Back
News item changed

Russia strikes bridges, Kyiv plans a tunnel: can the capital quickly build a new route under the Dnipro?

Automatically translated version. May contain inaccuracies compared to the original.

This autumn Russia intensified strikes on Ukrainian infrastructure, in particular targeting bridges across the Dnipro. For Kyiv this is an especially dangerous scenario: reliable links between the Right and Left Banks are crucial not only for the daily movement of millions of people, but also for the functioning of city logistics and critical services.

Against this backdrop, the Ministry of Infrastructure announced preparation of a project for a tunnel under the Dnipro. However, whether such a large-scale project can actually be implemented under current conditions and whether the costs are justified remains an open question.

Whether a tunnel will truly become a reliable alternative to bridges, how many years and how much money its construction might require, and whether Kyiv risks getting another overly expensive project without clear justification — these questions were examined by 24 Kanal.

How the Kremlin seeks to "divide" Kyiv

As early as the beginning of October, the intensity of Russian attacks on the capital's bridges reached an almost peak level — at that time, in literally 3 days the occupiers shelled the structures 6 times. Then the American newspaper The New York Times noted that Kyiv's bridges have strategic importance for the capital, since they provide daily traffic between the two banks of the Dnipro.

Kyiv Mayor Vitali Klitschko shows the aftermath of Russian strikes on one of the city's bridges — watch the video:

Large residential neighborhoods housing about a million people are located on the Left Bank, while the Right Bank contains a significant portion of government institutions and enterprises. Therefore, damage to crossings can disrupt not only residents' everyday movement but also the operation of important city structures.

Attacks on bridges are only part of a broader Russian campaign against Ukrainian infrastructure. Energy facilities, railways, industrial enterprises, warehouses, data centers, and medical logistics are all under attack.

In such a situation, disruption of links across the Dnipro can have consequences far beyond traffic jams: the capital's bridges carry food, equipment, and other essential cargo that must continuously move from one bank to the other.

The most recent attack occurred on the night of 17 November 2026. According to Volodymyr Zelensky, the Russians fired four ballistic missiles at the Southern Bridge and three more at the Northern Bridge. After the hits, traffic on both crossings was temporarily restricted, causing a transport collapse on a number of the capital's main roads. Later, traffic was partially restored.

Status of Kyiv's bridges as of 18 November 2026 / Photo KMDA

Who initiated the tunnel project and what the Americans have to do with it

Against this background, the idea of building a tunnel under the Dnipro in Kyiv emerged publicly when Member of Parliament Oleksandr Kachura raised it during a "question time" session. Among the arguments in favor of the project he cited the constant Russian strikes on the capital's bridges and the need to create an alternative link between the banks.

“Tonight's strikes on the Southern and Northern Bridges once again confirm how urgent this project is. We need to act immediately! Reliable connections between the banks affect people's lives, the functioning of the economy, and military logistics,” Kachura wrote in a Facebook post.

Later, preparations for construction were discussed at the government level. Minister for Recovery, Infrastructure and Transport of Ukraine Mykola Kalashnyk held a working meeting devoted to a potential tunnel under the Dnipro. According to him, the constant Russian attacks on the bridges force the search for alternative routes and the strengthening of the capital's transport system resilience.

“The enemy does not stop striking the capital's bridges, so we must create alternative routes and strengthen the resilience of the transport system. This is a strategic decision that affects not only people's daily trips but also the operations of enterprises and city logistics. Preparation for such a project must begin now,”

he emphasized.

Mykola Kalashnyk and Oleksandr Kachura at the meeting on the project / Photo Facebook of Oleksandr Kachura

The American company Robbins, which specializes in producing tunneling equipment, was also involved in the discussions. Its representatives discussed possible technological solutions and next steps with the Ukrainian side. According to Kachura, the company is ready to provide equipment, train Ukrainian specialists, and ensure technical support for the works.

The MP also published an official document that mentions a proposal for building tunnels in Ukraine. However, American involvement at this stage does not mean the project is already approved, funded, or ready for implementation. So far it is about preliminary consultations and exploring technical possibilities.

Document on the proposal from the American company / Photo Facebook of Oleksandr Kachura

Why a few months is not enough for construction

The timeline for construction sparked a separate discussion. Oleksandr Kachura claimed the project could be realized in just a few months. After criticism of that estimate, the MP clarified that he meant specifically the tunneling works.

“This is not years, this is counted in months for the implementation of this project, because they have such technologies,”

Kachura was quoted saying in an interview with Apostrophe.

In the letter from Robbins' vice president published by the MP, terms of between 3 and 12 months do appear. However, there is an important detail: this is an approximate duration for the tunneling works only, not for the entire construction cycle. Before that, it is necessary to determine the route and tunnel parameters, conduct geological and hydrogeological studies, prepare a feasibility study, and secure financing.

