Дрони на службі природи: як мобільні еко-лабораторії за пів року викрили понад тисячу порушень

У Хмельницькому підбили підсумки перших шести місяців роботи унікального експерименту — Пунктів екологічного контролю (ПЕК). Виявилося, що всього три десятки інспекторів, озброєних сучасними лабораторіями та безпілотниками, здатні навести лад там, де стара система пасувала роками. Понад тисячу патрулювань, сотні рейдів та кримінальні провадження — результати вражають навіть скептиків. Розповідаємо, як сучасні технології стають на захист української природи та чому цей досвід незабаром пошириться на всю країну.

Пів року на варті: мовою цифр та реальних справ

На розширеній нараді, що відбулася 2 квітня 2026 року в Хмельницькому, екологи та урядовці оприлюднили звіт, який доводить: нова модель працює. Захід відбувся за участі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігоря Зубовича, Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка та його заступниці Олени Криворучкіної, народних депутатів Олени Копачук та Сергія Мандзія. З жовтня минулого року по березень нинішнього інспектори ПЕК не сиділи в кабінетах. На їхньому рахунку — 1071 патрулювання та понад 250 спеціальних рейдів.

Результат такої активності — 1159 зафіксованих порушень. Проте головним досягненням називають не кількість протоколів (яких склали понад 700), а саме превенцію. Було проведено більше двох тисяч роз’яснювальних бесід. Це той випадок, коли порушенню краще запобігти, ніж потім підраховувати збитки. Проте для тих, хто не розуміє слів, закон діє суворо: 17 справ уже перейшли у площину кримінальних проваджень.

Цифровізація проти «каральної» моделі

Тимчасовий виконувач обов’язків Голови Держекоінспекції Олександр Субботенко наголосив, що ПЕК — це не просто зміна назви, а повне переформатування роботи. Замість застарілих методів прийшла «цифрова екологія».