Back
News item changed

“We’re Watering a Desert”: The EU Reacts Skeptically to Kyiv’s New Request — Le Monde

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

The European Commission proposes first using the European Peace Facility and the remaining funds from the SAFE program.

For the 2027 year, Ukraine is short about 69 billion euros beyond the aid donors have already pledged. However, Brussels received the new funding request with caution. European diplomats remind that Kyiv still has not passed the laws on which already agreed payments depend, Le Monde reports.

“It feels like we’re watering a desert,” one European diplomat said with frustration. On Tuesday, 29 September, the main donors to Ukraine gathered at the European Commission headquarters in Brussels: the EU, G7 countries, Norway, and South Korea. Representatives of the International Monetary Fund also took part. The aim of the meeting was to assess Kyiv’s needs, which despite already planned aid is asking for more.

President Volodymyr Zelensky has been talking about a lack of funds since August. At a “coalition of the willing” meeting in Kyiv on 24 August he spoke of a “hole” of 27 billion dollars (23 billion euros) just for the budget for the 2026 year. “We have found ways to reduce that amount,” Finance Minister Serhiy Marchenko said Monday during a speech at the Brussels think tank European Policy Centre. For the 2027 year, he said, Ukraine needs to find about 69 billion euros: 40 billion for military spending and 29 billion for the operation of state services. These calculations already include bilateral aid and a joint EU loan of 90 billion euros. From that loan, 30 billion per year are meant to go to armaments, and 15 billion to the budget.

Kyiv explains the rising needs by intensified Russian shelling. The attacks hit the economy and reduce tax revenues. Due to the blocking of grain exports through the Black Sea, agricultural exports fell by 60%, and the country is losing foreign exchange earnings.

“Since February 2022, the EU and its member states have provided Ukraine and Ukrainians with nearly 225 billion euros in aid,” EU Commissioner for Neighborhood and Enlargement Marta Kos reminded donors on Tuesday. The United States, after Donald Trump’s return to the White House at the start of 2025, has not given Kyiv any dollars. From the 90 billion-euro loan, Brussels had already paid out 15 billion by mid-September for the purchase of armaments.

So far the EU has not made a decision. “We are waiting for a breakdown of the needs and will see how we can respond. Discussions are expected at the ECOFIN council on 9 October or even at the European Council in mid-October,” a European diplomat said. His colleagues note that Ukraine has not yet received 15 billion euros allocated for budgetary needs. That money will be disbursed only after reforms, including anti-corruption measures.

“Our message to our Ukrainian friends is clear: implement the agreed reforms so we can continue to support you financially,” Kos emphasized.

The request arrived at a difficult moment. EU countries are negotiating the next multiannual budget, which foresees 100 billion euros for support to Ukraine in 2028–2034 years. Germany and its allies among the “frugal” countries want to cut the overall budget by several hundred billion, so announcing new aid to Kyiv is politically difficult.

The European Commission proposes first deploying all available instruments. In mid-September, European Commission President Ursula von der Leyen suggested using the remaining portion of a 150 billion-euro loan that the EU took out to rearm Europe. About 20 billion of that sum is still unallocated and could be used for drones and interceptors for Ukraine. Member states themselves would have to repay that money, which is unacceptable for Berlin and Paris at the moment.

It would be quicker to use part of the funds from the European Peace Facility of 6,6 billion euros. Hungary had blocked it for a long time with its veto, but after Viktor Orbán’s defeat in the April elections, this option is possible again. Another route is long-term disbursement from a 90 billion loan intended for the 2027 year. That would only postpone the problem.

There are also 210 billion euros of frozen Russian state assets in Europe, of which 180 billion are held in the Belgian depository Euroclear. Kyiv has for months been calling for their confiscation. Berlin and its allies again propose this option, but Belgium is not changing its position. The European Commission has still not found a way to shield the kingdom from legal claims.

“Even if we use frozen Russian assets, that will be a temporary solution. Europe needs a stable, permanent solution,” believes Fabian Zuleg, director of the European Policy Centre. According to him, Ukraine’s financial needs will be colossal during the war and afterward, when reconstruction begins.

According to preliminary IMF estimates, Ukraine’s financing shortfall through 2029 could reach 54 billion dollars, with the largest shortfall occurring in 2027: between 30 and 35 billion dollars. By the IMF’s November mission, Ukraine must confirm funding sources for 52,6 billion dollars, of which about 32,6 billion remain unconfirmed.