Minister Kalashnyk himself said Robbins should provide proposals on the necessary studies, equipment, and potential partners. Based on those, the Ukrainian side will be able to move to more detailed technical and financial calculations.

At the same time, transport planning expert Dmytro Bespalov told 24 Kanal that talking about construction in a few months is premature. In his view, the American company did not promise to build the tunnel in such timeframes — it only estimated how long its equipment could potentially bore the required distance.

“Moreover, they had not yet seen the geology or hydrogeology. Nothing. The construction of such a tunnel, most likely by world-average measures, will take about 5–10 years. So in the current situation it is unlikely to help us,”

Bespalov noted.

The expert also urges not to divert limited engineering and financial resources to long-term projects that will not yield quick results. In his opinion, the priority now should remain the restoration and repair of existing major bridges.

How much the tunnel will cost and why a funding dispute arose

An equally important question is the cost. Mykola Kalashnyk estimated the construction of the simplest road tunnel without a metro line at roughly from 500 million euros. He also reported preliminary talks with the European Investment Bank about potentially providing 100 million euros to kick off project implementation.

Since it would be difficult to finance such construction from the Ukrainian budget alone, authorities are considering participation of Ukrainian, European, and American partners.

In this context, Kalashnyk faces certain questions and it is uncertain whether he will remain minister, as he found himself in the spotlight due to Operation Carthage. In particular, controversial businessman Vladyslav Sokolov (the same one who kept a live crocodile in his penthouse and had no brakes on social media) accused the minister of failing to meet financial agreements from the time Kalashnyk headed the Kyiv Regional Military Administration, when Sokolov's companies participated in building protective structures for energy facilities. Obviously, Kalashnyk denies everything. However, his former deputy Ruslan Oliynyk added "fuel to the fire," claiming the minister is well acquainted with Sokolov and that he was the one who failed the construction of protective structures in the Kyiv region.

Kyiv residents, schooled by stories of numerous long-delayed capital projects such as the Troieshchyna and Vynohradar metro lines, the Podilskyi Bridge, the Darnytsia railway station, etc., traditionally respond to the money question with skepticism.

The estimate of 500 million euros has already become a reason for dispute about whether the future tunnel is too expensive for Ukraine. Blogger Yurii Nikolov drew attention to a Norwegian road tunnel project 27 kilometers long, with construction estimated at 2,4 billion dollars. By his calculations, that is roughly 90 million dollars per kilometer. The structure there runs at a depth of about 400 meters.

Against this backdrop, the Ukrainian project's estimate, the journalist says, appears disproportionately high. Nikolov roughly accounts for the width of the Dnipro in Kyiv, adds the length of approaches and exits, and gets approximately 300–600 million dollars per kilometer of tunnel. He emphasizes the contrast: this concerns a structure under a relatively shallow river, not at depths of hundreds of meters.

However, his calculation is conditional: it is based on assumptions about the tunnel and approach lengths, not on a finished project and a detailed estimate. Moreover, it was made by a blogger who does not have deep expertise in the matter (which he himself admits).

Urbanist Dmytro Makohon believes such a comparison is incorrect. He explains that the cost of infrastructure objects depends not only on their length, but also on geology, technologies, ancillary infrastructure, and construction requirements. In his opinion, you cannot compare two projects solely by the price per kilometer if conditions and scope of work differ.

To illustrate, Makohon cites the example of housing construction. He says anti-corruption activists once asked him to compare the cost of state housing with prices in private new developments. It turned out they were comparing finished apartments with finishes to housing at the pit or frame stage, which are sold to investors with certain risks. In addition, state construction involves different documentation requirements.

“The level of comparison here is even lower. Yes, Norway builds many tunnels because it's easier there, the geology is different and the industry has accordingly developed. I think the 500 million quoted for the tunnel under the Dnipro is a figure pulled from the air and in reality it will be higher. But you can already dispel panic,”

the urbanist said.

So far the dispute centers on a figure that is not yet based on a full project. To assess whether 500 million euros are justified, results of geological studies, a feasibility study, and a detailed estimate are needed. Without them, both claims of excessive cost and assurances of the project's reasonableness remain premature.

Why other crossing options will not work

Despite all the discussion, the tunnel is considered not only as a potential way to secure the capital's transport links but also as a long-term infrastructure alternative to bridges.

Advisor to the President of Ukraine on the development of technological defense directions Serhii “Flesh” Beskrestnov believes Kyiv really needs such an object. At the same time, he acknowledges that, with international partners' support, construction could take several years.

But what if the bridges suffer critical damage sooner? Among possible temporary measures are ferry and pontoon crossings. Beskrestnov, however, is skeptical about their effectiveness at the scale of a large city.

