна обговорювала виклики осені та зими 20262027 РЕПОРТАЖ (фото)". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: LB.ua.

Перша дискусійна панель четвертого сезону проєкту «Нова країна» була присвячена викликам, які постануть перед Україною восени та взимку.

Наскільки політизована боротьба з корупцією і чи можна довіряти НАБУ?

Чи вистачить голосів у Верховній Раді для ухвалення пакета законів, щоб отримати фінансову допомогу від партнерів?

Яке місто найгірше підготовлене до зими і чому відновлення ТЕЦ не найкраще рішення?

Яке місто

найгірше підготовлене до зими і чому відновлення ТЕЦ не найкраще рішення?

Що є пріоритетом у захисті критичної інфраструктури?

Ми розмовляли із:

Семеном Кривоносом, директором Національного антикорупційного бюро України;

Олександром Корнієнком, першим віцеспікером Верховної Ради України;

Сергієм Сухомлином, ексголовою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;

Дмитром Козятинським, ветераном, одним з організаторів Картонкового майдану;

Ігорем Ліскі, очільником наглядової ради EFI Group (з якою LB.ua реалізує «Нову країну»).

Ми говорили із:

Семеном Кривоносом, директором Національного антикорупційного бюро України;

Семен Кривонос

Олександром Корнієнком, першим віцеспікером Верховної Ради України;

Олександр Корнієнко

Сергієм Сухомлином, ексголовою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;

Сергій Сухомлин

Дмитром Козятинським, ветераном, одним із рганізаторів “картонкового Майдану”

Дмитром Козятинським, ветераном, одним з організаторів Картонкового майдану;

Дмитро Козятинський

Ігорем Ліскі, очільником наглядової ради EFI Group (з якою LB.ua разом реалізує “Нову країну”).

Ігорем Ліскі, очільником наглядової ради EFI Group (з якою LB.ua реалізує «Нову країну»).

Ігор Ліскі

Семен Кривонос прокоментував тезу про політизацію розслідувань Бюро за його словами, окремі особи використовують це твердження як спосіб захисту від кримінального переслідування.

Семен Кривонос прокоментував тезу про політизацію розслідувань Бюро.

Він наголосив: якщо розслідування НАБУ мають політичні наслідки, це не означає, що самі розслідування політично мотивовані.

За його словами, окремі особи використовують це твердження як спосіб захисту від кримінального переслідування.

Директор НАБУ пояснив, чому в матеріалах резонансних розслідувань можуть згадуватися посадовці, яким підозри ще не оголошені: НАБУ оприлюднює розсекречені матеріали слідчих дій, які не становлять державної таємниці, з дозволу детектива та прокурора — і такий підхід Бюро використовувало і раніше, до останніх гучних справ.

Він

наголосив: якщо розслідування НАБУ мають політичні наслідки, це не означає, що самі розслідування політично мотивовані.

Директор НАБУ пояснив, чому в матеріалах резонансних розслідувань можуть згадувати посадовців, яким підозри ще не оголошені: НАБУ оприлюднює розсекречені матеріали слідчих дій, які не становлять

державної таємниці, з дозволу детектива і прокурора — такий підхід Бюро використовувало і раніше, до останніх гучних справ.

Семен Кривонос, директор Національного антикорупційного бюро України

«Викриття останніх півтора року дійсно викликають значний суспільний інтерес, враховуючи вагу, значимість окремих підозрюваних, масштаб вчинення корупційних злочинів.

«Викриття останніх півтора року дійсно викликають значний суспільний інтерес, враховуючи вагу, значимість окремих підозрюваних, масштаб корупційних злочинів.

Через це, безумовно, воно привертає так багато уваги», — пояснив він, додавши, що Бюро змінило пріоритети та стало ефективнішим у здобутті доказів.

Через це, безумовно, воно привертає

Коментуючи матеріали розслідувань «Форест Гамп» і «Карфаген», у яких згадуються особи, ідентифіковані як конкретні посадовці Офісу президента та Офісу генерального прокурора, Кривонос пояснив, що сама згадка в матеріалах не означає наявності статусу підозрюваного.

так багато уваги», — пояснив він і додав, що Бюро змінило пріоритети і стало ефективнішим у здобутті доказів.

Коментуючи матеріали розслідувань «Форрест Гамп» і «Карфаген», де згадано осіб, яких ідентифікували як посадовців Офісу Президента й Офісу Генерального прокурора, Кривонос пояснив, що сама згадка

в матеріалах не означає статусу підозрюваного.

