Чим далі, тим більше бюджетних втрат: аудитори КМДА перевірили роботу Департаменту ІКТ і “Київтелесервісу”

Аудитори столичної мерії нещодавно відзвітувалися про аудит діяльності Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА і підпорядкованого йому СКП “Київтелесервіс” при створенні мережевої інфраструктури в столичних комунальних школах у 2019-2024 роках. В рамках цієї перевірки, зокрема, було встановлено факти завищення цін на обладнання для створення Wi-Fi-мереж на загальну суму 23,2 млн гривень. За інформацією “ревізорів”, ціни таких закупівель фактично “бралися зі стелі”, а тендерні документації прописувалися так, щоб у торгах могли перемагати тільки конкретні компанії. Крім того, аудитори з’ясували, що “Київтелесервіс”, не дивлячись на доручення від КМДА, продовжує “брати гроші за Інтернет” з освітніх закладів, а деякі школи ще й паралельно сплачують за ці послуги приватним провайдерам. Також “Київтелесервіс”, схоже, вже “переплатив” близько 94 млн гривень за різне обладнання для Wi-Fi-інфраструктури, а в перспективі такі “надмірні витрати” можуть сягнути понад 358 млн гривень. І це навіть без врахування вартості ліцензій для такого обладнання, які могли бути безкоштовними, але за них у найближчі роки, вочевидь, доведеться сплатити близько 305 млн гривень.

Як стало відомо КВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) оприлюднив результати планового аудиту діяльності Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА і спеціалізованого комунального підприємства (СКП) “Київтелесервіс”.

Відповідний аудиторський звіт №070-6-07/4 датований 9 березня 2026 року, але на сайті вищезгаданого департаменту його було опубліковано лише минулого тижня – за традицією, це було зроблено після того, коли стало відомо відомо, які рекомендації аудиторів були враховані чиновниками і “комунальниками”, а на які в Департаменті ІКТ і в “Київтелесервісі” заплющили очі.

В рамках цієї перевірки аудитори аналізували, наскільки ефективно згадані департамент і СКП виконували і виконують Комплексну міську цільову програму “Електронна столиця” на 2019-2023 роки (затверджена рішенням Київради №461/6512 від 18 грудня 2018 року зі змінами)) та цільову програму “Цифровий Київ” на 2024-2027 роки (ухвалена рішенням міськради №7516/7557 від 7 грудня 2023 року). При цьому, “ревізорів” цікавив конкретно тільки один напрям вказаних програм – “створення, розвиток, модернізація та супроводження сервісної мережевої інфраструктури та мереж доступу закладів освіти”. В рамках аудиту був охоплений період діяльності Департаменту ІКТ КМДА і СКП “Київтелесервіс” за період з січня 2019 року по 31 грудня 2024 року. Тривала ця перевірка з 18 грудня 2023 року по 4 серпня 2025 року.

На відміну від більшості інших аудиторських звітів, у цьому документі не зазначена загальна сума порушень саме у “грошовому вимірі”. Вочевидь, це пов’язано у т.ч. й з тим, що чимало можливих втрат можуть “вилізти на поверхню” в майбутньому, про що йтиметься нижче. Разом з тим, серед іншого, аудитори встановили факти ризику завищення вартості окремих закупівель на загальну суму 23,2 млн гривень і ризику здійснення надмірних бюджетних витрат на суму орієнтовно 93,9 млн гривень.

Про виявлені порушення

Під час цього аудиту “ревізори” звернули увагу на закупівлі комплектів мережевого обладнання для створення Wi-Fi-мереж у закладах освіти Києва – йдеться про 5 тендерів на загальну суму понад 269,4 млн гривень, які проводилися в рамках обох вищезгаданих програм у 2023-2024 роках. Як наслідок – встановлено ризик завищення вартості закупівель на загальну суму 23,2 млн гривень.

