Back
News item changed

A letter asking for measures against Dubinsky was found in White House documents

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

A letter asking for measures against Dubinsky was found in White House documents

The White House released archives of correspondence about Burisma and materials concerning Andriy Telizhenko. One document includes a request regarding Dubinsky, but its connection to the sanctions was not established.

The White House published correspondence about Burisma’s contacts with U.S. institutions and documents about Andriy Telizhenko. Among them is a letter asking a Servant of the People representative to take measures against Oleksandr Dubinsky.

In October 2026 the White House website published two archives: correspondence about the Ukrainian gas company Burisma and materials about former Ukrainian diplomat Andriy Telizhenko. They contain assessments by U.S. officials, inquiries from company representatives, and documents on visa and financial restrictions.

President’s advisor William Scharf authorized declassification or release of documents in 13 October 2026. Some letters were already stamped UNCLASSIFIED. The corresponding stamps are preserved in the files on the White House website.

Hunter Biden and George Kent’s warnings

On 22 November 2016 George Kent, then deputy chief of mission at the U.S. Embassy in Kyiv, wrote that Hunter Biden’s role on Burisma’s board undermined trust in Washington’s anti-corruption calls. The diplomat believed Ukrainians saw a contradiction between those calls and the vice president’s family’s ties to the company’s owner.

The diplomat thought Washington should raise the issue privately with the vice president. In the letter he also described contacts by Blue Star Strategies and attempts to restore the reputation of Burisma’s owner, former ecology minister Mykola Zlochevsky.

In testimony to Congress on 13 November 2019 George Kent said that as early as February 2015 he warned staff in the vice president’s office about the risk of a conflict of interest from Hunter Biden’s work at Burisma.

At the same time he said he had not witnessed U.S. officials trying to shield Burisma from investigations. According to him, he and other U.S. representatives consistently supported reopening the closed probe into the company’s founder and holding accountable the prosecutors who dropped the case.

George Kent criticized Hunter Biden’s work at the company, but did not testify that Joe Biden intervened in the investigation on Burisma’s behalf.

In 26 September 2017 a representative of the McCain Institute at Arizona State University contacted the U.S. Embassy about a two-week training for Ukrainian prosecutors. The proposal was forwarded by a Blue Star Strategies representative and Vadym Pozharskyi from Burisma. The company was to pay for the program.

Marie Yovanovitch asked George Kent to assess the proposal. He objected to the funding: a company under investigation by the Prosecutor General’s Office was offering to pay for training of its staff. The ambassador asked him to prepare those reservations for a response to the institute.

In 6 October 2017 an embassy employee warned that an arrangement between Burisma and the Prosecutor General’s Office could harm the McCain Institute’s reputation. Diplomats did not object to training the prosecutors but had concerns about the proposed funding.

George Kent also described an unsuccessful U.S. and U.K. effort to return roughly 23 million dollars to Ukraine that belonged to Mykola Zlochevsky and had been frozen in British accounts. According to his account, actions by the Ukrainian prosecution helped unblock the funds.

The diplomat said that at a February 2015 meeting the then first deputy prosecutor general Anatoliy Danylenko named a possible bribe amount for closing the case—7 million dollars. The memo paraphrased that conversation; it does not provide confirmation that the money was actually transferred.

In January 2018 Blue Star Strategies requested a meeting with Marie Yovanovitch about a visa matter. Diplomats discussed it in correspondence alongside briefs on Mykola Zlochevsky. The documents do not indicate whether the requests resulted in a visa being issued.

In correspondence in 2016 an embassy employee noted that Mykola Zlochevsky sent letters to Ambassadors Marie Yovanovitch and Jeffrey Pyatt insisting on his innocence. A 2017 brief contains Burisma’s statement about the closing of proceedings and criminal claims against the businessman and the group’s operating companies.

At public hearings on 15 November 2019 the former ambassador said she had never met Hunter Biden and had not had direct or indirect conversations with him. She agreed that his position could create the appearance of a conflict of interest.