In his view, a ferry crossing could only be an emergency solution for transporting critically important cargo, as its throughput would be extremely low. In addition, such operations require shore piers and access roads — facilities that would remain vulnerable to missile strikes and drones.

A pontoon crossing also requires separate approaches and transport interchanges. Even if it can be set up quickly, it does not guarantee stable operation during attacks. As Beskrestnov notes, a single hit by a Shahed kamikaze drone is enough to put such a structure out of operation.

“Certainly, an emergency scenario for the military should exist, and it's good that people are thinking about it,”

the presidential advisor stressed.

At the same time he warns: if the enemy can destroy all Kyiv bridges, pontoon and ferry crossings will also come under attack. Therefore they should not be viewed as full replacements for bridges. In his view, the resilience of the transport system depends primarily on protecting the sky — strengthening air defense and electronic warfare capabilities.

A tunnel under the Dnipro could indeed become an important alternative to bridges for Kyiv, but between the loud idea and its realization lie years of work, complex engineering solutions, and hundreds of millions of euros. Until research results and a transparent estimate are available, it is difficult to assess how justified such expenditures would be. At the same time, the question of the capital's transport resilience cannot be postponed. So we must wait to see whether this initiative moves from loud statements to concrete calculations and real construction works.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Росія б'є по мостах, Київ планує тунель: чи зможе столиця швидко прокласти новий шлях під Дніпром". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Росія б'є по мостах, Київ планує тунель: чи зможе столиця швидко прокласти новий шлях під Дніпром". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Восени цього року Росія посилила удари по українській інфраструктурі, зокрема взялася за мости через Дніпро. Для Києва це особливо небезпечний сценарій: від надійного сполучення між Правим і Лівим берегами залежить не лише щоденний рух мільйонів людей, а й робота міської логістики та критичних служб.

На тлі цих подій у Мінінфраструктури оголосили про підготовку проєкту тунелю під Дніпром . Втім, чи справді такий масштабний проєкт можна реалізувати в нинішніх умовах і чи виправдані витрати на нього – питання відкрите.

Чи справді тунель стане надійною альтернативою мостам, скільки років і коштів може потребувати його будівництво та чи не ризикує Київ отримати ще один наддорогий проєкт без чіткого обґрунтування – розбирався 24 Канал .

Як Кремль прагне "розділити" Київ

Ще на початку жовтня інтенсивність російських атак по мостах столиці досягла ледь не піку – в цей час буквально за 3 дні окупанти обстріляли споруди 6 разів. Тоді у американській газеті The New York Times зазначали, що київські мости мають стратегічне значення для столиці , адже забезпечують щоденний рух між двома берегами Дніпра.

Мер Києва Віталій Кличко демонструє наслідки російських ударів по одному з мостів в столиці – дивіться відео:

На Лівому березі розташовані великі житлові масиви, де мешкає близько мільйона людей, тоді як на Правому зосереджена значна частина державних установ і підприємств. Тож пошкодження переправ може порушити не лише звичне пересування містян, а й роботу важливих міських структур.

Атаки на мости – лише частина ширшої кампанії Росії проти української інфраструктури. Під ударами опиняються енергетичні об'єкти, залізниця, промислові підприємства, склади, дата-центри та медична логістика.

У такій ситуації порушення сполучення через Дніпро може мати наслідки далеко за межами транспортних заторів: столичними мостами перевозять продукти, обладнання та інші необхідні вантажі, які мають безперебійно потрапляти з одного берега на інший.

Остання атака відбулася в ніч проти 17 листопада 2026-го року. За словами Володимира Зеленського, росіяни спрямували чотири балістичні ракети по Південному мосту та ще три – по Північному. Після влучань рух обома переправами тимчасово обмежили, що спричинило транспортний колапс на низці столичних магістралей. Згодом рух частково відновили.

Робота мостів Києва станом на 18 листопада 2026-го року / Фото КМДА

Хто ініціював проєкт тунелю і до чого тут американці

На тлі цього виникає ідея будівництва тунелю під Дніпром у Києві, яку публічно порушив народний депутат Олександр Качура під час "години запитань до уряду". Серед аргументів на користь проєкту він назвав постійні російські удари по столичних мостах і необхідність створити альтернативне сполучення між берегами.

Сьогоднішні нічні удари по Південному та Північному мостах вкотре підтверджують, наскільки нагальним є цей проєкт. Діяти потрібно терміново! Від надійного сполучення між берегами залежать життя людей, робота економіки та військова логістика , – написав Качура у дописі у Facebook .

Згодом про підготовку до будівництва заговорили й на урядовому рівні. Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів робочу нараду, присвячену потенційному тунелю під Дніпром. За його словами, постійні російські атаки на мости змушують шукати альтернативні маршрути та посилювати стійкість транспортної системи столиці.

