Цифрова пастка Дурова та мільйони українців у заручниках анонімних інсайдів в Телеграм який полюбляє влада

Українська державна політика щодо Telegram — це заборонити його військовим, але щодня постити туди 20 повідомлень від Офісу Президента. Це як оголосити сухий закон, але тримати офіційну наливку в під’їзді, бо там «уся аудиторія»

Дикий Захід українського інфопростору — саме так можна назвати месенджер Telegram (телеграм), яким користуються мільйони українців, послуговуються українські держструктури, проте який переповнений анонімними каналами. Про це пише видання ТИЖДЕНЬ.

Телеграм — онлайн-сервіс, про який найбільше сперечаються в Україні останніми роками. Про нього пишуть експерти, дискутують політики, його досліджують науковці. Поки тривають ці розмови, українці активно ним користуються — понад 70 % наших співгромадян отримують новини саме через телеграм. У публічних суперечках про небезпеку платформи найчастіше лунають аргументи про походження її засновника Павла Дурова, непрозору структуру власності чи потенційний доступ російських спецслужб до даних користувачів.

Проте справжня проблема телеграму — в іншому. Платформа працює без редакційних стандартів, без верифікації джерел і без відповідальності за поширюваний контент. Саме це дозволяє створити середовище, в якому анонімні канали збирають мільйонні аудиторії, а російська пропаганда почувається як удома.

У вересні 2024 року РНБО заборонила телеграм на офіційних пристроях державних службовців, військових та працівників критичної інфраструктури із формулюванням про «загрозу національній безпеці». Голова ГУР Кирило Буданов назвав її «цифровим полігоном для інформаційних операцій», через який здійснюється основне поширення дезінформації в Україні. Фахівці з кібербезпеки, журналісти-розслідувачі та представники громадянського суспільства давали схожі оцінки телеграму.