«Плівки ми не записуємо на бобіни.

В нас сучасне обладнання.

У нас сучасне обладнання.

Це така загальновживана в медіа сентенція "плівки".

Це така загальновживана в медіа сентенція "плівки".

Ніяких плівок у нас немає.

Матеріали негласних слідчих розшукових дій», — сказав він.

Матеріали негласних слідчих розшукових дій», — сказав

Кривонос підкреслив, що НАБУ не називає людину винною до остаточного рішення суду: «Ми нічиї прізвища не оголошуємо до фінального вироку суду.

він.

Ми, якщо вручаємо, збираємо достатньо доказів для повідомлення особі про підозру, ми комунікаємо стосовно її статусу, ролі в тому чи іншому злочині».

Кривонос підкреслив, що НАБУ не називає людину винною до остаточного рішення суду: «Ми нічиїх прізвищ не оголошуємо до фінального вироку суду.

Якщо вручаємо, збираємо достатньо доказів для

повідомлення особі про підозру, ми комунікаємо стосовно її статусу, ролі в тому чи іншому злочині».

Семен Кривонос, директор Національного антикорупційного бюро України

Якщо якась особа не озвучена це означає, що або доказів ще не зібрано достатньо і розслідування триває, або ця особа не фігурує у справі, зазначив він, додавши, що не варто «тихо» звільняти корупціонерів: висвітлення розслідувань має допомагати запобігати подальшим злочинам посадовців.

Якщо якась особа не озвучена, це означає, що або доказів ще зібрано недостатньо і розслідування триває, або ця особа не фігурує у справі, зазначив він.

Щодо строків завершення досудового розслідування у справі «Мідас» (серед підозрюваних — бізнесмен Тимур Міндіч, колишні урядовці Герман Галущенко та Олексій Чернишов) Кривонос повідомив, що воно має завершитися у жовтні-листопаді — приблизно через рік після перших підозр, у межах законодавчих строків.

Також не варто тихо звільняти корупціонерів:

Після ознайомлення сторін із матеріалами справу планують скерувати до Вищого антикорупційного суду.

висвітлення розслідувань має допомагати запобігати подальшим злочинам посадовців.

Директор НАБУ також зазначив, що Україні потрібно ухвалити законопроєкти для посилення боротьби з корупцією — зокрема про створення незалежної експертної установи для НАБУ та посилення процесуальної спроможності САП.

Про строки досудового розслідування у справі «Мідас» (серед підозрюваних бізнесмен Тимур Міндіч, колишні урядовці Герман Галущенко й Олексій Чернишов) Кривонос повідомив, що його мають завершити в

Ці зміни передбачені десятипунктним планом пріоритетних реформ і програмою Ukraine Facility, і від них безпосередньо залежить ефективність НАБУ, САП і Вищого антикорупційного суду.

жовтні-листопаді — приблизно через рік після перших підозр, у межах законодавчих строків.

Після ознайомлення сторін з матеріалами справу планують скерувати до Вищого антикорупційного суду.

Директор НАБУ також зазначив, що Україні потрібно ухвалити законопроєкти, що посилять боротьбу з корупцією — про створення незалежної експертної установи для НАБУ й посилення процесуальної

спроможності САП.

Ці зміни передбачені десятипунктним планом пріоритетних реформ і програмою Ukraine Facility, від них безпосередньо залежить ефективність НАБУ, САП і Вищого антикорупційного суду.

«Немає якихось червоних ліній, які ми, розслідуючи наші злочини умовні, мусимо перетинати чи не перетинати.

Червона лінія єдина — закон.

Якщо ми не порушуємо закон, якщо закон зобов'язує нас розслідувати корупційний злочин ми мусимо це робити.

Якщо ми не порушуємо закону, якщо закон зобов'язує нас

Немає ніяких поблажок, пом'якшувальних обставин», — сказав Кривонос, додавши, що законодавець сам визначив розкрадання під час воєнного стану як тяжчий злочин: окремі статті Кримінального кодексу передбачають посилену відповідальність за такі злочини.

розслідувати корупційний злочин, ми мусимо це робити.

Немає ніяких поблажок, пом'якшувальних обставин», — сказав Кривонос і додав, що законодавець сам визначив розкрадання під час воєнного стану як

тяжчий злочин: окремі статті Кримінального кодексу передбачають посилену відповідальність за такі злочини.

