Кремль підключає зрадників з ОП? Чому кадровий «схематоз» Банкової став головною вразливістю України

Поки на зовнішній арені розігрується складна партія з «миролюбними» сигналами Кремля та «викривальними» інтерв’ю відставників, всередині української влади продовжує розростатися головна пухлина — непрофесіоналізм.

Коли ключові кадрові рішення приймаються в ручному режимі «зверху», а лояльність цінується вище за компетентність, держава перетворюється на крихку конструкцію, яку легко розхитати одним влучним вкидом.

Кадри, що «зливають» усе: уроки зрадниці Юлії Мендель

Вчорашнє інтерв’ю колишньої прессекретарки президента Зеленського Юлії Мендель Такеру Карлсону — це не просто «зашквар» чи образа колишнього співробітника. Це держзрада й класичний приклад того, що стається, коли персонал набирають за принципом особистої симпатії чи медійності, а не за критеріями інституційної надійності.

Мендель, яка у 2021 році випускала книгу «Кожен із нас — Президент» з компліментарними одами Зеленському, сьогодні так само легко продає «чорнуху» про нього західним консерваторам. Це демонструє повну відсутність ідеологічного стрижня у тих, хто роками формував державні наративи. Коли «адміни» системи не мають внутрішнього імунітету, вони стають ідеальними інструментами для дискредитації цієї системи в руках ворога.

Хоча Такер Карлсон свідомо не запитав про цю книгу прямо (щоб не псувати образ «опозиційної викривачки»), ця книга є важливим контекстом. Вона була написана Мендель як компліментарна біографія Зеленського та маніфест його епохи. В ній авторка захищала його рішення та пояснювала логіку Банкової. Сьогоднішні заяви Мендель про «диктатуру» повністю суперечать тезам, які вона сама ж тиражувала у цій книжці. Питання про книгу «Кожен із нас — Президент» зруйнувало б увесь цей образ «сміливого інсайдера», який він намагався вибудувати навколо Мендель.