Перемога без результату: суд зобов’язав Мінкульт розглянути проєкт забудови біля столичного Музею видатних діячів української культури

Міністерство культури України має розглянути проєктну документацію щодо будівництва офісно-житлового та готельного комплексу на вул. Жилянській, 96-А. Таким є результат судового спору, який ще в 2021 році було ініційовано ТОВ “НВП “Рестін” – цій компанії Мінкульт не погодив такі документи “добровільно”. Щоправда, сама забудова, схоже, ризикує не відбутися, бо минулоріч Генпрокуратура в судовому порядку добилася повернення громаді Києва земельної ділянки за вказаною адресою (цю землю“НВП “Рестін” отримало в оренду теж за рішенням суду, термін оренди завершився у 2022-ому). Підставами для вигнання забудовника з цієї землі, зокрема, стало те, що забудова цієї території не вписується в архітектурний ансамбль споруд і призведе до руйнування розташованого поруч Музею видатних діячів української культури. Крім того, правоохоронці виграли перший раунд судового спору щодо оскарження дозвільних документів на це будівництво.

Як стало відомо КВ, нещодавно Касаційний адміністративний суд поставив крапку і резонансній справі №640/13105/21 щодо забудови ділянки на вул. Жилянській, 96-А (Голосіївський район Києва).

Так, 7 квітня 2026 року колегія суддів частково задовольнила касаційну скаргу ТОВ “Науково-виробниче підприємство (НВП) “Рестін”. Таким чином суд визнав протиправною і скасував відмову Міністерства культури та інформаційної політики України (зараз – Міністерство культури) від 22 серпня 2019 року в погодженні проєктної документації об’єкта «Будівництво офісно-житлового та готельного комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом по вул. Жилянській, 96 -А». Служителі Феміди зобов’язали міністерство розглянути цю проєктну документацію. Це рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає. Щоправда, наразі достеменно невідомо, яким чином ТОВ “НВП “Рестін” збирається забудовувати цю землю, зважаючи на те, що минулоріч її було повернуто громаді – про це йтиметься нижче.

Про що спір з Мінкультом

У липні 2019 року ТОВ “НВП “Рентін” звернулося до Міністерства культури та інформаційної політики України із заявою на погодження проєктної документації по будівництву за вказаною адресою. Йшлося про ділянку площею 0,54 га на вул. Жилянській, 96-А з цільовим призначенням “для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом” (кадастровий номер – 8000000000:72:082:0019, термін дії договору оренди землі закінчився 25 липня 2022 року).

Ділянка на карті

У серпні того ж року Мінкульт відмовив компанії у такому погодженні, аргументувавши це тим, що спочатку забудовник має отримати відповідні дозволи від органів місцевої влади, які відповідальні за охорону культурної спадщини (одного з департаментів Київської міськдержадміністрації (КМДА). – КВ ). У ТОВ “НВП “Рентін” не були згодні з такої відповіддю.

У травні 2021 року компанія подала позов до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) із вимогами скасувати відмову Мінкульту, визнати проєктну документацію погодженою, зобов’язати цей орган видати ТОВ “НВП “Рестін” дозвіл на проведення земляних робіт за вказаною адресою тощо. Свої претензії позивач пояснив відразу декількома фактами. Зокрема, тим, що станом на момент подачі її звернення до Мінкульту межі Історичного ареалу Києва не були офіційно встановлені, а тому в даному випадку ТОВ “НВП “Рестін”, мовляв, взагалі не повинен був мати обмеження щодо забудови. Нагадаємо, такі межі начебто були встановлені Мінкультом 2 серпня 2021 року, коли цей орган погодив Історико-архітектурний опорний план Києва як складову Генплану столиці.

1 лютого 2022 року ОАСК частково задовольнив позов ТОВ “НВП “Рестін”, скасувавши вказану відмову Мінкульту та зобов’язавши цей орган видати “Рестін” дозвіл на проведення земляних робіт. Надалі вказана компанія змогла “захистити” такий результат і в Шостому апеляційному суді, до якого зі скаргою на рішення суду першої інстанції зверталася Генпрокуратура – 25 жовтня 2022-го вказаний суд відмовив правоохоронцям у скасуванні рішення ОАСК. Однак, 6 грудня 2023 року Касаційний адмінсуд частково задовольнив скаргу Генпрокуратури, повернувши справу на розгляд суду першої інстанції.