Ігор Ліскі, Сергій Сухомлин, Дмитро Козятинський, Олександр Корнієнко, Семен Кривонос і Соня Кошкіна

Олександр Корнієнко повідомив, що за 75% законопроєктів, необхідних для отримання подальшої фінансової допомоги від міжнародних партнерів, у Верховній Раді є голоси.

Олександр Корнієнко повідомив, що за 75 % законопроєктів, необхідних для отримання подальшої фінансової допомоги від міжнародних партнерів, у Верховній Раді є голоси.

З рештою 25% знайти підтримку може бути складніше.

Підтримку

За його словами, під окремі пакети законопроєктів закладені різні суми фінансування: значні кошти передбачені за ухвалення Трудового кодексу, а близько мільярда гривень Україна має отримати після ухвалення антикорупційного законопроєкту.

для решти знайти може бути складніше.

«З голосами я б так не драматизував, що прямо геть нема.

За його словами, під окремі пакети законопроєктів закладені різні суми фінансування: значні кошти передбачені за ухвалення Трудового кодексу, а близько мільярда гривень Україна має отримати, коли

прийме антикорупційний законопроєкт.

«З голосами я так не драматизував би, що прямо геть нема.

Ми проаналізували з урядом весь пакет, там якісь цифри фантастичні. 27 треба внести законопроєктів і 16 написати.

Це всі гроші, які в країні.

Це всі гроші, які в

країні.

Якщо ми це все не будемо голосувати, в нас не буде грошей, крім наших податків.

А податки йдуть на армію, відповідно, нам доведеться забирати з цих податків і буде не вистачати на армію або на зарплати бюджетників у першу чергу», сказав він.

А податки йдуть на армію, відповідно, нам доведеться забирати з цих податків і не вистачатиме на армію або на

зарплати бюджетників у першу чергу», — сказав він.

Олександр Корнієнко, перший віцеспікер Верховної Ради України

Корнієнко додав, що після аналізу всього пакета близько 75% законопроєктів є «голосувабельними», однак для їхнього ухвалення потрібні час і домовленості щодо фінальних редакцій.

Корнієнко додав, що після аналізу всього пакета близько 75 % законопроєктів є голосувабельними, однак для їхнього ухвалення потрібні час і домовленості про фінальні редакції.

Щодо дискусійних законопроєктів, зокрема про оподаткування поштових відправлень, тривають обговорення: на засідання фракції запрошували представників бізнесу, які виступають проти такого рішення, аргументуючи це тим, що зміни можуть вдарити і по українських підприємцях.

Обговорення дискусійних законопроєктів тримають, зокрема про оподаткування поштових відправлень: на засідання фракції запрошували представників бізнесу, які виступають проти такого рішення,

аргументуючи, що зміни можуть вдарити і по українських підприємцях.

«Є один пакет макрофіну, де провалення бодай одного закону означатиме провалення всіх.

Туди входить і законопроєкт про скасування пільгового розмитнення посилок», — сказав Корнієнко.

На запитання про те, скільки народних депутатів від «Слуги народу» стабільно відвідують засідання та беруть участь у голосуваннях, Корнієнко відповів, що 180 — оптимістична оцінка.

На запитання про те, скільки народних депутатів від «Слуги народу» стабільно відвідують засідання й беруть участь у голосуваннях, Корнієнко відповів, що 180 — оптимістична оцінка.

Сергій Сухомлин вважає, що Київ може виявитися найменш готовим до осінньо-зимового сезону.

За його словами, ще в лютому, коли почали розробляти Плани стійкості, столиця мала найменшу вихідну готовність: Харків 51%, Чернігів 24%, Київ лише 1,5%. «Зараз не можу сказати», зауважив він, відповідаючи про нинішній рівень готовності Києва.

За його словами, ще в лютому, коли почали розробляти плани стійкості, столиця мала найменшу вихідну

Сухомлин навів приклад Харкова, якому взимку після російських атак вдалося за чотири години перемкнути місто й відновити теплопостачання. «Сьогодні в Києві найскладніша ситуація», — сказав він.

готовність: Харків — 51 %, Чернігів — 24 %, Київ — лише 1,5 %. «Зараз не можу сказати», — зауважив він, відповідаючи про нинішній рівень готовності Києва.