Ворог не припиняє бити по мостах столиці, тому маємо створювати альтернативні маршрути та посилювати стійкість транспортної системи. Це стратегічне рішення, яке впливає не лише на щоденні поїздки людей, а й на роботу підприємств та міську логістику. Підготовку такого проєкту потрібно починати вже зараз

– наголосив міністр.

Микола Калашник та Олександр Качура на нараді щодо проєкту / Фото Facebook Олександра Качури

До обговорення залучили й американську компанію Robbins , яка спеціалізується на виробництві тунелепрохідницького обладнання. Її представники обговорили з українською стороною можливі технологічні рішення та подальші кроки. Компанія, за інформацією Качури, готова надати обладнання, навчати українських фахівців і забезпечити технічний супровід робіт.

Народний депутат також оприлюднив офіційний документ, у якому мовиться про пропозицію щодо будівництва тунелів в Україні. Однак участь американців на цьому етапі не означає, що проєкт уже погоджений, профінансований чи готовий до реалізації. Поки що йдеться про попередні консультації та опрацювання технічних можливостей.

Документ про пропозицію від американської компанії / Фото Facebook Олександра Качури

Чому кількох місяців недостатньо для будівництва

Окрему дискусію викликали терміни будівництва. Олександр Качура заявляв, що реалізація проєкту може тривати лише кілька місяців. Після критики таких оцінок депутат уточнив, що мав на увазі саме прохідницькі роботи.

Це не роки, це вираховується місяцями реалізація цього проєкту, тому що от вони мають такі технології

– цитував Качура власну заяву в інтерв'ю "Апострофу".

У листі від віцепрезидента Robbins, який опублікував нардеп, справді фігурують терміни від 3 до 12 місяців . Однак є важлива деталь: це орієнтовна тривалість саме прохідницьких робіт, а не всього циклу будівництва. Перед тим потрібно визначити маршрут і параметри тунелю, провести геологічні та гідрогеологічні дослідження, підготувати техніко-економічне обґрунтування, а також знайти фінансування.

Сам міністр Калашник повідомляв, що Robbins має надати пропозиції щодо необхідних досліджень, обладнання та потенційних партнерів. На їхній основі українська сторона зможе перейти до детальніших технічних і фінансових розрахунків.

Водночас експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов для 24 Каналу повідомив, що говорити про будівництво за кілька місяців передчасно . За його словами, американська компанія не обіцяла звести тунель у такі строки – вона лише оцінила час, за який її обладнання потенційно може пройти необхідну відстань.

При цьому вони не бачили ще ні геології, ні гідрогеології. Нічого. Будівництво такого тунелю, найімовірніше, за середньосвітовими мірками триватиме десь 5 – 10 років. Тобто в поточній ситуації воно навряд чи зможе нам допомогти

– зауважив Беспалов.

Експерт також закликає не відволікати обмежені інженерні та фінансові ресурси на довгострокові проєкти, які не дадуть швидкого результату. На його думку, зараз пріоритетом має залишатися відновлення та ремонт наявних капітальних мостів.

Скільки коштуватиме тунель і чому виникла суперечка щодо фінансування

Не менш важливе питання – вартість. Микола Калашник оцінював будівництво найпростішого автомобільного тунелю без лінії метро приблизно від 500 мільйонів євро . Також він повідомляв про попередні переговори з Європейським інвестиційним банком щодо можливого залучення 100 мільйонів євро на початок реалізації проєкту.

Оскільки самостійно профінансувати таке будівництво з українського бюджету буде складно, влада розглядає участь українських, європейських та американських партнерів.

На цьому тлі до Калашника є певні питання й невідомо, чи буде він і далі міністром, адже він опинився у центрі уваги через операцію Карфаген . Зокрема, скандальний підприємець Владислав Соколов (саме той, який у своєму пентхаусі мав живого крокодила і не мав гальм у соцмережах) звинуватив міністра у невиконанні фінансових домовленостей ще з часів, коли Калашник очолював Київську ОВА, а компанії Соколова брали участь у будівництві захисних споруд для енергетичних об'єктів. Очевидно, що Калашник усе заперечує. Однак "олії у вогонь" додав і його колишній заступник Руслан Олійник, який заявив, що міністр добре знайомий з Соколовим і саме він провалив будівництво захисних споруд на Київщині.

У киян, навчених історіями з численними столичними довгобудами , такими як метро на Троєщину та Виноградар, Подільський міст, Дарницький залізничний вокзал тощо, саме на питанні про гроші традиційно активується скепсис.

Оцінка у 500 мільйонів євро вже стала приводом для суперечки про те, чи не є майбутній тунель надто дорогим для України. Блогер Юрій Ніколов звернув увагу на норвезький проєкт автомобільного тунелю завдовжки 27 кілометрів, будівництво якого оцінюють у 2,4 мільярда доларів. За його підрахунками, це приблизно 90 мільйонів доларів за кілометр. При цьому споруда має проходити на глибині близько 400 метрів.