Коли цей судовий спір пішов “на друге коло”, справи у ТОВ “НВП “Рестін” пішли трохи гірше. 20 листопада 2024 року Київський окружний адмінсуд (КОАС, де-факто прийшов на зміну ліквідованого ОАСК) повністю відмовив компанії в задоволенні її позову. Надалі, 15 квітня 2025-го Шостий апеляційний адмінсуд відмовив “НВП “Рестін” у задоволенні апеляційної скарги. І саме два останні рішення у квітні 2026-го компанія змогла частково оскаржити в касаційному суді.

Передісторія і контекст

ТОВ “НВП “Рестін” стало користувачем ділянки на вул. Жилянській, 96-А на підставі рішення Господарського суду Києва від 8 грудня 2009 року по справі №44/748. Таку процедуру землевідводу компанія ініціювала у зв’язку з тим, що столична міськрада за клопотанням цього ТОВ підготувала проєкт рішення про передачу землі в оренду цій компанії, але за невідомих нині обставин не стала затверджувати цей документ та підписувати договір оренди. На той час ця земля мала цільове призначення “для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з допоміжними приміщеннями”. Цим же судовим вердиктом було затверджено орендну угоду між Київрадою і ТОВ “НВП “Рестін” на термін 5 років.

29 квітня 2010 року столична міськрада погодила внесення змін до договору оренду. У відповідності до цього рішення, зокрема, було частково змінено цільове призначення ділянки – Київрада визначила, що на цій землі можна будувати ще й паркінг. У зв’язку з такими змінами міська влада вирішила укласти з ТОВ “НВП “Рестін” новий договір оренди на той же термін – це було зроблено 3 лютого 2011 року. До слова, у подальшому, 25 липня 2017 року, термін дії орендної угоди було продовжено на 5 років. При цьому, орендарю довелося добиватися пролонгації договору також в судовому порядку.

Незадовго до цього, 12 лютого 2014 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “НВП “Рестін” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва по вул. Жилянській, 96 офісно-житлового та готельного комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом.

Згідно з цим документом, в рамках першої черги будівництва було заплановано зведення готельного комплекса поверховістю 3 і 7 поверхів (загальна кількість номерів – 73), а в рамках другої черги – офісно-житлового комплексу поверховістю 6 і 16 поверхів (загальна кількість квартир – 73). При цьому, в МУО були передбачені ряд обмежень щодо будівництва. Зокрема, ТОВ “НВП “Рестін” при визначенні гранично допустимої висоти будівель повинно було “враховувати суміжну територію”, де розміщено “Музей видатних діячів української культури”. Крім того, компанія мала отримати погодження на будівництво від Міністерства культури України, Інституту археології Національної академії Наук України та інших органів – у зв’язку з тим, що ділянка проєктування знаходиться в Центральному історичному ареалі Києва.

У травні 2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція видала ТОВ “НВП “Рестін” дозвіл на будівництво вказаних об’єктів, а майже через три роки, у квітні 2018 року, до цього документу було внесено зміни. На даний момент ці документи відсутні у відкритому доступі, але, судячи з даних відкритих джерел, компанії дозволили будувати обєкти з “плюс-мінус” такими ж техніко-економічними показниками, які були вказані в МУО. Генеральним підрядником будівництва було вказано ТОВ “Стандарт Констракшн”.

Проти проведення цих робіт у 2018 року виступила столична громадськість та окремі депутати Київради. Зокрема, київський адвокат та правозахисник Олександр Дядюк намагався через Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) добитися скасування згаданого дозволу на виконання будівельних робіт. Свої вимоги він аргументував, зокрема, тим, що ділянка будівництва, згідно з Генпланом Києва, входить до зони забудови ІІ категорії, де не можна будувати споруди висотою більше 27 метрів, тоді як забудовник планував зведення будівлі заввишки 57 метрів. Також адвокат вказував на те, що ТОВ “НВП “Рентін” не погодило проект будівництво ні з Міністерством культури України, ні з Департаментом культури КМДА, а також станом на момент подачі позову не отримало історико-містобудівного обґрунтування.