Back
News item changed

The government cannot be trusted. The promised billions for winter preparedness are not there, but it’s not only the Cabinet’s fault

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

The state entered autumn with a huge budget deficit. The government suspended funding for, say, road repairs, school construction, and resilience plans.

This creates significant risks for the upcoming heating season, which begins in about a month. Resilience plans were developed for each community; these documents are classified and were approved at National Security and Defense Council meetings.

Implementation of the plans was regularly reported to the president. However, reality turned out differently — communities are now essentially left to prepare for winter on their own. For cities with large revenues this will be an unpleasantness but still a manageable task.

Poorer communities, however, risk simply losing time. The government plans to resume payments in December.

The worst situation with money since the start of the full-scale invasion

It seems no prime minister in recent years has made such candid statements about the country’s economic situation. Serhiy Koretskyi reported: the state of public funds is bad. For the first time since 2022 year the state halted a significant portion of budget expenditures. Payments were postponed until the end of the year — in total we are talking about nearly 40 billion UAH. For October and November this amount may still increase.

Prime Minister Serhiy Koretskyi during a briefing with the defense minister on closing an additional defense request for $27 billion this year.

At the same time, protected items (social spending, public-sector wages, etc.) and the defense sector continue to be funded. Although there are also problems with money for the war — more is needed.

“The Ministry of Finance made changes to the state budget schedule and moved some expenditures from September, October and November to December. Primarily these are capital expenditures: construction and reconstruction (for example, hospitals), construction of shelters in hospitals and schools, protection of the energy sector, construction of social housing and others,” says Roksolana Pidlasa, chair of the Verkhovna Rada Budget Committee.

But the main risk is that in December these funds may remain unspent. There may simply not be enough time to carry out the work.

There are two main reasons why the state ran out of money in the autumn. First, Russian strikes on industry and business have reduced tax revenues to the state budget.

This is visible not only from the drop in fiscal collections but also from the situation in the energy sector.

“Electricity consumption has fallen significantly due to continued missile attacks on industry, in particular energy-intensive enterprises of the metallurgical complex, which are halting production. The energy sector is losing large consumers and stable electricity consumption, including during nighttime hours. This will complicate balancing the power system when all nuclear units come out of maintenance and the system has a high baseload,” explains former energy minister Olha Buslavets.

The second reason for the financial crisis is unprofessional actions by the Ukrainian authorities. The state failed to secure the full amount of financial assistance from the EU.

Under the Ukraine Facility loan program, Ukraine must meet conditions and in return receives money from European partners. Each reform costs a certain amount (sometimes hundreds of millions, sometimes a billion). Similar cooperation exists with other donors: the IMF and the World Bank.

If the Verkhovna Rada had timely voted on about four dozen laws during the year, the European Union alone would have transferred up to 30 billion euros to Ukraine. This money is already earmarked to support the Ukrainian budget. The EU is ready to release it, but the problem is the Ukrainian authorities, who are slowing down a number of reforms.

For example, to receive the October tranche of over 4 billion euros, it is necessary to finally approve the law on taxation of parcels from abroad (worth up to 150 euros), change legislation on property valuation, approve the principles for forming a selection commission to choose members of the Accounting Chamber, and also repeal an amendment to the law on financial monitoring of publicly significant persons (it was introduced in summer; the EU opposed it).

And there are several problems here at once: first, many of these laws are politically sensitive even for the presidential faction, where there is no unity in voting. Second, thousands of amendments have already been submitted to some of these bills, so consideration will be delayed. Third, at the height of the country’s biggest financial crisis the Verkhovna Rada took a pause from plenary sessions until almost mid-October.

“We desperately need international reserves. To do that, Ukraine must do its homework. The good news is that everything depends on us. Funding is planned in our partners’ budgets. It’s possible and necessary to receive it, and Ukraine can do it,” says Volodymyr Lepushynskyi, deputy governor of the National Bank of Ukraine.

The government blames MPs, while the Verkhovna Rada is either on holiday or working in committees

The Cabinet of Ministers promises to fulfill all obligations to international partners by 15 October. Serhiy Koretskyi mentions his predecessors and essentially complains about a difficult political legacy.

“The government must finish everything that wasn’t done this year. And unfortunately a lot has accumulated. These are forty-two different documents, resolutions, decisions. And submit laws to parliament,” the prime minister said.

Koretskyi then wants to throw the ball into the Verkhovna Rada’s court. On one hand that’s logical. But on the other — many of the cooperation conditions with creditors were not agreed with deputies by the previous government of Yuliia Svyrydenko, which caused resistance and outrage in parliament.

“If by 13 October the Verkhovna Rada votes for everything it should, we expect to receive 4 billion in macro-financial assistance by the end of the month. This, of course, won’t solve the problem globally, but it will allow gradual financing of something critical,” says Roman Yermolychev, first deputy finance minister of Ukraine.

European Commission President Ursula von der Leyen already speaks plainly: Ukraine has no other way. Only fulfilling previously agreed conditions is the way to get money into the budget.

President Volodymyr Zelenskyy (left) and European Commission President Ursula von der Leyen speak to the media after arriving at the European Council summit in Brussels, 18 June 2026 year.

Attempts by Ukrainian authorities to bypass this principle have not worked. However, Kyiv still has another option — negotiating individually with each EU country. Or attracting other states such as Norway, Canada, Japan, etc.

Did the government really suspend funding of the Resilience Plans?

The Cabinet of Ministers stopped allocating funds for preparation for the heating season. The Association of Cities of Ukraine reported this. The government halted payments for energy protection, implementation of resilience plans and even for addressing the consequences of Russian strikes.

“Community resilience plans in 2026 were not financed by the government even at the previously announced 30% by the former prime minister (Yuliia Svyrydenko, — LB.ua); moreover, the government owes municipal enterprises 85 billion UAH, so implementation is impossible,” the Association of Cities of Ukraine said.

The organization believes the Cabinet of Ministers cannot simply stop payments. According to the law, there should be a Verkhovna Rada decision; no such vote took place. The Association reminds that its members include over a thousand communities from across Ukraine, and now winter preparation there is at risk.

“The government once again proved to communities that it cannot be trusted,” says Oleksandr Kharchenko, director of the Center for Energy Studies. The situation with winter preparation at the local level varies widely. Some mayors took big risks, some even exposed themselves to potential criminal proceedings. Some local leaders, at their own risk, started work before funds were allocated.