The idea of allocating the remaining SAFE funds to joint projects with Ukrainian defense firms has already met resistance from Poland, which has the largest quota in the program, 43,7 billion euros. There has also been no progress on Russian assets: Belgium does not want to release them from Euroclear without legal guarantees.

How the government is seeking money for the army and why international aid depends on decisions of the Verkhovna Rada is explained by Network for the Protection of National Interests (ANTS) analyst Serhiy Shyshko in the ZN.UA article “The Cost of Survival: How They Will Close the Hole in the State Budget-2026.”

Why even next year’s defense spending Ukraine cannot cover with its own funds is explained by ZN.UA’s economics editor Yuliya Samayeva in the article “Budget-2027 — a Colossus Built on Nonexistent Money.”

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "«Поливаємо пустелю»: у ЄС скептично сприйняли новий запит Києва — Le Monde". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

Document: PDF proof of the original version of the news item "«Поливаємо пустелю»: у ЄС скептично сприйняли новий запит Києва — Le Monde". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

Єврокомісія пропонує спершу задіяти Європейський фонд миру та залишки програми SAFE.

На 2027 рік Україні бракує близько 69 млрд євро понад допомогу, яку вже пообіцяли донори. Однак у Брюсселі новий запит на фінансування сприйняли насторожено. Європейські дипломати нагадують, що Київ досі не ухвалив законів, від яких залежать уже погоджені виплати, повідомляє Le Monde.

«Складається враження, що ми поливаємо пустелю», — з розчаруванням сказав один із європейських дипломатів. У вівторок, 29 вересня, у штаб-квартирі Єврокомісії в Брюсселі зібралися головні донори України: ЄС, країни G7, Норвегія, Південна Корея. У зустрічі взяли участь і представники Міжнародного валютного фонду. Мета зустрічі — оцінка потреб Києва, який попри вже заплановану допомогу просить більше.

Президент Володимир Зеленський говорить про нестачу грошей із серпня. На зустрічі «коаліції охочих» у Києві 24 серпня він заявив про «діру» в 27 млрд доларів (23 млрд євро) лише для бюджету на 2026 рік. «Ми знайшли способи скоротити цю суму», — сказав у понеділок міністр фінансів Сергій Марченко під час виступу в брюссельському аналітичному центрі European Policy Centre. На 2027 рік, за його словами, Україні треба знайти близько 69 млрд євро: 40 млрд на військові видатки і 29 млрд на роботу державних служб. У ці розрахунки вже закладено двосторонню допомогу та спільний кредит ЄС на 90 млрд євро. З нього щороку 30 млрд мають іти на озброєння, а 15 млрд на бюджет.

У Києві пояснюють зростання потреб посиленням російських обстрілів. Вони б'ють по економіці й зменшують податкові надходження. Через блокування експорту зерна Чорним морем аграрний експорт упав на 60%, і країна втрачає валютну виручку.

«Від лютого 2022 року ЄС і його держави-члени надали Україні та українцям майже 225 млрд євро допомоги», — нагадала у вівторок донорам єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. США після повернення Дональда Трампа до Білого дому на початку 2025 року не дають Києву жодного долара. З кредиту на 90 млрд євро Брюссель до середини вересня вже виплатив 15 млрд на закупівлю озброєння.

Поки що в ЄС не ухвалили рішення. «Ми чекаємо на деталізацію потреб і подивимося, як можемо на них відповісти. Обговорення очікується на раді міністрів фінансів 9 жовтня або навіть на Європейській раді в середині жовтня», — розповів європейський дипломат. Його колеги звертають увагу, що Україна ще не отримала 15 млрд євро, передбачених на бюджетні потреби. Ці гроші надійдуть лише після реформ, зокрема антикорупційних.

«Наше послання українським друзям чітке: виконайте погоджені реформи, щоб ми могли й далі фінансово вас підтримувати», — наголосила Кос.

Запит надійшов у непростий момент. Країни ЄС ведуть переговори про наступний багаторічний бюджет, де на підтримку України у 2028–2034 роках закладено 100 млрд євро. Німеччина та її союзники з числа «ощадливих» країн хочуть урізати загальний бюджет на кілька сотень мільярдів, тому оголошувати нову допомогу Києву політично важко.