Who asked for measures against Oleksandr Dubinsky

A mention of Oleksandr Dubinsky appears in another packet—Telizhenko Declassified Documents. In a letter dated 7 October 2020 George Kent informed colleagues about a request from the deputy head of the Servant of the People faction, who previously, before the COVID-19 pandemic, had attended the CPAC conservatives’ conference.

According to the diplomat’s account, the faction representative asked that measures be taken against Oleksandr Dubinsky to weaken his influence on other parliamentarians. The interlocutor’s name is not given in the released fragment; the document does not include an instruction from the entire faction.

U.S. sanctions against Oleksandr Dubinsky were imposed in 11 January 2021, at the end of Donald Trump’s first administration. The Treasury Department’s official statement cited participation in a Russia-linked foreign influence network associated with Andriy Derkach as the basis.

According to the Treasury’s position, Oleksandr Dubinsky, together with Andriy Derkach, took part in press conferences that spread false narratives and discredited American candidates and their families. The sanctions were imposed under an order on foreign interference in elections. They involved blocking property within U.S. jurisdiction and a general prohibition on transactions for U.S. persons.

The request concerning the deputy preceded the sanctions. George Kent’s letter does not explain what role, if any, it played in the Office of Foreign Assets Control’s (OFAC) decision.

Andriy Telizhenko: work in Washington, visa revocation, and sanctions

Andriy Telizhenko worked at the Ukrainian Embassy in Washington and later became a political consultant. The FBI IIR report 4 212 6610 20 describes his service as third secretary at the embassy in 2015–2016 and earlier work advising Ukrainian officials and the prosecution leadership.

According to a Republican majority report of two Senate committees in 2020, Blue Star Strategies contracted Andriy Telizhenko in 2016–2017 and reached out to him for assistance as early as the summer of 2019. The same company represented Burisma’s interests.

The Senate report’s authors used his materials and defended his reliability as a source. U.S. agencies were simultaneously checking whether he was spreading material of a Russian influence operation.

What the FBI knew about the recruitment attempt

The FBI report from 23 August 2020, compiled using information current as of 20 February, describes attempts by Russian representatives to contact Andriy Telizhenko in the summer of 2019 via Facebook and personal contacts. According to that account, he blocked the Russian account and rejected an offer during an in-person meeting.

The document also notes that after participating in Ukraine’s revolution in 2014 the former diplomat was banned from entering Russia. That information was provided by an employee of another law enforcement agency; the report does not give independent confirmation of these circumstances.

The World Intelligence Review of 10 February 2020 offers a different assessment: false and unconfirmed claims by Andriy Telizhenko fueled a Russian influence campaign targeting an American audience. Analysts allowed that he might have aided it unwittingly. In a separate brief the agency said it did not know whether he realized his role as an intermediary for the Russian government.

These documents do not establish that he knowingly worked for Russian intelligence agencies. At the same time, the FBI account of his refusal of recruitment does not refute analysts’ assessments about the consequences of his activity.

How the U.S. visa was revoked

On 8 September 2020 an FBI foreign influence unit employee notified the State Department of Andriy Telizhenko’s planned trip to the United States. He prepared a memo requesting revocation of the visa. The next day’s correspondence already discussed the visa’s revocation and approval of the decision by a supervisor.

State Department correspondence from 7 October 2020 clarifies: the U.S. Embassy in Kyiv revoked the visa on 8 September, before the former diplomat’s trip.

On 6 October George Kent proposed preemptively revoking visas for people linked to Andriy Derkach who planned to travel to the United States less than a month before the election. He suggested they be required to re-establish their travel purpose.

One intelligence note recounts Andriy Telizhenko’s reaction in September 2020. He considered the visa revocation politically motivated, denied the kind of ties to that deputy as described by the U.S. side, and hoped to restore his right of entry.

