Back
News item deleted

Wemir Davityan, the “watcher” for Zaporizhzhia region: steal and run

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

Wemir Davityan, the “watcher” for Zaporizhzhia region: steal and run

There are many investigations into Wemir Davityan. All of them, if Ukraine were a rule-of-law state, would have long since sent Davityan to prison.

But now Wemir Davityan is doing what many of his “colleagues,” who rose from the mud to princes with the arrival of the 'new faces' in power, do—he hides abroad. The “new faces” toward Davityan, as toward other embezzlers, pretend they know nothing and that the matter is not their concern.

But if you gather all episodes into one picture, the portrait is even more striking. It has everything: kickbacks from business, “curatorship” over Zaporizhzhia, David Arakhamia, Oleksandr Petrovskyi (“Narik”), Kyrylo Tymoshenko, embezzlement of humanitarian aid, trafficking in stolen grain, business with the occupiers, family companies, and a fresh European criminal tour.

How people like Davityan pop up in the contours of today’s power—it's a mystery. Obviously, the similar attract the similar. But the result of the collaboration is huge losses to the budget, a trail of criminal offenses, and, most frightening in this situation, colossal reputational damage to Ukraine in the eyes of the international community.

Reminder: Wemir Surenovich Davityan is a small Zaporizhian businessman and lawyer. In a biographical publication, it is noted that in 2021 he earned a law degree at the Classical Private University of Zaporizhzhia and was involved in entrepreneurship; among his projects was the law firm “Novem.” He also publicly engaged in charity and supported the Zaporizhzhia Chess Federation.

At the same time, Davityan was an extremely private person. Until his unpublicized activity drew media attention. And suddenly it turned out that he is the shadow curator of Zaporizhzhia region. Or, as it is now common to say, the “watcher.” Where criminal concepts among current power holders come from is unknown, but Davityan was appointed the “watcher” from the President’s Office. Which, to a normal person, is mind-blowing.

But the fact remains—back in 2021, Ukrainian Pravda literally wrote that sources called him the “watcher” from the OPU for Zaporizhzhia region. Journalists captured Davityan’s car near the Office of the President, and he himself confirmed a long friendship with Davyd Arakhamia. Arakhamia also confirmed that he has known Davityan since 2014 and that they are “friends with families.”

Of course, both denied that Davityan performed the functions of a “watcher.” Arakhamia immediately shifted to supporting the army: “we, the volunteer community, helped the army—and he actively helped. He has some foundation there.” Which exact foundation, Arakhamia did not say, but it was easy to find: the same “Ukrainian Truth” found a photo of Davityan on the site of the charitable foundation “Solidarity” of Dnipro businessman Oleksandr Petrovskyi, better known by the nickname “Narik”—there Davityan is listed as vice president and head of the Zaporizhzhia branch.

Naturally, neither Davityan’s nor Arakhamia’s excuses impressed anyone. Moreover, in TG channels and in the media, messages about Davityan’s visits to the OPU and his “curatorship” over Zaporizhzhia region continued to appear.

Further, it turned out that Deputy Head of the OPU Kyrylo Tymoshenko drives a Porsche Taycan, owned by LLC “Novem Logistics,” whose owner is Wemir Davityan. The excuse, this time from Tymoshenko himself, looked even more pitiful than Arakhamia’s: Davityan let him drive the Porsche.

The level of these people is beyond comment. But Davityan did not give Tymoshenko the Porsche for nothing. First, the roots of the “curatorship” go far back, and the real beneficiary is not some deputy head of the Presidential Office, but a much more serious figure—Oleksandr Petrovskyi. He is the one who installed all these so-called “watchers from the OPU.” Not all of them, of course, but Davityan was placed there by him.

Second—if you look at Wemir Davityan’s business income before the rise of the “servants of the people,” the earnings were not impressive. Only after Petrovskyi made Davityan the “watcher,” did his affairs sharply improve. True, official reports do not reflect this—the sums are, to put it plainly, quite small. As an example, LLC “Novem Logistics”—the company that owned the Porsche Taycan for 100 thousand dollars, mentioned above. The company now bears the name LLC “Vindex Motors” and shows such financial results.

One hundred thousand dollars in 2021 equates to 2 400 000 hryvnias. The company ended that year with losses; in 2022 it earned on half a car, but then the Porsche Taycan clearly “recovered”—profits rose. Still, all this reporting is pure nonsense. This is evidenced at least by the number of employees—the company has one person. I wonder how one person earns millions?

