Порядок на дорогах чи стеження за громадянами: чому Київрада не дала “зелене світло” приватним камерам відеоспостереження

У Київраді знову не знайшлося достатньої кількості голосів для ухвалення рішення щодо залучення приватного інвестора для реалізації проєкту “Впровадження системи фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху”. “На папері” ця ініціатива має допомогти зменшити кількість ДТП та покращити культуру водіння в столиці – за допомогою штрафів, які накладатиме Нацполіція. Втім, депутати міськради мають перестороги з приводу того, що записи з цих камер можуть потрапити у “непотрібні руки” – зокрема, використовуватимуться для стеження за журналістами та іншими громадянами. У якості підтвердження було наведено відразу декілька аналогічних або схожих кейсів щодо доступу до записів існуючої муніципальної системи відеоспостереження – деякі з них, до слова, вже вивчаються у Верховній Раді. Таким чином, вказаний проєкт знову поставлений на паузу: у 2020 році міськрада вже приймала аналогічне рішення, але воно втратило чинність, а у 2024-ому спроба його “повторного” затвердження провалилася у сесійній залі.

Як стало відомо КВ, 23 квітня 2026 року депутатський корпус Київради знову не підтримав проєкт рішення “Про деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства для реалізації проєкту «Впровадження системи фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі у Києві” (№08/231-1453/ПР від 21 листопада 2023 року).

Суб’єктом його подання виступив Департамент економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі за прийняття цього документу за основу проголосували 55 депутатів (необхідний мінімум – 61 голос).

Початковим варіантом проєкту рішення було передбачено, що Київрада має надати Департаменту економіки та інвестицій КМДА доручення щодо створення конкурсної комісії, яка має визначити приватного партнера, затвердження положення про цю комісію, залучення до її роботи в разі потреби незалежних експертів, подання на затвердження Київради конкурсної документації тощо. Таким чином, столична влада планувала здійснити наступний етап реалізації такого державно-приватного партнерства – відповідно, перший етап було виконано тоді, коли Київрада прийняла рішення №2/8172 від 6 лютого 2020 року, яким було визнано доцільним залучення приватного інвестора до встановлення такої системи фіксації порушень правил дорожнього руху (ПДР) на столичних вулицях.

Втім, надалі, 17 травня 2024 року, управління правового забезпечення діяльності Київради своїм правовим висновком “забракувало” такі пропозиції чиновників, викладені в проєкті рішення №08/231-1453/ПР від 21 листопада 2023 року. Так, юристи міськради вказали на те, що вищезгадане рішення від лютого 2020-го вже де-юре втратило чинність, адже українським законодавством передбачено, що рішення, направлені на реалізацію державно-приватного партнерства, є чинними протягом шести місяців.

У зв’язку з цим Департамент економіки та інвестицій КМДА надав правки до свого проєкту рішення, відповідно до яких чиновники запропонували “заново” визнати доцільним реалізацію такого проєкту та визнати таким, що втратило чинність вищезгадане рішення Київради №2/8172. І саме через те, що проєкт рішення суттєво “видозмінився”, депутатському корпусу спочатку потрібно було проголосувати його за основу, а потім вже затвердити нові пропозиції від чиновників.

Під час обговорення вказаного проєкту рішення в сесійній залі заступник директора Департаменту економіки та інвестицій КМДА Олег Світличний зазначив, що впровадження цієї системи фіксації порушень має допомогти зменшити кількість дорожньо-транспортних пригоди, сприяти скороченню травматизму і смертності на дорогах, створити умов для покращення культури керування і зменшення кількості викидів СО2 тощо. За словами чиновника, передбачається, що до кінця реалізації проєкту камери будуть у власності інвестора. Однак, мовляв, вищезгадана конкурсна комісія може передбачити різні запобіжники, наприклад, щодо запобігання несанкціонованого доступу до записів у цій системі. Крім того, Світличний уточнив, що накладати штрафи за порушення правил дорожнього руху буде Нацполіція, а до бюджету Києва буде надходити частина цих стягнень.

Втім, депутати Київради різко розкритикували цей проєкт рішення – у першу чергу через підозри у можливих витоках.

Так, голова фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко нагадав, що саме це було однією з причин, чому міськрада розглядає цей проєкт рішення вже третій рік. При цьому, депутат зазначив, що в місті вже були прецеденти ймовірного незаконного доступу до записів з відеокамер – йдеться про ймовірні витоки з системи відеоспостереження, яка була створена в столиці за кошти бюджету Києва і за яку відповідає КП “Інформатика”.

“У нас є “Безпечне місто”, і скільки ми маємо скандалів з цією [муніципальною] системою спостереження?! То за кимось слідкують, то когось крадуть. Зараз ви хочете новими камерами, які знаходитимуться у приватних руках і будуть отримувати дохід від штрафування киян, зробити нову систему відеонагляду, до того ж – приватну? Ви знову “обвішаєте” Київ камерами Hikvision, які будуть фіксувати порушення, а потім можуть стати ще одним джерелом для слідкування росіянами за переміщенням киян. Адже компанія буде утримувати ці дані на своїх серверах. У найближчі роки дані про пересування кожного киянина можуть стати відомі будь-які особі. Це – те, що робить ваше КП “Інформатика”, яке попродавало кримінальним авторитетам дані про пересування киян. Навіщо ви робите ще одну систему?”, – задався питанням Андрій Вітренко.