What the sanctions were based on

Financial sanctions against Andriy Telizhenko were imposed separately—on 11 January 2021, together with sanctions on Oleksandr Dubinsky and other individuals. The U.S. Treasury said the former diplomat arranged meetings between Andriy Derkach and Americans to spread false claims about corruption in Ukraine. The agency classified this activity as foreign interference in elections.

In its evidentiary memorandum OFAC cited FBI materials, media reports, and Senate documents. The conclusion that Andriy Telizhenko belonged to Andriy Derkach’s team was reached by comparing an intelligence report about plans for a Russian operation with publications about that team’s composition. That is OFAC’s conclusion based on an accumulation of materials, not a direct naming of the former diplomat in the intelligence report itself.

A separate section of the memorandum includes Andriy Telizhenko’s rebuttal: he distanced himself from Andriy Derkach and said he did not know his past. OFAC rejected those explanations, citing other materials about their cooperation.

The visa revocation in September 2020 and the financial sanctions in January 2021 were separate decisions. The archive contains documents about both procedures and the assessments U.S. agencies used to justify them.

The Burisma correspondence records diplomats’ reservations, while the materials on Oleksandr Dubinsky and Andriy Telizhenko discuss restrictions and their grounds.

The released letters do not establish that Joe Biden protected Burisma from investigations or that the Servant of the People faction representative’s request determined the decision to sanction Oleksandr Dubinsky.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "У документах Білого дому знайшли лист із проханням вжити заходів проти Дубінського". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the original version of the news item "У документах Білого дому знайшли лист із проханням вжити заходів проти Дубінського". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

У документах Білого дому знайшли лист із проханням вжити заходів проти Дубінського

Білий дім оприлюднив архіви з листуванням про Burisma та матеріалами щодо Андрія Теліженка. Один із документів містить звернення про Дубінського, але його зв’язок із санкціями не встановлено.

Білий дім оприлюднив листування про контакти Burisma з американськими установами та документи про Андрія Теліженка. Серед них – лист із проханням представника «Слуги народу» вжити заходів проти Олександра Дубінського.

У жовтні 2026 року на сайті Білого дому з’явилися два архіви: листування про українську газову компанію Burisma та матеріали про колишнього українського дипломата Андрія Теліженка. Вони містять оцінки американських посадовців, запити представників компанії та документи про візові й фінансові обмеження.

Радник президента Вільям Шарф дозволив розсекретити або оприлюднити документи 13 жовтня 2026 року. Частина листів уже мала позначку UNCLASSIFIED – «несекретно». Відповідні штампи збережені у файлах на сайті Білого дому.

Хантер Байден і застереження Джорджа Кента

22 листопада 2016 року Джордж Кент, тоді заступник керівника посольства США в Києві, написав, що робота Хантера Байдена в раді директорів Burisma підривала довіру до антикорупційних закликів Вашингтона. На думку дипломата, українці бачили суперечність між цими закликами та зв’язком родини віцепрезидента Джо Байдена з власником компанії.

Дипломат вважав, що у Вашингтоні мали приватно порушити це питання перед віцепрезидентом. У листі він також описував контакти Blue Star Strategies та спроби відновити репутацію власника Burisma, колишнього міністра екології Миколи Злочевсько

У свідченнях у Конгресі 13 листопада 2019 року Джордж Кент повідомив, що ще в лютому 2015-го попереджав співробітників офісу віцепрезидента про ризик конфлікту інтересів через роботу Хантера Байдена в Burisma.

Водночас він зазначив, що не був свідком спроб американських посадовців захистити Burisma від перевірок. За його словами, він та інші представники США послідовно виступали за відновлення згорнутого розслідування щодо засновника компанії та притягнення до відповідальності прокурорів, які закрили справу.

Джордж Кент критикував роботу Хантера Байдена в компанії, проте не свідчив, що Джо Байден втручався в розслідування на її користь.

26 вересня 2017 року представник Інституту Маккейна при Університеті штату Аризона звернувся до посольства США щодо двотижневого навчання українських прокурорів. Пропозицію передали представник Blue Star Strategies та Вадим Пожарський від Burisma. Оплатити програму мала компанія.