Сухомлин навів приклад Харкова, якому взимку після російських атак вдалося за чотири години перемкнути місто й відновити теплопостачання. «Сьогодні в Києві найскладніша ситуація», — сказав

він.

Сергій Сухомлин, ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України

Він не поділяє думки, що потрібно відновлювати великі ТЕЦ — на його думку, це великі об'єкти, які можуть бути знищені внаслідок російських ударів; натомість місту потрібна децентралізована система опалення. «Ставив би напівпідземні котельні, які ми сьогодні будуємо: від 40 МВт найменша, найбільша 120 МВт», сказав Сухомлин, додавши, що заглиблення таких об'єктів зменшує ризик їхнього ураження, чотирьох років для створення такої системи було достатньо, а фінансово ця модель вигідніша.

Він не поділяє думки, що потрібно відновлювати великі ТЕЦ — на його думку, це великі об'єкти, які можуть бути знищені внаслідок російських ударів; натомість місту потрібна децентралізована система

опалення. «Ставив би напівпідземні котельні, які ми сьогодні будуємо: від 40 МВт найменша, найбільша — 120 МВт», — сказав Сухомлин.

Заглиблення таких об'єктів зменшує ризик ураження, чотирьох років

для створення такої системи було достатньо, а фінансово ця модель вигідніша.

Непогану готовність до зимових викликів мають, за його словами, Вінниця, Хмельницький, Харків і Кривий Ріг.

Захист київських електропідстанцій уже виконаний приблизно на 80%.

Захист київських електропідстанцій уже організували приблизно на 80 %.

Роботи розпочалися на початку травня, завершити їх планують до кінця місяця.

Роботи розпочали на початку травня, завершити їх планують до кінця місяця.

Агентство також будує захист великих підстанцій: якщо раніше такі об'єкти споруджували близько двох років, зараз приблизно за пів року, завершити роботи планують восени.

Агентство також будує захист великих підстанцій: якщо раніше такі об'єкти споруджували близько двох років, то зараз

приблизно пів року, завершити роботи планують восени.

У квітні розпочали будівництво близько 130 захисних об'єктів для інфраструктури в різних регіонах.

За словами Сухомлина, Суми, Чернігів, Запоріжжя та Харків щодня перебувають під ударами, але завдяки захисту там зберігаються світло й вода; значна частина робіт стосується захисту трансформаторів.

За словами Сухомлина, Суми, Чернігів, Запоріжжя та Харків щодня перебувають під ударами, але

У межах Планів стійкості визначили чотири основні напрямки роботи, зокрема розвиток розподіленої генерації, забезпечення необхідною кількістю генераторів і фізичний захист об'єктів. «На сьогодні в країні близько 2000 об'єктів: почалося будівництво, підключення КУ (когенераційних установок. — Ред.), встановлення нових блочно-модульних котелень, будівництво нових котелень.

завдяки захисту там зберігаються світло й вода; значна частина робіт стосується захисту трансформаторів.

Це не маленька кількість», — сказав Сухомлин.

У межах планів стійкості визначили чотири основні напрямки, зокрема: розвиток розподіленої генерації, забезпечення необхідною кількістю генераторів і фізичний захист об'єктів. «На сьогодні в

Середній рівень виконання Планів стійкості наразі становить близько 50% — за його словами, це непоганий показник, оскільки значна частина областей раніше не мала відповідного досвіду.

країні близько 2000 об'єктів: почалося будівництво, підключення КУ (когенераційних установок. — Ред.), встановлення нових блочно-модульних котелень, будівництво нових котелень.

Сергій Сухомлин, ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України ( у центрі)

Це немаленька

Уряд доручив Агентству будувати кілька десятків об'єктів, приблизно стільки ж споруджує місто.

кількість», — сказав Сухомлин.

Загалом у Києві планують створити 520 МВт потужностей для теплозабезпечення — частина з них працюватиме на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-4 та забезпечуватиме Русанівку і Березняки у разі аварій. «Вони будуються напівпідземні, з другим рівнем захисту», — сказав Сухомлин, додавши, що ці об'єкти планують завершити орієнтовно в грудні. «Яким буде цей опалювальний сезон — важко сказати.

Середній рівень виконання планів стійкості становить близько 50 % — за його словами, це непоганий показник, оскільки значна частина областей раніше не мала відповідного

досвіду.