In fact, the fact that all these registered companies are only a thin veneer to hide entirely different ways of earning money has long been no secret: back during the “Great Construction,” Wemir Davityan collected from contractors of construction 30% kickbacks from state orders. How much went to the OPU, how much ended up in Davityan’s and Petrovskyi’s pockets—unknown. But Davityan truly began earning money from kickbacks from the “Great Construction.”

And then it spiraled. The most interesting in this regard are mentions of several episodes after the start of full-scale war. Because here there is everything—from looting humanitarian aid to dealings with the occupiers. By the way, is this “blood-for-sale” yet or not?

Accusations of looting are by no means hollow rumors. There is a real criminal case under No. 52022000000000137, registered on 14 June 2022 of the year. Initially, signs of a crime under part 5 of article 191 of the Criminal Code were investigated—unlawful seizure of property on a particularly large scale. Subsequently, part 3 of article 209 of the CC—legalization of property—and part 368-5 of the CC—illegal enrichment, as well as separate episodes related to weapons and drugs, were involved. Initially investigated by NABU, and in December 2023 of the year the jurisdiction was transferred to National Police, where the case languished. But, as it turned out, it was resurrected—because Davityan had to flee.

The gist was that humanitarian cargos intended for Zaporizhzhia and Dnipropetrovsk regions were not simply stolen—trucks, containers, and entire wagons were redirected to private warehouses, after which humanitarian food and medicines went on sale.

The parties were wholesale; such volumes cannot be sold on the market. The scale is measured in hundreds of tons. But this is only what was established within the criminal case. In fact, recent publications feature much more impressive figures: 22 sea containers, 389 railway cars, 220 trucks. It’s no longer hundreds of tons; we are talking tens of thousands of tons.

There was also another extremely dirty story—trading with the occupiers. Literally. The key figure in this story is JSC “Mikhaylivsky District Agro-Provider,” co-owners of which are Davityan Lianna Wemirivna (oh, who is this?) and Petrovskyi Oleksandr Volodymyiovych (yes, that one).

This company was involved in trading stolen grain on the occupied territories: grain was moved through Russian territory, then entered the export chain and further moved to the EU and Middle Eastern countries. Both Davityan’s own structures and his father-in-law Oleksandr Gaidar were used.

Gaidar appears as the head and beneficiary of a number of companies, including “Lux-07,” “Logistic-VVN,” “Logistic VVN Group,” “Norma-Plus 777,” “Zaporizhzhia Distribution Company,” “Logistic Auto 2017,” “Grain Car,” “Aviam Construction,” “Aviam Estate,” “Hermes Trade Company,” “STK Avantgarde,” “Grace 2019,” “Urfudcompany,” “Trans Balance,” and “Ukrbuild-ing Companies.” It is through this corporate network that assets linked to Davityan are managed, and Gaidar is described as the person who, after Wemir Davityan fled abroad, a large portion of Ukrainian business turned to rely on.

There is another interesting story—the “Citroën/Citrus” case. In August 2025, Zaporizhian businessman Artur Hatonuk, owner of the Yabluka network, bought the electronics chain “Citrus”; the deal was valued at about 700 million hryvnias, with Citrus moving to the new owner incurring debts of thirteen million.

The deal is extremely murky—there is a persistent version that the real money for the purchase was provided by Wemir Davityan, with whom Hatonuk had previously been connected through the Yabluka network and the Pool&Beach complex in Zaporizhzhia. He acted as the formal buyer, while Davityan remained in the shadows and gained the opportunity to repatriate diverted capital into Ukraine as a legal retail asset.

What is notable is that the exact current location of Wemir Davityan could not be ascertained: fresh publications from 25–27 September 2026 of the year claim that he left Ukraine and now lies somewhere between Austria and Slovakia, but they provide no documentary confirmation of when exactly and through which border crossing he crossed. The authorities, as always, are silent.

Formally, Davityan’s flight is linked to the criminal case and issues around humanitarian cargo. But the question of why an old and apparently long-dissolved case—later transferred to the National Police—was suddenly resurrected remains open. Most likely, the top “servants” had their access to Western money severely curtailed, so an internal redistribution of looted assets began.