“They found contractors who agreed to work on the promise of payment. Those communities will now be in a normal state. There are quite a few of them; they tried to build something on a person’s word. This applies to protection and cogeneration. But contractors who trusted them will see nothing by December. At the end of the year it suddenly turns out that part of the money wasn’t spent and must be rolled over, so it will be as always,” says Oleksandr Kharchenko.

2 cogeneration units in the Lviv region

At the same time, for cities with large budgets this situation did not become catastrophic, the expert adds. We’re talking, for example, about Kyiv or Odesa, although they will also have to reallocate expenses. But things will be bad for poorer communities.

“Let me remind you that the government’s arrangement with the regions was roughly this: the Cabinet took almost all the money to the center and promised to fund 80% of the resilience plans. Except Kyiv, which was promised half, but in fact will get 25%,” explains Oleksandr Kharchenko.

The Cabinet could not completely stop financing winter preparation, believes energy sector specialist Hennadiy Ryabtsev. Certain works from the resilience plans continue to be carried out. After all, funds for them are allocated under separate budget items.

“Capital expenditures that stopped being financed were laid out according to the Law ‘On the State Budget.’ And comprehensive resilience plans were mostly approved in March. Yes, some works may face problems, but most will be completed. Let’s not forget there is also funding through pilot projects and the Energy Support Fund, which are not capital expenditures. This includes physical protection,” says Hennadiy Ryabtsev.

Communities criticize government initiatives

The government considers resilience plans the main element of preparation for the heating season. These documents were supposed to help communities achieve energy autonomy in case of potential issues with electricity and heat supply.

Consequences of a strike on one of the CHP plants attacked by Russians on the night of 3 February

The coordination of forming the resilience plans was handled by regional military administrations, meaning the president’s vertical.

“And what are these resilience plans? There is no methodology for their formation, there is some list of measures. And there is no funding for them; for us they are not financed — I’m speaking about our rear city. It’s mostly a ‘gimmick,’ as they like to call it from a PR perspective. The reality is different: for six years the government has not reimbursed the difference in heat tariffs,” says Ternopil deputy mayor Vladyslav Stemkovskyi.

The official adds that the heat tariff in the city covers only half of costs. For example, the cost of electricity used in calculations is listed as 2.96 UAH per kilowatt. However in winter the price of electricity for the local heat supplier reached 15–17 UAH.

Thus, perhaps the most difficult situation in winter preparation is with heat producers. Enterprises operate under loss-making tariffs; the government does not cover the difference. Recently almost seventy companies faced another problem: their accounts were blocked due to gas debt.

Head of Cherkasyteplokomunenerho, Pavlo Karas.

“Uman, Smila, Bahacheve, Korsun, Kaniv — all these cities have blocked accounts. What is their level of winter preparedness? I answer: zero. Absolutely. Regardless of what they wrote in reports,” said Pavlo Karas, head of Cherkasyteplokomunenerho.

Money is not the only problem; air defense needs strengthening

Resilience plans were meant to be a strategic document by which the government could assess the situation in each community, explains Olena Pavlenko, president of the DiXi Group analytical center. It concerns decentralization of electricity, heat supply, protection of the energy sector and backup generation.

“For some reason people assume these documents should solve everything. For me they are simply a traffic light: is the situation moving or not, is there dynamics or not. We listened to mayors and I would name good examples: Zhytomyr, Khmelnytskyi. They know how to take loans and repay them, they know how to mobilize their own funds. But local budgets also have money taken out to the state budget. It is not easy for them locally,” says Olena Pavlenko.

Since 1 April 2026 year the municipal enterprise Cherkasyteplokomunenerho stopped operating its cogeneration units and p

The expert adds: a special financial instrument was developed to support resilience plans. For example, if a community wants to purchase equipment for winter, it must allocate 20% of the cost from its own budget. The state was supposed to cover the rest.

“As of March, when we heard about this instrument, it sounded great and was more or less clear. As of August I see that fund-raising — the pace and dynamics — are low. Whether that is because the state gives less, or because many documents are required, or funds are given post-factum — it’s unclear,” says Olena Pavlenko.

At the same time the government believes Ukraine has prepared for winter much better than last year. Prime Minister Serhiy Koretskyi says: in 2026 year the country has more generation capacity, and a significant portion of critical infrastructure objects have been provided with backup power sources. The head of government also speaks of a stockpile of equipment in case of new destructions.

Prime Minister of Ukraine Serhiy Koretskyi during a Cabinet meeting.

“The resilience plan was overambitious from the very beginning. And you should think that way and set the task that way. Because if you set a smaller task you would probably find reasons why we didn’t complete them. And when you set above the maximum, then even 70–80% completion is significantly more than one could imagine,” the prime minister believes.

Ukraine has already managed to accumulate enough gas for winter, but injections into storage are still ongoing. Planned maintenance on nuclear power plants is nearing completion. However, it is impossible to assess the overall level of winter preparedness — most data are classified.

The main risk for next winter remains unchanged — the Russians will try to destroy Ukraine’s energy sector. Based on intelligence data, the Kremlin is again betting on terror against civilians. Therefore the question is not only whether Ukraine managed to prepare its energy sector well for winter, but also whether the state’s air defense can be strengthened.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Уряду не можна вірити. Обіцяних мільярдів на підготовку до зими немає але це провина не лише Кабміну". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: LB.ua.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Уряду не можна вірити. Обіцяних мільярдів на підготовку до зими немає але це провина не лише Кабміну". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: LB.ua.

У осінь держава зайшла з величезним дефіцитом бюджету. Уряд призупинив фінансування, скажімо, ремонтів доріг, будівництва шкіл та планів стійкості.

Це створює значні ризики для наступного опалювального сезону, до початку якого залишилося близько місяця. Плани стійкості розробляли для кожної з громад, ці документи є таємними, їх затверджували на засіданнях РНБО.

Про виконання планів регулярно звітували президентові. Однак реальність виявилася іншою — зараз громади фактично залишилися сам на сам з підготовкою до зими. Для міст з великими доходами це хоч і буде неприємністю, але все ж посильним завданням.

А от бідніші громади ризикують просто втратити час. Уряд планує відновити виплати вже у грудні.