Марі Йованович попросила Джорджа Кента оцінити пропозицію. Той заперечив проти фінансування: компанія, яку розслідувала Генпрокуратура, збиралася оплачувати навчання її співробітників. Посол попросила підготувати ці застереження для відповіді інституту.

6 жовтня 2017 року співробітник посольства попередив, що домовленість між Burisma та Генпрокуратурою може зашкодити репутації Інституту Маккейна. Дипломати не заперечували проти навчання прокурорів, але мали претензії до запропонованого фінансування.

Джордж Кент також описував невдалу спробу США та Великої Британії повернути Україні приблизно 23 млн доларів Миколи Злочевського, заморожених на британських рахунках. За його викладом, дії української прокуратури допомогли розблокувати гроші.

За словами дипломата, під час зустрічі в лютому 2015 року тодішній перший заступник генпрокурора Анатолій Даниленко назвав йому суму можливого хабаря за закриття справи – 7 млн доларів. У довідці дипломат переказував цю розмову; підтвердження самої передачі грошей у ній немає.

У січні 2018 року Blue Star Strategies просила зустрічі з Марі Йованович щодо візового питання. Дипломати обговорювали його в листуванні з довідками про Миколу Злочевського. Чи завершилися ці звернення видачею візи, з документів не випливає.

У листуванні 2016 року співробітник посольства зазначав, що Микола Злочевський надсилав листи послам Марі Йованович і Джеффрі Паєтту та наполягав на своїй невинуватості. Довідка 2017 року містить заяву Burisma про закриття проваджень і кримінальних претензій до бізнесмена та операційних компаній групи.

На публічних слуханнях 15 листопада 2019 року колишня посол заявила, що ніколи не зустрічалася з Хантером Байденом і не вела з ним прямих чи непрямих розмов. Вона погодилася, що його посада могла створювати враження конфлікту інтересів.

Хто просив про заходи проти Олександра Дубінського

Згадка про Олександра Дубінського міститься в іншому пакеті – Telizhenko Declassified Documents. У листі від 7 жовтня 2020 року Джордж Кент повідомляв колегам про звернення заступника голови фракції «Слуга народу», який раніше, до пандемії COVID-19, приїжджав на конференцію консерваторів CPAC.

За переказом дипломата, представник фракції просив вжити заходів проти Олександра Дубінського, щоб послабити його вплив на інших парламентарів. Ім’я співрозмовника у відкритому фрагменті не вказане; доручення від усієї фракції документ не містить.

Санкції проти Олександра Дубінського США запровадили 11 січня 2021 року, наприкінці першої адміністрації Дональда Трампа. Офіційне повідомлення Міністерства фінансів називало підставою участь у пов’язаній із Росією мережі іноземного впливу, яку відомство пов’язувало з Андрієм Деркачем.

За позицією Мінфіну США, Олександр Дубінський разом із Андрієм Деркачем брав участь у пресконференціях, що поширювали неправдиві наративи та дискредитували американських кандидатів і їхні родини. Санкції запровадили на підставі указу про іноземне втручання у вибори. Вони передбачали блокування майна в юрисдикції США та загальну заборону операцій для американських осіб.

Звернення щодо депутата передувало санкціям. Яку роль воно відіграло в рішенні Управління контролю за іноземними активами США (OFAC), у листі Джорджа Кента не пояснено.

Андрій Теліженко: робота у Вашингтоні, відкликання візи та санкції

Андрій Теліженко працював у посольстві України у Вашингтоні, а згодом став політичним консультантом. Звіт ФБР IIR 4 212 6610 20 описує його службу третім секретарем посольства у 2015-2016 роках та попередню роботу радником українських урядовців і керівництва прокуратури.

За звітом республіканської більшості двох комітетів Сенату за 2020 рік, Blue Star Strategies залучала Андрія Теліженка за контрактом у 2016-2017 роках і зверталася до нього по допомогу ще влітку 2019-го. Ця сама компанія представляла інтереси Burisma.

