Справа ОГХК про збитки на майже 13 млн доларів: ВАКС звільнив від відповідальності одного з обвинувачених
Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження щодо колишнього заступника голови правління «Об'єднаної гірничо-хімічної компанії» (ОГХК) Юрія Перцева через сплив строків давності.
Уявіть, два «топменеджери» в 2014 році беруть під опіку державне підприємство, що видобуває сировину (йдеться про ільменітовий, рутиловий, цирконовий та дистен-саліманітовий концентрати) і постачають її за кордон через компанії-посередники, так звані «прокладки», підконтрольні або пов’язані із ними ж.
Сировина продавалася цим компаніям за заниженими цінами, а ті, в свою чергу, реалізовували її за ринковою ціною кінцевим споживачам у різних регіонах світу.
👉 Збитки, за даними НАБУ і САП, склали 12,8 млн доларів.
Йдеться про ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК) та в.о. голови правління Руслана Журила і ексзаступника директора Юрія Перцева.
❗️І ось ВАКС після 7 років розгляду справи, 6 з яких лише досліджував докази, звільнив Перцева від кримінальної відповідальності і справу закрив. Тому що в кінці липня сплили строки давності у цій справі.
Щодо Журила, то провадження поки зупинене через його мобілізацію. Але щось нам підказує, що як тільки ухвала щодо Перцева набере законної сили, то у Журила різко знайдеться можливість брати участь у засіданнях ВАКС. Вочевидь, він теж не проти, щоб і його звільнили від кримінальної відповідальності.
▪️ Звертаємо увагу, що справу (впродовж 7 років!) розглядала колегія у складі головуючого Олега Федорова та суддів Лариси Задорожної і Ярослава Шкодіна.
Чи могли судді розглянути справу швидше? Вважаємо так, адже часті відкладення, призначення справи раз на тиждень, а то і два, пасивне керування судовим процесом лише допомогли Перцеву уникнути відповідальності.
Нагадаємо, що в Раді зареєстрований законопроєкт, який позбавляє можливості таким чином уникати кримінальної відповідальності, адже закриває всі лазівки у строках давності.
Але депутати Зеленського не поспішають його ухвалювати, демонстративно визнавши його та низку інших євроінтеграційних законопроєктів “неактуальними”.