Найгірша ситуація з грошима від початку повномасштабного вторгнення

Таких відвертих заяв про ситуацію в економіці країни останніми роками, здається, не робив ще жоден прем'єр-міністр. Сергій Корецький повідомив: справи з державними коштами кепські. Вперше з 2022 року держава зупинила значну частину видатків бюджету. Оплати перенесли під кінець року, загалом йдеться про майже 40 млрд грн. За жовтень і листопад ця сума може ще зрости.

Прем'єр міністр Сергій Корецький під час наради з міністром оборони щодо закриття додаткового оборонного запиту на $27 млрд цього року.

Водночас захищені статті (соціалка, зарплати бюджетників тощо) та сектор оборони продовжують фінансувати. Хоча з грошима на війну також є проблеми — їх потрібно ще більше.

«Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету й переніс частину видатків з вересня, жовтня і листопада на грудень. Насамперед — це капітальні видатки: будівництво і реконструкція (наприклад, лікарень), будівництво укриттів у лікарнях і школах, захист енергетики, будівництво соціального житла та інші», — каже голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.

Але головний ризик полягає в тому, що в грудні ці кошти можуть так залишитися не освоєними. Для проведення робіт може просто забракнути часу.

Є дві головні причини, чому з осені державі забракло коштів. По-перше, внаслідок російських ударів по промисловості та бізнесу зменшуються податкові надходження до державного бюджету.

Це дуже добре видно не лише з падіння фіскальних зборів, а й через ситуацію в енергетиці.

«Суттєво знизилось електроспоживання внаслідок продовження ракетних атак на промисловість, зокрема на енергоємні підприємства металургійного комплексу, які зупиняють свої виробництва. Енергетика втрачає великих споживачів і стабільне споживання електроенергії, зокрема в нічні години. Це ускладнить балансування енергосистеми, коли вийдуть всі блоки АЕС з ремонтів і в енергосистемі буде високе базове навантаження», — пояснює колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.

Друга причина фінансової кризи — непрофесійні дії української влади. Держава не змогла отримати увесь обсяг фінансової допомоги від ЄС.

У рамках кредитної програми Ukraine Facility Україна повинна виконувати умови і за це отримує гроші від європейських партнерів. Кожна реформа коштує певну кількість грошей (іноді сотні мільйонів, іноді мільярд). Подібною є співпраця й з іншими донорами: МВФ та Світовим банком.

Якби Верховна Рада упродовж року вчасно проголосувала за чотири десятки законів, то лише Євросоюз перерахував би Україні до 30 млрд євро. Ці гроші і так передбачені для допомоги українському бюджетові. ЄС готовий їх віддати, однак проблема в українській владі, яка гальмує хід низки реформ.

Скажімо, щоб отримати жовтневий транш на понад 4 млрд євро потрібно остаточно затвердити закон про оподаткування посилок з-за кордону (вартістю до 150 євро), змінити законодавство про оцінку майна, затвердити принципи утворення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати, а також скасувати правку до закону про фінмоніторинг публічно значущих осіб (її внесли влітку, ЄС був проти).

І проблем тут одразу кілька: по-перше, більшість з цих законів є політично чутливими навіть для президентської фракції, де немає єдності у голосуванні. По-друге, до частини з цих законопроєктів вже подали тисячі правок, розгляд затягнеться. По-третє, у розпал найбільшої фінансової кризи в країні Верховна Рада взяла паузу на сесійні засідання до майже середини жовтня.

«Нам міжнародні резерви дуже потрібні. І для цього Україні треба виконувати домашню роботу. Гарна новина у тому, що все залежить від нас. У бюджетах міжнародних партнерів заплановане фінансування. Отримати його можливо і потрібно, і це Україні під силу», — каже заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський.

Уряд киває на депутатів, а Верховна Рада чи то на канікулах, чи то працює в комітетах

Кабінет міністрів обіцяє до 15 жовтня виконати всі зобов'язання перед міжнародними партнерами. Сергій Корецький згадує попередників і фактично нарікає на важкий політичний спадок.

«Уряд має доробити усе, що не було зроблено за цей рік. А накопичилися, на жаль, багато. Це — сорок два різних документи, постанови, рішення. І подати закони до парламенту», — заявив прем'єр-міністр.

Далі Сергій Корецький хоче перекинути м'яч на поле Верховної Ради. З одного боку, це цілком логічно. Але з іншого — чимало умов співпраці з кредиторами ще попередній уряд Юлії Свириденко не погоджував з депутатами, що й викликало у парламенті спротив та обурення.

«Якщо 13 жовтня Верховна Рада проголосує все, що має, то ми очікуємо на отримання 4 млрд макрофіну до кінця місяця. Це, звісно, глобально проблему не вирішить, але буде можливість фінансувати поступово щось критичне», — розповідає перший заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вже відверто говорить: Україна не має іншого шляху. Лише виконання раніше погоджених умов — це спосіб отримати гроші до бюджету.

Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн спілкуються з представниками ЗМІ після прибуття на саміт Європейської ради в Брюсселі, 18 червня 2026 року.

Спроби української влади обійти цей принцип не дають результату. Однак для Києва залишився ще один спосіб — домовлятися з кожною країною ЄС індивідуально. Або ж залучати інші держави, такі як Норвегія, Канада, Японія тощо.

Чи справді уряд призупинив фінансування Планів стійкості?

Кабінет міністрів перестав виділяти кошти на підготовку до опалювального сезону. Про це повідомила Асоціація міст України. Уряд зупинив проплати на захист енергетики, реалізацію планів стійкості та навіть ліквідацію наслідків російських ударів.

«Плани стійкості громад в 2026 році не профінансовані урядом навіть на заявлені колись премʼєр-міністеркою (Юлією Свириденко, — LB.ua) 30%, більше того, уряд заборгував комунальним підприємствам 85 млрд грн, то ж реалізувати їх неможливо», — зазначили в Асоціації міст України.

В організації вважають, що Кабінет міністрів не може просто так зупинити проплати. Для цього, згідно із законодавством, має бути рішення Верховної Ради, подібного голосування там не було. В Асоціації нагадують: їхніми членами є понад тисяча громад з усієї України, тепер підготовка до зими там під загрозою.