Автори сенатського звіту використовували його матеріали та захищали його надійність як джерела. Американські відомства водночас перевіряли, чи не поширює він матеріали російської операції впливу.

Що ФБР знало про спробу вербування

Звіт ФБР від 23 серпня 2020 року, складений на підставі інформації станом на 20 лютого, описує спроби російських представників зв’язатися з Андрієм Теліженком улітку 2019-го через Facebook та особисті контакти. За цим викладом, він заблокував російський акаунт і відхилив пропозицію під час особистої зустрічі.

У документі також зазначено, що після участі в українській революції 2014 року колишньому дипломату заборонили в’їзд до Росії. Інформацію передав співробітник іншого правоохоронного органу; незалежне підтвердження кожної з цих обставин у звіті не наведене.

World Intelligence Review від 10 лютого 2020 року містить іншу оцінку: неправдиві й непідтверджені твердження Андрія Теліженка підживлювали російську кампанію впливу на американську аудиторію. Аналітики допускали, що він міг сприяти їй несвідомо. В окремій довідці відомство зазначало, що не знало, чи усвідомлював він свою роль посередника російського уряду.

Ці документи не встановлюють, що він свідомо працював на російські спецслужби. Водночас відмова від вербування, описана у звіті ФБР, не спростовує оцінки аналітиків щодо наслідків його діяльності.

Як відкликали американську візу

8 вересня 2020 року співробітник підрозділу ФБР із протидії іноземному впливу повідомив Держдепартамент про заплановану поїздку Андрія Теліженка до США. Він готував службову записку з проханням відкликати візу. У листах наступного дня вже йшлося про її відкликання та схвалення рішення керівником.

У листуванні Держдепартаменту від 7 жовтня 2020 року уточнено: посольство США в Києві відкликало візу 8 вересня, перед поїздкою колишнього дипломата.

6 жовтня Джордж Кент пропонував превентивно відкликати візи в людей, пов’язаних із Андрієм Деркачем, які збиралися до США менш ніж за місяць до виборів. За його пропозицією, вони мали повторно довести мету поїздки.

Одне з аналітичних повідомлень переказує реакцію Андрія Теліженка у вересні 2020 року. Він вважав відкликання візи політично мотивованим, заперечував зв’язок із цим депутатом у тому вигляді, як його описувала американська сторона, і сподівався відновити право на в’їзд.

На чому ґрунтувалися санкції

Фінансові санкції проти Андрія Теліженка запровадили окремо – 11 січня 2021 року, разом із санкціями проти Олександра Дубінського та інших фігурантів. Мінфін США заявив, що колишній дипломат організовував зустрічі Андрія Деркача з американцями для поширення неправдивих тверджень про корупцію в Україні. Відомство віднесло цю діяльність до іноземного втручання у вибори.

У доказовому меморандумі OFAC посилалося на матеріали ФБР, публікації медіа та документи Сенату. Висновок про належність Андрія Теліженка до команди Андрія Деркача відомство зробило, зіставивши розвідувальне повідомлення про плани російської операції з публікаціями про склад цієї команди. Це висновок OFAC за сукупністю матеріалів, а не пряма вказівка на колишнього дипломата в самому розвідувальному повідомленні.

В окремому розділі меморандуму наведено заперечення Андрія Теліженка: він дистанціювався від Андрія Деркача й стверджував, що не знав його минулого. OFAC відхилило ці пояснення, пославшись на інші матеріали про їхню співпрацю.

Відкликання візи у вересні 2020 року та фінансові санкції в січні 2021-го були окремими рішеннями. Архів містить документи про обидві процедури й оцінки, якими американські органи їх обґрунтовували.

Листування щодо Burisma фіксує застереження дипломатів, а матеріали про Олександра Дубінського й Андрія Теліженка – обговорення обмежень та їхні підстави.