Therefore one can claim that Wemir Davityan will not end up in prison: after he pays what is due for flight and pays the penalty, he will be reclassified from a billionaire to a millionaire and will quietly live out his days outside Ukraine.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "«Смотрящий» за Запорізькою областю Вемір Давітян: вкрасти і втекти". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the original version of the news item "«Смотрящий» за Запорізькою областю Вемір Давітян: вкрасти і втекти". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

«Смотрящий» за Запорізькою областю Вемір Давітян: вкрасти і втекти

Про Веміра Давітяна є безліч розслідувань. Усі вони, якби Україна була правовою державою, давно б привели Давитяна на довгі роки до в’язниці.

Але зараз Вемир Давитян робить те, що й багато його «колег», які піднялися з грязі в князі з приходом до влади «нових осіб» — ховається за кордоном. «Нові особи» щодо Давитяна, як і щодо інших казнокрадів, вдають, що нічого не знають і питання не до них.

Але якщо зібрати в єдине ціле всі епізоди, картина виходить ще більш вражаючою. Тут є все: відкати від бізнесу, «кураторство» Запоріжжя, Давид Арахамія, Олександр Петровський («Нарік»), Кирило Тимошенко, розкрадання гуманітарки, торгівля краденим зерном, бізнес з окупантами, сімейні компанії та свіжий європейський кримінальний тур.

Як люди типу Давитяна виринають у контурі нинішньої влади — загадка. Очевидно, подібне притягує подібне. Але результат співпраці — величезні збитки для бюджету, шлейф кримінально караних діянь і, що найстрашніше в цій ситуації, — колосальні репутаційні втрати для України в очах міжнародної спільноти.

Нагадаємо: Вемир Суренович Давитян — дрібний запорізький підприємець і юрист. У біографічній публікації 2021 року зазначається, що він здобув юридичну освіту в Класичному приватному університеті Запоріжжя і займався підприємництвом; серед його проєктів називалася юридична фірма «Новем». Також він публічно займався благодійністю і підтримував Запорізьку федерацію шахів.

При цьому Давитян був вкрай непублічною людиною. Поки його непублічна діяльність не привернула увагу ЗМІ. І раптом виявилося, що він є тіньовим куратором Запорізької області. Або, як прийнято зараз говорити, «смотрящим». Звідки кримінальні поняття у представників нинішньої влади — невідомо, але Давитян був призначений «смотрящим» від Офісу президента України. Що у нормальної людини викликає вибух мозку.

Але факт від цього не перестає бути фактом — у 2021 році «Українська правда» прямо писала, що джерела видання називали його «смотрящим» від ОПУ за Запорізькою областю. Журналісти фіксували автомобіль Вемира Давитяна біля Офісу президента, а сам він підтверджував давню дружбу з Давидом Арахамією. Арахамія також підтвердив, що знає Давитяна з 2014 року і що вони «дружать сім’ями».

Само собою, обидва заперечували, що Давитян виконує функції «смотрящого». Арахамія одразу ж «з’їхав» на допомогу армії: «ми, волонтерська спільнота, допомагали армії — і він активно допомагав. У нього там фонд якийсь». Який саме фонд — Арахамія не сказав, але з’ясувати це не склало труднощів: усе та ж «УП» відшукала фото Давитяна на сайті благодійного фонду «Солідарність» дніпровського бізнесмена Олександра Петровського, більш відомого під прізвиськом «Нарік» — там Давитян значиться віце-президентом і керівником Запорізької філії.

У жалюгідні виправдання Арахамії, або, якщо говорити звичнішою для нього термінологією, «відмазки», звісно, ніхто не повірив. Тим більше, що в подальшому в ТГ-каналах і в ЗМІ регулярно продовжували з’являтися повідомлення про візити Давитяна в ОПУ та його «кураторство» над Запорізькою областю.

Ну а далі виявилося, що заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко їздить на Porsche Taycan, що належить ТОВ «Новем Логістик», власником якого є Вемир Давитян. «Відмазка», цього разу вже від Тимошенка, виглядала ще жалюгіднішою, ніж у Арахамії: мовляв, Давитян дав йому Porsche «покататися».

Рівень усіх цих людей навіть неможливо коментувати. Але Давитян дав Кирилу Тимошенку «покататися» не дарма. Бо, по-перше, корені «кураторства» ведуть у минуле і реальним вигодоодержувачем є не якийсь там заступник голови Офісу президента, а фігура куди серйозніша — Олександр Петровський. Який і розставляв усіх цих так званих «смотрящих від ОП». Не всіх, звісно, але Давитяна поставив саме він.