Уряд ще раз довів громадам, що йому не можна вірити, — каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Ситуація з підготовкою до зими на місцях дуже різна. Деякі мери дуже ризикували, дехто міг наразитися навіть на кримінальні провадження. Річ у тім, що деякі очільники громад на власний страх і ризик розпочали роботи ще до виділення коштів.

«Вони знайшли підрядників, які їм під обіцянку заплатити і працювали. От ці громади зараз будуть у нормальному стані. Таких вистачає, вони намагалися під чесне слово щось побудувати. Це стосується і захисту, і когенерації. Але підрядники, які їм повірили, до грудня нічого не побачать. Під кінець року в нас несподівано виявляється, що частину грошей не витратили і її треба пропустити, тому буде, як завжди», — вважає Олександр Харченко.

2 когенераційні установки на Львівщині

Водночас для міст з великими бюджетами така ситуація не стала катастрофічною, додає експерт. Мова, скажімо, про Київ чи Одесу, хоча їм також доведеться перерозподіляти витрати. А от з біднішими громадами справи будуть кепськими.

«Нагадаю, що домовленість уряду з регіонами була приблизно така: Кабмін забрав майже всі гроші у центр і обіцяв фінансувати 80% планів стійкості. Окрім Києва, якому обіцяли половину, але по факту буде 25%», — пояснює Олександр Харченко.

Кабмін не міг повністю припинити фінансування підготовки до зими, вважає фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев. Певні роботи з планів стійкості продовжують виконувати. Адже кошти на них виділяють за окремими статтями.

«Капітальні видатки, які припинили фінансуватися, закладалися відповідно до Закону “Про державний бюджет”. А комплексні плани стійкості були затверджені здебільшого у березні. Так, з частиною робіт можуть виникнути проблеми, але здебільшого їх виконають. Не забуваймо, що є ще фінансування через експериментальні проєкти та Фонд підтримки енергетики, які також не є капітальними видатками. Йдеться серед іншого і про фізичний захист», — каже Геннадій Рябцев.

Громади критикують урядові ініціативи

Уряд вважає плани стійкості головним елементом підготовки до опалювального сезону. Саме ці документи мали б допомогти громадам досягти енергетичної автономності в умовах потенційних проблем з постачанням електроенергії та тепла.

Наслідки удару по одній з ТЕЦ, яку атакували росіяни вночі проти 3 лютого

Координацією формування планів стійкості займалися обласні військові адміністрації, тобто вертикаль президента.

«А що таке ці плани стійкості? Нема методології їхнього формування, є якийсь перелік заходів. А коштів на них немає, для нас їх не фінансують, я зараз кажу про наше тилове місто. Це — здебільшого “фішечка”, як вони люблять казати з точки зору піару. А реальність інша: у нас уже шість років уряд не відшкодовує різницю у тарифах на тепло», — каже заступник мера Тернополя Владислав Стемковський.

Посадовець додає, що тариф на тепло у місті покриває лише половину від витрат. Скажімо, вартість електроенергії у розрахунках вказана 2.96 грн за кіловат. Натомість взимку ціна світла для місцевого теплопостачального підприємства сягала показника у 15-17 грн.

Тобто у процесі підготовки до зими чи не найскладнішою є ситуація з виробниками тепла. Підприємства працюють за збитковими тарифами, уряд не покриває різницю. А віднедавна майже сімдесят компаній стикнулися з ще однією проблемою: їхні рахунки заблокували через борги за газ.

Керівник 'Черкаситеплокомуненерго' Павло Карась.

«Умань, Сміла, Багачеве, Корсунь, Канів — усі ці міста із заблокованими рахунками. Який у них рівень підготовки до зими? Я вам відповідаю: нуль. Абсолютно. Незалежно від того, що вони написали у звітах», — сказав керівник Черкаситеплокомуненерго Павло Карась.

Гроші — не єдина проблема, потрібне посилення ППО

Плани стійкості мали б стати стратегічним документом, за яким уряд може оцінити ситуацію в кожній громаді, пояснює президентка Аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко. Йдеться про ситуацію з децентралізацією електроенергії, теплопостачання, захистом енергетики та резервною генерацією.

«Чомусь вважають, що ці документи мають все повирішувати. Для мене це просто світлофор: рухається чи ні ситуація, є динаміки чи нема. Ми слухали мерів і я б назвала гарні приклади: Житомир, Хмельницький. Вони вміють брати кредити, і віддають їх, вміють мобілізувати власні кошти. Але ж при цьому з місцевих бюджетів ще й забирають гроші у державний бюджет. Їм непросто на місцях», — зазначає Олена Павленко.

З 1 квітня 2026 року комунальне підприємство «Черкаситеплокомуненерго» зупинило роботу когенераційних установок та п

Експертка додає: для забезпечення планів стійкості розробили спеціальний фінансовий інструмент. Наприклад, якщо громада хоче закупити обладнання до зими, то вона повинна виділити з власного бюджету 20% від вартості. Решту суми мала б перекрити держава.

«Станом на березень, коли ми чули про цей інструмент, це звучало класно, більш-менш зрозуміло. Станом на серпень я бачу, що залучення коштів — темпи і динаміка низька. Чи це тому що держава виділяє менше, чи тому що документів треба багато, чи дають кошти постфактум — незрозуміло», — каже Олена Павленко.

Водночас в уряді вважають, що Україна підготувалася до зими значно ліпше, ніж торік. Прем'єр-міністр Сергій Корецький каже: у 2026 році країна має більше генерувальних потужностей, також значну частину об'єктів критичної інфраструктури вдалося забезпечити резервними джерелами живлення. Говорить очільник уряду і про запас обладнання на випадок нових руйнувань.

Прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час засідання кабміну

«План стійкості з самого початку був надамбіційним. І тільки так треба мислити, і тільки так треба ставити задачу. Бо поставили би меншу, напевно б знайшли причини, чому ми їх не виконали. А коли поставили понад максимальну, то навіть 70-80% виконання — це суттєво більше, ніж можна було уявити», — вважає прем'єр-міністр.

Україна вже зуміла накопичити достатньо газу на зиму, але закачування у сховища ще триває. Планова ремонтна кампанія на АЕС добігає до завершення. Однак оцінити загальний рівень підготовки до зими неможливо — більшість даних таємні.