Так, у аудиторському звіті зазначається, що “початкові” ціни вказаних закупівель визначалися “Київтелесервісом” без проведення ринкових досліджень. Замість цього, за інформацією “ревізорів”, СКП збирало комерційні пропозиції від компаній, які регулярно беруть участь в закупівлях “Київтелесервісу”, і вже на підставі цих документів встановлювалася відповідна вартість.

Також аудиторам стало відомо, що технічні вимоги у цих тендерах були прописані “Київтелесервісом” настільки деталізовано, що фактично звужувало коло потенційних учасників до окремих виробників, зокрема обладнання “Hewlett Packard Aruba”, “Vertiv” тощо. Наприклад, як зазначили аудитори, частина параметрів обладнання – габарити корпусу, кількість портів, тип акумуляторів, конкретні модулі та інші вузькі характеристики – не мала обґрунтованої технічної необхідності, але суттєво обмежувала можливість учасників торгів запропонувати “еквіваленти”. Ба більше – в окремих тендерних документаціях прямо вказувалися конкретні торгові марки та моделі обладнання без належного визначення критеріїв еквівалентності, що, на переконання “ревізорів” створювало ознаки дискримінації учасників і може свідчити про попереднє орієнтування закупівлі під визначеного постачальника.

Крім того, в Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА підкреслили, що деякі позиції, зазначені у вищезгаданих закупівлях, взагалі були відсутні у вільному продажу на українському ринку, що додатково звужувало конкуренцію. Серед іншого, “ревізори” вказали на об’єднання в одну закупівлю різнорідного обладнання, ліцензій і монтажних робіт, що унеможливило участь вузькоспеціалізованих постачальників і фактично “відсікло” частину ринку від участі в таких закупівлях.

Також аудитори зафіксували “проблеми” в реалізації заходу щодо створення у столичних школах структурованих кабельних систем (СКС), під’єднаних до міської сервісної мережі (МСМ). Йдеться фактично про те, що “Київтелесервіс” став єдиним провайдером для закладів середньої освіти – шляхом створення за бюджетні кошти такої собі “єдиної системи кабельного інтернету”, яка має працювати на базі інфраструктури, також “побудованої” містом і за використання якої школам не потрібно платити. Таке доручення ще у квітні 2023 року надав заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. Усього, як стало відомо “ревізорам”, СКП “Київтелесервіс” станом на кінець 2024 року освоїло 363 млн гривень на створення СКС у 71 школі. Відповідно, за підрахунками аудиторів, на те, щоб обладнати усі 419 столичних комунальних закладів середньої освіти вказаними системами, необхідно буде витратити близько 2,1 млрд гривень.

Разом з тим, за інформацією аудиторів, насправді “Київтелесервіс” ігнорує вимогу щодо “безкоштовного інтернету” і фактично “продовжує брати гроші” зі шкіл за ці послуги. Ба більше – деякі школи сплачують за Інтернет і “Київтелесервісу”, й іншим провайдерам (у т.ч. “Укртелекому”). При цьому,місту доводиться сплачувати і за витрати таких провайдерів на обслуговування їхніх власних мереж, адже ці кошти включені у вартість їхніх послуг, і за технічне обслуговування та підтримку міської сервісної мережевої інфраструктури, на яку зі столичного бюджету щорічно витрачається понад 120 млн гривень. Хоча, як зазначають аудитори, фактично мережі приватних провайдерів і МСМ дублюють функціональні можливості один одного.

“Зазначене свідчить про неефективне управління міськими інформаційно-комунікаційними ресурсами та відсутність єдиної узгодженої моделі забезпечення закладів освіти доступом до мережі Інтернет. Крім того, надання СКП «Київтелесервіс» платних послуг доступу до мережі Інтернет закладам освіти зумовлює додаткові витрати бюджету міста у вигляді сплати податку на додану вартість та супутні адміністративні витрати, орієнтовна сума яких може скласти понад 1,6 млн грн щорічно. Цього можна уникнути за умови використання вже створеної та профінансованої за рахунок бюджету МСМ без оформлення комерційних відносин.

