Податок на OLX: які зміни готує уряд для користувачів сервісу оголошень

Кабмін запропонував впровадити автоматичний контроль доходів з OLX та інших платформ

В Україні готуються масштабні зміни у сфері оподаткування доходів із цифрових платформ. Кабінет міністрів України погодив пакет із трьох податкових законопроєктів, які були підготовлені Міністерством фінансів і передані на розгляд Верховної Ради. Йдеться про так званий податок на OLX, який має запрацювати орієнтовно з 1 січня 2027 року. Ця реформа є частиною пакету урядових ініціатив, спрямованих на легалізацію мільярдних оборотів, що проходять повз бюджет.

Законодавча основа та міжнародні зобов’язання

Кабінет Міністрів схвалив пакет змін до Податкового кодексу України , який базується на трьох «китах»:

Імплементація європейської директиви DAC7: запровадження системи автоматичного обміну даними про доходи користувачів цифрових платформ.

Новий режим оподаткування (законопроєкт №15112): встановлення спеціальної ставки 10% (5% ПДФО + 5% військовий збір) для регулярних продажів замість стандартних 23%.

Зміни до банківського законодавства: посилення фінансового моніторингу та прозорості транзакцій.

Ключовим документом є законопроєкт №15112 про регулювання онлайн-торгівлі, який імплементує норми DAC7 та фактично перетворює маркетплейси на частину системи податкового моніторингу.

🚩 Важливо для користувачів: продаж вживаних особистих речей (старі меблі, дитячий одяг тощо) залишається поза межами нового оподаткування. Платформи не звітуватимуть перед податковою про користувача, якщо сума його продажів не перевищує €2000 на рік , а кількість операцій – менше 30 .

Головна зміна: Нова ставка податку

На сьогодні доходи фізичних осіб формально підлягають оподаткуванню за ставкою 23% (18% ПДФО + 5% військовий збір). Новий режим пропонує революційне зниження навантаження, але з умовою повної прозорості:

5% ПДФО – спеціальна знижена ставка для користувачів платформ.

Військовий збір – може зберігатися окремо згідно з чинним на момент запуску законодавством.

🚩 Важливо: Податкове навантаження знижується, але воно стає автоматичним і контрольованим.

Платформи стануть податковими агентами

Одна з найрезонансніших норм реформи – надання цифровим платформам статусу податкових агентів. Це кардинально змінює модель взаємодії держави та громадянина:

Автоматичне утримання: Маркетплейс сам вираховуватиме податок із суми продажу та перераховуватиме його до бюджету.

Передача даних: Інформація про кожну угоду автоматично потраплятиме до ДПС.

Тотальна ідентифікація: Платформи вимагатимуть повну верифікацію продавців (паспортні дані, РНОКПП).

Хто платитиме податок, а хто – ні

Законопроєкт вводить чітке розмежування, щоб захистити звичайних громадян:

Параметр

Поточна система

Новий режим (з 2027)

Ставка податку

23% (18% ПДФО + 5% ВЗ)

5% ПДФО + 5% ВЗ

Хто платить

Громадянин (декларування)

Платформа (автоматично)

Ліміт без податку

Відсутній (формально з першої грн)

До €2000 та 30 операцій на рік

Контроль

Вибірковий / Фінмоніторинг

Автоматичний через DAC7

Ідентифікація

За бажанням платформи

Обов’язкова (BankID/Дія)

Нові вимоги до продавців та банківський контроль

Для використання пільгового режиму у 5% можуть з’явитися додаткові умови, які фактично прирівнюють таку діяльність до спрощеної форми підприємництва:

Спеціальний рахунок: Відкриття окремого банківського рахунку для зарахувань з платформ.

Прозорість для ДПС: Повний доступ податкової до історії фінансових операцій за цим рахунком.

Обмеження: Відсутність найманих працівників та чіткі ліміти річного доходу.

Міжнародний обмін даними (DAC7) та імпорт

Україна приєднується до системи автоматичного обміну даними, що означає:

ДПС отримуватиме звіти про доходи українців на іноземних майданчиках (Etsy, eBay тощо).

ПДВ на посилки: Вводяться нові правила для e-commerce, зокрема нарахування ПДВ на імпортні посилки вартістю понад 45 євро (зараз ліміт 150 євро). Платформа зможе автоматично включати цей податок у ціну товару.

Критика та ризики

Ініціатива вже викликала хвилю дискусій. Основні побоювання експертів та бізнесу:

Ризик «тінізації»: Масовий перехід продавців у Telegram-канали та соцмережі, де контроль неможливий.

Відтік користувачів: Зменшення активності на офіційних маркетплейсах через втрату анонімності.

Адміністрування: Складність впровадження системи для міжнародних платформ, що працюють в Україні.

Коли чекати змін

За планом Мінфіну, нова система має запрацювати з 1 січня 2027 року. Проте законопроєкти ще мають пройти читання у Верховній Раді, де до них можуть бути внесені суттєві правки.

Що це означає для користувачів: плюси та мінуси

Плюси:

Знижена ставка ( 10% = 5% ПДФО + 5% військовий збір замість 23% = 18% ПДФО + 5% військовий збір).

Легалізація доходів (можливість підтвердити походження коштів).

Простота: не потрібно самостійно заповнювати декларації.

Мінуси:

Втрата анонімності та повний контроль доходів.

Автоматичне списання коштів.

Обов’язкова ідентифікація для кожного продажу.

Главком