Головний ризик на наступну зиму залишається незмінним — росіяни намагатимуться знищити енергетику України. З огляду на дані розвідки, Кремль знову робить ставку на терор цивільних. Тому питання не лише в тому, чи якісно Україна зуміла підготувати до зими енергетику. А й чи вдасться посилити протиповітряну оборону держави.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Уряду не можна вірити. Обіцяних мільярдів на підготовку до зими немає але це провина не лише Кабміну". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: LB.ua.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Уряду не можна вірити. Обіцяних мільярдів на підготовку до зими немає але це провина не лише Кабміну". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: LB.ua.

У осінь держава зайшла з величезним дефіцитом бюджету.

В осінь держава зайшла з величезним дефіцитом бюджету.

Уряд призупинив фінансування, скажімо, ремонтів доріг, будівництва шкіл та планів стійкості.

Уряд зупинив фінансування, скажімо, ремонтів доріг, будівництва шкіл і планів стійкості.

Це створює значні ризики для наступного опалювального сезону, до початку якого залишилося близько місяця.

Це створює значні ризики для опалювального сезону, до початку якого залишилося близько місяця.

Плани стійкості розробляли для кожної з громад, ці документи є таємними, їх затверджували на засіданнях РНБО.

Плани стійкості розробляли для кожної громади, ці документи таємні, їх затверджували на засіданнях

РНБО.

Про виконання планів регулярно звітували президентові.

Однак реальність виявилася іншою — зараз громади фактично залишилися сам на сам з підготовкою до зими.

Однак реальність виявилася іншою — зараз громади фактично сам на сам з підготовкою до зими.

Для міст з великими доходами це хоч і буде неприємністю, але все ж посильним завданням.

Для міст з великими доходами це хоч

і неприємність, але завдання все ж посильне.

А от бідніші громади ризикують просто втратити час.

Уряд планує відновити виплати вже у грудні.

Найгірша ситуація з грошима від початку повномасштабного вторгнення

Таких відвертих заяв про ситуацію в економіці країни останніми роками, здається, не робив ще жоден прем'єр-міністр.

Таких відвертих заяв про ситуацію в економіці країни останніми роками, здається, не робив ще

жоден прем'єр-міністр.

Сергій Корецький повідомив: справи з державними коштами кепські.

Вперше з 2022 року держава зупинила значну частину видатків бюджету.

Уперше з 2022 року держава зупинила значну частину видатків бюджету.

Оплати перенесли під кінець року, загалом йдеться про майже 40 млрд грн.

Оплати перенесли на кінець року, загалом

йдеться про майже 40 млрд грн.

За жовтень і листопад ця сума може ще зрости.

Прем'єр міністр Сергій Корецький під час наради з міністром оборони щодо закриття додаткового оборонного запиту на $27 млрд цього року.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький під час наради з міністром оборони щодо закриття додаткового оборонного запиту на

Водночас захищені статті (соціалка, зарплати бюджетників тощо) та сектор оборони продовжують фінансувати.

$27 млрд цього року.

Хоча з грошима на війну також є проблеми — їх потрібно ще більше.

Водночас захищені статті (соціалка, зарплати бюджетників тощо) й сектор оборони далі фінансують.

Хоча з грошима на війну також проблеми — їх потрібно ще більше.

«Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету й переніс частину видатків з вересня, жовтня і листопада на грудень.

Насамперед — це капітальні видатки: будівництво і реконструкція (наприклад, лікарень), будівництво укриттів у лікарнях і школах, захист енергетики, будівництво соціального житла та інші», — каже голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.

Насамперед це капітальні видатки: будівництво і реконструкція

Але головний ризик полягає в тому, що в грудні ці кошти можуть так залишитися не освоєними.

(наприклад, лікарень), будівництво укриттів у лікарнях і школах, захист енергетики, будівництво соціального житла й інші», — каже голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.

Для проведення робіт може просто забракнути часу.

Але головний ризик полягає в тому, що в грудні ці кошти можуть залишитися неосвоєними.

Може просто забракнути часу для проведення робіт.

Є дві головні причини, чому з осені державі забракло коштів.

По-перше, внаслідок російських ударів по промисловості та бізнесу зменшуються податкові надходження до державного бюджету.

По-перше, внаслідок російських ударів по промисловості й бізнесу поменшали податкові надходження до державного

бюджету.

Це дуже добре видно не лише з падіння фіскальних зборів, а й через ситуацію в енергетиці.

«Суттєво знизилось електроспоживання внаслідок продовження ракетних атак на промисловість, зокрема на енергоємні підприємства металургійного комплексу, які зупиняють свої виробництва.

«Суттєво знизилось електроспоживання внаслідок ракетних атак на промисловість, зокрема на енергоємні підприємства металургійного комплексу, які зупиняють виробництво.

Енергетика втрачає великих споживачів і стабільне споживання електроенергії, зокрема в нічні години.

Енергетика втрачає

Це ускладнить балансування енергосистеми, коли вийдуть всі блоки АЕС з ремонтів і в енергосистемі буде високе базове навантаження», — пояснює колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.

великих споживачів і стабільне споживання електроенергії, зокрема в нічні години.

Це ускладнить балансування енергосистеми, коли з ремонтів вийдуть усі блоки АЕС і в енергосистемі буде

високе базове навантаження», — пояснює колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.

Друга причина фінансової кризи — непрофесійні дії української влади.

Держава не змогла отримати увесь обсяг фінансової допомоги від ЄС.

Держава не змогла отримати весь обсяг фінансової допомоги від ЄС.

У рамках кредитної програми Ukraine Facility Україна повинна виконувати умови і за це отримує гроші від європейських партнерів.

У рамках кредитної програми Ukraine Facility вона повинна виконувати умови — і за це отримує гроші від європейських партнерів.

Кожна реформа коштує певну кількість грошей (іноді сотні мільйонів, іноді мільярд).

Кожна реформа коштує певну кількість грошей

Подібною є співпраця й з іншими донорами: МВФ та Світовим банком.

(іноді сотні мільйонів, іноді мільярд).

Якби Верховна Рада упродовж року вчасно проголосувала за чотири десятки законів, то лише Євросоюз перерахував би Україні до 30 млрд євро.

Подібною є співпраця з іншими донорами: МВФ і Світовим банком.

Ці гроші і так передбачені для допомоги українському бюджетові.