На цьому тлі оцінка українського проєкту, на думку журналіста, виглядає непропорційно високою. Ніколов умовно враховує ширину Дніпра в Києві, додає до неї довжину під'їздів і виїздів та отримує приблизно 300 – 600 мільйонів доларів за кілометр тунелю. Він наголошує на контрасті: йдеться про споруду під відносно мілководною річкою, а не на глибині сотень метрів.

Однак його розрахунок є умовним: він ґрунтується на припущеннях про довжину тунелю та під'їздів, а не на готовому проєкті й детальному кошторисі. До того ж їх робить блогер, який не сильно розбирається в питанні (що й сам визнає).

Урбаніст Дмитро Макогон вважає таке порівняння некоректним . Він пояснює , що вартість інфраструктурних об'єктів залежить не лише від їхньої довжини, а й від геології, технологій, супутньої інфраструктури та вимог до будівництва. На його думку, не можна зіставляти два проєкти лише за ціною одного кілометра, якщо умови та обсяг робіт відрізняються.

Для пояснення Макогон наводить приклад із будівництвом житла. За його словами, антикорупційні активісти свого часу просили його порівняти вартість державного житла з цінами у приватних новобудовах. Але виявилося, що вони зіставляли готові квартири з оздобленням із житлом на стадії котловану або каркаса, яке продають інвесторам із певними ризиками. До того ж державне будівництво передбачає інші вимоги до документації.

Рівень порівняння тут ще нижчий. Так, в Норвегії будують багато тунелів, бо це там простіше, бо така геологія і відповідно розвинулась індустрія. Я думаю 500 млн, яку озвучили за тунель під Дніпром, це вартість зі стелі і насправді буде більше. Але зраду можна вже порозганяти

– зазначив урбаніст.

Тож наразі суперечка точиться навколо цифри, яка ще не спирається на повноцінний проєкт. Щоб оцінити, наскільки обґрунтованими є 500 мільйонів євро, потрібні результати геологічних досліджень, техніко-економічне обґрунтування та детальний кошторис. Без них і заяви про надмірну дорожнечу, і запевнення в доцільності витрат залишаються передчасними.

Чому інші варіанти переправи не спрацюють

Попри усі дискусії, тунель розглядають не лише як потенційний спосіб убезпечити транспортне сполучення столиці, а й як довгострокову інфраструктурну альтернативу мостам.

Радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов вважає, що Києву такий об'єкт справді потрібен . Водночас він визнає: за підтримки міжнародних партнерів будівництво може тривати кілька років.

Але що робити, якщо мости зазнають критичних пошкоджень раніше? Серед можливих тимчасових рішень називають поромні та понтонні переправи. Бескрестнов, однак, скептично оцінює їхню ефективність у масштабах великого міста.

За його словами, поромна переправа може бути лише аварійним рішенням для перевезення критично важливих вантажів, адже її пропускна здатність буде вкрай низькою. Крім того, для роботи потрібні берегові пірси та під'їзні шляхи – об'єкти, які залишатимуться вразливими до ракетних ударів і безпілотників.

Понтонна переправа також потребує окремих під'їздів і транспортних розв'язок. Навіть якщо її вдасться швидко облаштувати, це не гарантує стабільної роботи під час атак. Як зазначає Бескрестнов, достатньо одного влучання дрона-камікадзе Shahed, щоб вивести таку конструкцію з ладу.

Безумовно, аварійний сценарій для військових має бути, і добре, що про нього думають

– наголосив радник президента.

Водночас він застерігає: якщо ворог зможе знищити всі київські мости, понтонні та поромні переправи також опиняться під ударом. Тому розглядати їх як повноцінну заміну мостам не варто. Стійкість транспортної системи, на його думку, залежить передусім від захисту неба – посилення протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби.

Тунель під Дніпром справді може стати для Києва важливою альтернативою мостам, але між гучною ідеєю та її реалізацією – роки роботи, складні інженерні рішення й сотні мільйонів євро. Поки немає результатів досліджень і прозорого кошторису, складно оцінити, наскільки виправданими будуть такі витрати. Водночас відкладати питання транспортної стійкості столиці теж не можна. Тож залишається чекати, чи перейде ця ініціатива від гучних заяв до конкретних розрахунків і реальних будівельних робіт.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Росія б'є по мостах, Київ планує тунель: чи зможе столиця швидко прокласти новий шлях під Дніпром". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Росія б'є по мостах, Київ планує тунель: чи зможе столиця швидко прокласти новий шлях під Дніпром". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Channel 24.

Восени цього року Росія посилила удари по українській інфраструктурі, зокрема взялася за мости через Дніпро.

