139 справ щодо війни за якими варто стежити цього тижня: Правосуддя над розстрільником полонених та мережею паліїв

У фокусі моніторингу МІПЛ опинилися 139 судових засідань, що охоплюють увесь спектр загроз національній безпеці — від елітного шпигунства до вуличного тероризму. Найбільш резонансною подією тижня є початок розгляду справи Дмитра Козюри — колишнього керівника штабу Антитерористичного центру СБУ, якого звинувачують у багаторічній праці на ФСБ РФ у статусі «сплячого агента». Цей кейс, разом із нападом на пункт збору мобілізованих у Вінниці та спробою підриву командира ЗСУ в Очакові, ілюструє масштабні намагання агресора дестабілізувати Україну зсередини через мережу завербованих громадян.

Огляд також висвітлює зусилля правосуддя у притягненні до відповідальності безпосередніх виконавців воєнних злочинів. Зокрема, у Сумах судитимуть російського морпіха Івана Хамгушкєєва за холоднокровний розстріл українського прикордонника. Паралельно суди повертаються до повторного розгляду справ пособників окупантів на Харківщині та Дніпропетровщині, де апеляційні інстанції вимагають глибшої перевірки обставин «співпраці під примусом». Це розповідь про складну й копітку роботу українських судів, які, попри емоції війни, намагаються забезпечити справедливий розгляд для кожного: від ідеологічних фанатів «Русі» до найманих паліїв військових автівок.

До таблиці з усіма справами веде кожне посилання з матеріалу.

Київщина

Керівник Антитерористичного центру України . Дмитро Козюра з 2012 року працював у СБУ, а з 2016-го був керівником штабу Антитерористичного центру України. За даними слідства, він передавав інформацію російській ФСБ про державні таємниці України, наслідки ракетних обстрілів Києва, дислокацію підрозділу ЦСО Альфа та про відновлення роботи реєстрів Мін’юсту України. Слідство вважає, що його завербувала ФСБ у 2018 році у Відні, відтак він був “сплячим агентом”. Однак наприкінці грудня 2024 року ФСБ поновила з ним контакти, які на той момент уже відстежувала СБУ. Зв’язок Козюри й ФСБ організував колишній помічник одного з “регіоналів”. Наразі Козюра під вартою. Його обвинувачують у державній зраді. Справа № 761/51922/25. Засідання призначено на 16 квітня о 14:00 у Шевченківському районному суді Києва.

Ще 37 справ з Київщини — у таблиці МІПЛ : численні воєнні злочини періоду окупації в 2022-му, постачання в Росію зерна та елітних коней для Путіна, збір даних із Києва й Бучі для росіян, колишній український суддя, вибух у Фастівському районі, дані про українську авіацію для ФСБ, крадіжка українського зерна, справа Шуфрича, коригування ракетних ударів, керівник Харківської СБУ, обвинувачення українських моряків, справа депутата Пономарьова, підпали на залізниці, вподобання в “Однокласниках”, вирок у Криму, провокації в комендантську годину, аграрій і соратник Сальдо, зрив постачання техніки на фронт, очікування на окупантів і дані для росіян.

Вінниччина

Напад на пункт збору військовозобов’язаних. Слідство вважає, що Роман Чорний, Костянтин Яцій, Владислав Троцький, Максим Настенко та Арсен Горбачук намагалися захопити попередній пункт збору військовозобов’язаних. За версією слідства, 1 серпня 2025 року близько 23:10 вони разом із іншими людьми зібралися біля Центрального міського стадіону у Вінниці, зламали металеві засувки воріт, увірвалися на територію та намагалися потрапити всередину приміщення, б’ючи по вхідній решітці. Їх обвинувачують у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ. Справа № 127/30397/25. Засідання призначено на 13 квітня о 10:00 у Вінницькому міському суді.

Сумщина

Очна справа над росіянином за розстріл українського військовополоненого . Іван Хамгушкєєв (позивний “Бурят”) — російський військовий 2-ї роти 5-го батальйону морської піхоти посилення 810-ї окремої бригади Чорноморського флоту ЗС РФ. За даними слідства, 18 червня 2025 року він у складі штурмової групи атакував українські позиції в районі селища Миропілля на Сумщині. Під час бою у полон до окупантів потрапив український прикордонник, якого Хамгушкєєв разом з ще одним росіянином спершу допитали, а потім розстріляли впритул з табельної зброї. Наступного дня українські оборонці взяли Хамгушкєєва у полон. Хамгушкєєв наразі під вартою. Його обвинувачують у воєнному злочині. Справа № 591/2601/26. Засідання призначено на 17 квітня о 15:00 у Зарічному районному суді Сум.

