Таємниця старого "Мерседеса" та свято під обстрілами: як у Києві рятували дитинство разом із легендарною письменницею

У самому серці Києва зібралися посли різних країн та сотні дітей, щоб відсвяткувати 100-річчя жінки, яка навчилася бачити світ очима дитини навіть серед жахів війни. Як імпровізований концерт у бомбосховищі та щоденники минулого століття об'єднали серця угорців та українців у боротьбі за право на щасливе дитинство.

Дипломатія добра та голос через кордони

Сьогодні, 29 квітня, Національна бібліотека України для дітей перетворилася на справжній міжнародний осередок культури. Приводом став сторічний ювілей видатної угорської письменниці Єви Яніковські. Захід такого масштабу був би неможливим без підтримки Посольства Угорщини та особисто пана Посла Антала Хейзера.

На святі було людно: привітали присутніх дипломати з Канади, США, Румунії та Індії. Усі вони зібралися не просто заради офіційних промов, а щоб вшанувати жінку, чиї книги перекладені 30 мовами світу. Єва Яніковські знала особливий секрет — вона розмовляла з дітьми як рівна з рівними, додаючи до кожної історії дрібку доброго гумору.

Життя, що закарбувалося у клавішах друкарської машинки

Доля письменниці була непростою, але неймовірно плідною. Вона випустила 35 книг, які розійшлися мільйонними тиражами від Європи до Азії. Разом із художником Ласло Ребером вони створили абсолютно новий стиль дитячої літератури, де малюнки та текст стають одним цілим.

Мало хто знає, але на могилі письменниці замість звичайного пам'ятника встановлено скульптуру її улюбленої друкарської машинки «Mercedes». Це символ того, що її праця не зупинилася навіть після того, як у 2003 році авторка пішла у засвіти. Перед смертю вона встигла отримати премію Кошута — найвищу нагороду Угорщини, яку дають лише справжнім велетам духу.