Для Києва це особливо небезпечний сценарій: від надійного сполучення між Правим і Лівим берегами залежить не лише щоденний рух мільйонів людей, а й робота міської логістики та критичних служб.

На тлі цих подій у Мінінфраструктури оголосили про підготовку проєкту тунелю під Дніпром .

Втім, чи справді такий масштабний проєкт можна реалізувати в нинішніх умовах і чи виправдані витрати на нього – питання відкрите.

Чи справді тунель стане надійною альтернативою мостам, скільки років і коштів може потребувати його будівництво та чи не ризикує Київ отримати ще один наддорогий проєкт без чіткого обґрунтування – розбирався 24 Канал .

Як Кремль прагне "розділити" Київ

Ще на початку жовтня інтенсивність російських атак по мостах столиці досягла ледь не піку – в цей час буквально за 3 дні окупанти обстріляли споруди 6 разів.

Ще на початку жовтня інтенсивність російських атак на мости столиці досягла ледь не піку – в цей час буквально за 3 дні окупанти обстріляли споруди 6 разів.

Тоді у американській газеті The New York Times зазначали, що київські мости мають стратегічне значення для столиці , адже забезпечують щоденний рух між двома берегами Дніпра.

Тоді в американській газеті The New York Times зазначали, що київські мости мають стратегічне значення для столиці , адже забезпечують щоденний рух між двома берегами Дніпра.

Мер Києва Віталій Кличко демонструє наслідки російських ударів по одному з мостів в столиці – дивіться відео:

Мер Києва Віталій Кличко демонструє наслідки російських ударів по одному з мостів у столиці – дивіться відео:

На Лівому березі розташовані великі житлові масиви, де мешкає близько мільйона людей, тоді як на Правому зосереджена значна частина державних установ і підприємств.

Тож пошкодження переправ може порушити не лише звичне пересування містян, а й роботу важливих міських структур.

Атаки на мости – лише частина ширшої кампанії Росії проти української інфраструктури.

Під ударами опиняються енергетичні об'єкти, залізниця, промислові підприємства, склади, дата-центри та медична логістика.

У такій ситуації порушення сполучення через Дніпро може мати наслідки далеко за межами транспортних заторів: столичними мостами перевозять продукти, обладнання та інші необхідні вантажі, які мають безперебійно потрапляти з одного берега на інший.

Остання атака відбулася в ніч проти 17 листопада 2026-го року.

Остання атака відбулася в ніч проти 17 листопада 2026 року.

За словами Володимира Зеленського, росіяни спрямували чотири балістичні ракети по Південному мосту та ще три – по Північному.

Після влучань рух обома переправами тимчасово обмежили, що спричинило транспортний колапс на низці столичних магістралей.

Згодом рух частково відновили.

Робота мостів Києва станом на 18 листопада 2026-го року / Фото КМДА

Робота мостів Києва станом на 18 листопада 2026 року / Фото КМДА

Хто ініціював проєкт тунелю і до чого тут американці

На тлі цього виникає ідея будівництва тунелю під Дніпром у Києві, яку публічно порушив народний депутат Олександр Качура під час "години запитань до уряду".

Серед аргументів на користь проєкту він назвав постійні російські удари по столичних мостах і необхідність створити альтернативне сполучення між берегами.

Сьогоднішні нічні удари по Південному та Північному мостах вкотре підтверджують, наскільки нагальним є цей проєкт.

Діяти потрібно терміново!

Від надійного сполучення між берегами залежать життя людей, робота економіки та військова логістика , – написав Качура у дописі у Facebook .

Від надійного сполучення між берегами залежать життя людей, робота економіки та військова логістика , – написав Качура у дописі в Facebook.

Згодом про підготовку до будівництва заговорили й на урядовому рівні.

Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів робочу нараду, присвячену потенційному тунелю під Дніпром.

За його словами, постійні російські атаки на мости змушують шукати альтернативні маршрути та посилювати стійкість транспортної системи столиці.

Ворог не припиняє бити по мостах столиці, тому маємо створювати альтернативні маршрути та посилювати стійкість транспортної системи.

Це стратегічне рішення, яке впливає не лише на щоденні поїздки людей, а й на роботу підприємств та міську логістику.

Підготовку такого проєкту потрібно починати вже зараз

– наголосив міністр.

Микола Калашник та Олександр Качура на нараді щодо проєкту / Фото Facebook Олександра Качури

До обговорення залучили й американську компанію Robbins , яка спеціалізується на виробництві тунелепрохідницького обладнання.

Її представники обговорили з українською стороною можливі технологічні рішення та подальші кроки.

Компанія, за інформацією Качури, готова надати обладнання, навчати українських фахівців і забезпечити технічний супровід робіт.