Оприлюднені листи не встановлюють, що Джо Байден захищав Burisma від розслідувань або що звернення представника «Слуги народу» визначило рішення про санкції проти Олександра Дубінського.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "У документах Білого дому знайшли лист із проханням вжити заходів проти Дубінського". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the original version of the news item "У документах Білого дому знайшли лист із проханням вжити заходів проти Дубінського". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.

У документах Білого дому знайшли лист із проханням вжити заходів проти Дубінського

У документах Білого дому сплив лист із вимогою вжити заходів проти Дубінського на тлі скандалу з Burisma та Злочевським

Білий дім оприлюднив архіви з листуванням про Burisma та матеріалами щодо Андрія Теліженка.

Один із документів містить звернення про Дубінського, але його зв’язок із санкціями не встановлено.

Білий дім оприлюднив листування про контакти Burisma з американськими установами та документи про Андрія Теліженка.

Серед них – лист із проханням представника «Слуги народу» вжити заходів проти Олександра Дубінського.

У жовтні 2026 року на сайті Білого дому з’явилися два архіви: листування про українську газову компанію Burisma та матеріали про колишнього українського дипломата Андрія Теліженка.

Вони містять оцінки американських посадовців, запити представників компанії та документи про візові й фінансові обмеження.

Радник президента Вільям Шарф дозволив розсекретити або оприлюднити документи 13 жовтня 2026 року.

Частина листів уже мала позначку UNCLASSIFIED – «несекретно».

Відповідні штампи збережені у файлах на сайті Білого дому.

Хантер Байден і застереження Джорджа Кента

22 листопада 2016 року Джордж Кент, тоді заступник керівника посольства США в Києві, написав, що робота Хантера Байдена в раді директорів Burisma підривала довіру до антикорупційних закликів Вашингтона.

На думку дипломата, українці бачили суперечність між цими закликами та зв’язком родини віцепрезидента Джо Байдена з власником компанії.

Дипломат вважав, що у Вашингтоні мали приватно порушити це питання перед віцепрезидентом.

У листі він також описував контакти Blue Star Strategies та спроби відновити репутацію власника Burisma, колишнього міністра екології Миколи Злочевсько

У свідченнях у Конгресі 13 листопада 2019 року Джордж Кент повідомив, що ще в лютому 2015-го попереджав співробітників офісу віцепрезидента про ризик конфлікту інтересів через роботу Хантера Байдена в Burisma.

Водночас він зазначив, що не був свідком спроб американських посадовців захистити Burisma від перевірок.

За його словами, він та інші представники США послідовно виступали за відновлення згорнутого розслідування щодо засновника компанії та притягнення до відповідальності прокурорів, які закрили справу.

Джордж Кент критикував роботу Хантера Байдена в компанії, проте не свідчив, що Джо Байден втручався в розслідування на її користь.

26 вересня 2017 року представник Інституту Маккейна при Університеті штату Аризона звернувся до посольства США щодо двотижневого навчання українських прокурорів.

Пропозицію передали представник Blue Star Strategies та Вадим Пожарський від Burisma.

Оплатити програму мала компанія.

Марі Йованович попросила Джорджа Кента оцінити пропозицію.

Той заперечив проти фінансування: компанія, яку розслідувала Генпрокуратура, збиралася оплачувати навчання її співробітників.

Посол попросила підготувати ці застереження для відповіді інституту.

6 жовтня 2017 року співробітник посольства попередив, що домовленість між Burisma та Генпрокуратурою може зашкодити репутації Інституту Маккейна.

Дипломати не заперечували проти навчання прокурорів, але мали претензії до запропонованого фінансування.

Джордж Кент також описував невдалу спробу США та Великої Британії повернути Україні приблизно 23 млн доларів Миколи Злочевського, заморожених на британських рахунках.

За його викладом, дії української прокуратури допомогли розблокувати гроші.

За словами дипломата, під час зустрічі в лютому 2015 року тодішній перший заступник генпрокурора Анатолій Даниленко назвав йому суму можливого хабаря за закриття справи – 7 млн доларів.

