Батальйон Монако: чи загрожує українським нуворішам конфіскація активів

Новий протокол Ради Європи про повернення злочинних активів може посилити можливості правоохоронних органів у розслідуванні походження капіталів українських бізнесменів, політиків та колишніх посадовців, які володіють нерухомістю, банківськими рахунками й іншими активами за кордоном. Документ відкрили для підписання 14 жовтня 2026 року в Страсбурзі, а серед перших підписантів опинилося Монако — одна з країн, де журналісти неодноразово фіксували представників української політичної та бізнесової еліти.

На цьому тлі знову привернула увагу історія так званого «батальйону Монако» — неформальної назви українських заможних громадян, які під час повномасштабної війни перебували на Лазурному узбережжі Франції та в князівстві Монако. Журналістські розслідування стосувалися народних депутатів, бізнесменів, колишніх посадовців і людей з їхнього оточення. Частина фігурантів також згадувалася в матеріалах про кримінальні провадження, санкції або ймовірні фінансові порушення.Однак підписання міжнародного документа не означає автоматичної конфіскації майна конкретних осіб. Для цього потрібні передбачені законом підстави, належні докази та відповідні процедури. Головна зміна полягає в іншому: державам стане простіше координувати пошук, заморожування та повернення активів, якщо буде встановлено їхній злочинний характер.Що передбачає новий протокол Ради ЄвропиДодатковий протокол до Варшавської конвенції Ради Європи про відмивання грошей, пошук, арешт і конфіскацію доходів від злочинів модернізує механізми міжнародної співпраці. Базову конвенцію CETS №198 відкрили для підписання у 2005 році. Новий документ має адаптувати її положення до фінансових схем, у яких кошти переміщуються між юрисдикціями, приховуються за корпоративними структурами або переводяться в цифрові активи.15 травня 2026 року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив додатковий протокол. 14 жовтня його підписали Грузія, Греція, Угорщина, Люксембург, Монако, Чорногорія, Сан-Марино, Велика Британія та Європейський Союз.Серед ключових положень документа — посилення обміну інформацією, спільних розслідувань і прямої взаємодії органів, які займаються поверненням та управлінням арештованими активами. Для термінових запитів передбачено строк реагування до трьох днів. Це важливо у справах, де затримка може дати власнику можливість переказати кошти, змінити структуру володіння або переоформити майно.Протокол також охоплює цифрові активи, зокрема криптовалюти, і передбачає механізми, покликані зробити транскордонне повернення майна ефективнішим. Конфісковані активи мають передусім повертатися потерпілим або законним власникам. Для конфіскованих сум понад 10 тисяч євро загальним правилом визначено рівний розподіл між залученими державами, якщо застосовні умови документа не передбачають іншого.Водночас протокол не починає діяти автоматично в усіх державах одразу після підписання. Для набрання ним чинності необхідні п'ять ратифікацій, з яких щонайменше три мають надійти від держав — членів Ради Європи.Отже, документ створює правову основу для посилення співпраці, але не замінює національні кримінальні процедури та судовий контроль.Чому Монако опинилося в центрі увагиКнязівство Монако має особливе значення для міжнародних фінансових розслідувань через концентрацію приватного капіталу, нерухомості високої вартості та послуг із управління статками. Проте саме проживання в Монако, володіння яхтою або придбання дорогих апартаментів не є доказом незаконного походження коштів.Додаткову увагу до фінансового контролю привертає статус країни у сфері протидії відмиванню грошей. У червні 2024 року Монако внесли до списку юрисдикцій FATF, які перебувають під посиленим моніторингом. У червні 2026 року FATF відзначила прогрес князівства у виконанні реформ, однак на момент підписання протоколу країна ще залишалася в цьому списку.Для розслідувань щодо українських активів важлива не сама географія, а можливість отримати інформацію про реального власника майна, рух коштів і джерело походження капіталу. Якщо актив оформлено на компанію або іншу особу, слідство має встановити фактичний контроль, фінансовий зв'язок із підозрюваним та юридичні підстави для обмеження права власності.