Сергій Сухомлин, ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (у центрі)

Уряд доручив Агентству будувати кілька десятків об'єктів, приблизно стільки споруджує й місто.

Загалом у Києві планують створити 520 МВт потужностей для теплозабезпечення — частина з них

працюватиме на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-4 і забезпечуватиме Русанівку і Березняки в разі аварій. «Вони будуються напівпідземні, з другим рівнем захисту», — сказав Сухомлин.

Ці об'єкти планують завершити

орієнтовно в грудні. «Яким буде цей опалювальний сезон, важко сказати.

Якби не було цього захисту, на сьогодні в Запоріжжі, Дніпрі, Харкові вже не було б світла, води, нічого», — додав він.

Лише в Запоріжжі побудували 15 захисних об'єктів.

Водночас Росія змінює тактику атак і використовує реактивні дрони з іншими потужностями, ніж ті, під які спочатку проєктували захист.

За словами Сухомлина, нещодавно ворог вдарив по 330-му трансформатору в одному з міст, але захист витримав — без нього місто могло залишитися без електропостачання.

За словами

Головним пріоритетом захисту інфраструктури Сухомлин назвав водні об'єкти, від яких залежить не лише водопостачання, а й теплозабезпечення міст.

Сухомлина, нещодавно ворог вдарив по 330-му трансформатору в одному місті, але захист витримав — без нього місто могло залишитися без електропостачання.

Він зазначив, що повністю захистити очисні споруди неможливо, однак ключові елементи можна убезпечити другим рівнем захисту — такі рішення вже застосовують у Кривому Розі, Дніпрі та інших містах.

Пріоритетом захисту інфраструктури Сухомлин назвав водні об'єкти, від яких залежить не лише водопостачання, а й теплозабезпечення міст.

Одним із найбільших ризиків є знищення каналізаційної насосної станції: у разі її ураження нечистоти можуть потрапити в Дніпро, що спричинить екологічну катастрофу, а через пошкодження станції може виникнути необхідність відключити водопостачання всього міста, що позначиться і на теплопостачанні. «Тому в першу чергу електроенергія дуже важлива, але вода — це номер один на сьогодні по всіх українських містах, тим більше таких великих, як Київ», — сказав він, додавши, що в межах Планів стійкості активно працюють над захистом водних об'єктів, зокрема розробляють мобільні станції водопостачання.

Він зазначив, що повністю захистити очисні споруди

неможливо, однак ключові елементи можна убезпечити другим рівнем захисту — такі рішення вже застосовують у Кривому Розі, Дніпрі й інших містах.

Серед найбільших ризиків — знищення каналізаційної насосної станції: у разі її ураження нечистоти можуть потрапити в Дніпро, що спричинить екологічну катастрофу, а через пошкодження станції

може виникнути потреба відключити водопостачання всього міста, що позначиться і на теплопостачанні. «Тому в першу чергу електроенергія дуже важлива, але вода — це номер один на сьогодні по всіх

українських містах, тим більше таких великих, як Київ», — сказав він.

У межах планів стійкості активно працюють над захистом водних об'єктів, зокрема розробляють мобільні станції водопостачання,

додав він.

Ігор Ліскі, очільник наглядової ради EFI Group

Ігор Ліскі вважає, що наступний рік може стати для України одним із найскладніших, водночас переконаний, що для Росії також настануть складні часи.

Ігор Ліскі вважає, що наступний рік може стати для України одним з найскладніших, водночас переконаний, що для Росії також настануть складні часи.

«Я оцінюю, що це буде найскладніший рік, якщо умовно у жовтні ми якимось дивом не "підпишемо" це вікно можливостей.

«Я оцінюю, що це буде найскладніший рік, якщо, умовно, в жовтні ми якимось дивом не підпишемо це вікно можливостей.

Я вірю, що для Росії настануть складні роки, хто б що не казав», — сказав він.

Я вірю, що для Росії настануть складні роки, хто б що не казав», — сказав

За його словами, з економічного погляду найбільше занепокоєння викликають логістика та відсутність портового відвантаження: стійкість і гнучкість українського бізнесу значною мірою залежать від можливості користуватися морськими шляхами.

він.

За його словами, з економічного погляду найбільше занепокоєння викликають логістика й відсутність портового відвантаження: стійкість і гнучкість українського бізнесу значною мірою залежать від

можливості користуватися морськими шляхами.

