"Секс-скандал Бугрова": чиновники стали на сторону ректора, а не студентів?

1 квітня Київський національний університет імені Тараса Шевченка опинився в центрі безпрецедентного студентського протесту. Перед стінами Червоного корпусу відбулася одна з наймасовіших акцій останнього часу, під час якої студенти відкрито вимагали відсторонення ректора Володимира Бугрова та розслідування оприлюднених щодо нього обставин і звинувачень. Масштаб акції засвідчив, що йдеться вже не про локальний конфлікт чи епізодичне обурення, а про глибоку кризу довіри всередині самого університету.

Студентський парламент Університету також звернувся до Міністерства освіти і науки України. МОН було змушене частково відреагувати на суспільний резонанс і створити комісію, яка має перевірити діяльність ректора Бугрова. Уже сам факт створення такої комісії означає, що ситуація вийшла на загальнодержавний рівень і більше не може розглядатися як внутрішня справа окремого закладу вищої освіти.

Однак найбільше вражає навіть не сам скандал, а поведінка системи одразу після вибуху студентського обурення. Уже наступного дня до Червоного корпусу прибув голова НАЗЯВО Андрій Бутенко і взяв участь у заході, який очолював саме Бугров, — конференції, присвяченій імплементації Закону України «Про академічну доброчесність». Поруч із ним перебував і заступник голови НАЗЯВО Іван Назаров, який не просто є публічним юристом, а й претендує на посаду члена Вищої ради правосуддя. Саме тому його демонстративна присутність у президії поруч із Бугровим має особливо тривожний вигляд.

Це виглядало так, ніби не сталося взагалі нічого. Ніби не було рішення суду першої інстанції, яким Бугрова визнано винним у вчиненні корупційного правопорушення. Ніби не було оприлюдненого інтимного відео з 105 аудиторії та повідомлень про знайдений там студентами фалоімітатор (https://t.me/spu_knu/3696?single). Ніби не було масового протесту студентів Університету Шевченка з гаслами, що стали публічним вироком моральному стану управління в КНУ.