А по-друге — якщо подивитися на доходи від бізнесу Вемира Давитяна до моменту, коли в країні запанували «слуги народу», то доходи ці уяву аж ніяк не вражають. І лише після того, як Петровський зробив Давитяна «смотрящим», справи різко пішли вгору. Правда, в офіційній звітності це не відображається — суми, прямо скажемо, досить дрібні. У цьому зв’язку слід навести приклад ТОВ «Новем логістик» — саме цій компанії належав Porsche Taycan за 100 тисяч доларів, про який йшлося вище. Компанія тепер носить назву ТОВ «Віндекс моторс» і показує такі фінансові результати.

Сто тисяч доларів у 2021 році — це 2 400 000 гривень. Компанія закінчила той рік зі збитками, у 2022-му вона заробила на половину машини, але потім Porsche Taycan явно «відбився» — прибутки пішли вгору. Втім, уся ця звітність — чистої води фуфло. Про це свідчить хоча б кількість працівників компанії — одна людина. Цікаво, як ця людина поодинці заробляє мільйони?

Власне, той факт, що всі ці зареєстровані компанії — лише фігове листя для прикриття зовсім інших способів заробітку, давно не секрет: ще за часів «Великого будівництва» Вемир Давитян збирав з підрядників будівництва по 30% відкату від держзамовлення. Скільки йшло в ОПУ, скільки осідало в кишенях Давитяна і Петровського — невідомо. Але гроші Давитян по-справжньому став заробляти саме на відкатах від «Великого будівництва».

А далі — понеслося. Особливо цікавими в цьому плані будуть згадки про кілька епізодів уже після початку повномасштабної війни. Бо тут є все — від крадіжки гуманітарної допомоги до торгівлі з окупантами. До речі, це вже «торгівля на крові» чи ще ні?

Обвинувачення в мародерстві — аж ніяк не пусті вигадки недоброзичливців. За цим фактом існує реальне кримінальне провадження за №52022000000000137, зареєстроване 14 червня 2022 року. Спочатку розслідувалися ознаки злочину за ч. 5 ст. 191 КК України — заволодіння майном в особливо великих розмірах. Згодом фігурували також ч. 3 ст. 209 КК — легалізація майна і ст. 368-5 КК — незаконне збагачення, а також окремі епізоди, пов’язані зі зброєю та наркотиками. Розслідуванням спочатку займалося НАБУ, а в грудні 2023 року підслідність була передана Національній поліції, де справа і зависла наглухо. Але, як виявилося, її таки реанімували — оскільки Давитяну довелося тікати.

Суть зводилася до того, що гуманітарні вантажі, які прямували до Запорізької та Дніпропетровської областей, не просто розкрадалися — фури, контейнери та цілі вагони просто перенаправлялися на приватні склади, після чого гуманітарні продукти та ліки йшли в продаж.

Партії були оптовими, на базарі такі обсяги не продаси. Масштаб обчислюється сотнями тонн. Але це лише те, що було встановлено в рамках кримінальної справи. Насправді в останніх публікаціях фігурують значно вражаючі цифри: 22 морських контейнери, 389 залізничних вагонів, 220 вантажних автомобілів. Це вже далеко не сотні тонн, йдеться про десятки тисяч тонн.

Була ще одна вкрай брудна історія — торгівля з окупантами. У прямому сенсі. Ключовим у цій історії є АТ «Михайлівський райагропостач», співвласниками якого є Давитян Ліана Вемирівна (ой, хто ж це?) і Петровський Олександр Володимирович (так-так, той самий).

Ця компанія і замішана в торгівлі краденим зерном на окупованих територіях: зерно переміщувалося через російську територію, після чого потрапляло в експортний ланцюжок і далі прямувало до ЄС та країн Близького Сходу. При цьому використовувалися як структури самого Вемира Давитяна, так і його тестя Олександра Гайдара.

Гайдар фігурує як керівник і бенефіціар низки компаній, серед яких «Люкс-07», «Логістик-ВВН», «Логістик ВВН ГРУП», «Норма-Плюс 777», «Запорізька дистрибуційна компанія», «Логістик авто 2017», «Грейн Кар», «Авим Констракшн», «Авим Естейт», «Гермес Трейд Компані», «СТК Авангард», «Грація 2019», «Укрфудкомпані», «Транс Баланс» і «Укрбілдінг-компанії». Саме через цей корпоративний контур триває управління активами, які пов’язують з Давитяном, а самого Гайдара називають людиною, на яку після виїзду Вемира Давитяна за кордон замкнулася значна частина українського бізнесу.

