Як сестри Сосєдки через «КОНКОРД» прокрутили 113 млрд і продовжують грабувати країну

Дві сестри-банкірки з Дніпра прокрутили через свій банк понад 113 млрд грн і вийшли сухими з води.

Мова йде про Юлію та Олену Сосєдок — власниць АТ «АКБ «КОНКОРД», який використовувався для виведення брудних коштів, міксингу та обслуговування грального бізнесу.

На двох вони володіли 100% акцій банку: у Юлії — 43,7675%, в Олени — 56,2325%.

Окрім контролю над банківською установою, Олена Сосєдка була дружиною Мішалова — секретаря Дніпровської міської ради та власника низки Telegram-каналів, який має 18 000 біткоїнів, зароблених явно не на зарплату держслужбовця.

Бо основний напрям родини — обслуговування гральної індустрії, однак НБУ Пишного зрештою вибив Сосєдок із гри, ухваливши рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію «КОНКОРДУ».

Через «КОНКОРД» за договорами з групою юридичних осіб пройшло 112,956 млрд грн — фактично понад сто мільярдів гривень фінансового потоку.

Банк уклав договори з групою із 7 юридичних осіб і провів через інтернет-еквайринг та P2P майже 113 млрд грн.

Лише з 1 липня 2022 року по 22 січня 2023 року через інтернет-еквайринг, P2P, A2C та C2A було проведено 46,47 млрд грн — тобто майже половину всього потоку лише за пів року вже під час повномасштабної війни.

Йдеться не про поодинокі платежі, а про масштабну систему переказів, де гроші рухалися між численними суб’єктами та платіжними інструментами.

Ще цікавіше виглядає історія з клієнтами банку, які заявляли, що торгують ігровими предметами

Гроші при цьому йшли з сайтів pm.ua, parimatch.com та favbet.com, а ліцензій на азартні ігри у п’яти клієнтів не було.

Четверо з них мали спільного власника, керівника і адресу, а через банк пройшли 1 149 556 операцій P2P Debit і ще 984 757 операцій P2P Credit, причому частина транзакцій не відповідала заявленій господарській діяльності клієнтів.

Тобто це були не просто операції з ігровими артефактами — за чужим кодом проглядалася платіжна інфраструктура, пов’язана з азартними іграми.

Окремою ланкою цієї системи була ТОВ «ПРОКАРД» — процесингова компанія, засновницею якої була Юлія Сосєдка, що забезпечувала технологічну обробку платіжних операцій, у тому числі пов’язаних із гральним бізнесом. 20 липня 2023 року, за 12 днів до відкликання ліцензії банку, Мінцифри дало «ПРОКАРДУ» статус резидента Дія.City і податкові пільги, а наказ підписав заступник міністра Олександр Борняков.

Через 8 місяців Юлія Сосєдка вийшла із засновників, а бенефіціаром записали Костянтина Петренка.

Так само з «Діал Фінанс»: замість сестер Сосєдок і Дмитра Фоменка там з’явився Артем Макшанцев — прізвища змінилися, а пов’язана інфраструктура залишилася.

Історія з мільярдними потоками не почалася у 2022 чи 2023 році.

Ще у 2016 році через 19 клієнтів «КОНКОРДУ» проводилися десятки взаємопов’язаних переказів, за допомогою яких формувався статутний капітал 18 учасників на загальну суму 420 млн грн, після чого кошти могли переводитися в іншу банківську установу для подальшого переведення у готівку.

У 2018 році НБУ оштрафував банк на 1,55 млн грн, а у червні 2022 року — на рекордні 60,4 млн грн за порушення у сфері фінансового моніторингу.

Але навіть після цього через «КОНКОРД» продовжували проходити операції, які викликали питання щодо дотримання банком вимог фінмоніторингу та контролю ризикових клієнтів.

Ще цікавіше виглядає історія з ТОВ «БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО», яке залучило в державному «Укргазбанку» кредитний ліміт у 7,54 млн євро на будівництво біогазової електростанції.

Іпотекодавцем виступила Олена Сосєдка, станцію не збудували, кредит не повернули, а в заставі стояв насосний стенд на близько 4 млн грн проти 7,54 млн євро кредиту.

Частину цих коштів у 2019 році перерахували австрійській Concord Solutions Lab GmbH, яку згодом викреслили з реєстру без активів.

Паралельно спливла ще одна історія — банківська гарантія на 2,3 млн євро з підписом голови правління «КОНКОРДУ», якої банк фактично не видавав, але яку намагалися використати для пред’явлення банку вимоги на цю суму.

Після штрафу у 60,4 млн грн НБУ пішов далі: 1 серпня 2023 року регулятор відкликав банківську ліцензію «КОНКОРДУ» та ухвалив рішення про його ліквідацію

Олена Сосєдка, яка володіла 56,2325% акцій банку, оскаржила рішення в суді й спочатку домоглася його скасування, однак 30 липня 2025 року Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та закрив провадження. 9 березня 2026 року Фонд гарантування вкладів затвердив ліквідаційний баланс, а 5 травня до ЄДР внесли запис про припинення «КОНКОРДУ» як юридичної особи, при цьому вкладникам виплатили 631,2 млн грн із Фонду гарантування вкладів.

І це вже другий банк сестер: через «Фінансовий союз банк» вивели 13,4 млрд грн, а Пенсійний фонд недоотримав 114,6 млн грн — тож понад 112,9 млрд грн операцій залишилися в історії «КОНКОРДУ», а разом із ними питання про те, хто і скільки заробив на фінансових потоках, які роками проходили через систему Сосєдок.

До слова, нами скеровано скарги до контролюючих та правоохоронних органів із чіткими вимогами: встановити всіх клієнтів «КОНКОРДУ» та кінцевих отримувачів коштів, перевірити операції на майже 113 млрд грн і рух 46,47 млрд грн під час війни, дати оцінку платежам, пов’язаним із гральним бізнесом, перевірити витрачання 7,54 млн євро кредиту «Укргазбанку» та гарантію на 2,3 млн євро, переглянути законність надання «ПРОКАРДУ» статусу резидента Дія.City, встановити причетних осіб, забезпечити повернення коштів вкладникам і державі.

І тут виникають питання, на які держава досі не дала переконливих відповідей: чому після проходження через один банк майже 113 млрд грн досі немає жодної підозри щодо тих, хто контролював цю фінансову інфраструктуру?

Чому Мінцифри надає статус Дія.City та податкові пільги компанії, пов’язаній із власницею банку, який сам регулятор згодом ліквідував?

І головне — як так сталося, що «КОНКОРДУ» більше немає, мільярдні операції залишилися в минулому, а родина Сосєдок при цьому не залишилася без статків?