Якби Верховна Рада вчасно проголосувала за чотири десятки законів, то лише Євросоюз перерахував би Україні до 30 млрд євро.

ЄС готовий їх віддати, однак проблема в українській владі, яка гальмує хід низки реформ.

Ці гроші і так передбачені для допомоги нашому бюджету.

Скажімо, щоб отримати жовтневий транш на понад 4 млрд євро потрібно остаточно затвердити закон про оподаткування посилок з-за кордону (вартістю до 150 євро), змінити законодавство про оцінку майна, затвердити принципи утворення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати, а також скасувати правку до закону про фінмоніторинг публічно значущих осіб (її внесли влітку, ЄС був проти).

ЄС готовий їх віддати, однак проблема в

І проблем тут одразу кілька: по-перше, більшість з цих законів є політично чутливими навіть для президентської фракції, де немає єдності у голосуванні.

українській владі, яка гальмує перебіг низки реформ.

По-друге, до частини з цих законопроєктів вже подали тисячі правок, розгляд затягнеться.

Скажімо, щоб отримати жовтневий транш на понад 4 млрд євро, потрібно остаточно затвердити закон про оподаткування посилок з-за кордону (вартістю до 150 євро), змінити законодавство про

По-третє, у розпал найбільшої фінансової кризи в країні Верховна Рада взяла паузу на сесійні засідання до майже середини жовтня.

оцінку майна, затвердити принципи утворення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати, а також скасувати правку до закону про фінмоніторинг публічно значущих осіб (її внесли влітку, ЄС

був проти).

І проблем тут одразу кілька: по-перше, більшість цих законів політично чутливі навіть для президентської фракції, де немає єдності в голосуванні.

По-друге, до частини законопроєктів уже

подали тисячі правок, розгляд затягнеться.

По-третє, у розпал найбільшої фінансової кризи Верховна Рада

взяла паузу на сесійні засідання майже до середини жовтня.

«Нам міжнародні резерви дуже потрібні.

І для цього Україні треба виконувати домашню роботу.

І для цього Україні слід виконувати домашню роботу.

Гарна новина у тому, що все залежить від нас.

Гарна новина в тому, що все залежить від нас.

У бюджетах міжнародних партнерів заплановане фінансування.

У бюджетах міжнародних партнерів заплановане

Отримати його можливо і потрібно, і це Україні під силу», — каже заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський.

фінансування.

Отримати його можливо й потрібно, і це Україні під силу», — каже заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський.

Уряд киває на депутатів, а Верховна Рада чи то на канікулах, чи то працює в комітетах

Кабінет міністрів обіцяє до 15 жовтня виконати всі зобов'язання перед міжнародними партнерами.

Сергій Корецький згадує попередників і фактично нарікає на важкий політичний спадок.

Сергій Корецький згадує попередників і нарікає на важкий політичний спадок.

«Уряд має доробити усе, що не було зроблено за цей рік.

«Уряд має доробити все, чого не було зроблено за цей рік.

А накопичилися, на жаль, багато.

А накопичилося, на жаль, багато.

Це — сорок два різних документи, постанови, рішення.

Це сорок два різні документи, постанови, рішення.

І подати закони до парламенту», — заявив прем'єр-міністр.

Далі Сергій Корецький хоче перекинути м'яч на поле Верховної Ради.

Опісля Сергій Корецький хоче перекинути м'яч на поле Верховної Ради.

З одного боку, це цілком логічно.

З одного боку, цілком логічно.

Але з іншого — чимало умов співпраці з кредиторами ще попередній уряд Юлії Свириденко не погоджував з депутатами, що й викликало у парламенті спротив та обурення.

Але з іншого — попередній уряд, Юлії Свириденко, не погоджував з

«Якщо 13 жовтня Верховна Рада проголосує все, що має, то ми очікуємо на отримання 4 млрд макрофіну до кінця місяця.

депутатами чимало умов співпраці з кредиторами, що й викликало спротив й обурення парламенту.

Це, звісно, глобально проблему не вирішить, але буде можливість фінансувати поступово щось критичне», — розповідає перший заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев.

«Якщо 13 жовтня Верховна Рада проголосує все, що має, то ми очікуємо отримання 4 млрд макрофіну до кінця місяця.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вже відверто говорить: Україна не має іншого шляху.

Це, звісно, глобально проблему не вирішить, але буде можливість

фінансувати поступово щось критичне», — розповідає перший заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже відверто каже: Україна не має іншого шляху.

Лише виконання раніше погоджених умов — це спосіб отримати гроші до бюджету.

Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн спілкуються з представниками ЗМІ після прибуття на саміт Європейської ради в Брюсселі, 18 червня 2026 року.

Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн спілкуються з

представниками ЗМІ після прибуття на саміт Європейської ради в Брюсселі, 18 червня 2026 року.

Спроби української влади обійти цей принцип не дають результату.

Однак для Києва залишився ще один спосіб — домовлятися з кожною країною ЄС індивідуально.

Однак у Києва залишився ще один спосіб — домовлятися з кожною країною ЄС індивідуально.

Або ж залучати інші держави, такі як Норвегія, Канада, Японія тощо.

Або ж залучати інші держави,

Чи справді уряд призупинив фінансування Планів стійкості?

такі як Норвегія, Канада, Японія тощо.

Чи справді уряд зупинив фінансування планів стійкості?

Кабінет міністрів перестав виділяти кошти на підготовку до опалювального сезону.

Про це повідомила Асоціація міст України.

Уряд зупинив проплати на захист енергетики, реалізацію планів стійкості та навіть ліквідацію наслідків російських ударів.

Уряд зупинив проплати на захист енергетики, реалізацію планів стійкості й

«Плани стійкості громад в 2026 році не профінансовані урядом навіть на заявлені колись премʼєр-міністеркою (Юлією Свириденко, — LB.ua) 30%, більше того, уряд заборгував комунальним підприємствам 85 млрд грн, то ж реалізувати їх неможливо», — зазначили в Асоціації міст України.

навіть ліквідацію наслідків російських ударів.

«Плани стійкості громад у 2026 році не профінансовані урядом навіть на заявлені колись премʼєр-міністеркою (Юлією Свириденко. — LB.ua ) 30 %, ба більше, уряд заборгував

комунальним підприємствам 85 млрд грн, тож реалізувати їх неможливо», — зазначили в Асоціації міст України.