Саме на таких механізмах зосереджується новий протокол. Його практичний ефект залежатиме від того, наскільки швидко держави обмінюватимуться інформацією та чи зможуть правоохоронні органи обґрунтувати свої вимоги доказами, прийнятними в суді.Батальйон Монако: хто фігурував у журналістських розслідуванняхНазва «батальйон Монако» набула поширення у 2022 році після розслідувань «Української правди» про українських політиків і бізнесменів, які перебували на Лазурному узбережжі під час повномасштабної війни. 19 серпня 2022 року видання опублікувало список із 84 осіб, які фігурували в матеріалах щодо перевірки законності перетину державного кордону.За повідомленням журналістів, Державне бюро розслідувань відкрило провадження 17 серпня 2022 року за ознаками правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України, щодо можливого незаконного переправлення осіб через державний кордон. Перевірка мала встановити, чи були організовані незаконні виїзди та чи використовувалися для цього службові повноваження.Це принципове уточнення: згадування людини в переліку фігурантів перевірки не доводить, що вона незаконно перетнула кордон, організовувала переправлення інших осіб або вчинила будь-який інший злочин. Публікація списку також не означає, що всім зазначеним особам повідомили про підозру.Серед найвідоміших публічних постатей, які фігурували в журналістських матеріалах, були:Вадим Столар. Народний депутат, якого журналісти згадували в контексті перебування за кордоном під час війни. Питання суспільного інтересу стосувалося тривалої відсутності парламентаря на засіданнях Верховної Ради та обставин його виїзду. Сам факт перебування за кордоном не доводить незаконного перетину кордону або іншого злочину.Ігор Абрамович. Колишній народний депутат, який також фігурував у розслідуваннях про українських VIP-громадян на Лазурному узбережжі. Публічні питання стосувалися його перебування за межами країни та участі в парламентській роботі. Включення до списку перевірки не є доказом кримінального правопорушення.Григорій Суркіс. Народний депутат і футбольний функціонер. Журналісти повідомляли про його перебування за кордоном. У 2026 році «Українська правда» знову звернула увагу на його перебування в Монте-Карло. Для правової оцінки мають значення конкретні обставини виїзду, чинні обмеження та документально підтверджені факти, а не сама присутність у князівстві.

Ігор Суркіс. Бізнесмен і футбольний функціонер, якого журналісти згадували в матеріалах про українських заможних громадян на Лазурному узбережжі. Для висновків про можливе незаконне походження активів потрібні окремі докази, що пов'язують конкретне майно зі злочинними доходами.Юрій Хомутиннік. Бізнесмен і колишній народний депутат, ім'я якого з'являлося в матеріалах про українську еліту за кордоном. Саме перебування за межами країни або володіння значними статками не дає підстав приписувати йому конкретний злочин без підтверджених матеріалів справи.У попередніх та пізніших журналістських матеріалах також згадувалися Костянтин Жеваго, Сергій Льовочкін, Олександр Ярославський, Юрій Іванющенко, Іван Аврамов та інші підприємці й колишні посадовці. Однак склад учасників різних розслідувань не є тотожним списку з 84 осіб, оприлюдненому у 2022 році. Ці переліки не можна механічно об'єднувати в один список людей, які нібито вчинили злочини.Окремий інтерес становлять справи, у яких правоохоронні органи висувають конкретні претензії щодо походження майна або можливого заволодіння державними активами. Наприклад, у липні 2026 року «Українська правда» повідомила про розшук Юрія Іванющенка у справі щодо ймовірного заволодіння землею столичного ринку «Столичний» та легалізації доходів. За повідомленням видання, йшлося про 18 гектарів державної землі вартістю понад 160 млн грн, а 12 серпня НАБУ і САП завершили розслідування. Завершення досудового розслідування не є обвинувальним вироком: обставини та відповідальність фігуранта мають оцінюватися в установленому законом порядку.Сотні мільйонів доларів: що відомо про закордонні активиУ дискусії про «батальйон Монако» регулярно з'являються оцінки вартості розкішної нерухомості, яхт, літаків і корпоративних активів. Проте медійна оцінка майна, дані про його власника та доведене незаконне походження коштів — три різні категорії інформації.