Є ще одна цікава історія — з «Цитрусом». У серпні 2025 року запорізький підприємець Артур Гатунок, власник мережі Yabluka, придбав мережу магазинів електроніки «Цитрус», вартість угоди оцінюється приблизно в 700 мільйонів гривень, при цьому «Цитрус» перейшов до нового власника з боргами в тринадцять мільйонів.

Угода вкрай мутна — існує стійка версія, що реальні гроші на покупку надав Вемир Давитян, з яким Гатунок раніше був пов’язаний по мережі Yabluka та комплексу Pool&Beach у Запоріжжі. При цьому він виступив формальним покупцем, тоді як Давитян залишився в тіні і отримав можливість повернути виведений капітал в Україну вже у вигляді легального ритейл-активу.

Що характерно — точне місце, де зараз перебуває Вемир Давитян, встановити не вдалося: свіжі публікації від 25–27 вересня 2026 року стверджують, що він виїхав з України і зараз перебуває між Австрією та Словаччиною, однак не наводять документального підтвердження, коли саме і через який пункт він перетнув кордон. Влада ж, як завжди, мовчить.

Формально втечу Вемира Давитяна пов’язують з кримінальним провадженням і проблемами навколо гуманітарних вантажів. Але питання, чому стару і, здавалося б, давно розвалену кримінальну справу — не дарма ж її передали в Нацполіцію — раптово реанімували, залишається відкритим. Найімовірніше, топовим «слугам» сильно урізали доступ до західних грошей, от у них і почався внутрішньовидовий переділ награбованого раніше.

Тому можна стверджувати, що Вемир Давитян у в’язниці не опиниться: після того, як з нього «зіб’ють» належне і неустойку за втечу, він із мільярдера перекваліфікується в мільйонери і спокійно доживе своє за межами України.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "«Смотрящий» за Запорізькою областю Вемір Давітян: вкрасти і втекти". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the original version of the news item "«Смотрящий» за Запорізькою областю Вемір Давітян: вкрасти і втекти". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

«Смотрящий» за Запорізькою областю Вемір Давітян: вкрасти і втекти

Про Веміра Давітяна є безліч розслідувань.

Усі вони, якби Україна була правовою державою, давно б привели Давитяна на довгі роки до в’язниці.

Усі вони, якби Україна була правовою державою, давно б привели Давітяна на довгі роки до в’язниці.

Але зараз Вемир Давитян робить те, що й багато його «колег», які піднялися з грязі в князі з приходом до влади «нових осіб» — ховається за кордоном. «Нові особи» щодо Давитяна, як і щодо інших казнокрадів, вдають, що нічого не знають і питання не до них.

Але зараз Вемір Давітян робить те, що й багато його «колег», які піднялися з грязі в князі з приходом до влади «нових осіб» — ховається за кордоном. «Нові особи» щодо Давітяна, як і щодо інших казнокрадів, вдають, що нічого не знають і питання не до них.

Але якщо зібрати в єдине ціле всі епізоди, картина виходить ще більш вражаючою.

Тут є все: відкати від бізнесу, «кураторство» Запоріжжя, Давид Арахамія, Олександр Петровський («Нарік»), Кирило Тимошенко, розкрадання гуманітарки, торгівля краденим зерном, бізнес з окупантами, сімейні компанії та свіжий європейський кримінальний тур.

Як люди типу Давитяна виринають у контурі нинішньої влади — загадка.

Як люди типу Давітяна виринають у контурі нинішньої влади — загадка.

Очевидно, подібне притягує подібне.

Але результат співпраці — величезні збитки для бюджету, шлейф кримінально караних діянь і, що найстрашніше в цій ситуації, — колосальні репутаційні втрати для України в очах міжнародної спільноти.

Нагадаємо: Вемир Суренович Давитян — дрібний запорізький підприємець і юрист.

Нагадаємо: Вемір Суренович Давітян — дрібний запорізький підприємець і юрист.

У біографічній публікації 2021 року зазначається, що він здобув юридичну освіту в Класичному приватному університеті Запоріжжя і займався підприємництвом; серед його проєктів називалася юридична фірма «Новем».

Також він публічно займався благодійністю і підтримував Запорізьку федерацію шахів.

При цьому Давитян був вкрай непублічною людиною.

При цьому Давітян був вкрай непублічною людиною.

