Мільярд за Шулявський міст, 300 мільйонів у справі про ймовірні розкрадання та мільйонні тендери: корупційний шлейф «Київавтодору» за Густелєва і Кличка

Мільярд за Шулявський міст, 300 мільйонів у справі про ймовірні розкрадання та мільйонні тендери: корупційний шлейф «Київавтодору» за Густелєва і Кличка

Понад мільярд гривень за реконструкцію Шулявського шляхопроводу, кримінальні провадження щодо ймовірного виведення бюджетних коштів, тендери з ознаками змови та аудиторські порушення на десятки мільйонів. Такий перелік історій пов’язаний із київською дорожньою інфраструктурою в період, коли «Київавтодор» очолював Олександр Густелєв, а міською владою керував Віталій Кличко.

Найгучніший фінансовий епізод — справа Шулявського шляхопроводу. Верховний Суд 22 вересня 2026 року відхилив касаційну скаргу в спорі щодо стягнення з підрядника 1 мільярда 117 мільйонів 440 тисяч 774 гривень. Початкова вартість договору становила 598,5 мільйона гривень, але після додаткових угод перевищила мільярд.

Антимонопольний комітет України встановив змову на торгах між компаніями «Північно-Український Будівельний Альянс» і «Спецбуд-Плюс». Серед ознак узгоджених дій були спільні IP-адреси, працівники та банківські документи. Компанії оштрафували загалом на 56 мільйонів гривень.

Особливо показова деталь: недійсність договору оскаржувало саме комунальне підприємство, яке виступало замовником робіт. Тепер належить домогтися реального стягнення понад 1,1 мільярда гривень із підрядника, який, за даними судових матеріалів, перебуває у процедурі досудової санації. Судове рішення — це ще не гроші, які повернулися до бюджету. І саме фактичне виконання рішення покаже, чи отримає громада кошти назад.

Майже 300 мільйонів у кримінальному провадженні

Олександр Густелєв очолював корпорацію «Київавтодор» із квітня 2015 року. У лютому 2020-го Віталій Кличко призначив його заступником голови Київської міської державної адміністрації.

Ще в березні 2017 року СБУ та Генеральна прокуратура розслідували ймовірне розкрадання майже 300 мільйонів гривень через завищення цін, використання фіктивних компаній та обготівкування коштів. Під час обшуків у фігурантів, за повідомленнями того часу, вилучили близько 4 мільйонів гривень необлікованої готівки.

Окремо Державна аудиторська служба виявляла понад 11 мільйонів гривень завищених витрат і порушення в договорах на 418 мільйонів гривень. Сам Густелєв заперечував, що готівку виявили безпосередньо в корпорації.

Ці обставини не можна автоматично трактувати як доведену особисту причетність Густелєва до розкрадання. Але масштаб сум і кількість епізодів вимагають чіткої відповіді: які саме порушення підтвердилися, хто поніс відповідальність і скільки коштів вдалося повернути?

11,4 мільйона гривень на дорожній розмітці

Ще один епізод стосується коштів, виділених на нанесення дорожньої розмітки. У кримінальному провадженні №12017000000001327 слідство описувало ймовірну схему виведення 11 мільйонів 412 тисяч 401 гривні з 37 мільйонів гривень, передбачених на ці роботи.

За матеріалами справи, у період із червня до серпня 2017 року кошти перерахували компанії «ДОРБУДРЕЗЕРВ-УКРАЇНА». Водночас слідство стверджувало, що фактичні роботи виконували комунальні працівники, а приватні компанії забезпечували документообіг і створювали видимість конкуренції.

У матеріалах фігурували також «КОЛОР С.І.М.», «УКРДОРПЛАСТ» та «АВТОМАГІСТРАЛЬ». У межах того самого провадження суд арештував 14 050 доларів і 880 євро, вилучених у керівника Деснянського шляхово-експлуатаційного управління.

Йдеться про версію слідства, а не про встановлену вироком вину всіх згаданих осіб. Проте питання залишається принциповим: якщо дорожні роботи оплачувалися з бюджету, громада має право знати, хто їх фактично виконував і за що саме були сплачені мільйони.

Сіль за ціною, що викликала запитання

У справі про закупівлю технічної солі слідство перевіряло можливе завищення вартості та фіктивну конкуренцію. У матеріалах провадження №755/1645/17 фігурували 40 798 тонн солі загальною вартістю 36,45 мільйона гривень, поставленої компанією «КОСТАНЗА» за ціною від 828 до 909,60 гривні за тонну.