Єврокомісія пропонує спершу задіяти всі наявні інструменти. У середині вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати залишки позики на 150 млрд євро, яку ЄС узяв на переозброєння Європи. Близько 20 млрд із цієї суми ще не розподілені й могли б піти на дрони та перехоплювачі для України. Повертати ці гроші мали б самі країни-члени, а для Берліна й Парижа це зараз неприйнятно.

Швидше можна використати частину коштів Європейський фонду миру на 6,6 млрд євро. Його тривалий час блокувала своїм вето Угорщина, але після поразки Віктора Орбана на квітневих виборах цей варіант знову можливий. Ще один шлях полягає в довгостроковій виплаті грошей з кредиту на 90 млрд, передбачених на 2027 рік. Проблему це лише відкладе.

Ще є 210 млрд євро заморожених російських державних активів у Європі, із яких 180 млрд зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Київ уже кілька місяців закликає їх конфіскувати. Берлін із союзниками знову пропонує цей варіант, але Бельгія не змінює позиції. Єврокомісія досі не знайшла способу вберегти королівство від судових позовів.

«Навіть якщо ми використаємо заморожені російські активи, це буде тимчасове рішення. Європі потрібне стале, постійне рішення», — вважає директор European Policy Centre Фабіан Цулег. За його словами, фінансові потреби України будуть колосальними і під час війни, і після неї, коли почнеться відбудова.

За попередніми оцінками МВФ, дефіцит фінансування України до 2029 року може сягнути 54 млрд доларів, а найбільша нестача припаде на 2027 рік: від 30 до 35 млрд доларів. До листопадової місії фонду Україна має підтвердити джерела фінансування на 52,6 млрд доларів, з яких близько 32,6 млрд досі не підтверджені.

Ідея віддати залишки SAFE на спільні проєкти з українськими оборонними компаніями вже викликала спротив Польщі, яка має найбільшу квоту в програмі, 43,7 млрд євро. Щодо російських активів теж немає зрушень: Бельгія не хоче віддавати їх із Euroclear без юридичних гарантій.

Як уряд шукає гроші на армію і чому міжнародна допомога залежить від рішень Верховної Ради, розповідає аналітик Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Сергій Шишко у статті ZN.UA «Ціна виживання: як закриватимуть діру в Державному бюджеті-2026».

Чому навіть оборонні видатки наступного року Україна не зможе покрити власним коштом, пояснює редакторка економіки ZN.UA Юлія Самаєва у статті «Бюджет-2027 — колос на неіснуючих грошах».

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "«Поливаємо пустелю»: у ЄС скептично сприйняли новий запит Києва — Le Monde". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

Document: PDF proof of the original version of the news item "«Поливаємо пустелю»: у ЄС скептично сприйняли новий запит Києва — Le Monde". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ZN.ua.

Єврокомісія пропонує спершу задіяти Європейський фонд миру та залишки програми SAFE.

На 2027 рік Україні бракує близько 69 млрд євро понад допомогу, яку вже пообіцяли донори.

Однак у Брюсселі новий запит на фінансування сприйняли насторожено.

Європейські дипломати нагадують, що Київ досі не ухвалив законів, від яких залежать уже погоджені виплати, повідомляє Le Monde.

«Складається враження, що ми поливаємо пустелю», — з розчаруванням сказав один із європейських дипломатів.

У вівторок, 29 вересня, у штаб-квартирі Єврокомісії в Брюсселі зібралися головні донори України: ЄС, країни G7, Норвегія, Південна Корея.

У зустрічі взяли участь і представники Міжнародного валютного фонду.

Мета зустрічі — оцінка потреб Києва, який попри вже заплановану допомогу просить більше.

Президент Володимир Зеленський говорить про нестачу грошей із серпня.

На зустрічі «коаліції охочих» у Києві 24 серпня він заявив про «діру» в 27 млрд доларів (23 млрд євро) лише для бюджету на 2026 рік. «Ми знайшли способи скоротити цю суму», — сказав у понеділок міністр фінансів Сергій Марченко під час виступу в брюссельському аналітичному центрі European Policy Centre.

На 2027 рік, за його словами, Україні треба знайти близько 69 млрд євро: 40 млрд на військові видатки і 29 млрд на роботу державних служб.

У ці розрахунки вже закладено двосторонню допомогу та спільний кредит ЄС на 90 млрд євро.

З нього щороку 30 млрд мають іти на озброєння, а 15 млрд на бюджет.

У Києві пояснюють зростання потреб посиленням російських обстрілів.