Поки його непублічна діяльність не привернула увагу ЗМІ.

І раптом виявилося, що він є тіньовим куратором Запорізької області.

Або, як прийнято зараз говорити, «смотрящим».

Звідки кримінальні поняття у представників нинішньої влади — невідомо, але Давитян був призначений «смотрящим» від Офісу президента України.

Звідки кримінальні поняття у представників нинішньої влади — невідомо, але Давітян був призначений «смотрящим» від Офісу президента України.

Що у нормальної людини викликає вибух мозку.

Але факт від цього не перестає бути фактом — у 2021 році «Українська правда» прямо писала, що джерела видання називали його «смотрящим» від ОПУ за Запорізькою областю.

Журналісти фіксували автомобіль Вемира Давитяна біля Офісу президента, а сам він підтверджував давню дружбу з Давидом Арахамією.

Журналісти фіксували автомобіль Вемира Давітяна біля Офісу президента, а сам він підтверджував давню дружбу з Давидом Арахамією.

Арахамія також підтвердив, що знає Давитяна з 2014 року і що вони «дружать сім’ями».

Арахамія також підтвердив, що знає Давітяна з 2014 року і що вони «дружать сім’ями».

Само собою, обидва заперечували, що Давитян виконує функції «смотрящого».

Само собою, обидва заперечували, що Давітян виконує функції «смотрящого».

Арахамія одразу ж «з’їхав» на допомогу армії: «ми, волонтерська спільнота, допомагали армії — і він активно допомагав.

У нього там фонд якийсь».

Який саме фонд — Арахамія не сказав, але з’ясувати це не склало труднощів: усе та ж «УП» відшукала фото Давитяна на сайті благодійного фонду «Солідарність» дніпровського бізнесмена Олександра Петровського, більш відомого під прізвиськом «Нарік» — там Давитян значиться віце-президентом і керівником Запорізької філії.

Який саме фонд — Арахамія не сказав, але з’ясувати це не склало труднощів: усе та ж «УП» відшукала фото Давітяна на сайті благодійного фонду «Солідарність» дніпровського бізнесмена Олександра Петровського, більш відомого під прізвиськом «Нарік» — там Давітян значиться віце-президентом і керівником Запорізької філії.

У жалюгідні виправдання Арахамії, або, якщо говорити звичнішою для нього термінологією, «відмазки», звісно, ніхто не повірив.

Тим більше, що в подальшому в ТГ-каналах і в ЗМІ регулярно продовжували з’являтися повідомлення про візити Давитяна в ОПУ та його «кураторство» над Запорізькою областю.

Тим більше, що в подальшому в ТГ-каналах і в ЗМІ регулярно продовжували з’являтися повідомлення про візити Давітяна в ОПУ та його «кураторство» над Запорізькою областю.

Ну а далі виявилося, що заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко їздить на Porsche Taycan, що належить ТОВ «Новем Логістик», власником якого є Вемир Давитян. «Відмазка», цього разу вже від Тимошенка, виглядала ще жалюгіднішою, ніж у Арахамії: мовляв, Давитян дав йому Porsche «покататися».

Ну а далі виявилося, що заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко їздить на Porsche Taycan, що належить ТОВ «Новем Логістик», власником якого є Вемір Давітян. «Відмазка», цього разу вже від Тимошенка, виглядала ще жалюгіднішою, ніж у Арахамії: мовляв, Давітян дав йому Porsche «покататися».

Рівень усіх цих людей навіть неможливо коментувати.

Але Давитян дав Кирилу Тимошенку «покататися» не дарма.

Але Давітян дав Кирилу Тимошенку «покататися» не дарма.

Бо, по-перше, корені «кураторства» ведуть у минуле і реальним вигодоодержувачем є не якийсь там заступник голови Офісу президента, а фігура куди серйозніша — Олександр Петровський.

Який і розставляв усіх цих так званих «смотрящих від ОП».

Не всіх, звісно, але Давитяна поставив саме він.

Не всіх, звісно, але Давітяна поставив саме він.

А по-друге — якщо подивитися на доходи від бізнесу Вемира Давитяна до моменту, коли в країні запанували «слуги народу», то доходи ці уяву аж ніяк не вражають.

А по-друге — якщо подивитися на доходи від бізнесу Веміра Давітяна до моменту, коли в країні запанували «слуги народу», то доходи ці уяву аж ніяк не вражають.

І лише після того, як Петровський зробив Давитяна «смотрящим», справи різко пішли вгору.