Народний депутат також оприлюднив офіційний документ, у якому мовиться про пропозицію щодо будівництва тунелів в Україні.

Однак участь американців на цьому етапі не означає, що проєкт уже погоджений, профінансований чи готовий до реалізації.

Поки що йдеться про попередні консультації та опрацювання технічних можливостей.

Документ про пропозицію від американської компанії / Фото Facebook Олександра Качури

Чому кількох місяців недостатньо для будівництва

Окрему дискусію викликали терміни будівництва.

Олександр Качура заявляв, що реалізація проєкту може тривати лише кілька місяців.

Після критики таких оцінок депутат уточнив, що мав на увазі саме прохідницькі роботи.

Це не роки, це вираховується місяцями реалізація цього проєкту, тому що от вони мають такі технології

– цитував Качура власну заяву в інтерв'ю "Апострофу".

У листі від віцепрезидента Robbins, який опублікував нардеп, справді фігурують терміни від 3 до 12 місяців .

Однак є важлива деталь: це орієнтовна тривалість саме прохідницьких робіт, а не всього циклу будівництва.

Перед тим потрібно визначити маршрут і параметри тунелю, провести геологічні та гідрогеологічні дослідження, підготувати техніко-економічне обґрунтування, а також знайти фінансування.

Сам міністр Калашник повідомляв, що Robbins має надати пропозиції щодо необхідних досліджень, обладнання та потенційних партнерів.

На їхній основі українська сторона зможе перейти до детальніших технічних і фінансових розрахунків.

Водночас експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов для 24 Каналу повідомив, що говорити про будівництво за кілька місяців передчасно .

За його словами, американська компанія не обіцяла звести тунель у такі строки – вона лише оцінила час, за який її обладнання потенційно може пройти необхідну відстань.

При цьому вони не бачили ще ні геології, ні гідрогеології.

Нічого.

Будівництво такого тунелю, найімовірніше, за середньосвітовими мірками триватиме десь 5 – 10 років.

Тобто в поточній ситуації воно навряд чи зможе нам допомогти

– зауважив Беспалов.

Експерт також закликає не відволікати обмежені інженерні та фінансові ресурси на довгострокові проєкти, які не дадуть швидкого результату.

На його думку, зараз пріоритетом має залишатися відновлення та ремонт наявних капітальних мостів.

Скільки коштуватиме тунель і чому виникла суперечка щодо фінансування

Не менш важливе питання – вартість.

Микола Калашник оцінював будівництво найпростішого автомобільного тунелю без лінії метро приблизно від 500 мільйонів євро .

Також він повідомляв про попередні переговори з Європейським інвестиційним банком щодо можливого залучення 100 мільйонів євро на початок реалізації проєкту.

Оскільки самостійно профінансувати таке будівництво з українського бюджету буде складно, влада розглядає участь українських, європейських та американських партнерів.

На цьому тлі до Калашника є певні питання й невідомо, чи буде він і далі міністром, адже він опинився у центрі уваги через операцію Карфаген .

На цьому тлі до Калашника є певні питання й невідомо, чи буде він і далі міністром, адже він опинився у центрі уваги через операцію "Карфаген ".

Зокрема, скандальний підприємець Владислав Соколов (саме той, який у своєму пентхаусі мав живого крокодила і не мав гальм у соцмережах) звинуватив міністра у невиконанні фінансових домовленостей ще з часів, коли Калашник очолював Київську ОВА, а компанії Соколова брали участь у будівництві захисних споруд для енергетичних об'єктів.

Очевидно, що Калашник усе заперечує.

Однак "олії у вогонь" додав і його колишній заступник Руслан Олійник, який заявив, що міністр добре знайомий з Соколовим і саме він провалив будівництво захисних споруд на Київщині.

Однак "олії у вогонь" додав і його колишній заступник Руслан Олійник, який заявив, що міністр добре знайомий із Соколовим і саме він провалив будівництво захисних споруд на Київщині.

У киян, навчених історіями з численними столичними довгобудами , такими як метро на Троєщину та Виноградар, Подільський міст, Дарницький залізничний вокзал тощо, саме на питанні про гроші традиційно активується скепсис.

Оцінка у 500 мільйонів євро вже стала приводом для суперечки про те, чи не є майбутній тунель надто дорогим для України.

Блогер Юрій Ніколов звернув увагу на норвезький проєкт автомобільного тунелю завдовжки 27 кілометрів, будівництво якого оцінюють у 2,4 мільярда доларів.

За його підрахунками, це приблизно 90 мільйонів доларів за кілометр.

При цьому споруда має проходити на глибині близько 400 метрів.

На цьому тлі оцінка українського проєкту, на думку журналіста, виглядає непропорційно високою.