«Якщо Україна стає країною без моря, це повністю змінює логістику.

Багато галузей були орієнтовані на перевезення через море», — пояснив Ліскі, наголосивши, що втрата доступу до Чорного моря матиме для України не лише військові, а й серйозні економічні наслідки.

Багато галузей були орієнтовані на перевезення через море», — пояснив Ліскі, наголосивши, що втрата доступу до Чорного моря

«Якщо Україні відрізають море — а це, до речі, одна з причин, чому ми маємо боротися, адже Путін хотів відрізати Україну від Чорного моря, Одеси, Миколаєва, Херсона, — це насамперед економічно вбиває країну», — заявив він, додавши, що без морських шляхів Україні буде значно складніше експортувати зерно, сталь, руду, олію та інші товари, а також імпортувати добрива, контейнери й обладнання.

матиме для України не лише військові, а й серйозні економічні наслідки.

Другим викликом Ліскі назвав складську та транспортну логістику: Україні доведеться суттєво перебудувати систему забезпечення, складування і транспортування товарів та послуг. «Це фінансово дуже боляче, але я певен, що український бізнес із цим упорається», — зазначив він.

«Якщо Україні відрізають море — а це, до речі, одна з причин, чому ми маємо боротися, адже Путін хотів відрізати Україну від Чорного моря, Одеси, Миколаєва, Херсона, — це насамперед економічно

Окремо Ліскі звернув увагу на український рітейл, який, за його оцінкою, раніше працював на досить високому рівні; нині ця система руйнується через війну, однак, на його думку, Україна здатна це витримати. «Тут головне — не заважати, а десь допомогти», — наголосив він.

вбиває країну», — заявив він.

На думку Ліскі, уряду варто розглянути можливість створення системи страхування — це призведе до подорожчання товарів і послуг для споживачів, однак такий сценарій менш болісний, ніж закриття портів і подальше руйнування логістики. «Так, це буде дорожче, зрештою за все заплатить споживач, тобто ми з вами.

Без морських шляхів Україні буде значно складніше експортувати зерно, сталь, руду, олію, інші товари, а також імпортувати добрива, контейнери й обладнання.

Другим викликом Ліскі назвав складську і транспортну логістику: Україні доведеться суттєво перебудувати систему забезпечення, складування і транспортування товарів і послуг. «Це фінансово

дуже боляче, але я певен, український бізнес із цим упорається», — зазначив він.

Окремо Ліскі звернув увагу на український ритейл, який, за його оцінкою, раніше працював на досить високому рівні; нині ця система руйнується через війну, однак, на його думку, Україна здатна це

витримати. «Тут головне не заважати, а десь допомогти», — наголосив він.

На думку Ліскі, уряду варто розглянути можливість створення системи страхування — це призведе до подорожчання товарів і послуг для споживачів, однак такий сценарій менш болісний, ніж закриття

портів і подальша руйнація логістики. «Так, це буде дорожче, зрештою, за все заплатить споживач, тобто ми з вами.

Але всі розуміють, за що ми платимо.

Це набагато менш болісний сценарій, ніж закриті порти й зруйнована логістика», пояснив він.

Це менш болісний сценарій, ніж закриті порти і

Ігор Ліскі, очільник наглядової ради EFI Group, разом з якою LB.ua реалізує проєкт ‘Нова країна’

зруйнована логістика», — пояснив він.

Третім викликом Ліскі назвав енергетику та інфраструктуру, нагадавши, що Росія неодноразово заявляла про намір завдавати ударів по українській енергетичній системі.

Ігор Ліскі, очільник наглядової ради EFI Group, разом з якою LB.ua реалізує проєкт «Нова країна»

Водночас він висловив сподівання на політичне рішення щодо посилення перехоплення балістичних ракет: використання Росією великої кількості таких ракет є дорогим для самої РФ. «Якщо два "Іскандери" не влучили, запустити ще два чи чотири — вже боляче для Росії», — сказав він.

Третім викликом Ліскі назвав енергетику й інфраструктуру.

На думку Ліскі, якщо Україна матиме достатні можливості для протидії балістичним ударам, російська стратегія масованого ураження інфраструктури не стане критичною.

Він нагадав, що Росія неодноразово заявляла про намір ударити по українській енергетичній системі.

Водночас він сподівається

на політичне рішення про посилення перехоплення балістичних ракет: використання великої кількості таких ракет дороге для самої РФ. «Якщо два "іскандери" не влучили, запустити ще два чи чотири вже

боляче для Росії», — сказав він.

