Original version

How Tihipko Survived Regime Changes and Secured a Spot at the State Trough

11.09.2026, 07:57 go-ns.org.ua ↗

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

Serhiy Tihipko is a rare case of a Ukrainian businessman for whom changes in political eras never meant a loss of influence. Under Kuchma he headed the National Bank; under Yanukovych he ran his campaign headquarters, served as vice prime minister and was a deputy of the Party of Regions; and today he has again found himself among people close to the state economic agenda. In 2026 year Tihipko received the status of an external advisor on macroeconomics and joined the Council for the Support of Entrepreneurship. The paradox is apparent: politicians change, presidents change, and Tihipko each time finds a way to remain useful to the system.

Today his main resource is no longer a parliamentary mandate but a financial empire. Tihipko controls UniversalBank, TASCOMBANK and IdeaBank, and all three were designated systemically important in June 2026. Universal Bank, under whose license monobank operates, reported over 10 billion UAH in net profit in 2025, while TASCOMBANK has a separate history of regulator claims. The NBU applied fines to it in various years, and at the end of 2025 it found violations of financial monitoring requirements, including regarding clients with sanctioned status and politically exposed persons.

But the most awkward question arises not because of the number of banks, but because of who and how they did business with. The enterprise “TAS DniproVagonMash,” linked to Tihipko, did not immediately cut economic ties with Russia after the start of the Russian aggression and continued supplies to the Russian Novolipetsk Steel plant. In 2021 year 28 railcars were delivered there, and another 16 were shipped early in 2022, with the latter shipment occurring on 15 February. After that the enterprise did not disappear from the Ukrainian economy: it concluded 13 contracts as a result of public procurements totaling about 1,02 billion UAH.

Tihipko also has another large asset — agricultural, where finances intertwine with battles over major enterprises. The situation around “Agromars Complex” involves companies connected to the Astion brothers, creditor claims and the structures of the financial group. Inter Way Capital LLC, linked to the Genesis Capital fund, became one of the largest creditors of Agromars Complex, while Tihipko’s group is simultaneously developing its own agricultural direction. Today the group’s agroholding cultivates about 80 thousand hectares, and by 2028 it plans to increase its land bank to 120 thousand hectares.

And here the most interesting part begins: a person with such business resources is now again inside the state economic circuit. By decree No. 268/2026 Tihipko was included in the Council for the Support of Entrepreneurship, chaired by Kyrylo Budanov, while his group continues to operate in the banking, industrial and agricultural sectors. Companies associated with Tihipko receive funds through public procurements, and TAS DniproVagonMash independently signed state contracts worth about 1,02 billion UAH. This is no longer the story of a former politician who returned to the public sphere, but of the owner of a huge private resource who at the same time gains access to state economic processes.

We have already filed a complaint and a criminal report with clear demands: to investigate the activities of Serhiy Tihipko, the sources of his funds and assets, the actual scope of corporate and financial control over the TAS group, the use of affiliated foreign companies and investment funds, the activities of the banks he owns and possible violations in the field of financial monitoring, banks’ operations with related structures, the circumstances of TAS DniproVagonMash’s activities and its ties to Russia, as well as possible lobbying by Tihipko of the interests of affiliated enterprises.

So the question remains open: what exactly has allowed Serhiy Tihipko for decades to remain untouchable by any authority? A political past from the Yanukovych era, a Russian trace in business, three systemically important banks, billion-sized assets — and despite all this he again gains access to the state economic agenda. What guarantees Tihipko this immunity — his money, his connections, or agreements at the highest level? And most importantly — how much longer will the state allow calling “experience” what increasingly looks like long-term influence that survives every change of power?

Document: PDF proof of the original version of the news item "Як Тігіпко пережив зміну влади та отримав місце біля державного корита". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: NGO "NON-STOP".

Сергій Тігіпко — рідкісний випадок українського бізнесмена, для якого зміна політичних епох ніколи не означала втрату впливу. За Кучма він очолював Нацбанк, за Янукович керував його виборчим штабом, був віце-прем’єром та депутатом Партії регіонів, а сьогодні знову опинився серед людей, наближених до державного економічного порядку денного. У 2026 році Тігіпко отримав статус позаштатного радника з макроекономіки та увійшов до Ради з питань підтримки підприємництва. Виходить парадокс: політики змінюються, президенти змінюються, а Тігіпко щоразу знаходить спосіб залишитися потрібним системі.