У розслідуванні від 6 липня 2026 року журналісти «Української правди» звернули увагу на Ріната Ахметова, братів Суркісів, Юрія Іванющенка, Івана Аврамова, Василя Веселого та інших осіб. У матеріалі згадувалася п'ятирівнева квартира в Монако на 21 кімнату, яку медіа оцінювали приблизно у 500 млн доларів, а також супер'яхта Luminance, яку пов'язували з Ахметовим і оцінювали в понад 500 млн доларів.Такі суми потребують обережного трактування. Оцінка ринкової вартості не тотожна підтвердженій ціні придбання, а зв'язок із активом не завжди означає безпосереднє право власності фізичної особи. Без перевірки реєстрів, корпоративних документів та фінансових операцій не можна робити висновок, що конкретний актив придбаний за злочинні кошти.Для міжнародного розслідування ключовими є декілька питань:Хто є юридичним власником активу та хто фактично ним розпоряджається?З яких джерел надійшли гроші на придбання нерухомості, яхти або корпоративних прав?Чи відповідають задекларовані доходи вартості активів і здійсненим операціям?Чи є зв'язок між активом і конкретним кримінальним провадженням?Чи існують документи, що підтверджують спроби приховати власника або походження коштів?Якщо відповіді вказують на можливе відмивання доходів, слідство може ініціювати міжнародний обмін інформацією та звернутися по арешт активів. Проте самі по собі дорогі покупки, проживання за кордоном або негативна суспільна оцінка не замінюють доказів.Як нові правила можуть вплинути на українські справиДля українських правоохоронних органів новий протокол потенційно важливий у справах, де активи розподілені між кількома країнами. Наприклад, кошти можуть перебувати на банківському рахунку в одній державі, нерухомість — в іншій, а корпоративна структура, через яку оформлено майно, — у третій.За традиційної моделі розслідувачам доводиться направляти запити різним іноземним установам і чекати на відповіді в межах відповідних правових процедур. Протокол має посилити взаємодію між компетентними органами та встановити строки реагування, включно з триденним строком для термінових запитів.У практичному вимірі це може допомогти:швидше отримувати відомості про рахунки, власників компаній та активи;координувати розслідування між кількома країнами;зменшувати ризик виведення майна під час розслідування;ефективніше працювати з криптоактивами та складними корпоративними структурами;організовувати повернення конфіскованих коштів потерпілим або законним власникам.Однак можливість конфіскації без обвинувального вироку, якщо вона допускається застосовним законодавством і міжнародними стандартами, не означає довільного вилучення майна. Такі процедури мають передбачати належні юридичні підстави, судовий контроль і можливість оскарження. Так само термінове заморожування активів не дорівнює остаточній конфіскації.Для українських справ додатковим питанням буде застосовність протоколу в конкретних відносинах між державами. Значення матимуть ратифікація документа, набрання ним чинності та відповідні міжнародні зобов'язання сторін.Висновок: активи перевірятимуть за доказами, а не за репутацієюІсторія «батальйону Монако» об'єднує кілька різних питань: перебування українських політиків і бізнесменів за кордоном під час війни, суспільні претензії до їхньої поведінки, санкційні рішення та кримінальні провадження щодо окремих осіб. Новий протокол Ради Європи не перетворює всі ці обставини на докази злочину, але може зробити міжнародний пошук і повернення незаконно отриманих активів ефективнішими.Якщо правоохоронці встановлять зв'язок конкретного майна зі злочинними доходами, міжнародна співпраця допоможе швидше отримати інформацію та вжити передбачених законом заходів. Якщо такого зв'язку не доведено, а підстави для обмеження власності відсутні, сам статус заможної людини або її присутність у Монако не повинні бути причиною конфіскації.Для держави головним результатом має стати не символічне покарання багатих емігрантів, а здатність доводити походження коштів, повертати незаконно привласнене майно та забезпечувати однакове застосування закону незалежно від статків і політичних зв'язків.