Ще одна справа з Сумщини — у таблиці МІПЛ : обстріл Охтирки “Ураганами”.

Харківщина

Повторний розгляд справи про постачання продуктів росіянам. Ярослав Ярошенко родом із Харківщини. Під час окупації села Циркуни, за даними слідства, чоловік надавав російським військовим продукти, ділився генератором і водяною помпою, інформував про сусідів, у яких вдома є цінні речі. У 2023 році суд визнав Ярмоленка винним і призначив 10,5 років позбавлення волі. Адвокат подав апеляційну скаргу з вимогою скасувати вирок. Захисник вважав, що двоє свідків обмовили клієнта, щоб їх не викрили на співпраці з росіянами. За словами адвоката, дитина Ярошенка загинула внаслідок російського обстрілу, тож він не може симпатизувати Росії. Апеляція скасувала вирок і призначила новий розгляд справи. Його обвинувачують у пособництві державі-агресору. Справа № 953/4418/22. Засідання призначено на 16 квітня о 10:00 у Київському районному суді Харкова.

Ще 24 справи з Харківщини — у таблиці МІПЛ : фіктивна інвалідність, вдячність за російський паспорт, підпал машини військового, поліцейська в окупації, катування, підпал на залізниці, депутатка з Харківщини, крадіжка, координати й наслідки обстрілів, закладання вибухівки, списки для росіян, житло і харчі для росіян, згвалтування і тортури, дописи в Telegram, загибель ветерана АТО в російському полоні, прославляння Росії в Telegram, постріли в ТЦК, підпал на залізниці, дані для росіян і наркотики, загроза ядерної катастрофи й СБУшник.

Полтавська

Підпали авто військових . Андрій Жолоб, за даними слідства, влітку 2025 року звʼязався із адміністратором групи “Спали ТЦКашника” у Telegram. Чоловіку запропонували підпалювати автівки військових за гроші. Тож він підпалив три автомобіля та зняв це на відео для звіту. За це йому заплатили 15 тисяч гривень. Наразі Жолоб під вартою. Його обвинувачують у державній зраді. Справа № 552/725/26. Засідання призначено на 13 квітня о 10:30 у Київському районному суді Полтави.

Ще одна справа з Полтавщини — у таблиці МІПЛ : заклик створити “народовладдя”.

Херсонщина

Робота в ізоляторі при окупантах. Олексій Клименко родом із Комишан на Херсонщині. Як каже слідство, не пізніше серпня 2022 року в окупованому Херсоні він через проросійські погляди та бажання заробити влаштувався молодшим інспектором поста у ‘‘Слідчому ізоляторі № 1 управління служби виконання покарань по Херсонській області’’, який окупанти підпорядкували собі. За версією слідства, він охороняв і наглядав за ув’язненими та засудженими, зокрема чергував у харчоблоці, за що отримував 40 тисяч російських рублів на місяць. Його обвинувачують у колабораціонізмі. Справа № 766/18231/25. Засідання призначено на 14 квітня о 15:15 у Херсенсьуому міському суді.

Ще 12 справ з Херсонщини — у таблиці МІПЛ : командування захопленням Херсонщини, катування, примусове вивезення дітей, робота в колонії, ізолятор та агітація за “референдум”.

Одещина

Вербування військового. Ольга Мальцева родом із Одеси, кандидатка наук. За версією слідства, після вербування російською розвідкою вона збирала в Одесі дані про військові об’єкти та шукала контакти серед військових. У 2025 році, за версією слідства, вона познайомилася з військовим морської піхоти та почала схиляти його до співпраці, розпитуючи про дислокацію підрозділів, техніку, склади боєприпасів, документи й плани переміщення. Під час однієї із зустрічей вона отримала фото бойових розпоряджень артилерійської бригади та через Telegram передала їх представнику спецслужб РФ. Слідчі також вважають, що вона намагалася створити в Одесі агентурну мережу для подальшого збору військових даних. Її обвинувачують у державній зраді. Справа № 521/3318/26. Засідання призначено на 14 квітня о 15:00 у Приморському районному суді Одеси.