І лише після того, як Петровський зробив Давітяна «смотрящим», справи різко пішли вгору.

Правда, в офіційній звітності це не відображається — суми, прямо скажемо, досить дрібні.

У цьому зв’язку слід навести приклад ТОВ «Новем логістик» — саме цій компанії належав Porsche Taycan за 100 тисяч доларів, про який йшлося вище.

Компанія тепер носить назву ТОВ «Віндекс моторс» і показує такі фінансові результати.

Сто тисяч доларів у 2021 році — це 2 400 000 гривень.

Компанія закінчила той рік зі збитками, у 2022-му вона заробила на половину машини, але потім Porsche Taycan явно «відбився» — прибутки пішли вгору.

Втім, уся ця звітність — чистої води фуфло.

Про це свідчить хоча б кількість працівників компанії — одна людина.

Цікаво, як ця людина поодинці заробляє мільйони?

Власне, той факт, що всі ці зареєстровані компанії — лише фігове листя для прикриття зовсім інших способів заробітку, давно не секрет: ще за часів «Великого будівництва» Вемир Давитян збирав з підрядників будівництва по 30% відкату від держзамовлення.

Власне, той факт, що всі ці зареєстровані компанії — лише фігове листя для прикриття зовсім інших способів заробітку, давно не секрет: ще за часів «Великого будівництва» Вемір Давітян збирав з підрядників будівництва по 30% відкату від держзамовлення.

Скільки йшло в ОПУ, скільки осідало в кишенях Давитяна і Петровського — невідомо.

Скільки йшло в ОПУ, скільки осідало в кишенях Давітяна і Петровського — невідомо.

Але гроші Давитян по-справжньому став заробляти саме на відкатах від «Великого будівництва».

Але гроші Давітян по-справжньому став заробляти саме на відкатах від «Великого будівництва».

А далі — понеслося.

Особливо цікавими в цьому плані будуть згадки про кілька епізодів уже після початку повномасштабної війни.

Бо тут є все — від крадіжки гуманітарної допомоги до торгівлі з окупантами.

До речі, це вже «торгівля на крові» чи ще ні?

Обвинувачення в мародерстві — аж ніяк не пусті вигадки недоброзичливців.

За цим фактом існує реальне кримінальне провадження за №52022000000000137, зареєстроване 14 червня 2022 року.

Спочатку розслідувалися ознаки злочину за ч. 5 ст. 191 КК України — заволодіння майном в особливо великих розмірах.

Згодом фігурували також ч. 3 ст. 209 КК — легалізація майна і ст. 368-5 КК — незаконне збагачення, а також окремі епізоди, пов’язані зі зброєю та наркотиками.

Розслідуванням спочатку займалося НАБУ, а в грудні 2023 року підслідність була передана Національній поліції, де справа і зависла наглухо.

Але, як виявилося, її таки реанімували — оскільки Давитяну довелося тікати.

Але, як виявилося, її таки реанімували — оскільки Давітяну довелося тікати.

Суть зводилася до того, що гуманітарні вантажі, які прямували до Запорізької та Дніпропетровської областей, не просто розкрадалися — фури, контейнери та цілі вагони просто перенаправлялися на приватні склади, після чого гуманітарні продукти та ліки йшли в продаж.

Партії були оптовими, на базарі такі обсяги не продаси.

Масштаб обчислюється сотнями тонн.

Але це лише те, що було встановлено в рамках кримінальної справи.

Насправді в останніх публікаціях фігурують значно вражаючі цифри: 22 морських контейнери, 389 залізничних вагонів, 220 вантажних автомобілів.

Це вже далеко не сотні тонн, йдеться про десятки тисяч тонн.

Була ще одна вкрай брудна історія — торгівля з окупантами.

У прямому сенсі.

Ключовим у цій історії є АТ «Михайлівський райагропостач», співвласниками якого є Давитян Ліана Вемирівна (ой, хто ж це?) і Петровський Олександр Володимирович (так-так, той самий).

Ключовим у цій історії є АТ «Михайлівський райагропостач», співвласниками якого є Давітян Ліана Вемирівна (ой, хто ж це?) і Петровський Олександр Володимирович (так-так, той самий).

Ця компанія і замішана в торгівлі краденим зерном на окупованих територіях: зерно переміщувалося через російську територію, після чого потрапляло в експортний ланцюжок і далі прямувало до ЄС та країн Близького Сходу.