Конкурентом на торгах була компанія «УКРСІЛЬІНВЕСТ». У матеріалах зазначалося, що статутний капітал обох компаній становив по тисячі гривень.

Водночас раніше «Київавтодор» уклав рамкову угоду на постачання 192 436 тонн солі з компаніями «ТД Артемсоль», «ТД Укрснабресурс» і «К-2 Інвестмент» за цінами від 506,55 до 512,50 гривні за тонну без ПДВ.

Сам по собі статутний капітал компанії не доводить порушення, а порівняння цін потребує врахування умов закупівель. Однак настільки помітна різниця — привід перевірити, чи отримувала столиця найвигідніші пропозиції та чи була конкуренція реальною.

Подільсько-Воскресенський міст: штраф на 182,6 мільйона

Ще один великий тендерний скандал пов’язаний із будівництвом Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Антимонопольний комітет встановив змову компаній «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» і «ФОРМА» під час торгів очікуваною вартістю 6,103 мільярда гривень.

Серед доказів узгоджених дій комітет називав спільні IP-адреси, банківські пристрої та інші обставини, які свідчили про координацію учасників. На компанії наклали штраф у розмірі 182 мільйонів 596 тисяч 969 гривень.

Загальна вартість будівництва мосту наблизилася до 20 мільярдів гривень. Підрядника журналісти пов’язували з оточенням колишнього депутата Київради Дениса Комарницького.

У листопаді 2021 року Кличко звільнив Густелєва з посади заступника голови КМДА після проблем із термінами будівництва мосту. Саме по собі звільнення не доводить причетності до корупційних правопорушень, але ставить питання про управлінську відповідальність за багатомільярдні інфраструктурні проєкти столиці.

Аудит виявив порушення на десятки мільйонів

Аудит комунального підприємства «Київавтошляхміст» за 2017–2019 роки виявив фінансові порушення на 32,2 мільйона гривень. Із них 4,94 мільйона становили втрати, ще 6,6 мільйона — неефективні витрати.

На той час підприємством керував Дмитро Котлубей, який згодом став радником Густелєва. Його колишній заступник Валентин Осипов у лютому 2020 року очолив транспортний департамент КМДА.

Ці кадрові зв’язки самі по собі не свідчать про правопорушення. Однак вони показують, наскільки важливою є прозорість управління міською інфраструктурою, де рішення посадовців впливають на використання значних бюджетних коштів.

Декларація Густелєва: заощадження в доларах і євро

У декларації за 2020 рік Олександр Густелєв зазначив, що його родина зберігала 115 тисяч доларів і 185 тисяч євро. Його річний дохід становив близько 1,64 мільйона гривень.

Також у декларації були зазначені: квартира площею 74,6 квадратного метра, паркомісце площею 32,1 квадратного метра, автомобілі Lexus RX350, Mercedes-Benz SL500 і мотоцикл Suzuki VZR1800. Дружина Густелєва, Олена, працювала у Вищій кваліфікаційній комісії суддів.

Задекларовані заощадження та майно самі по собі не доводять незаконного походження коштів. Проте в контексті розслідувань щодо дорожніх закупівель вони є частиною публічної інформації, яку суспільство має право оцінювати разом з іншими фактами.

Головне питання — не сума штрафів, а повернення грошей

Історія «Київавтодору» за періоду керівництва Густелєва — це не один епізод, а низка справ, аудитів і рішень щодо тендерів та використання бюджетних коштів. У різних випадках ішлося про ймовірні розкрадання, встановлену Антимонопольним комітетом змову або виявлені аудиторами порушення. Ці категорії не можна змішувати: кримінальні підозри не дорівнюють обвинувальному вироку, а штраф за змову на торгах не доводить причетності кожного посадовця.

Але є питання, від якого не відмахнутися формальними звітами: скільки грошей реально повернулося до бюджету Києва?

У справі Шулявського шляхопроводу йдеться про понад 1,117 мільярда гривень, які суд постановив стягнути з підрядника. Поки ці кошти фактично не повернуті, для киян це не перемога на папері, а борг, який ще належить стягнути.

Коли на дорожні проєкти витрачають мільярди, громада має право вимагати не лише гучних заяв про контроль, а й конкретних результатів: прозорих закупівель, персональної відповідальності там, де порушення доведені, та реального повернення бюджетних коштів.