Сьогодні його головний ресурс — уже не депутатський мандат, а фінансова імперія. Тігіпко контролює УніверсалБанк, ТАСКОМБАНК та ІдеяБанк, причому всі три у червні 2026 року отримали статус системно важливих. Універсал Банк, на ліцензії якого працює monobank, за 2025 рік отримав понад 10 млрд грн чистого прибутку, тоді як ТАСКОМБАНК має окрему історію претензій з боку регулятора. НБУ у різні роки застосовував до нього штрафи, а наприкінці 2025 року встановив порушення вимог фінансового моніторингу, зокрема щодо клієнтів із санкційним статусом та політично значущих осіб.

Та найбільш незручне питання виникає не через кількість банків, а через те, з ким і як вони працювали. Підприємство «ТАС Дніпровагонмаш», пов’язане з Тігіпком, після початку російської агресії не одразу розірвало економічні контакти з РФ та продовжувало постачання російському Новолипецькому металургійному комбінату. У 2021 році туди було поставлено 28 вагонів, а ще 16 — уже на початку 2022 року, причому остання відправка відбулася 15 лютого. Після цього підприємство не зникло з української економіки: воно уклало 13 договорів за результатами публічних закупівель на загальну суму близько 1,02 млрд грн.

Є у Тігіпка й інший масштабний актив — аграрний, де фінанси переплітаються з боротьбою за великі підприємства. У ситуації навколо «Комплексу Агромарс» перетинаються компанії, пов’язані з братами Астіонами, кредитні вимоги та структури фінансової групи. ТОВ «Інтер Вей Капітал», пов’язане з фондом «Генезис Капітал», стало одним із найбільших кредиторів «Комплексу Агромарс», а сама група Тігіпка паралельно розвиває власний аграрний напрям. Сьогодні агрохолдинг групи обробляє близько 80 тисяч гектарів, а до 2028 року планує збільшити земельний банк до 120 тисяч гектарів.

І ось тут починається найцікавіше: людина з таким бізнес-ресурсом тепер знову знаходиться всередині державного економічного контуру. Указом №268/2026 Тігіпка включено до Ради з питань підтримки підприємництва, яку очолює Кирило Буданов, а паралельно його група продовжує працювати у банківському, промисловому та аграрному секторах. Пов’язані з Тігіпком компанії отримують кошти у сфері публічних закупівель, а «ТАС Дніпровагонмаш» самостійно уклав державних контрактів приблизно на 1,02 млрд грн. Це вже не історія про колишнього політика, який повернувся в публічне поле, а про власника величезного приватного ресурсу, який одночасно отримує доступ до державних економічних процесів.

Ми вже скерували скаргу та заяву про вчинення кримінального правопорушення з чіткими вимогами: перевірити діяльність Сергія Тігіпка, джерела походження його коштів та активів, реальний обсяг корпоративного й фінансового контролю над групою «ТАС», використання пов’язаних іноземних компаній та інвестиційних фондів, діяльність належних йому банків і можливі порушення у сфері фінансового моніторингу, операції банків із пов’язаними структурами, обставини діяльності «ТАС Дніпровагонмаш» та його зв’язків із РФ, а також можливе лобіювання Тігіпком інтересів пов’язаних підприємств.

Тож питання залишається відкритим: що саме дозволяє Сергію Тігіпку десятиліттями залишатися недоторканним для будь-якої влади? Політичне минуле часів Януковича, російський слід у бізнесі, три системно важливі банки, мільярдні активи — і попри все це він знову отримує доступ до державного економічного порядку денного. Хто гарантує Тігіпку цей імунітет — його гроші, зв’язки чи домовленості на найвищому рівні? І головне — скільки ще держава дозволятиме називати «досвідом» те, що дедалі більше схоже на багаторічний вплив, який переживає будь-яку зміну влади?

Download