«Ми стоїмо на розстрільних підвалах»: Яневський на ефірі у Влащенко розніс Інститут нацпам’яті та гуманітарну політику

Ця розмова стала справжньою бомбою: відверте зізнання про еміграцію, розгромна критика Інституту національної пам’яті та жорсткий аналіз того, чому Україна досі живе за лекалами Сталіна. Чому «живих людей» стає менше, а державна машина продовжує працювати проти власного громадянина?

«Я фізично йду з цієї країни»: фінальний акорд Данила Яневського

Під час розмови з Наталією Влащенко Данило Яневський приголомшив глядачів заявою про свій від’їзд. Це не просто зміна місця проживання, а глибокий маніфест людини, яка втомилася боротися з «вопіющою безграмотністю» та державним обскурантизмом.

«Я йду фізично. Я йду з країни. Повернуся в родину, у мене п’ятеро онуків. Це набагато більш творча задача, ніж щодня читати сайт Інституту національної пам’яті», — зізнався Яневський в ефірі.

На запитання Наталії Влащенко про те, з ким же залишиться Україна, історик відповів максимально різко: «Це не моя проблема. Україна як держава не просить мене залишитися. Вона не звертається до світлої пам’яті та знань інтелектуалів». Він наголосив, що держава сьогодні не цінує тих, хто здатен поставити правильний діагноз її хворобам.

Сталінський спадок та фальшива незалежність

Одним із найгостріших моментів ефіру став аналіз подій 1991 року. Яневський стверджує, що сучасна Україна — це «медичний факт» сталінської логіки управління. За його словами, незалежність була проголошена комуністичною верхівкою лише для того, щоб приватизувати ресурси СРСР.