Back
Original version

Веллер у Влащенко: Світ котиться у прірву, а Ватикан уже "смердить" від зради

В ефірі Наталії Влащенко відомий письменник та філософ Михайло Веллер видав порцію гіркої правди, від якої стає ніяково. Чому Трамп — це єдиний шанс на порятунок, як Китай маніпулює Америкою і чому Ватикан, на думку гостя, «сгнив з голови»? Веллер не обирав виразів, описуючи майбутнє, де ісламський фундаменталіст з ядерною бомбою стає реальністю, а європейські лідери перетворюються на «презирливий гній».

Трамп, Сі та ядерний шантаж Ірану

Пріоритетною темою розмови Наталії Влащенко з Михайлом Веллером став новий світовий розклад та роль великих гравців у приборканні Ірану. Веллер переконаний: головна мета Трампа — не дати фанатикам отримати ядерну зброю та тримати пролив відкритої торгівлі вільним.

«Потрібно, щоб у Ірану не було ядерної зброї. Бо якщо вона з’явиться — ці хлопці її кинуть. Це вам не європейці з їхнім гуманізмом», — емоційно наголосив Веллер під час ефіру. На його думку, Китай зацікавлений у слабкості США, але боїться втратити американський ринок, тому веде подвійну гру. Веллер вважає Трампа «запеклим бізнесменом», який намагається врятувати цивілізацію, поки його опоненти, яких гість називає «істотами типу Байдена та Харріс», готові здати позиції заради китайських грошей.

Ватикан та «релігійна окупація»

Наталія Влащенко підняла гостре питання щодо позиції Папи Римського, який часто ігнорує агресію Путіна, але висловлюється про Іран. Відповідь Веллера була нищівною: він вважає, що Ватикан втратив свій християнський стрижень.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Веллер у Влащенко: Світ котиться у прірву, а Ватикан уже "смердить" від зради". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Aktsenty.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Веллер у Влащенко: Світ котиться у прірву, а Ватикан уже "смердить" від зради". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Aktsenty.

Download Download PDF