На думку Ліскі, якщо Україна матиме достатні можливості протидіяти балістичним ударам, російська стратегія масованого ураження інфраструктури не стане критичною.

Головною загрозою для України Ліскі назвав не економічні чи інфраструктурні проблеми, а втрату довіри всередині суспільства. «Я переживаю за інше — нашу довіру всередині суспільства.

Єдине, що може нас перемогти, — це ми самі: через зневіру, відсутність довіри до влади і, як наслідок, до держави.

Єдине, що

може нас перемогти — ми самі: через зневіру, відсутність довіри до влади і, як наслідок, до держави.

Це головна проблема», — наголосив він.

Ліскі також розкритикував частину представників влади, зокрема прокурорів, які, за його словами, під час війни зосереджуються на власному добробуті. «Багато наших діячів, зокрема й прокурорів, забувають, що в країні війна, і переймаються шмотками, квартирами, добробутом власного дому, не розуміючи, що ціна питання зовсім інша», заявив Ліскі, підкресливши, що в разі поразки у війні Україна втратить можливість не лише для відбудови, а й для збереження самої держави.

Ліскі також розкритикував частину представників влади, зокрема прокурорів, які під час війни зосереджуються на власному добробуті. «Багато наших діячів, зокрема й прокурорів, забувають, що в

«Якщо програємо, не буде нічого — ні відбудови, ні шуб, ні музеїв, ні країни», — сказав він.

країні війна, і переймаються шмотками, квартирами, добробутом власного дому, не розуміючи, що ціна питання зовсім інша», — заявив Ліскі.

На його думку, масштаб екзистенційної загрози досі недостатньо усвідомлюють представники влади:

Він підкреслив, що в разі поразки у війні Україна втратить

«Я б усіх можновладців хоча б на два-три тижні відправляв у відрядження на фронт, щоб вони подивилися в очі цим людям і зрозуміли: якщо не "підвісять" ті, то прийдуть інші й "підвісять" цих», — підсумував Ліскі.

можливість не лише для відбудови, а й для збереження держави.

Дмитро Козятинський, ветеран, один із організаторів ‘картонкового Майдану’

«Якщо програємо, не буде нічого: ні відбудови, ні шуб, ні музеїв, ні країни», — сказав він.

На його думку, масштаб екзистенційної загрози досі недостатньо усвідомлюють представники

влади:

«Я усіх можновладців хоч на два-три тижні відправляв би у відрядження на фронт, щоб вони подивилися в очі цим людям і зрозуміли: якщо не підвісять ті, то прийдуть інші й підвісять цих», —

підсумував Ліскі.

Дмитро Козятинський, ветеран, один з організаторів Картонкового майдану’

Дмитро Козятинський заявив, що протести мають бути спрямовані передусім на захист інституцій.

За його словами, минулий рік показав, що українське громадянське суспільство вже достатньо зріле, щоб виходити на вулицю саме заради інституцій.

За його словами, минулий рік показав, що українське громадянське суспільство вже достатньо

Говорячи про цьогорічний «Картонковий майдан», Козятинський зазначив, що, попри його значний зв'язок із конкретною персоналією, вважає протест успішним: «Ми домоглися відставки Сирського.

зріле, щоб виходити на вулицю саме заради інституцій.

Говорячи про цьогорічний Картонковий майдан, Козятинський зазначив, що, попри його значний зв'язок з конкретною персоналією, вважає протест

успішним: «Ми домоглися відставки Сирського.

До початку протесту ніхто навіть не мріяв, що Сирського знімуть, а ще й призначать Драпатого.

Це була величезна перемога».

Водночас Козятинський наголосив, що налагодити діалог між владою та суспільством поки не вдалося: «Саме відсутність комунікації була першою причиною цих протестів.

Якби президент чи хтось з Офісу президента нормально пояснив, чому у відставку йде уряд Свириденко та міністр оборони, скоріше за все, протестів би не було», — пояснив він.

Якби президент чи хтось з Офісу

На його думку, Офіс президента наразі обрав стратегію ігнорування протестувальників — тактика, яка може спрацювати у короткостроковій перспективі, але є небезпечною в довгостроковій, особливо в умовах повномасштабної війни. «Якщо людей ігнорувати, вони зрештою розійдуться, але фрустрація і злість нікуди не зникнуть.