Ніколов умовно враховує ширину Дніпра в Києві, додає до неї довжину під'їздів і виїздів та отримує приблизно 300 – 600 мільйонів доларів за кілометр тунелю.

Він наголошує на контрасті: йдеться про споруду під відносно мілководною річкою, а не на глибині сотень метрів.

Однак його розрахунок є умовним: він ґрунтується на припущеннях про довжину тунелю та під'їздів, а не на готовому проєкті й детальному кошторисі.

До того ж їх робить блогер, який не сильно розбирається в питанні (що й сам визнає).

До того ж його робить блогер, який не дуже розуміється на питанні (що й сам визнає).

Урбаніст Дмитро Макогон вважає таке порівняння некоректним .

Він пояснює , що вартість інфраструктурних об'єктів залежить не лише від їхньої довжини, а й від геології, технологій, супутньої інфраструктури та вимог до будівництва.

На його думку, не можна зіставляти два проєкти лише за ціною одного кілометра, якщо умови та обсяг робіт відрізняються.

Для пояснення Макогон наводить приклад із будівництвом житла.

За його словами, антикорупційні активісти свого часу просили його порівняти вартість державного житла з цінами у приватних новобудовах.

Але виявилося, що вони зіставляли готові квартири з оздобленням із житлом на стадії котловану або каркаса, яке продають інвесторам із певними ризиками.

До того ж державне будівництво передбачає інші вимоги до документації.

Рівень порівняння тут ще нижчий.

Так, в Норвегії будують багато тунелів, бо це там простіше, бо така геологія і відповідно розвинулась індустрія.

Так, у Норвегії будують багато тунелів, бо це там простіше, бо така геологія і відповідно розвинулась індустрія.

Я думаю 500 млн, яку озвучили за тунель під Дніпром, це вартість зі стелі і насправді буде більше.

Я думаю, 500 млн, яку озвучили за тунель під Дніпром, це вартість зі стелі і насправді буде більше.

Але зраду можна вже порозганяти

– зазначив урбаніст.

Тож наразі суперечка точиться навколо цифри, яка ще не спирається на повноцінний проєкт.

Щоб оцінити, наскільки обґрунтованими є 500 мільйонів євро, потрібні результати геологічних досліджень, техніко-економічне обґрунтування та детальний кошторис.

Без них і заяви про надмірну дорожнечу, і запевнення в доцільності витрат залишаються передчасними.

Чому інші варіанти переправи не спрацюють

Попри усі дискусії, тунель розглядають не лише як потенційний спосіб убезпечити транспортне сполучення столиці, а й як довгострокову інфраструктурну альтернативу мостам.

Радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов вважає, що Києву такий об'єкт справді потрібен .

Водночас він визнає: за підтримки міжнародних партнерів будівництво може тривати кілька років.

Але що робити, якщо мости зазнають критичних пошкоджень раніше?

Серед можливих тимчасових рішень називають поромні та понтонні переправи.

Бескрестнов, однак, скептично оцінює їхню ефективність у масштабах великого міста.

За його словами, поромна переправа може бути лише аварійним рішенням для перевезення критично важливих вантажів, адже її пропускна здатність буде вкрай низькою.

Крім того, для роботи потрібні берегові пірси та під'їзні шляхи – об'єкти, які залишатимуться вразливими до ракетних ударів і безпілотників.

Понтонна переправа також потребує окремих під'їздів і транспортних розв'язок.

Навіть якщо її вдасться швидко облаштувати, це не гарантує стабільної роботи під час атак.

Як зазначає Бескрестнов, достатньо одного влучання дрона-камікадзе Shahed, щоб вивести таку конструкцію з ладу.

Безумовно, аварійний сценарій для військових має бути, і добре, що про нього думають

– наголосив радник президента.

Водночас він застерігає: якщо ворог зможе знищити всі київські мости, понтонні та поромні переправи також опиняться під ударом.

Тому розглядати їх як повноцінну заміну мостам не варто.

Стійкість транспортної системи, на його думку, залежить передусім від захисту неба – посилення протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби.

Тунель під Дніпром справді може стати для Києва важливою альтернативою мостам, але між гучною ідеєю та її реалізацією – роки роботи, складні інженерні рішення й сотні мільйонів євро.

Поки немає результатів досліджень і прозорого кошторису, складно оцінити, наскільки виправданими будуть такі витрати.

Водночас відкладати питання транспортної стійкості столиці теж не можна.

Тож залишається чекати, чи перейде ця ініціатива від гучних заяв до конкретних розрахунків і реальних будівельних робіт.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Росія б'є по мостах, Київ планує тунель: чи зможе столиця швидко прокласти новий шлях під Дніпром". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Channel 24.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "Росія б'є по мостах, Київ планує тунель: чи зможе столиця швидко прокласти новий шлях під Дніпром". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Channel 24.

Download Download PDF