Надання закладам загальної середньої освіти Києва доступу до мережі Інтернет як безкоштовного сервісу МСМ дозволить відмовитися від закупівлі послуг сторонніх провайдерів, забезпечить раціональне використання створених інформаційно-комунікаційних ресурсів міста, централізоване управління якістю доступу до мережі Інтернет та рівнем інформаційної безпеки, а також сприятиме щорічній економії бюджетних коштів”, – підкреслюється в аудиторському звіті.

Також аудитори зацікавилися й іншими “нюансами” створення Wi-Fi-інфраструктури для шкіл Києва. На переконання “ревізорів”, деякі з цих процесів супроводжувалися формальним підходом до погодження технічних рішень, зокрема – вибір архітектури мережі, класу обладнання та моделі адміністрування здійснювався без належного ринкового й техніко-економічного аналізу альтернатив. У результаті, за даними аудиторів, технічні вимоги були сформовані під бездротові точки доступу Wi-Fi корпоративного (campus) класу Hewlett Packard Enterprise моделей Aruba AP-503 та Aruba AP-503, що, на думку “ревізорів”, обмежило конкуренцію та звузило можливість участі інших виробників мережевого обладнання.

У результаті у 2023–2025 роках СКП «Київтелесервіс» закупило 5 943 такі точки доступу на загальну суму 147,66 млн гривень (у середньому 24,8 тис. гривень за одну одиницю, постачальниками виступали ТОВ “Українські інфосистеми” і ТОВ “БМ Констракшн”). При цьому, мовляв, “Київтелесервісу” економічно було б доцільніше закуповувати точки доступу Aruba AP-22 вартістю 9 тис. гривень. Як наслідок – за оцінкою Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту, вибір моделей Aruba AP-503 та AP-505 для закупівель створив ризик здійснення надмірних бюджетних витрат на суму орієнтовно 93,9 млн гривень, які могли бути “оптимізовані” за іншого підходу до вибору технічних рішень.

Більше того – за приблизними оцінками аудиторів, для того, щоб забезпечити усі школи Києва точками доступу Aruba AP-503 та AP-505 потрібно витратити близько 482,4 млн гривень (усього 419 закладів освіти, у кожному необхідно встановити близько 47 точок, які коштуватимуть орієнтовно 24,8 тис. гривень за одиницю). Тоді як точки Aruba AP-22 для усіх шкіл столиці можуть обійтися в 123,7 млн гривень. Тобто, різниця може скласти 358,7 млн гривень.

Окремо аудитори поставили під сумнів доцільність використання корпоративної платформи моніторингу Aruba Central, яка технологічно пов’язана з обраною лінійкою обладнання і на придбання ліцензій для якої у 2023-2024 роках “Київтелесервісом” було витрачено 87 млн гривень (строк дії ліцензії – три роки). Претензії “ревізорів” обґрунтовуються тим, що подібні платформи потрібні великим корпораціям, тоді як звичайним школам “вистачить” платформи Aruba Instant On, ліцензія для якої є безкоштовною. Як зазначено у звіті, наслідком цього може стати те, що столиці доведеться додатково витратити близько 206,25 млн гривень на нові ліцензії Aruba Central для решти шкіл, а після завершення розгортання мережі – ще орієнтовно 98,5 млн гривень щороку на їх продовження. На думку аудиторів, за наявності дешевших або безкоштовних альтернатив це створює суттєві ризики нераціонального використання бюджетних коштів.

За результатами перевірки Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав Департаменту ІКТ іСКП “Київтелесервіс” 16 рекомендації щодо усунення виявлених порушень та їхнього недопущення в майбутньому. Станом на сьогодні жодне з цих зауважень не було враховано посадовцями обох структур. Зокрема, було проігноровано і пункт про організацію безкоштовного доступу до Інтернету в школах, і про перегляд рішень щодо придбання ліцензій Aruba Central, й багато інших зауважень.

Скандальний бекграунд

Як повідомляла КВ, діяльність СКП “Київтелесервіс” неодноразово звертала на себе увагу різних контролюючих органів через факти можливих корупційних правопорушень.