Ще сім справ із Одещини — у таблиці МІПЛ : попередження про місця роздачі повісток, Viber-група про мобілізацію, прохання обстріляти Одесу, позиції ППО, дані з Півдня, чернетки на пошті та листівки з пропагандою.

Миколаївщина

Спроба підірвати командира ЗСУ. Крістіна Шапочкіна родом із Миколаєва. Як каже слідство, у серпні 2025 року в Telegram їй запропонували «швидкий заробіток» за підрив автомобіля українського військового в Очакові. За версією слідства, вона забрала саморобний вибуховий пристрій, придбала телефон і павербанк для дистанційного відеоконтролю, а потім підшукала Nissan кольору хакі, яким користувався командир військової частини. Уночі 27 серпня вона підклала вибухівку під днище авто та встановила поруч телефон для віддаленого спостереження і подальшої детонації. Завершити задум не встигла, бо її затримали співробітники СБУ. Її обвинувачують у теракті. Справа № 483/177/26. Засідання призначено на 16 квітня об 11:15 в Очаківському міськрайонному суді.

Ще вісім справ із Миколаївщини — у таблиці МІПЛ : очільник “Молодой гвардии большевиков-ленинцев”, проросійська голова громади, примус цивільних копати окопи, зйомка приміщення ТЦК, російська мова в школі, інженер оборонного підприємства, допомога зі збором інформації та підпали релейних шаф.

Запоріжжя

‘‘Украина оккупировала часть Руси’’. Андрій Макаренко родом із Кривого Рогу, не працює. За версією слідства, щонайменше з травня 2022 року він у Telegram залишав у проросійських каналах коментарі на підтримку вторгнення та окупації українських територій. Серед його дописів, зокрема, були заклики на кшталт ‘‘ А почему ещё не все аэродромы уничтожены? ’’ , схвалення нових ударів — ‘‘ будут и дальше прилёты ’’ , а також тези про те, що ‘‘ Украина оккупировала часть Руси ’’ . Його обвинувачують у виправдовуванні російської агресії. Справа № 336/1628/26. Засідання призначено на 15 квітня об 11:40 у Шевченківському районному суді Запоріжжя.

Ще дев’ять справ із Запоріжжя — у таблиці МІПЛ : заяви на кшталт “Харків скоро повернеться додому”, служба в окупаційній поліції, коригування й обстріли “Мотор Січ”, дані від братів з “Мотор Січ”, проросійські листівки, російський гвалтівник, підготовка підриву авто й камера спостереження для росіян.

Дніпропетровщина

Російський прапор на будинку. Ірина Трубачова та її донька Інна Кучеренко — мешканки села Невське, що на Луганщині. За даними слідства, у квітні 2022 року під час окупації села, вони разом з російськими військовими встановили на своєму будинку прапор Росії. Також допомагали окупантам, давали їм їжу, прали речі, заселяли їх до будинків односельців, які виїхали. На суді адвокати підсудних переконували, що ті діяли під примусом. У 2024 році обох жінок засудили до 4 років позбавлення волі та заборонили на 13 років обіймати керівні посади. Проте апеляційний суд відправив справу на повторний розгляд. Їх обвинувачують у пособництві державі-агресору. Справа № 185/1440/23. Засідання призначено на 14 квітня об 11:00 у Павлоградському міськрайонному суді.

Ще 13 справ із Дніпропетровщини — у таблиці МІПЛ : дані про ЗСУ в Бахмуті, військовополонений з Єнакієвого, катування в Макіївці, охорона полонених у Донецьку, сповіщення про рух ЗСУ в Telegram-каналі, очільник донецького СІЗО, підпали на залізниці, “парад” військовополонених у “ДНР”, сітка інформаторів, вербування та сповіщення про ТЦК.

Анонси сформовано на основі відкритих даних і судових ухвал. Для їхньої підготовки МІПЛ не збирає додаткової інформації від учасників судового процесу, не приїжджає для збору інформації на судові засідання, не аналізує ефіри, заяви, докази сторін обвинувачення чи захисту, персоналії прокурорів чи адвокатів. МІПЛ не несе відповідальності за дані в обвинувальних актах, достовірність доказів і заяви сторін у межах засідань, що відображені в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Нагадуємо, що до того як обвинувальний вирок вступить у силу, вина обвинуваченого у справі не є доведеною.