Вони б'ють по економіці й зменшують податкові надходження.

Через блокування експорту зерна Чорним морем аграрний експорт упав на 60%, і країна втрачає валютну виручку.

«Від лютого 2022 року ЄС і його держави-члени надали Україні та українцям майже 225 млрд євро допомоги», — нагадала у вівторок донорам єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.

США після повернення Дональда Трампа до Білого дому на початку 2025 року не дають Києву жодного долара.

З кредиту на 90 млрд євро Брюссель до середини вересня вже виплатив 15 млрд на закупівлю озброєння.

Поки що в ЄС не ухвалили рішення. «Ми чекаємо на деталізацію потреб і подивимося, як можемо на них відповісти.

Обговорення очікується на раді міністрів фінансів 9 жовтня або навіть на Європейській раді в середині жовтня», — розповів європейський дипломат.

Його колеги звертають увагу, що Україна ще не отримала 15 млрд євро, передбачених на бюджетні потреби.

Ці гроші надійдуть лише після реформ, зокрема антикорупційних.

«Наше послання українським друзям чітке: виконайте погоджені реформи, щоб ми могли й далі фінансово вас підтримувати», — наголосила Кос.

Запит надійшов у непростий момент.

Країни ЄС ведуть переговори про наступний багаторічний бюджет, де на підтримку України у 2028–2034 роках закладено 100 млрд євро.

Німеччина та її союзники з числа «ощадливих» країн хочуть урізати загальний бюджет на кілька сотень мільярдів, тому оголошувати нову допомогу Києву політично важко.

Єврокомісія пропонує спершу задіяти всі наявні інструменти.

У середині вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати залишки позики на 150 млрд євро, яку ЄС узяв на переозброєння Європи.

Близько 20 млрд із цієї суми ще не розподілені й могли б піти на дрони та перехоплювачі для України.

Повертати ці гроші мали б самі країни-члени, а для Берліна й Парижа це зараз неприйнятно.

Швидше можна використати частину коштів Європейський фонду миру на 6,6 млрд євро.

Його тривалий час блокувала своїм вето Угорщина, але після поразки Віктора Орбана на квітневих виборах цей варіант знову можливий.

Ще один шлях полягає в довгостроковій виплаті грошей з кредиту на 90 млрд, передбачених на 2027 рік.

Проблему це лише відкладе.

Ще є 210 млрд євро заморожених російських державних активів у Європі, із яких 180 млрд зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear.

Київ уже кілька місяців закликає їх конфіскувати.

Берлін із союзниками знову пропонує цей варіант, але Бельгія не змінює позиції.

Єврокомісія досі не знайшла способу вберегти королівство від судових позовів.

«Навіть якщо ми використаємо заморожені російські активи, це буде тимчасове рішення.

Європі потрібне стале, постійне рішення», — вважає директор European Policy Centre Фабіан Цулег.

За його словами, фінансові потреби України будуть колосальними і під час війни, і після неї, коли почнеться відбудова.

За попередніми оцінками МВФ, дефіцит фінансування України до 2029 року може сягнути 54 млрд доларів, а найбільша нестача припаде на 2027 рік: від 30 до 35 млрд доларів.

До листопадової місії фонду Україна має підтвердити джерела фінансування на 52,6 млрд доларів, з яких близько 32,6 млрд досі не підтверджені.

Ідея віддати залишки SAFE на спільні проєкти з українськими оборонними компаніями вже викликала спротив Польщі, яка має найбільшу квоту в програмі, 43,7 млрд євро.

Щодо російських активів теж немає зрушень: Бельгія не хоче віддавати їх із Euroclear без юридичних гарантій.

Як уряд шукає гроші на армію і чому міжнародна допомога залежить від рішень Верховної Ради, розповідає аналітик Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Сергій Шишко у статті ZN.UA «Ціна виживання: як закриватимуть діру в Державному бюджеті-2026».

Чому навіть оборонні видатки наступного року Україна не зможе покрити власним коштом, пояснює редакторка економіки ZN.UA Юлія Самаєва у статті «Бюджет-2027 — колос на неіснуючих грошах».

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Поливаємо пустелю»: у ЄС скептично сприйняли новий запит Києва — Le Monde". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ZN.ua.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Поливаємо пустелю»: у ЄС скептично сприйняли новий запит Києва — Le Monde". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ZN.ua.

Download Download PDF