Коли приватна розмова стає злочином: гіркий урок від Верховного Суду ⚖️
У червні 2026 року Касаційний кримінальний суд залишив у силі вирок чоловікові: 5 років ув'язнення за розпалювання національної ворожнечі, приниження національної честі та гідності (ст. 161 КК) та виправдовування агресії рф (ст. 436-2 КК).
Але найцікавіше в цій справі — окрема думка судді Аркадія Петровича Бущенка, яка б'є на сполох щодо правозахисних стандартів.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137457530
Правозахисна діяльність пана Аркадія є широковідомою, адже він багато років працював в Харківській правозахисній групі та Українській Гельсінській спілці з прав людини. Про його безкомпромісний характер яскраво говорить випадок, коли він публічно повернув фундації DEJURE🤡 їхню відзнаку «Честь тижня», різко висловивши все, що думає про їхню нагороду.
📌 Головні тези окремої думки судді:
🗣 Думки не караються (Cogitationis poenam nemo patitur). Оскаржувані висловлювання лунали виключно приватно — у салоні авто, наодинці з дружиною чи приятелем. Вони ніколи не призначалися для загалу і стали «публічними» лише тому, що їх зафіксували під час негласних слідчих дій.
⚠️ Загроза тоталітаризму. Карати за розмови на кухні чи в машині — це шлях до побудови поліцейської держави. Суддя порівнює цю практику з найпохмурішими часами радянського терору та ст. 58-10 КК СРСР («антирадянська агітація»).
🔍 «Розпалювання» вимагає публічності. Неможливо розпалити вогонь у герметичному просторі. Якщо єдина «аудиторія» — це оперативники з прослуховуванням, то про жодну суспільну небезпеку чи вплив на маси не може бути й мови. Ба більше, суди навіть не змогли чітко визначити цільову групу, проти якої нібито спрямовувалося розпалювання.
🛡 Свобода вираження поглядів. Навіть якщо стаття 436-2 КК прямо не містить слова «публічне», аналіз норми говорить про захист саме суспільного інформаційного простору. Приватна комунікація просто не здатна заподіяти шкоди інформаційній безпеці держави.
💡 Висновок судді: Попри всю моральну неприйнятність та українофобський характер висловлювань засудженого, держава не має права зазирати в спальню чи автомобіль громадян. Підміна захисту свободи знищенням самої приватності — це моральна поразка правосуддя.
Пишаємося таким суддею Верховного Суду.
❗️ОФІС ОЧИЩЕННЯ ⚖️ НАДІСЛАТИ НОВИНУ
🚀 Читай більше на нашому FaceBook…