У довідці дипломат переказував цю розмову; підтвердження самої передачі грошей у ній немає.

У січні 2018 року Blue Star Strategies просила зустрічі з Марі Йованович щодо візового питання.

Дипломати обговорювали його в листуванні з довідками про Миколу Злочевського.

Чи завершилися ці звернення видачею візи, з документів не випливає.

У листуванні 2016 року співробітник посольства зазначав, що Микола Злочевський надсилав листи послам Марі Йованович і Джеффрі Паєтту та наполягав на своїй невинуватості.

Довідка 2017 року містить заяву Burisma про закриття проваджень і кримінальних претензій до бізнесмена та операційних компаній групи.

На публічних слуханнях 15 листопада 2019 року колишня посол заявила, що ніколи не зустрічалася з Хантером Байденом і не вела з ним прямих чи непрямих розмов.

На публічних слуханнях 15 листопада 2019 року колишній посол заявила, що ніколи не зустрічалася з Хантером Байденом і не вела з ним прямих чи непрямих розмов.

Вона погодилася, що його посада могла створювати враження конфлікту інтересів.

Хто просив про заходи проти Олександра Дубінського

Згадка про Олександра Дубінського міститься в іншому пакеті – Telizhenko Declassified Documents.

У листі від 7 жовтня 2020 року Джордж Кент повідомляв колегам про звернення заступника голови фракції «Слуга народу», який раніше, до пандемії COVID-19, приїжджав на конференцію консерваторів CPAC.

За переказом дипломата, представник фракції просив вжити заходів проти Олександра Дубінського, щоб послабити його вплив на інших парламентарів.

Ім’я співрозмовника у відкритому фрагменті не вказане; доручення від усієї фракції документ не містить.

Санкції проти Олександра Дубінського США запровадили 11 січня 2021 року, наприкінці першої адміністрації Дональда Трампа.

Офіційне повідомлення Міністерства фінансів називало підставою участь у пов’язаній із Росією мережі іноземного впливу, яку відомство пов’язувало з Андрієм Деркачем.

За позицією Мінфіну США, Олександр Дубінський разом із Андрієм Деркачем брав участь у пресконференціях, що поширювали неправдиві наративи та дискредитували американських кандидатів і їхні родини.

За позицією Мінфіну США, Олександр Дубінський разом з Андрієм Деркачем брав участь у пресконференціях, що поширювали неправдиві наративи та дискредитували американських кандидатів і їхні родини.

Санкції запровадили на підставі указу про іноземне втручання у вибори.

Вони передбачали блокування майна в юрисдикції США та загальну заборону операцій для американських осіб.

Звернення щодо депутата передувало санкціям.

Яку роль воно відіграло в рішенні Управління контролю за іноземними активами США (OFAC), у листі Джорджа Кента не пояснено.

Андрій Теліженко: робота у Вашингтоні, відкликання візи та санкції

Андрій Теліженко працював у посольстві України у Вашингтоні, а згодом став політичним консультантом.

Звіт ФБР IIR 4 212 6610 20 описує його службу третім секретарем посольства у 2015-2016 роках та попередню роботу радником українських урядовців і керівництва прокуратури.

За звітом республіканської більшості двох комітетів Сенату за 2020 рік, Blue Star Strategies залучала Андрія Теліженка за контрактом у 2016-2017 роках і зверталася до нього по допомогу ще влітку 2019-го.

Ця сама компанія представляла інтереси Burisma.

Автори сенатського звіту використовували його матеріали та захищали його надійність як джерела.

Американські відомства водночас перевіряли, чи не поширює він матеріали російської операції впливу.

Що ФБР знало про спробу вербування

Звіт ФБР від 23 серпня 2020 року, складений на підставі інформації станом на 20 лютого, описує спроби російських представників зв’язатися з Андрієм Теліженком улітку 2019-го через Facebook та особисті контакти.