В організації вважають, що Кабінет міністрів не може просто так зупинити проплати.

Для цього, згідно із законодавством, має бути рішення Верховної Ради, подібного голосування там не було.

Для цього, згідно із законодавством, має бути рішення Верховної Ради — голосування там не було.

В Асоціації нагадують: їхніми членами є понад тисяча громад з усієї України, тепер підготовка до зими там під загрозою.

В

Уряд ще раз довів громадам, що йому не можна вірити, — каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Асоціації нагадують: її членами є понад тисяча громад України, тепер їхня підготовка до зими під загрозою.

Уряд ще раз довів громадам, що йому не можна вірити, каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Ситуація з підготовкою до зими на місцях дуже різна.

Деякі мери дуже ризикували, дехто міг наразитися навіть на кримінальні провадження.

Деякі мери дуже

Річ у тім, що деякі очільники громад на власний страх і ризик розпочали роботи ще до виділення коштів.

ризикували, дехто міг наразитися навіть на кримінальні провадження.

Річ у тім, що деякі очільники на власний страх і ризик розпочали роботи ще до виділення коштів.

«Вони знайшли підрядників, які їм під обіцянку заплатити і працювали.

От ці громади зараз будуть у нормальному стані.

Оці громади зараз будуть у нормальному стані.

Таких вистачає, вони намагалися під чесне слово щось побудувати.

Це стосується і захисту, і когенерації.

Це

стосується і захисту, і когенерації.

Але підрядники, які їм повірили, до грудня нічого не побачать.

Під кінець року в нас несподівано виявляється, що частину грошей не витратили і її треба пропустити, тому буде, як завжди», — вважає Олександр Харченко.

Під кінець року в нас несподівано виявляється, що частину грошей не витратили і її треба

2 когенераційні установки на Львівщині

пропустити, тому буде як завжди», — вважає Олександр Харченко.

Водночас для міст з великими бюджетами така ситуація не стала катастрофічною, додає експерт.

Дві когенераційні установки на Львівщині

Водночас для міст з великими бюджетами така ситуація не катастрофічна, додає експерт.

Мова, скажімо, про Київ чи Одесу, хоча їм також доведеться перерозподіляти витрати.

А от з біднішими громадами справи будуть кепськими.

А от у бідніших

«Нагадаю, що домовленість уряду з регіонами була приблизно така: Кабмін забрав майже всі гроші у центр і обіцяв фінансувати 80% планів стійкості.

громад справи будуть кепські.

Окрім Києва, якому обіцяли половину, але по факту буде 25%», — пояснює Олександр Харченко.

«Нагадаю, що домовленість уряду з регіонами була приблизно така: Кабмін забрав майже всі гроші в центр і обіцяв фінансувати 80 % планів стійкості.

Кабмін не міг повністю припинити фінансування підготовки до зими, вважає фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.

Окрім Києва, якому обіцяли половину,

Певні роботи з планів стійкості продовжують виконувати.

але фактично буде 25 %», — пояснює Олександр Харченко.

Адже кошти на них виділяють за окремими статтями.

Кабмін не міг повністю припинити фінансування підготовки до зими, вважає фахівець у галузі енергетики Геннадій Рябцев.

«Капітальні видатки, які припинили фінансуватися, закладалися відповідно до Закону “Про державний бюджет”.

Певні роботи ще виконують.

А комплексні плани стійкості були затверджені здебільшого у березні.

Адже кошти на них виділяють за окремими

Так, з частиною робіт можуть виникнути проблеми, але здебільшого їх виконають.

статтями.

Не забуваймо, що є ще фінансування через експериментальні проєкти та Фонд підтримки енергетики, які також не є капітальними видатками.

«Капітальні видатки, які припинили фінансувати, закладали відповідно до Закону “Про державний бюджет”.

А комплексні плани стійкості були затверджені здебільшого в березні.

Так, з

частиною робіт можуть виникнути проблеми, але здебільшого їх виконають.

Не забуваймо, що є ще фінансування через експериментальні проєкти і Фонд підтримки енергетики, які також не є капітальними

видатками.

Йдеться серед іншого і про фізичний захист», — каже Геннадій Рябцев.

Громади критикують урядові ініціативи

Уряд вважає плани стійкості головним елементом підготовки до опалювального сезону.

Саме ці документи мали б допомогти громадам досягти енергетичної автономності в умовах потенційних проблем з постачанням електроенергії та тепла.

Саме ці документи мали б допомогти громадам досягти енергетичної автономності в умовах потенційних

Наслідки удару по одній з ТЕЦ, яку атакували росіяни вночі проти 3 лютого

проблем з постачанням електроенергії та тепла.

Координацією формування планів стійкості займалися обласні військові адміністрації, тобто вертикаль президента.

Наслідки удару по ТЕЦ, яку росіяни атакували у ніч проти 3 лютого

Формування планів стійкості координували обласні військові адміністрації, тобто вертикаль президента.

«А що таке ці плани стійкості?

Нема методології їхнього формування, є якийсь перелік заходів.

А коштів на них немає, для нас їх не фінансують, я зараз кажу про наше тилове місто.

Це — здебільшого “фішечка”, як вони люблять казати з точки зору піару.

Це

А реальність інша: у нас уже шість років уряд не відшкодовує різницю у тарифах на тепло», — каже заступник мера Тернополя Владислав Стемковський.

здебільшого фішечка, як вони люблять казати з точки зору піару.

Посадовець додає, що тариф на тепло у місті покриває лише половину від витрат.

А реальність інша: у нас уже шість років уряд не відшкодовує різницю в тарифах на тепло», — каже заступник мера Тернополя Владислав

Скажімо, вартість електроенергії у розрахунках вказана 2.96 грн за кіловат.

Стемковський.

Натомість взимку ціна світла для місцевого теплопостачального підприємства сягала показника у 15-17 грн.

Посадовець додає, що тариф на тепло в місті покриває лише половину витрат.

Тобто у процесі підготовки до зими чи не найскладнішою є ситуація з виробниками тепла.

Скажімо, вартість електроенергії в розрахунках вказана 2.96 грн за кіловат.

Натомість взимку ціна світла для

місцевого теплопостачального підприємства сягала показника 15–17 грн.

Тобто в підготовці до зими чи не найскладнішою є ситуація з виробниками тепла.