При цьому використовувалися як структури самого Вемира Давитяна, так і його тестя Олександра Гайдара.

При цьому використовувалися як структури самого Веміра Давітяна, так і його тестя Олександра Гайдара.

Гайдар фігурує як керівник і бенефіціар низки компаній, серед яких «Люкс-07», «Логістик-ВВН», «Логістик ВВН ГРУП», «Норма-Плюс 777», «Запорізька дистрибуційна компанія», «Логістик авто 2017», «Грейн Кар», «Авим Констракшн», «Авим Естейт», «Гермес Трейд Компані», «СТК Авангард», «Грація 2019», «Укрфудкомпані», «Транс Баланс» і «Укрбілдінг-компанії».

Саме через цей корпоративний контур триває управління активами, які пов’язують з Давитяном, а самого Гайдара називають людиною, на яку після виїзду Вемира Давитяна за кордон замкнулася значна частина українського бізнесу.

Саме через цей корпоративний контур триває управління активами, які пов’язують з Давітяном, а самого Гайдара називають людиною, на яку після виїзду Веміра Давітяна за кордон замкнулася значна частина українського бізнесу.

Є ще одна цікава історія — з «Цитрусом».

У серпні 2025 року запорізький підприємець Артур Гатунок, власник мережі Yabluka, придбав мережу магазинів електроніки «Цитрус», вартість угоди оцінюється приблизно в 700 мільйонів гривень, при цьому «Цитрус» перейшов до нового власника з боргами в тринадцять мільйонів.

Угода вкрай мутна — існує стійка версія, що реальні гроші на покупку надав Вемир Давитян, з яким Гатунок раніше був пов’язаний по мережі Yabluka та комплексу Pool&Beach у Запоріжжі.

Угода вкрай мутна — існує стійка версія, що реальні гроші на покупку надав Вемір Давітян, з яким Гатунок раніше був пов’язаний по мережі Yabluka та комплексу Pool&Beach у Запоріжжі.

При цьому він виступив формальним покупцем, тоді як Давитян залишився в тіні і отримав можливість повернути виведений капітал в Україну вже у вигляді легального ритейл-активу.

При цьому він виступив формальним покупцем, тоді як Давітян залишився в тіні і отримав можливість повернути виведений капітал в Україну вже у вигляді легального ритейл-активу.

Що характерно — точне місце, де зараз перебуває Вемир Давитян, встановити не вдалося: свіжі публікації від 25–27 вересня 2026 року стверджують, що він виїхав з України і зараз перебуває між Австрією та Словаччиною, однак не наводять документального підтвердження, коли саме і через який пункт він перетнув кордон.

Що характерно — точне місце, де зараз перебуває Вемір Давітян, встановити не вдалося: свіжі публікації від 25–27 вересня 2026 року стверджують, що він виїхав з України і зараз перебуває між Австрією та Словаччиною, однак не наводять документального підтвердження, коли саме і через який пункт він перетнув кордон.

Влада ж, як завжди, мовчить.

Формально втечу Вемира Давитяна пов’язують з кримінальним провадженням і проблемами навколо гуманітарних вантажів.

Формально втечу Веміра Давітяна пов’язують з кримінальним провадженням і проблемами навколо гуманітарних вантажів.

Але питання, чому стару і, здавалося б, давно розвалену кримінальну справу — не дарма ж її передали в Нацполіцію — раптово реанімували, залишається відкритим.

Найімовірніше, топовим «слугам» сильно урізали доступ до західних грошей, от у них і почався внутрішньовидовий переділ награбованого раніше.

Тому можна стверджувати, що Вемир Давитян у в’язниці не опиниться: після того, як з нього «зіб’ють» належне і неустойку за втечу, він із мільярдера перекваліфікується в мільйонери і спокійно доживе своє за межами України.

Тому можна стверджувати, що Вемір Давітян у в’язниці не опиниться: після того, як з нього «зіб’ють» належне і неустойку за втечу, він із мільярдера перекваліфікується в мільйонери і спокійно доживе своє за межами України.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Смотрящий» за Запорізькою областю Вемір Давітян: вкрасти і втекти". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Смотрящий» за Запорізькою областю Вемір Давітян: вкрасти і втекти". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ANTIKOR.

This material was deleted after publication. When a news item concerns a public figure, such actions may indicate an attempt to hide important information. The deletion has been recorded by the system and cannot be undone.

404

Not Found

The page was not found or has been deleted

Download Download PDF