За цим викладом, він заблокував російський акаунт і відхилив пропозицію під час особистої зустрічі.

У документі також зазначено, що після участі в українській революції 2014 року колишньому дипломату заборонили в’їзд до Росії.

Інформацію передав співробітник іншого правоохоронного органу; незалежне підтвердження кожної з цих обставин у звіті не наведене.

World Intelligence Review від 10 лютого 2020 року містить іншу оцінку: неправдиві й непідтверджені твердження Андрія Теліженка підживлювали російську кампанію впливу на американську аудиторію.

Аналітики допускали, що він міг сприяти їй несвідомо.

В окремій довідці відомство зазначало, що не знало, чи усвідомлював він свою роль посередника російського уряду.

Ці документи не встановлюють, що він свідомо працював на російські спецслужби.

Водночас відмова від вербування, описана у звіті ФБР, не спростовує оцінки аналітиків щодо наслідків його діяльності.

Як відкликали американську візу

8 вересня 2020 року співробітник підрозділу ФБР із протидії іноземному впливу повідомив Держдепартамент про заплановану поїздку Андрія Теліженка до США.

Він готував службову записку з проханням відкликати візу.

У листах наступного дня вже йшлося про її відкликання та схвалення рішення керівником.

У листуванні Держдепартаменту від 7 жовтня 2020 року уточнено: посольство США в Києві відкликало візу 8 вересня, перед поїздкою колишнього дипломата.

6 жовтня Джордж Кент пропонував превентивно відкликати візи в людей, пов’язаних із Андрієм Деркачем, які збиралися до США менш ніж за місяць до виборів.

За його пропозицією, вони мали повторно довести мету поїздки.

Одне з аналітичних повідомлень переказує реакцію Андрія Теліженка у вересні 2020 року.

Він вважав відкликання візи політично мотивованим, заперечував зв’язок із цим депутатом у тому вигляді, як його описувала американська сторона, і сподівався відновити право на в’їзд.

На чому ґрунтувалися санкції

Фінансові санкції проти Андрія Теліженка запровадили окремо – 11 січня 2021 року, разом із санкціями проти Олександра Дубінського та інших фігурантів.

Мінфін США заявив, що колишній дипломат організовував зустрічі Андрія Деркача з американцями для поширення неправдивих тверджень про корупцію в Україні.

Відомство віднесло цю діяльність до іноземного втручання у вибори.

У доказовому меморандумі OFAC посилалося на матеріали ФБР, публікації медіа та документи Сенату.

Висновок про належність Андрія Теліженка до команди Андрія Деркача відомство зробило, зіставивши розвідувальне повідомлення про плани російської операції з публікаціями про склад цієї команди.

Це висновок OFAC за сукупністю матеріалів, а не пряма вказівка на колишнього дипломата в самому розвідувальному повідомленні.

В окремому розділі меморандуму наведено заперечення Андрія Теліженка: він дистанціювався від Андрія Деркача й стверджував, що не знав його минулого.

OFAC відхилило ці пояснення, пославшись на інші матеріали про їхню співпрацю.

Відкликання візи у вересні 2020 року та фінансові санкції в січні 2021-го були окремими рішеннями.

Архів містить документи про обидві процедури й оцінки, якими американські органи їх обґрунтовували.

Листування щодо Burisma фіксує застереження дипломатів, а матеріали про Олександра Дубінського й Андрія Теліженка – обговорення обмежень та їхні підстави.

Оприлюднені листи не встановлюють, що Джо Байден захищав Burisma від розслідувань або що звернення представника «Слуги народу» визначило рішення про санкції проти Олександра Дубінського.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "У документах Білого дому сплив лист із вимогою вжити заходів проти Дубінського на тлі скандалу з Burisma та Злочевським". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ANTIKOR.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "У документах Білого дому сплив лист із вимогою вжити заходів проти Дубінського на тлі скандалу з Burisma та Злочевським". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: ANTIKOR.

Download Download PDF