Президента нормально пояснив, чому у відставку йдуть уряд Свириденко і міністр оборони, скоріше за все, протестів не було б».

На його думку, Офіс Президента наразі обрав ігнорувати протестувальників — тактику, яка може спрацювати в короткостроковій перспективі, але вона небезпечна в довгостроковій, особливо в умовах

повномасштабної війни. «Якщо людей ігнорувати, вони зрештою розійдуться, але фрустрація і злість нікуди не зникнуть.

У жодному разі вулиця не має змінювати головнокомандувача.

Призначення Драпатого було рішенням президента».

Призначення Драпатого

було рішенням президента».

За його словами, водночас навколо Сирського накопичилася значна кількість проблем і конфліктів, зокрема з Федоровим, які вже не можна було ігнорувати.

Козятинський назвав антикорупційну вертикаль і вулицю елементами системи важелів і противаг: «В умовах певної політичної імпотенції Верховної Ради й міністрів вулиця — один із небагатьох наших важелів впливу.

Козятинський назвав антикорупційну вертикаль і вулицю елементами системи важелів і противаг: «В умовах певної політичної імпотенції Верховної Ради й міністрів вулиця — один з небагатьох наших

важелів впливу.

Поки що нам вдається не допустити її дискредитації».

Дмитро Козятинський, ветеран, один із організаторів ‘картонкового Майдану’ ( у центрі)

Дмитро Козятинський, ветеран, один з організаторів Картонкового майдану центрі)

Модераторка дискусії шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна

маркетологиня Олена Каленська

Юлія Плієва, засновниця Apple Consulting, викладачка Києво-Могилянської бізнес-школи

Тетяна Абрамова, СЕО RITO Group

заступниця шеф-редактора LB.ua Марина Сингаївська

нардеп Ярослав Железняк

голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна

архімандрит Кирило Говорун, доктор філософських наук, Директор інституту імені Гаффінгтона

Костянтин Харакоз, суддя Господарського суду Донецької області, Член правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України

Костянтин Харакоз, суддя Господарського суду Донецької області, член Ради суддів України

журналістка Христина Бердинських

Михайло Радуцький, голова комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування у Верховній Раді

Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування

Наталія Кривда, голова наглядової ради УКФ

шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна

Проректорка КНУ ім.

Тараса Шевченка Ксенія Смирнова

народний депутат Ярослава Юрчишин

народний депутат Ярослав Юрчишин

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки

Ірина Герасимова, журналістка 5-го каналу

Ірина Герасимова, журналістка 5 каналу

Юлія Савостіна, культурна менеджерка, лідерка проєкту Made in Ukraine

Ірина Золотаревич, професійний тренер з масштабування, коуч MСС ICF

маркетинг директор Lb.ua Людмила Бойченко

маркетинг-директор LB.ua Людмила Бойченко

Вячеслав Рябічев, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

Ігор Жданов, колишній Міністр молоді та спорту України

Людмила Долгоновська, комунікаційниця, PR& GR консультантка

Людмила Долгоновська, комунікаційниця, PR& GR -консультантка

Ярослава Юрчишин і Ірина Герасимова

Ярослав Юрчишин і Ірина Герасимова

Семен Кривонос і журналістка LB.ua Анжеліка Сизоненко

Тимофій Милованов (ліворуч) і Дмитро Козятинський (праворуч)

Ірина Андрейців, Людмила Бойченко і Христина Бердинських (праворуч)

Семен Кривонос і Христина Бердинських

Тимофій Милованов, Соня Кошкіна і Семен Кривонос

шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна

Ігор Ліскі і Соня Кошкіна

Ігор Ліскі, Сергій Сухомлин, Дмитро Козятинський, Соня Кошкіна, Олександр Корнієнко, Семен Кривонос(праворуч)

Ігор Ліскі, Сергій Сухомлин, Дмитро Козятинський, Соня Кошкіна, Олександр Корнієнко, Семен Кривонос (праворуч)

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Захист підстанцій Києва готовий на 80 : Нова країна обговорювала виклики осені та зими 20262027 РЕПОРТАЖ (фото)". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: LB.ua.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Захист підстанцій Києва готовий на 80 : Нова країна обговорювала виклики осені та зими 20262027 РЕПОРТАЖ (фото)". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: LB.ua.

Download Download PDF