Підприємства працюють за збитковими тарифами, уряд не покриває різницю.

А віднедавна майже сімдесят компаній стикнулися з ще однією проблемою: їхні рахунки заблокували через борги за газ.

А віднедавна майже сімдесят

Керівник 'Черкаситеплокомуненерго' Павло Карась.

компаній стикнулися зі ще однією проблемою: їхні рахунки заблокували через борги за газ.

Керівник Черкаситеплокомуненерго Павло Карась.

«Умань, Сміла, Багачеве, Корсунь, Канів — усі ці міста із заблокованими рахунками.

Який у них рівень підготовки до зими?

Я вам відповідаю: нуль.

Абсолютно.

Незалежно від того, що вони написали у звітах», — сказав керівник Черкаситеплокомуненерго Павло Карась.

Незалежно від того, що вони

Гроші — не єдина проблема, потрібне посилення ППО

написали у звітах», — сказав керівник Черкаситеплокомуненерго Павло Карась.

Гроші не єдина проблема — потрібно посилити ППО

Плани стійкості мали б стати стратегічним документом, за яким уряд може оцінити ситуацію в кожній громаді, пояснює президентка Аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.

Йдеться про ситуацію з децентралізацією електроенергії, теплопостачання, захистом енергетики та резервною генерацією.

Йдеться про децентралізацію електро- й теплопостачання, захист енергетики й резервну генерацію.

«Чомусь вважають, що ці документи мають все повирішувати.

«Чомусь вважають, що ці документи мають усе повирішувати.

Для мене це просто світлофор: рухається чи ні ситуація, є динаміки чи нема.

Ми слухали мерів і я б назвала гарні приклади: Житомир, Хмельницький.

Ми слухали мерів, і я назвала б гарні приклади:

Вони вміють брати кредити, і віддають їх, вміють мобілізувати власні кошти.

Житомир, Хмельницький.

Але ж при цьому з місцевих бюджетів ще й забирають гроші у державний бюджет.

Вони вміють брати кредити і віддають їх, уміють мобілізувати власні кошти.

Їм непросто на місцях», — зазначає Олена Павленко.

Але ж при цьому з місцевих бюджетів ще й забирають гроші в державний бюджет.

З 1 квітня 2026 року комунальне підприємство «Черкаситеплокомуненерго» зупинило роботу когенераційних установок та п

Їм непросто на місцях»,

— зазначає Олена Павленко.

З 1 квітня 2026 року комунальне підприємство «Черкаситеплокомуненерго» зупинило виробництво електроенергії.

Експертка додає: для забезпечення планів стійкості розробили спеціальний фінансовий інструмент.

Наприклад, якщо громада хоче закупити обладнання до зими, то вона повинна виділити з власного бюджету 20% від вартості.

Наприклад, якщо громада хоче закупити обладнання до зими, то вона повинна виділити з

власного бюджету 20 % від вартості.

Решту суми мала б перекрити держава.

«Станом на березень, коли ми чули про цей інструмент, це звучало класно, більш-менш зрозуміло.

«Станом на березень, коли ми чули про цей інструмент, звучало класно, більш-менш зрозуміло.

Станом на серпень я бачу, що залучення коштів — темпи і динаміка низька.

Станом на серпень — темпи й динаміка залучення коштів низькі.

Чи це тому що держава виділяє менше, чи тому що документів треба багато, чи дають кошти постфактум — незрозуміло», — каже Олена Павленко.

Чи тому що держава

виділяє менше, чи тому що документів треба багато, чи дають кошти постфактум — незрозуміло», — каже Олена Павленко.

Водночас в уряді вважають, що Україна підготувалася до зими значно ліпше, ніж торік.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький каже: у 2026 році країна має більше генерувальних потужностей, також значну частину об'єктів критичної інфраструктури вдалося забезпечити резервними джерелами живлення.

Прем'єр-міністр

Говорить очільник уряду і про запас обладнання на випадок нових руйнувань.

Сергій Корецький запевняє: у 2026 році країна має більше генерувальних потужностей, також значну частину об'єктів критичної інфраструктури вдалося забезпечити резервними джерелами живлення.

Говорить

очільник уряду і про запас обладнання на випадок нових руйнувань.

Прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час засідання кабміну

«План стійкості з самого початку був надамбіційним.

«План стійкості зі самого початку був надамбіційним.

І тільки так треба мислити, і тільки так треба ставити задачу.

Бо поставили би меншу, напевно б знайшли причини, чому ми їх не виконали.

Бо поставили б меншу, напевно, знайшли б причини, чому ми їх не

А коли поставили понад максимальну, то навіть 70-80% виконання — це суттєво більше, ніж можна було уявити», — вважає прем'єр-міністр.

виконали.

Україна вже зуміла накопичити достатньо газу на зиму, але закачування у сховища ще триває.

А коли поставили понад максимальну, то навіть 70–80 % виконання — це суттєво більше, ніж можна було уявити», — вважає прем'єр-міністр.

Планова ремонтна кампанія на АЕС добігає до завершення.

Україна вже зуміла накопичити достатньо газу на зиму, але ще закачує у сховища.

Однак оцінити загальний рівень підготовки до зими неможливо — більшість даних таємні.

Планова ремонтна кампанія на АЕС добігає кінця.

Головний ризик на наступну зиму залишається незмінним — росіяни намагатимуться знищити енергетику України.

Однак оцінити загальний рівень підготовки до зими

З огляду на дані розвідки, Кремль знову робить ставку на терор цивільних.

неможливо — більшість даних таємні.

Тому питання не лише в тому, чи якісно Україна зуміла підготувати до зими енергетику.

Головний ризик наступної зими залишається незмінним — росіяни намагатимуться знищити енергетику України.

А й чи вдасться посилити протиповітряну оборону держави.

За даними розвідки, Кремль знову робить ставку на терор цивільних.

Тому питання

не лише в тому, чи якісно Україна підготувала до зими енергетику.

А й чи вдасться посилити протиповітряну

оборону.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Уряду не можна вірити. Обіцяних мільярдів на підготовку до зими немає але це провина не лише Кабміну". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: LB.ua.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Уряду не можна вірити. Обіцяних мільярдів на підготовку до зими немає але це провина не лише Кабміну". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: LB.ua.

Download Download PDF